Морально-етични проблеми бизнесу и менеджменту в Украини

 

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ БІЗНЕСУ І МЕНЕДЖМЕНТУ В УКРАЇНІ

(СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ  АНАЛІЗ)

 

 

Загальна  характеристика роботи

 

Актуальність  дослідження  проблеми бізнесу і менеджменту в Україні загалом та формування морально-етичних якостей суб’єктів цього процесу, зокрема, обумовлена потребами практики, насамперед, становленням ринкових відносин, формуванням і утвердженням нового типу носія виробничих відносин, демократизацією управління економічними процесами і суспільством як таким, утвердженням у ньому нових етичних регуляторів та культурних цінностей.

Ринкові відносини  утверджують новий тип особистості – прагматичний, діловий, підприємливий. Він йде на зміну колишньому «суспільному власнику», який у своїй більшості розглядав суспільну власність як «не свою», може й «чужу», а як таку, що потребує здійснення своєрідної «виробничої повинності», і аж ніяк не повної віддачі, господарності, підприємливості. Практика організації виробничих процесів на засадах суспільної власності мала в своєму активі непоодинокі зразки самовідданої індивідуальної і колективної праці, господарського ставлення до знарядь праці, реманенту, ресурсів, майна. Колективність як форма соціальності, реалізована в системі виробничих відносин, була, очевидно, єдино можливою формою утвердження нового стилю життя – соціалістичного, який йшов на зміну капіталізму.

З другого боку, ринкові відносини потребують цілком (і переважно) уособленого ставлення до праці. Підприємництво потребує нової мотивації, соціальної активності працівників, нової трудової поведінки і нової моралі. Його суб’єкт – людина твердого внутрішнього самостійного кореня, готова до рішучих дій, здатна приймати самостійне рішення, нести за нього персональну відповідальність. Досвід більш як 20 річного розвитку підприємництва засвідчує, що колишня «заангажована» колективістськими формами організації праці й колгоспною відповідальністю (з мінімальною психологією споживання), до участі у якості суб’єкта новітніх виробничих відносин виявляється не підготовленою. Нові формами бізнесу та менеджменту утверджують, як правило, молоді люди, не обтяжені старими формами (й нормами) організації виробництва, людьми, спрямованими в майбутнє, «інфікованими» зарубіжним (долеризованим та єврозалежним) досвідом.

Слід мати на увазі, що в виконаній роботі та роботах зазначених авторів використаної літератури при написанні вище зазначеної теми, проблеми утвердження ринкових відносин, підприємництва і морально-етичних характеристик розглядались, в контексті аналізу загально політичної ситуації, економічних та соціокультурних трансформацій українського суспільства. Конкретні механізми, принципи й цінності аналізувались побіжним чином.

 Підприємництво  з його морально-етичною складовою залишається все ще в «підвішеному стані» не зважаючи на прийняття Податкового кодексу та інших соціально утопічних законів для українського бізнесу. З точки зору теорії, так і з точки зору підприємницької практики на період написання даної наукової роботи, морально – етичні проблеми бізнесу і менеджменту в Україні набули ще гострішого стану. Між тим, їх вивчення має неабиякий сенс: адже не можна поліпшити стан справ в економіці і зробити життя людини цивілізованим без активізації механізмів індивідуального і групового підприємництва, без розвитку форм демократії, світогляду та системи цінностей, що спонукають особистість виявляти ініціативу, самостійність, творчу активність. Враховуючи актуальність і недостатню розробленість означеної проблеми, авторка обрала її у якості предмета самостійного наукового студентського дослідження.

Об’єктом - наукового дослідження в межах програмного вивчення філософії є проблеми бізнесу і менеджменту в незалежній Україні як соціальний феномен, що утверджується в системі ринкових відносин після розпаду СРСР.

Предметом – становлення і розвиток його морально-етичних характеристик та управління цим процесом засобами зміни форм і методів підприємництва, навчання, просвітництва, культури та соціальна відповідальність керівників.

Мето  даного дослідження є соціально-філософський аналіз формування та розвитку морально-етичних проблем бізнесу і менеджменту в Україні в період утвердження ринкових та демократичних відносин.

