Морально-етични проблеми бизнесу и менеджменту в Украини

Незважаючи  на порушення моральних норм, багато бізнесменів все-таки вважають, що зміцнення  етики сприяє їхнім інтересам. Команда, що складається з людей, які володіють високою культурою й професіоналізмом, здатна домогтися успіху. Ефективне керівництво, що базується на етиці, є кращим засобом для досягнення бізнесових цілей. Етичний підхід до бізнесу вимагає прийняття до увагу позицій всіх зацікавлених сторін. Це сприяє виробленню компромісів, а значить ефективній спільній роботі й довгостроковому співробітництву, що несе із собою додатковий прибуток.

Таким чином, етика  стає засобом, що позитивно впливає на бізнес, підтримує його прибутковість, конкурентоздатність і подальший розвиток. Тому доля соціально-економічних реформ в Україні багато в чому пов'язана зі зміною моральної поведінки вітчизняного підприємця.

Підприємець - бізнесмен ( він же керівник) має справу не лише з ресурсами, технологіями, продуктами, документами, різними процесами, він постійно співпрацює з людьми – керує підлеглими чи виконує доручення, радиться з експертами чи дає оцінку, веде переговори тощо. Його успіх бізнес-діяльності великою мірою залежить саме від уміння налагоджувати взаємини. Підприємництво – це суспільно-корисна діяльність, і як будь-яка інша сфера соціальної активності не може функціонувати без наявності певних моральних передумов. Бізнес неодмінно активізує міжособистісне спілкування і взаємодію, відповідно потребує моральних принципів, цінностей та норм.

Позитивні морально-етичні якості сучасних бізнесменів-підприємців все ще не утвердились як норма й регулятив їх свідомої економічної діяльності.

Головні морально-етичні принципи, що визначають концептуальні засади бізнесу, передбачають повагу до людської гідності й відповідальність, слідування обов’язку і чесність, справедливість і легітимність, сприяння суспільному благу. Підприємницька діяльність ґрунтується також на таких моральних категоріях, як благородство, надійність, відкритість, порядність, солідарність.

Кредо українського бізнесу з позиції проведеного мною філософського дослідження першого питання роботи можна висловити так: «Прибуток вищий за все, але вище прибутку – морально-етичний рейтинг бізнесмена». Визначення Лєночки

Другий розділ дослідження має назву:

Релігійна мораль і підприємницька діяльність

Він присвячений аналізу впливу на людину – не тільки соціально-політичних, економічних, соціально психологічних, національно-етнічних, ментальних, а і різного роду релігійних концесій. Тому авторка роботи і звернулась до історії релігії та  її моральних спрямувань при розкритті даного питання.

Ідея моральної  рівності у християнстві має суто абстрактний вигляд, вона не враховує конкретних соціальних та етнічних відмінностей, а, навпаки, протистоїть їм як абсолютний імператив. Тому даним дослідженням зазначено, що християнство такою самою мірою деформує ідею моральної рівності людей, якою і сприяє її проникненню у суспільну свідомість.

Сутність християнської  етичної концепції, поданої у Біблії, визначає декілька положень. Але і за обмежень в об’ємі виконання даного дослідження, авторка роботи зупиниться лише на одному з рівно значущих положень закону християнства.

Людина, як одне з творінь Бога, яка є привілейованою істотою. Вона подібна до Бога, але  не однакова з ним, оскільки є чуттєвою, земною, смертною істотою. Її емпіричне, природно-соціальне існування виступає як гріх. Те, що говориться про першу  людину, про Адама, є характеристикою людини як такої. Людина, згідно з логікою християнства, призначена служити Богові, але вона сама захотіла стати як Бог, і в цій гордині, претензії — корінь зла взагалі. Отже, людина у своєму реальному, емпіричному існуванні не така, якою вона повинна бути за своїм призначенням. Подолання цієї невідповідності, повернення до своєї нібито справжньої сутності й становить зміст моральних зусиль людини.

