РОЗДІЛ 1                                                                                                                                           

                                                                                                                                                                                1.1.Значення поезій у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку.  Поетичне слово (вірші, потішки, байки) займають                                                                                                  чільне місце у роботі з дошкільнятами. В розділі «Художня література» чітко визначено завдання виразного читання віршів у кожній віковій групі.  У дитячому садку вірші читають дітям для сприймання на слух і для роботи за їх змістом над виразністю мови , вивчають їх напам'ять , інсценують , розігрують їх зміст.                                                                                                                               Поезія посідає дуже важливе місце в житті дитини не тільки тому , що це один з найефективніших засобів засвоєння мови свого народу, смислової систематизації слів, а передусім як спосіб задоволення нагальної потреби інтелектуального і духовного зростання особистості. Високо оцінював значення поезії для дітей дитячий поет Корній Чуковський: «...є серед нас мільйони істот, які всі до одного палко люблять вірші, захоплюються ними, не можуть без них обійтися.  Це — діти , особливо маленькі.  З-поміж дорослих натхненний поет  -  це найрідше явище , диво своєї вітчизни , а серед дітей 99% — поети. ... Вірші для них - норма людського мовлення , природне висловлення їхніх почуттів і думок ».                                                                                                                                       За традиційною методикою ознайомлення дошкільників з художньою літературою , одним з обов'язкових фронтальних чи групових видів літературних занять вважалося заучування напам'ять віршів.  Але дослідження         психологів довели , що заучування напам'ять - процес глибоко індивідуальний , пов'язаний з особливостями пам'ять і емоційної сфери кожної І дитини, тому його не можна пристосувати до колективної форми організації занять . Наполягати на цьому — насилувати дитячу природу. Сучасний підхід до цього питання , який орієнтує вихователя на організацію індивідуальних форм навчання для заучування дітьми віршів , видається нам більш гуманним і доцільним.

Сприймання  та художній аналіз поезії як важливі  компоненти естетичного виховання  й літературно-мовленнєвого розвитку мають займають чільне місце в роботі з дошкільниками .  Призначення такої роботи - виховувати художньо-естетичне сприймання образної сутності, мелодійності, ритму, краси поетичного слова, відчуття виразності мовних засобів, які надають яскравого унаочнення віршованим образам.

Поетичні  твори в дошкільному закладі  можна використовувати з різною метою . Це можуть бути ліричні заняття , спрямовані на розвиток поетичного слуху , поглиблення естетичних почуттів дітей . На інших заняттях вихователь може використати інтелектуальний та креативний потенціал поетичного тексту , покласти його в основу цікавої розвивальної гри.  А жартівливі вірші сприяють розвитку здатності дошкільників розуміти гумор.                           

Поезія - це не лише оригінальна форма опису  навколишньої дійсності, але й хороший  інструмент для впливу на духовний світ дитини, на її особистість яка формується. Саме тому вірші вчать і у дитячому садку, і в школі. Дошкільники часто слухають віршики, коротенькі оповіданнячка і байки, і за допомогою творів поетичного жанру розвивається слухові сприймання дітей, увага, різні види пам'яті, насичується емоційна сфера дитини, також відбувається мовленнєвий розвиток дитини . Дошкільний період дитинства має самостійне значення. В цей період діти прагнуть слухати якомога більше поетичних творів, люблять віршики, і з особливим задоволенням повторюють римовані строчки. Застосування різноманітних     за     змістом     поетичних     творів     дає     змогу     розвивати:

- мовленнєву сферу дитини (мова виконує функції спілкування і є засобом мислення;

- правильну вимову, виразну інтонацію, уміння вибирати необхідні і вірні мовні засоби для виразу своїх думок;

- пізнавальні здібності дошкільника в цілому (пам'ять, увага, сприйняття, уява) та їх різновиди;

- розумові здібності дитини;

- культурний рівень;

- самосвідомість дошкільників.

Ритмічні  і римовані рядки викликають інтерес  у дошкільників, «вкарбовуються» в пам'ять, тим самим закріплюючи правильну вимову мовної одиниці  Крім того, виразне поетичне слово - прекрасний зразок високохудожньої мови, який сприяє збагаченню лексики, розвитку мовного чуття.