Реалізація  цієї мети потребує вирішення таких  конкретних дослідницьких завдань:

проаналізувати  сутність підприємництва як способу  організації виробництва, здійснення господарської діяльності;

здійснити аналіз зародження ринкових відносин в Україні, історичних і соціальних витоків  вітчизняного підприємництва, особливостей його становлення та розвитку в останнє  десятиріччя;

сформулювати  моделі управлінської діяльності з врахуванням морально-етичної характеристики Українського бізнесу;

виявити формування морально-етичних характеристик  підприємницьких та уособлених структур бізнесу в сучасному українському трансформаційному суспільстві.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають фундаментальні дослідження, опубліковані в останнє десятиріччя з проблем становлення громадянського суспільства, утвердження ринкових і демократичних відносин, формування бізнесового і єдино платіжного підприємництва. Авторка дотримується принципів історизму, об’єктивності, системності та цілісності, причино залежності та прогнозування. В дослідженні використовувались методи конкретно-історичного підходу, порівняльного аналізу.

Зв'язок роботи з науковими програмами та темами. Загальний напрям дослідницької роботи пов'язаний з темою дослідження визначений кафедрою соціально – гуманітарних дисциплін Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справ НБУ. Тема  дослідження затверджена на засіданні кафедри.

Наукова новизна наукової роботи полягає у розкритті проблеми становлення та розробці механізмів реалізації суспільної потреби у формуванні позитивних морально-етичних характеристик проблем бізнесу і менеджменту  в Україні. В рамках проведеного дослідження обґрунтовано наступні положення, що розкривають логіку й базову концепцію дослідження і виносяться на публічний захист:

• підприємництво є особливий вид суспільної діяльності (виробничої, організаційної, господарської, управлінської та інших соціально корисних діянь для розвитку і само зайнятості громадян), спрямованої на виготовлення продукції або надання послуг з метою отримання прибутку та підвищення морально-етичного рейтингу;
• базуючись на активному впровадженні інновацій і нових технологій, активному творчому пошукові і комбінаційній організації, бізнес структури формують суб’єкти нового типу, провідними характеристиками яких є опосередкований (як правило, уособлений) прагматизм, не готовність до обґрунтованого бізнес ризику, та самостійності кінцевих  фінансових рішень, прагнення до отримання прибутку, але без перспектив майбутніх капіталовкладень;
• зародження сучасного підприємництва в Україні відноситься до середини 70-х років, так званого «застійного періоду», де воно існувало в «тіньовому» різновиді;
• принципово нові можливості для розвитку підприємництва створили соціально-політичні та економічні перетворення подальшого незалежного розвитку;
• бізнес частково виходить з тіні і настає зародження «сімейно кланового типу» підприємництво з елементами захоплення ринку економічно важливих виробничих потужностей;
• морально-етичні якості підприємця формує соціокультурне середовище, в якому здійснюється його підприємницька діяльність, при цьому, поряд з позитивними морально-етичними характеристиками нерідко формуються суперечливі і вкрай негативні якості – зарозумілість і чванство, підлість і пристосовництво, безпідставне прагнення до політичної влади і орієнтація на швидке супер - збагачення;
• останнє, нерідко, веде до формування особливого типу підприємця – анекдотичного «хуторянського українця», який негативно сприймається як в Україні, так і за її межами;
• в роботі зроблена спроба довести, що, не зважаючи на підвищене прагнення Українського бізнесу до самостійності, процес становлення та розвитку його морально-етичних цінностей не можна залишати на самоплив;
• важлива роль у цьому процесі належить цілеспрямованій просвітницькій та виховній діяльності, громадських організація які є важливою складовою управління сучасними виробничими і соціокультурними процесами;
• потужними джерелами формування морально-етичних якостей підприємництва є суспільство, родина, засоби масової інформації і ефективно налагоджене бізнес партнерство, рекламна практика тощо;
• змістовним наповненням дієздатності означених джерел має стати пропаганда нового стилю життя і оновлених фінансово – господарських показників, пов’язаних з успіхом і добробутом, чесністю і самовиживанням, благородством і благодійництвом, іншими позитивними якостями;
• сучасність вимагає формування цілісної суспільно значимої системи морально-етичних цінностей, яка б заохочувала бізнес, сприяла формуванню позитивного іміджу підприємця, слугувала надійною духовною опорою його успішної само зайнятості населення України;
• морально-етична та законодавчо урівноважена держана підтримка бізнес структур України є елементом управлінської діяльності, спрямованої на регуляцію само зайнятості населення України і вона має носити системний характер й охоплювати як сферу виробничої діяльності, так і сферу побуту, способу сімейного життя, виховання.

Практичне значення наукової роботи полягає в тому, що в ній проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні морально – етичні проблеми складових як нового типу соціальності, що утверджується в системі ринкових і демократичних перетворень в Україні на рубежі століть.

