Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2013 в 23:31, реферат
Періодом Нового часу (Х V І ст.) розпочинається класична філософія, її основними представниками є Ф. Бекон, Р. Декарт, Т. Гобс, Б. Спіноза, Дж. Лок, Г. Лейбніц, Дж. Берклі, Д. Юм, Б. Паскаль. Наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. в Європі поширюється просвітницький ідейний рух. Філософія епохи Просвітництва представлена іменами Вольтера, Ж.-Ж. Русо, Монтеск’є, Д. Дідро, П. Гольбаха, Ж. Ламетрі, К. Гельвецтея, І. Гердера, Г. Лесінга.
1. Поняття європейської класичної філософії.
2. Особливості філософії Нового часу.
3. Раціоналізм і емпіризм напрями пізнання нового часу
а) матеріалізм і емпіризм Фр. Бекона;
б) дуалізм і раціоналізм Р.Декарта;
в) вчення про субстанцію Бенедикта, Спінози;
г) об’єктивний ідеалізм Лейбніца.
4. Філософія Просвітництва.
а) особливості філософії Просвітництва;
б) погляди філософів-матеріалістів Гольбах, Гольвецій, Дідро, Ламетрі, Вольтер, Русо.
Процес пізнання розділяє на три ступені:
- інтуїтивний, що грунтується на мисленні і узагальненні внутрішнього досвіду;
- демонстративний – узагальнює зовнішній досвід;
- чуттєвий – базується
на ідеях, що отримуються
Дж. Берклі (1684-1753) виступив з обгрунтуванням суб’єктивного ідеалізму, зрікається самої ідеї про матеріальний об’єктивний світ. Він відкидає існування матерії, стверджував, що речі існують остільки, оскільки вони сприймаються відчуттями. Світ речей – це “ідеї” Бога. Бог “вкладає” у свідомість суб’єктів зміст відчуттів, які виникають при самогляданні світу та окремих речей.
Отже за Берклі існує лише те, що сприймають органи чуття: це і є позиція радикального сенсуалізму.
Цю ж суб’єктивно-ідеалістичну концепцію розвивав Д. Юм (1711-1776). Він стверджував, що людина не може вийти за межі своїх відчуттів і не може встановити, що лежить в основі речей – дух чи матерія, не може довести що між предметами і явищами існує причинно-наслідковий зв’язок. Юм вважав, що людина має справу не із зовнішнім світом, а з потоком своїх відчуттів і уявлень. “Нам нічого не відомо про світ, що нас оточує”.
Информация о работе Поняття європейської класичної філософії