Дошкільний  вік - це період активного засвоєння  дитиною розмовної мови, становлення  і розвитку всіх сторін мови - фонетичної, лексичної, граматичної. Повноцінне володіння рідною мовою в дошкільному дитинстві є необхідною умовою рішення задач розумового, естетичного і етичного виховання дітей в максимально сензитивного період розвитку. Чим раніше буде почато навчання рідній мові, тим вільніше дитина користуватиметься ним надалі.

Отже, навчитися  запам'ятовувати вірші для дітей  дошкільного віку дуже важливо. І не тільки для того, щоб добре підготуватися до навчання в школі, де це доведеться робити досить часто, але і тому, що поезія сприяє збагаченню духовного світу дитини, розвитку у нього відчуття прекрасного, а сам процес заучування віршів є хорошим методом тренування пам'яті.

1.2. Особливості запам’ятовування  дітьми старшого  дошкільного віку  віршів.

  Заняття з читання художніх творів в старшій групі проводяться з метою познайомити дітей зі змістом цих творів, принести їм естетичне задоволення, вселити певні моральні поняття, виховати благородні почуття. На цих заняттях діти слухають, обговорюють, переказують художні твори і мимоволі запам'ятовують їх цілком або частково, хоча цілі запам'ятати перед ними не ставиться. Це — мимовільне запам'ятовування. Пропоновані методичні прийоми читання художніх творів в дитячому саду повинні забезпечити дітям мимовільне  запам’ятовування. Але дітей необхідно і учити запам'ятовуванню, саме учити, оскільки дитина раннього і молодшого дошкільних віків не уміє сама докладати вольових зусиль для довільного, навмисного запам'ятовування.

  Довільне  запам'ятовування — це внутрішня,  інтелектуальна робота, корисна  дитині в трьох стосунках : вона допомагає швидшому, ніж  при мимовільному запам'ятовуванні, збагаченню мови дитини; інтенсивніше  розвиває естетичні почуття —  почуття поезії, почуття прекрасного  в мові; зміцнює пам'ять — образну  пам'ять, пов'язану з уявою,  і вербальну (словесну) пам'ять,  пов'язану з мисленням, яка,  на думку психологів, є самим  доконаним видом пам'яті.

  Діти  старшого дошкільного віку можуть  спеціально заучувати художні  твори  важчими в тематичному плані віршами про Батьківщину. Передусім їм пояснюють саме значення (лексичне значення) слова пам'ятати, запам'ятовувати. Спочатку це слово виступає як синонім слова повторити.

— Згадаєте, як ми звали сонечко, щоб воно виглянуло  у віконце. Кожна дитина намагається відтворити слова потішки . Вихователь хвалить тих, кому це вдається. Тим, хто утруднюється, допомагає.

  Отже, прийоми довільного запам'ятовування : 1) повторення тексту, 2) пригадування тексту.

  Але  дитина може не хотіти повторювати  і тим більше пригадувати. Вихователеві треба знати слова. Д. Ушинського, що характеризувало пригадування як «працю, і праця іноді не легка, до якої повинно привчатися дитя помалу, оскільки причиною забудькуватості часто бувають лінощі згадати забуте». ] Необхідність заохочувати пригадування, запобігати «лінощам згадувати забуте» для вихователя має бути очевидною.

  Для  активізації дітей в повторенні  і пригадуванні вихователь добирає  такі методи:

1) художній  поетичний твір повинен подобатися дітям (своєю музичністю, барвистістю образів, етичним змістом); він повинен приносити дітям естетичне задоволення, приносити моральну задоволеність (діти повинні полюбити героїв, чекати з ними нової зустрічі; їм повинно бути приємно пережити знову і знову ті почуття, які викликав у них вірш);

2) діти  можуть виконувати прохання вихователя  з любові до самого вихователя — з прагнення обрадувати його, заслужити його похвалу.

   Вихователь забезпечить дієвість  перерахованих засобів довільного  запам'ятовування дітьми художніх творів, якщо він: уміє добре читати — щиро передавати свої справжні почуття голосом і мімікою; уміє викликати абсолютну довіру дітей, викликати прихильність до себе їх своєю справедливістю, тактовністю, доброзичливістю, щирою зацікавленістю в їх успіхах.

