Етична інфраструктура державної служби

У Кодексі враховано іноземний досвід вироблення стандартів публічного життя, які носять універсальний характер.

5. Програма «Приязна адміністрація».

Впровадження етичних норм відбувається не лише через реалізацію Кодексу етики цивільної служби, цьому процесу сприяє програма "Приязна адміністрація", яка відіграє значну роль у побудові позитивного іміджу польської цивільної служби та слугує рамкою для низки ініціатив.

Програма реалізується з 15 червня 2000 р. і зорієнтована на органи влади всіх рівнів, які прагнуть спрямовувати свої дії на створення приязних відносин з клієнтами і впровадження новітніх методів обслуговування громадян.

Ідеологія програми виходить із розгляду органів влади як надавачів послуг громадянам та установам. Відповідно, можна визначити такі основні принципи:

      розгляд громадянина як клієнта цілої адміністрації;

      визначення завдань кожного з працівників згідно з прагненням добитися найкращої якості послуг;

      залежність виконання програми від глибини зацікавленості як керівників, так і всіх працівників адміністрації у зростанні іміджу органів влади;

      розгляд громадськості як партнера у створенні приязної адміністрації.

Метою програми "Приязна адміністрація" є:

      виконання на високому рівні компетенції вимог Кодексу Цивільної служби;

      вдосконалення кадрів у сфері надання якісних послуг та розбудови приязних відносин з громадянами;

      зміни в організації роботи адміністрацій та процедур надаваних ними послуг;

      удосконалення системи обміну інформацією між органами влади та громадянами.

Починаючи з 2000 р. , в рамках програми "Приязна адміністрація" було здійснено низку заходів:

      підготовлено та розповсюджено в органах влади брошуру і плакат "Мої права в уряді";

      упроваджено елементи програми до курсів навчання держслужбовців вищої категорії;

      опрацьовано та розповсюджено в рамках проекту РНАRЕ-99 інформаційно-навчальні матеріали з питань держслужби (відеокасети, СD-диски, календарики плакати та листівки);

      створено в Уряді Цивільної служби інформаційний Центр Цивільної служби (січень 2002 р.), який зробив більш доступною інформацію про діяльність адміністрації; перелік послуг і компетенцію органів влади та працівників, можливості розвитку цивільної служби;

      впроваджено в академічному середовищі інформацію про напрями розвитку та проблеми органів влади, організацію презентацій, конференцій тощо;

      реалізовано ідею створення до 2 тис. інформаційних кіосків, метою яких є поширення електронної оперативної інформації про послуги адміністрацій та вакантні місця в них;

      видано та розповсюджено серед адміністрацій практичний порадник Цивільної служби, який містить інформацію та пропозиції щодо проблемних питань діяльності адміністрацій, набору та навчання кадрів, розвитку комунікацій тощо [8].

Постійними напрямами роботи стало надання корисної інформації щодо намірів адміністрації з питань удосконалення надання послуг, проведення конкурсів та інших заходів, спрямованих на покращення роботи.

У рамках програми "Приязна адміністрація" регулярно оцінюються дії адміністрацій, спрямовані на удосконалення послуг.

Починаючи з 2001 р., проводиться конкурс «Найбільш приязний заклад урядової адміністрації». Метою конкурсу є поширення серед державних закладів досвіду роботи з покращання якості послуг і зменшення незадоволення клієнтів.             

У 2005 р. введено також конкурс «Найбільш сучасний заклад урядової адміністрації». Метою конкурсу є пропаганда впровадження в органах виконавчої влади сучасних підходів до роботи.

6. Контроль за державною службою щодо виконання завдань кодексів.

Важливо відзначити й необхідність контролю за дотримання етичних норм. Окрім громадськості, яка є головним суддею в діях адміністрацій, що особливо проявляється під час виборів в органи місцевого самоврядування, існує і внутрішній контроль публічної адміністрації.

Нагляд над цивільною службою щодо професіоналізму, ретельного, безстороннього й політично нейтрального виконання завдань здійснює Прем'єр ради Міністрів. За його дорученням завдання в межах цивільної служби реалізує шеф Канцелярії Прем'єра Кабінету Міністрів.

До цих завдань, згідно з розпорядженням Прем'єра від 30 жовтня 2006 р., належать:

      нагляд за відповідністю завдань Цивільної служби, в т. ч. аналіз інформації щодо дотримання засад Цивільної служби, інформації про кваліфікаційні випробування працівників;

      поширення інформації про Цивільну службу, в т. ч. щодо розміщення оголошень про набір;

      керування процесом управління кадрами Цивільної служби, в т. ч. сприяння діям з метою зростання ефективності та системності управління людськими ресурсами;

      нагромадження інформації про корпус Цивільної служби;

      планування і контроль використання фінансових засобів для винагородження, в т. ч на преміювання, спеціальні доплати та навчання Цивільної служби;

      планування, організація та контроль центральних шкіл цивільної служби, в т. ч. створення щорічного плану центрального навчання [9].

7.  Проект «Прозора Польща».

В процесі розробки та аналізу базових принципів етичного управління цікавим прикладом у цій сфері може стати польський досвід. На прикладі проекту «Прозора Польща» є можливість проаналізувати вдалі технології управління у сфері суспільної, громадської підтримки побудови прозорого, етичного, стійкого до корупційних схем управління, акцентуючи увагу на формуванні прозорих структур та процедур, створенні простору для взаємодії з місцевою громадою (залучення громадськості) та місцевими громадськими організаціями. У рамках проекту було опрацьовано шість принципів вдалого управління та конкретні завдання до них.