Результати  дослідження можуть бути використані  при проведенні осітнньо-пропагандистських зустрічей з керівниками та менеджерами бізнесових структур області в межах профорієнтаційної роботи навчального закладу.

Вони можуть бути застосовані при вивченні спеціалізованих тем на семінарських заняттях для студентів вищих навчальних закладів економічного та соціально гуманітарного профілю.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження викладені у роботі автора, виносяться в перша на (де відбудеться  перше публічне оприлюднення даної наукової роботи)

 Структура студентської наукової роботи обумовлена обраною темою, визначеними завданнями і логікою дослідження, складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел у кількості 00 найменувань. Основний зміст роботи викладено на 00 сторінках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ  ДОСЛІДЖЕННЯ

 

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розглядається рівень і напрями її наукового опрацювання, окреслено мету, завдання та методи наукового пошуку, визначено об’єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи.

У першому розділі – «Морально-етичні цінності бізнесу і соціальна відповідальність керівника» – здійснено аналіз теоретико-методологічних засад зв’язку бізнесу і моралі та дано визначення поняття цінності – що широко служить у філософії для акцентування на людському, соціальному та культурному значенні тих чи інших явищ дійсності.

Вивчення феномену Українського бізнесу у контексті морально-етичних цінностей різних авторів дослідження показав, що всі вони  в тій чи іншій мірі сходяться на таких узагальнених риси вітчизняного бізнесу:

1. Комплекс «неповноцінності»,  покірність, острах ризикувати по-великому. Психологія не переможця, того, хто завжди зазнає поразки до початку бізнесової гри.

2. Рабська агресивність, нездорове бажання «розтоптати», принизити, невміння шукати компроміси.

3. Відсутність  іміджу ділової людини, підприємця, що виражається в стилі мислення, манері одягатися, поводитися.

4. Прагнення  до обмеження конкуренції, монополізму,  опорі на «блат».

Особливо згубно впливає на розвиток вітчизняного бізнесу  його «нечесне» ведення.

У роботі зазначено, що не лише сфера бізнесу, але й українське суспільство в цілому виявилося охопленим етикою релятивізму (методологічний принцип, який полягає у метафізичній абсолютизації відносності і умовності змісту пізнання.), де виключається абсолютність таких понять, як гарне й погане, щире й помилкове. У рамках цієї етики моральні ідеї попадають у залежність від випадкових факторів і цілком визначаються конкретною ситуацією. Незважаючи на очевидні успіхи у своєму становленні, клас підприємців так і не оформився в серйозну соціально політичну силу суспільства. Складності формування морального кодексу підприємництва існують й сьогодні і пов'язані з неприйняттям підприємництва й індивідуальної ініціативи на різних етапах становлення державності України. Конкретний аналіз показав розходження моральної позиції підприємця й моральної оцінки суспільством феномена Українського бізнесмена та менеджера. Культурна легітимація (процедура суспільного визнання, пояснення і виправдань якоїсь дії особи чи організації, якогось факту. Легітимація не означає юридично оформленої законності й цим відрізняється від легалізації) підприємництва вимагає взаємодії етичних підстав підприємництва, психології особистості підприємця й економічних цілей. У даній структурі особливого значення набуває моральна легітимація діяльності підприємця, спрямована на систематичне одержання прибутку. Легітимація повинна враховувати як норми етики успіху (здоров'я, комфорт, багатство, соціальний престиж), так і соціальної етики (родина, колективізм, патріотизм).

Етика вітчизняного бізнесу нерідко ставила в тупик багатьох іноземних партнерів й інвесторів. Українські ділові люди явно процвітають в торгівлі, але уступають в промислово виробничих починаннях. Великі капітали вкладаються в основному в «вірні» промисли: лікеро-горілчані вироби, нафтопереробного та газорозподільного бізнесу, система аптечних послуг, винокуріння, солеваріння тощо. При цьому на всіх етапах розвитку української економіки чітко простежується зв'язок підприємництва з діяльністю й заступництвом держави.

Таке положення  породило одну зі специфічних особливостей українського бізнесу – прагнення досягати успіху не стільки зусиллями до ефективного розвитку і розширення виробництва, скільки одержанням вигідних урядових замовлень і пільг, шляхом підкупу та окуманювання ( від слова кум, кума) державних чиновників. Окремого поширеного розвитку за останні 20 років набуває «сімейний бізнес» мажорних члені сім’ї державних високопосадовців.