  Вихователь  повинен уміти переконати кожну  дитину (особливо цього потребують боязкі і соромливі діти), що він може запам'ятати, пригадати те, що пропонує вихователь.

   Додатковим стимулом до запам'ятовування  дітьми художніх текстів може  бути почуття змагання з товаришами (хто кращий?), а також бажання  зробити їм сюрприз (читання в групі віршів, вивчених удома) та ін.

 Вихователь допомагає дітям запам'ятовувати вірші, звертаючи їх увагу на виразні мовні засоби . 

 Дитині старшого віку життя вихователь пропонує повторювати рядки з ним разом, а потім просить її розповісти увесь вірш, при цьому потихеньку підказує слова, які той забув. Якщо є необхідність, дошкільнятами вихователь знову читає разом: він починає — дитина закінчує рядок. Після такої вправи завдання для дитини ускладнюється: він повинен повторювати за вихователем цілі строфи (2-4 рядки). 

 У  старших групах вихователь, повторюючи, як завжди, читання тексту 2-3 рази, може заздалегідь попередити дітей, щоб вони постаралися запам'ятати. Час від часу він звертається то до однієї, то до іншої дитини: «Саша, ти намагаєшся запам'ятати? Старайся, Сашенька! Зараз я запитаю тебе». Потім починаються вправи в заучуванні (як описано вище) : читання разом з вихователем «шматків» різної величини.

Для кращого  запам'ятовування усього вірша старшими дошкільнятами вихователь ставить їм питання за текстом, і діти відповідають цитатами з цього вірша. У усіх вікових групах спочатку треба викликати дитину з хорошою пам'яттю, а потім дітей, менш розвинених. Великі труднощі викликає у дошкільнят розуміння алегоричного сенсу байки. Діти люблять слухати байки, але сприймають їх як казку про тварин. Алегорія байки не доходить до дітей без допомоги вихователя. Щоб допомогти їм зрозуміти іносказання, вихователь нагадує який-небудь відомий їм факт і проводить аналогію зі змістом байки. 

1.3.Особливості роботи з поетичними творами у ДНЗ з дітьми старшого дошкільного віку. Добір віршів,вимоги до них.

 При вивченні віршів напам'ять передусім треба викликати у дітей емоційне ставлення до змісту, досягти повноцінного сприймання художнього тексту. Зразок художнього читання або розповідання вихователя створює емоційний контакт з дітьми. Вірші, які пропонуються дітям для читання чи вивчення напам'ять, як і художні оповідання, мають бути високохудожніми, доступними розумінню дітей, викликати певні емоції.                                                         Для дітей старшого дошкільного віку добираються  вірші складніші за змістом, більші за розміром. Вихователь вводить до плану вивчення вірш, який за змістом відповідає порі року та знанням, які подаються дітям у цей період: продумує, як підготувати дітей до засвоєння вірша, які слова в тексті незнайомі дітям, коли саме треба пояснити їх. Діти шостого року мають запам’ятовувати 6-7 віршів,сьомого року-7-10 віршів,2-3 вірші зарубіжних ,1-2 байки. Мають знати назву вірша і автора. Наприклад, щоб діти глибше зрозуміли вірш М. Познанської «Пролісок», на прогулянці слід провести спостереження за проліском, запитати, якого кольору квітка? Перш ніж вивчати вірш П. Воронька «їжачок-хитрячок» у старшій групі, вихователька показує дітям живого їжака або картинку з його зображенням. З особливою увагою треба поставитися до вивчення віршів, багатих па поетичні вирази. Так, у вірші Т. Шевченка «Встала весна» вирази «чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила» пов'язані з образами пробудження природи після зими. Без конкретного уявлення зрозуміти ці вирази дітям буде нелегко. Щоб вони відчули красу вірша, треба їх підготувати, повести кілька разів у ліс або до парку, звернути увагу на зміни, що відбулися в природі. Сповнені враженнями діти зацікавляться віршем, легко його запам'ятають, поетичні образи весняної природи стануть близькими і зрозумілими їм.