Серед таких принципів:

1.      Прозорість – все, що робить місцеве самоврядування, є ясним та зрозумілим завдяки оприлюдненню засад функціонування та інформуванню про актуальні та важливі справи.

2.      Відсутність стійкості для корупції – самоврядування діє етично та опирається корупції, воно декларує, що активно проводить політику протидії корупції;

3.      Залучення громадян – у громаді ведеться суспільний діалог, зміна сприяє створенню об’єднань громадян, які беруть участь у розв’язанні проблем розвитку територій.

4.      Передбачуваність – реалізація публічних завдань відбувається у передбачуваний та планомірний спосіб, мешканці мають можливість участі у формуванні планів.

5.      Фаховість – у мерії працюють компетентні особи, постійно ведеться пошук засобів покращання послуг.

6.      Звітність – діяльність самоврядування вимірюється та фіксується, особливо у сфері фінансів, чітко визначена відповідальність посадових осіб [11].

Першим, і головним, принципом вдалого управління є принцип прозорості. Прозорість, відкритість, а отже і етичність процедур надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування – це основа демократичного розвитку суспільства та, водночас, необхідна умова такого розвитку.

З цього витікає, що принцип прозорості – це інформування населення певної адміністративно-територіальної одиниці про діяльність органів місцевого самоврядування, в усіх важливих сферах та справах.

Прозорість створює довіру, але потребує політичної волі, щоб місцева влада прагнула пояснювати свої рішення, навіть технічно складні. Місцева політика здійснюється не на порожньому місці, і надзвичайно важливо знати реакцію місцевої громади – чи приймає вона нововведення, чи відкидає їх. Прозорість посилює розуміння громадськістю суті функціонування та сферу компетенції міської влади, є інструментом для обґрунтування її дій.

ВИСНОВКИ

Отже польський досвід безумовно є цікавим та показовим зокрема в питанні залучення громадськості у популяризації гарного «етичного» погодження з метою покращення роботи владних структур та наближення їх до пересічного громадянина в таких питаннях як надання послуг, та процесу відкритості та публічності у роботі державних службовців. На сьогодні об'єктом особливої уваги ЄС є законодавчі та інституційні засоби утвердження етики на державній службі, які утворюють етичну інфраструктуру. ЇЇ елементи, як засвідчив аналіз досвіду Польщі, аналогічні тим, які існують в етичній системі США. Західні країни виявились одностайними стосовно того, що умовами професійної етики державних службовців є, насамперед, рівень моральної культури суспільства, політичні традиції управління, активність громадянського суспільства, професійна чесність вільних ЗМІ, які висвітлюють діяльність владнй&труктур і державних службовців тощо. Що стосується етичних стандартів, то вони мають відображати також соціальні й політичні цінності конкретної держави і мати нормативно-правове закріплення. Було б непродуктивно аналізувати або пропонувати реформи етики без урахування широких соціальних та політичних контекстів.

Виходячи з вищевикладеного доцільно було б у подальшому детально розглянути питання законодавчого закріплення. етичних вимог до державного службовця, які існують за кордоном, ступінь їх реалізації та отримані результати. Розробити теоретичну модель етичної інфраструктури державної служби з урахуванням вже напрацьованого матеріалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: У 2 ч. / Кол. авт.; Наук. кер. Н.Р. Нижник. – К.:Вид-во УАДУ, 2000. – Ч. 1. – С. 162-186, 206-215

2. Рудакевич М.І. Етика державної служби (зарубіжний досвід). – К.: Ультра, 2002. – 109 с.

3. Грицяк І.А. Управління в Європейському Союзі: теоретичні засади: Монографія / І.А. Грицяк. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с.

4. Грицяк І.А. Управління в Європейському Союзі: теоретичні засади: Монографія / І.А. Грицяк. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с.

5. Дубенко С.Д. Державна служба в Україні.: Навч. посіб. для студентів, слухачів із спец. «Державне управління». – К.:Вид-во УАДУ, 1998. – 168 с

6. Мельниченко А. Культура та етика державного управління в сучасних умовах // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: 36. наук. пр. / За заг. ред. В.М. Князева. – К., 2000. – С. 213-220.

7. Рудакевич М. Етична інфраструктура демократичної держави як шлях розбудови етичної державної служби // Формування демократичного та ефективного державного управління в Україні: матеріали наук.-практ. семінару за міжнар. участю «Досвід стажування державних службовців у США та ЄС і його роль у становленні демократичного державного управління в Україні», 11-12 бер. 2002 р. / [за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева]. – К., 2002. – С. 155-160.

8. Штирьов О. Аналіз досвіду впровадження етичної інфраструктури в зарубіжних країнах // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2009-1/zmist/R_2/Shtiriov.pdf

9. Лажиха М. Етичні засади в діяльності публічної адміністрації Польщі / Державне будівництво №1. 2007. ч. 2. // Режим доступу до журналу.: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/n_l_2007_2/index. html

10. Kodeks etyki Sluzby Cywilnej. http://www.infoobywatel.gov.pl/ap/9_2/Kodeks_EtykiSC/index.html

11. Штирьов О.М. Етичне управління – складова етичної інфраструктури державної служби // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/Politology/2008_66/66-27.pdf

12. Оболонский А. В. Мораль и право в политике и управлении. - М, : ГУ-ВШЭ., 2006.-262 с.

13. Рудакевич M. І. Професійна етика державних службовців: теорія і практика формування в умовах демократизації державного управління: монографія / М. І. Рудакевич. - Т.: Видавництво АСТОН, 2007. - 400 с.