Мораль християнства виводиться з невідповідності між  буттям і сутністю. З виникненням християнського монотеїзму відособлення моралі від світу і відповідно роздвоєність морального життя досягли крайніх форм. Античний погляд, за яким мораль розглядається у контексті людського прагнення до щастя, не надавав особливого значення розриву між існуючими моральними цінностями та релігійними принципами. Релігійна антропологія з її уявленням про внутрішню суперечливість людини глибше відобразила своєрідність морального буття індивідів у соціально неоднорідному суспільстві.

Людина не може власною активністю реалізувати своє земне призначення, оскільки вона безнадійно гріховна.

Як соціально-природна істота вона відокремлена від Бога безоднею, яку їй не дано переступити. Людина може врятуватися лише завдяки  Богові.

Але Християнство стоїть вище класового поділу з його обмеженістю і егоїзмом. Воно не пов’язане з жодною системою господарської організації, не стоїть на захисті приватної власності як такої і, не захищає також капіталістичну систему господарювання як і соціалістичну. Є найвища цінність у людині, при висвітленні якої православ’я спроможне дати порівняльну оцінку різним формам господарювання – це свобода особи, як правова так і господарська. Найкращою з господарських форм, як би її не називали, є та, яка найбільш ефективно і стабільно її забезпечує.

Підсумовуючи викладену в другому розділі роботи філософську концепцію впливу релігійної моралі на підприємницьку діяльність авторка роботи вважає, що духовне багатство людини дається не від природи, воно формується внаслідок спілкування людей, що надихаються гуманістичними цілями. Лише така діяльність може служити основою та критерієм справжньої моральності.

У третьому розділі – «Етичні виміри менеджменту» - аналізуються положення, які обумовлюють етичні виміри роботи цілісних менеджменських структур. Але досвідчені керівники добре знають: жодна найретельніша інструкція не може визначити всі аспекти дій менеджерів. Тому нерідко, всупереч інструктивним документам чи постановам, вони керуються власними уявленнями і цінностями під час виконання тієї чи іншої роботи. Мова йде про етичні аспекти менеджменту, котрі відображають ще один надзвичайно важливий механізм взаємодії суспільства й менеджменту.

 В роботі  також досліджено питання про можливості поліпшення етичної поведінки менеджерів. Такі можливості існують і, як свідчить досвід зарубіжних країн, вони досить значні і пов'язані з соціально-політичним життям суспільства. Тут надзвичайно важлива роль політичних партій, органів влади і державного управління, громадських організацій (зокрема товариств споживачів), населення. Не меншу роль відіграють інструменти поліпшення етичності поведінки в організаціях, до яких належать: етичні стандарти (кодекси), що описують загальну систему цінностей; етичні правила, яких мають дотримуватися працівники компанії; комітети з етики, які роблять повсякденну оцінку практики з позицій етичних вимог.

Підсумок цього розділу авторка роботи завершує висновком про те, що соціальна відповідальність вносить чимало змін у менеджмент організації. По-перше, виникає потреба визначити пріоритети соціальної відповідальності стосовно кожної базової сфери діяльності: виробництва, маркетингу, інформаційних зв’язків, корпоративної філософії та ін.. По-друге, істотно змінюються основні функції менеджменту: планування, організація, укомплектування штатів, мотивація, керівництво, комунікація, контроль. По-третє, принципових змін зазнає сама філософія бізнесу, яка еволюціонує у відповідності з інноваційними ідеями і явищами постійно обновлюваного світового співтовариства. Дуже актуальним сьогодні є вивчення феномену підприємництва у контексті його соціокультурної ролі. Ця проблема викликала дослідницький інтерес у багатьох учених.

У Висновках  підводяться підсумки проведеного дослідження з вибраної теми. В одному із численних положень цих висновків зазначаю, що моральні чинники сприяють успішному веденню бізнесу та менеджменту. Де дієвою настановою стає принцип «Хороший бізнес – етичний бізнес». Етика підтримує корпоративну культуру на належному рівні й допомагає зміцнити бізнес та вирішити його проблеми.