Засоби навчання іноземної мови у вищій школі

Для навчального процесу вивчення іноземної мови необхідна також п’ята навичка – візуальне розуміння інформації. У процесі формування цієї навички здійснюється краще, швидше, точніше розуміння матеріалу, при цьому вагомо розвиваються індивідуальні мовленнєві комунікативні здібності та бажання вивчати мову. 

Також нагадаємо, що відеозасоби розглядаються як ефективний ТЗН для багатьох спеціальностей як засіб навчання різним видам мовленнєвої діяльності та формування різних аспектів комунікативної компетенції. Наприклад, відеозаписи рекомендується використовувати під час навчання читати  – Н.Челінгер (Німеччина), у процесі вивчення фонетики  –  К. Пфайфер (Німеччина), формування умінь монологічного мовлення на інтен-

сивних курсах навчання  –  Н. Бориско, Г. Китайгородська, Є. Пассов, під час формування граматичної компетенції  –  О. Палій та ін. Водночас учені обґрунтували необхідність застосування відеозасобів для роботи з тими, хто починає вчити мову  –  П.Фрітвуд-Волкер (Велика Британія). На користь застосування відео у формуванні ІК професійної компетентності майбутніх фахівців говорять такі факти: за результатами наукових досліджень людина сприймає 50% значень усіх виразів завдяки зору. Саме для тих, хто вивчає іноземну мову, багатоканальність передачі інформації у результаті поєднання зображення зі звуком відіграє особливо велике значення.

Окрім того, завдяки отриманню інформації через зоровий канал, процес запам’ятовування відбувається краще. На фізіологічному рівні це можна пояснити наступним чином: епізодична пам’ять зберігає події, обумовлені часом та простором, семантична пам’ять  –  значення. Короткочасна пам’ять

зберігає  інформацію протягом шести – десяти секунд. Людина, яка вивчає іноземну мову, може повторити щойно почуте речення, яке складається з шести до дев’яти слів. Деякі вчені припускають можливість збільшення кількості слів у реченні для першого запам’ятовування до тринадцяти слів. Кількість слів, що запам’ятовується, звичайно залежить від знання лексики, синтаксичного кодування, наявності прийменникової сітки, тому слід говорити чи про єдність понять, чи про групування окремих даних, які можуть запам’ятовуватись. Проте, ступінь запам’ятовування зростає, якщо використовуються декілька каналів. Вважається, що канальна ємність оптичного аналізатора до 6,5 разів більша, ніж акустичного. 

Доцільно  підкреслити, що фільм  –  це не тільки адекватна презентація мови, але й значна можливість сприйняти та відтворити близькі до дійсності ситуації. Екранна інформація впливає на студентів не як свідчення про явище, процес, подію, а як безпосереднє відображення цього явища, процесу, події, яке створює психологічну атмосферу співучасті з тим, що відбувається на екрані. Зауважимо також, що технічні можливості відео (зупинка, повторення сцен, кадрів) обумовлюють необхідність його застосування у формуванні інтеркультурологічної компетенції. 

Проте, підкреслимо, при всіх можливостях відеозапису, центральною фігурою на занятті залишається викладач, який повинен організувати активне сприйняття фільму чи його фрагмента і наступну комунікативну діяльність студентів. Завдяки чіткій організації навчального процесу, раціональному чергуванню різних видів діяльності під час навчання, а також створенню позитивної мотивації і повного залучення студентів до активної діяльності можна досягти їх стійкої працездатності та запобігти включенню захисних механізмів психіки, які негайно спрацьовують при втраті інтересу до роботи, при втомі від одноманітності [4]. 

Враховуючи вище названі переваги відеофонограми, можна стверджувати, що її застосування на заняттях іноземної мови з метою формування професійної компетентності просто необхідне, оскільки не тільки передає зразки іншомовної комунікації, а й розкриває соціокультурні умови, в яких відбувається ко-мунікація, тобто не тільки створює аудіолінгвальне мовне середовище, а й показує його візуально. 

