История науки

3. 3 Біологія й медицина (див. ДОДАТОК В)

• Глобальний перепис морської біоти CML (англ. Census of Marine Life) стартував у 2000 році й розрахований на 10 років^[18]. Узагальнена доповідь 80 країн-участниць буде представлена на конференції у Лондоні 2010 року^[19]. Робота ведеться у 14 напрямках польових досліджень та 4 напрямках теоретичних узагальнень отриманих даних. Вартість проекту $1 млрд доларів.
• Організація з дослідження людського протеома HUPO (англ. Human Proteome Organization) створена у 2001 році й ставить собі на меті докладний опис усіх білків людського організму^[20]. Вартість проекту понад $1 млрд доларів.

3. 4 Геологія

• Міжнародна програма з глибинного буріння дна океанів IODP (англ. Integrated Ocean Drilling Program) стартувала у 2003 році й розрахована на 10 років досліджень геологічної будови океанічного дна планети

 

ВИСНОВКИ

Важко заперечити важливе  значення освіти й науки в розвитку суспільства. Усе, що оточує нас — речі, техніка, предмети повсякденного вжитку, — є результатом наукових винаходів, сумлінної праці й натхнення багатьох людей. Ми також можемо стати ученими, фахівцями завдяки здобутій освіті. Тож зрозумілою є необхідність знань і для подальшого прогресу людства.

Немає жодної сторони  людського життя, яка б не базувалася на раніше набутих, а тепер старанно збережених знаннях. Науково-технічний  прогрес, розвиток різних галузей промисловості, виробництво різних товарів... Однак не можна вважати, що наукові відкриття та знання мають вплив лише на матеріальну сторону нашого існування. Так, культурне життя було б також неможливим без знань та наукового поступу. Колись був винайдений і змайстрований кожен із музичних інструментів, уперше змішані фарби для малювання, були виконані примітивні креслення для будівництва споруд. Без цих відкриттів художник не мав би чим малювати, музикант — на чому грати, а архітектор, дизайнер, скульптор не уявляли б, як досягнути гармонійного поєднання елементів у створюваних ними палацах, інтер'єрах, скульптурах.

Ми не знали б, що таке якісна художня фотографія, якби не був винайдений фотоапарат, не дивилися б прекрасних кінострічок, якби колись не з'явилась перша кінокамера. Та й сучасні діячі мистецтва не мали б чого вдосконалювати та поглиблювати, якби не знання, закладені їхніми попередниками у фундамент певного виду мистецтва. Ні, таке уявити неможливо, а це ж тільки поверховий огляд того, на що б перетворилося наше існування без розвитку культури.

Наукові відкриття та винаходи роблять людину ерудованою, розширюють її світогляд, змушують по-новому подивитися не тільки на певну проблему, а й узагалі на світ. У зв'язку із цим доречно згадати п'єсу  Бертольда Брехта "Життя Галілея", де головний герой досліджує і пояснює причини й особливості руху планет. Це дуже цінне для науки відкриття, однак влада засуджує Галілея на смерть. Чому? Темні неосвічені італійці починають цікавитися цією "небезпечною" теорією, бунтувати проти насаджуваних церквою забобонів. Робимо висновок: знання — не "мертвий вантаж" для пам'яті, вони здатні змінити наше уявлення про світ.

Однак не слід забувати, що зловживання будь-якими винаходами може призвести до прикрих, а часом  і трагічних наслідків. Ядерна енергія, зброя, сильні отрути та багато іншого є причиною численних нещасть людства взагалі й нашого суспільства зокрема. Нерозумне використання цих винаходів.— приклад зловживання набутими знаннями.

Суспільство ні в якому  разі не повинне допустити ще яких-небудь аварій. Науковці повинні спрямовувати свої зусилля не тільки на винайдення небезпечних речей, а й на розробку нових дієвих способів ліквідації техногенних катастроф, на покращення екологічної ситуації, протистояння смертельній загрозі.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Алексеев И.  С. Классификация наук. – М., 1974

2. Гончаренко С. У. Наукові дослідження: Метод. поради молодим науковцям. –К., 1995. – 45 с.

3. Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологических исследований. – М., 1988

4. Кыверялг А.А. Методы исследований. – Таллин: Валгус, 1980. – 334 с.

5. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. – К., 1996

6. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень: Навч.

посібник. –  К.РННЦ "ДІНІТ", 2000. – 259 с.

 

ДОДАТОК А

 

 

Міжнародна космічна станція ISS, 23 травня 2010 року

 

ДОДАТОК Б

 

 

Детектор ATLAS Великого адронного колайдера під час будівництва у 2005 році

 

 

ДОДАТОК В

 

Роботизоване приготування зразків для МАЛДІ мас-спектрометрії людських протеїнів.