Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2012 в 17:38, статья
Як філософ Григорій Сковорода відомий насамперед своїми просвітницькими етичними ідеями, заснованими на критиці соціальної нерівності, паразитизму експлуататорських класів, на моральному звеличенні трудового народу. Сенс життя людини Сковорода вбачав у самопізнанні, а щастя – у праці, яка відповідає її природним нахилам.
Діяльність великого вітчизняного педагога К.Д. Ушинського полягала у детальному розгляді людини з фізиологічної, психологічної точки зору і „правильного” впливу (виховання) на ці сфери суб’єкту, з метою отримання високоморальної, працелюбної особистості.
У творах Сковороди просліджується дуже глибока філософія, спромога допомогти людям зрозуміти сенс життя.
Можна стверджувати, що Ушинський розгорнув спадщину Сковороди відобразивши її у своїх багаточисленних педагогічних творах.
Думки мислителя ХVІІІ ст. про пріоритетне значення морального виховання молоді не менш своєчасні і сьогодні. Його філософській спадщині притаманна пристрасна зверненість до проблеми розвитку „благого серця” людини, яке він цінував вище од широкої обізнаності в науках: „ Коликое идолопоклонство восписывать человеческим наукам и человеческим языкам восприносить и воспричитать воспитаніе? Кая полза ангелскій язык бездобрыя мысли? Кій плод тонкая наука без сердца благого?»1. Таким чином поняття серця набирає змісту «бездонної думок безодні» і сучасним українським філософом А. Бичко інтерпретується як специфічний пізнавальний засіб, методологічний принцип: «Думка, або серце, є дух» (7, 343). Категорія серця, що виступає основою однієї зі складових української ментальності — кордоцентризму, набуває у філософії Г. С. Сковороди характеру стійкого ядра поряд з екзистенційністю (орієнтацією на неповторність людського життя) і антеїзмом («сродністю» «світу» і людини). Серце характеризує душу людини, а думки сердечні є справжньою її силою, а тому вінцем щасливого існування є «радість серця».
2. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. – К.: Радянська школа, 1949.- 415 с.
3. Ли Хунчжи. Чжуань Фалунь (Русский перевод).- Днепропетровск „Риа „Днепр-VAL”, 2005.- 320с.: ил.
4. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 447с.
5. Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн.. Кн. 1: Навч. посіббник/ За ред. О.В. Сухомлинської. – К.: Либідь, 2005. – 624с.
6. Сковорода Г. Кольцо: Дружескій разговор о душевном мире//Повне зібр. творів: В 2 т. К.,1973 р.
7. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський
В.Г. Історія філософії: