Значення поезій у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку

На початку  заняття, як і в попередній групі, проводять вступну бесіду, пропонують дітям  пригадати події

з власного життя або розглянути картину, близьку  за вмістом до вірша. Так, вивчення вірша  М. Познанської «Журавлі летять»  можна почати вступного бесідою: Яка зараз пора року? Куди відлітають птахи восени? Коли повертаються птахи до нас? Після цього повідомити, як називається вірш, хто його написав. Потім вихователька чітко, виразно читає вірш напам'ять. Після першого читання уточнюють окремі слова і словосполучення. Наприклад, прочитавши вірш П. Воронька «Липка», слід запитати: Яким цвітом зацвіла липка? Коли живе тінь? («у гарячу днину»,— відповідають діти). Після повторного читання проводять бесіду за змістом вірша. Вихователька попереджає, що вірш діти вивчатимуть напам'ять і тому треба уважно слухати. Вона читає текст ще один раз, а потім викликає дітей по одному для повторення вірша.

Хорове  розучування віршів у дитячому садку  не рекомендується. Діти старшого дошкільного віку здебільш того швидко запам'ятовують вірш, але не завжди свідомо засвоюють зміст. Викликана дитина читає вірш від початку до кінця. Вихователька підказує лише окремі слова або ставить навідні запитання до слів, які дитина забуває. Наприклад, при вивченні вірша П. Воронька «Їжачок-хитрячок» вона запитує: Що пошив їжачок-хитрячок? Де він гуляє? Що він натикає на голки? Наслідуючи виховательку, діти вчаться читати вірші виразно, з відповідною інтонацією. Крім того, вона може пояснити, як читати окремі місця вірша. Наприклад, вірш Н. Забіли «Мала школярка»: спочатку дівчинка розповідає, як вона йде повз дитячий садок до школи, потім діти вітають дівчинку: «Привіт! Куди це ти, Галинко? Заходь до нас!» Дівчинка відповідає, їм: «Та ні, я йду до школи, зайду до вас у вільний час. Тепер не маю часу!» Після такого пояснення діти читатимуть виразно, з відпо-відною інтонацією.

Для того щоб всі запам'ятали вірш, з  окремими дітьми його можна повторювати у вільний від занять час. Великі за розміром вірші (як-то: М. Рильського «Новорічна ялинка», Н. Забіли «Найкраща в світі») вивчають протягом двох занять. На першому вихователька підводить дітей до розуміння тексту. Читає вірш повністю, потім повідомляє, що сьогодні вивчатимуть тільки частину вірша. Повторно читає першу половину вірша, яку діти вивчають на занятті. На наступному занятті вона читає весь вірш, викликає одного-двох дітей повторити першу половину вірша. Читає два рази другу половину вірша, викликає дітей її повторити. У кінці заняття двоє-троє дітей повторюють увесь вірш.

 У старшій групі можна читати вірші за ролями та інсценувати їх. За ролями читають вірші, написані в діалогічній формі, або тексти, які за змістом можна поділити на частини (Г. Бойка «Вереда», «Ми збираємось в політ», В. Коломійця «Дощик»). Після вивчення вірша вихователька розподіляє ролі серед дітей і пояснює їм, коли хто яку роль або частину тексту читатиме. Основну частину тексту (від автора) читає вихователька. Читання за ролями розвиває довільну увагу, змушує дитину стежити за текстом, щоб вчасно розпочати свою частину. Для підвищення інтересу до виконання ролі можна надягти дітям шапочки персонажів.

 На святкових ранках у дитячих садках практикується колективне читання віршів. Це зближує дітей, об'єднує їх спільними переживаннями. В такій колективній формі частину вірша або певні рядки можуть читати як окремі діти, так і група або всі разом. Вивчають такі віршовані тексти на занятті. Вихователь знайомить дітей з віршованим текстом в цілому, а при повторному читанні визначає, хто яку частину читатиме. Так повторюють кілька разів з іншими групами дітей. Діти вивчають увесь текст і свідомо читають доручену їм частину. Вихователь вчить дітей читати без зайвого пафосу і жестів, не напружуючи голосу.

 При ознайомленні з байками  треба провести бесіду (або вступне слово вихователя), щоб підвести дітей до розуміння жанрових особливостей байки, активізувати дитячу уяву. Потім вихователька виразно читає байку, після чого проводить коротку бесіду за змістом, яка допомагає виявити розуміння дітьми тексту. Повторно читає байку. Нові слова і вирази вона пояснює в процесі виховної роботи або після повторного читання. Байку також можна читати за ролями.

 Дітям старшого дошкільного віку доцільно поєднувати читання декількох віршів на одну близьку тему різних авторів (один вірш діти вивчають напам'ять, інші — їм читають) для художнього аналізу текстів віршів. Діти відшукують в різних віршах слова, якими поети передають одну й ту саму подію, зіставляють їх між собою. Щоб ознайомити дітей з віршованим жанром твору, читання та заучування вірша поєднують з читанням оповідання чи казки.

 У ході художнього аналізу вірша діти знаходять слова , добирають рими самі, знаходять епітети, метафори, синоніми.

Для дітей  старшого дошкільного віку добирають  вірші складніші за змістом більші за розміром. Вихователь добирає вірші  за тематичним принципом,за календарем,за темою тижня.

Протягом  шостого року життя триває розширення кола дитячого читання. Старші дошкільники  залучаються до слухання більших  за обсягом і складніших за змістом художніх творів.

У старшому дошкільному віці вдосконалюється  вміння свідомо, чітко, виразно читати вірші напам'ять. На відміну від попередньої вікової групи, для заучування рекомендуються більші за розміром і складніші за змістом й художніми засобами віршовані твори.

Це вимагає  проведення певної підготовчої роботи. Для кращого відтворення та сприйняття необхідно викликати інтерес  до змісту вірша, пригадати подібні події з життя, створити поетичний настрій, уявити картини природи або події, яким присвячений твір тощо.

Під час  заучування з дітьми віршів перед  педагогом постають два завдання, які треба вирішувати одночасно: домагатися гарного запам'ятовування й навчати виразного читання.

Швидке  запам'ятовування залежить від настанови  на запам'ятовування, від мотивації (для чого потрібно?):щоб прочитати  мамі й бабусі, виступити на ранку, перед малятами.

Для кращого  запам'ятовування доцільно під час  бесіди за змістом вірша заохочувати дітей до відповідей з використанням уривків твору.

На формування виразності спрямовані такі прийоми: зразок виразного читання дорослого, приклад виразного читання іншої дитини, оцінювання читання, підказування потрібної інтонації; нагадування про схожий випадок з життя дитини, що оживляє пережиті почуття; характеристика персонажів, що допомагає дібрати необхідні інтонації.

За даними психологів, для запам'ятовування тексту дитині потрібно вісім — десять повторень, які здійснюються протягом кількох занять. Твір заучується повністю, без поділу на окремі рядки й строфи.

Це необхідно  для цілісного розуміння змісту твору, структури образів, гармонії співзвучностей , а також для правильного тренування пам'яті дитини. Лише під час заучування великого за обсягом твору допускається його поділ на логічно завершені частини.

Розучування віршів напам'ять у старшій групі  відбувається за таким планом:   1) вступна бесіда;

2) читання дорослим усього тексту;

3) бесіда за змістом твору, уточнення значень окремих слів і виразів;

4) настанова на заучування, повторне читання вірша дорослим;

5) повторення всього тексту дитиною з гарною пам'яттю;

6) повторення   всього   тексту   дитиною,   яка   має   ускладнення   із запам'ятовуванням.

Дітям, які мають проблеми із запам'ятовуванням, вихователь надає необхідну допомогу: підбадьорює поглядом, жестом, підказує слова, інтонацію.

Багаторазове  повторення вивчених віршів стає цікавішим  і бажанішим для дітей за умови  надання йому ігрового характеру: розігрування за ролями, проведення ігор «Відгадай, хто читає вірш», «Вивчимо вірш разом  з лялькою», «У театрі» тощо.