При цьому слід підкреслити, що перегляд відеоматеріалу повинен мати не кількісний, а якісний характер. Практика показує, що перегляд відеокасет, який завершується тільки обміном враженнями про побачене, не є методично вірним. Важлива для запам’ятовування студентами інформація при такому підході до навчання залишається поза увагою. Нагадаємо, що розроблена нами методика роботи з відеоматеріалом обов’язково передбачає наступне: розвиток у студентів уміння спостерігати, класифікувати, вибирати, а також висувати гіпотезу щодо пропонованого матеріалу; навчання студентів аналізу та резюмуванню отриманої інформації; формування у них умінь формулювання усних висловлювань; забезпечення вірного переказу цільовою мовою ідеї, яку вміщує відеоматеріал з урахуванням інтеркультурологічних аспектів для іншомовного спілкування; оволодіння уміннями критичного аналізу побаченого відеоматеріалу.  До сучасних, нових тенденцій в освіті, як відомо, відноситься застосування у навчальному процесі  комп’ютера та інформаційних технологій. Про галузі застосування комп’ютера в сучасному світі свідчить багаточисельна наукова література.  У галузі освіти комп’ютери використовують як об’єкт вивчення; як засіб навчання, як складову системи управління народною освітою та як елемент методики наукових досліджень.  Останнім часом досить активно розробляється методика використання  комп’ютерних програм  у вивченні іноземних мов.

Комп’ютерні програми, що реалізуються за допомогою найсучасніших моделей комп’ютерів у системі Мultimedia, відкривають широкі можливості для удосконалення процесу навчання іноземної мови. Це зумовлено наявніс-

тю в комп’ютерних програмах нових дидактичних  функцій, притаманних лише цьому  засобу навчання. Крім того, що комп’ютерна  програма забезпечує сприймання інформації через слуховий та зоровий канали, вона дозволяє також здійснювати навчання і контроль засвоєння знань іноземної мови в різних режимах самостійного пошуку і на різних рівнях складності. 

Розвиток комп’ютеризованого навчального матеріалу довгий час було справою інформатиків. Спеціалісти з дидактики мови концентрувались головним чином на адаптуванні лінгвістичних, навчально-психологічних та суспільно-політичних новацій та обмежувались у процесі застосування технічних засобів аудіовізуальними медіа. Випадкові ініціативи щодо засвоєння іноземної мови з застосуванням комп’ютера терпіли часто невдачу через розбіжність між надмірним очікуванням і фактичними результатами. 

Нагадаємо, що  проблема застосування комп’ютера та інформаційних технологій у навчальному процесі вищих навчальних закладів, у тому числі й при вивченні іноземних мов, зокрема німецької та англійської як іноземних,

широко досліджується та розробляється зарубіжними педагогами. 

Як відомо, застосування комп’ютера під час  вивчення іноземної мови слід пов’язувати  з інтенсифікацією та індивідуалізацією навчання. Зрозуміло, що застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні це не просто данина моді, це те, що викликано потребами часу. Можливості комп’ютера у сучасному навчальному процесі не обмежуються лише інформаційними, довідковими, консультуючими, результативними, вербальними та невербальними зв’язками. За допомогою комп’ютера можна  формувати відповідні якості та компетенції студентів. Наприклад, можливим є вплив на мотивацію навчання студентів під час вивчення іноземних мов, що виражається в наступному:  викликає підвищену зацікавленість до роботи новизна роботи з комп’ютером; розширює можливості надання та подання інформації (колір, мультиплікація, звукова мова, музика); дозволяє будувати індивідуальне навчання з урахуванням особливостей кожного студента (індивідуальні особливості пам’яті, сприймання, мислення і відтворення); створює сприятливу атмосферу навчання, що особливо важливо для студентів, які повільно виконують запропоновані завдання, певною мірою у зв’язку з особистісною манерою спілкування; дозволяє студентам сконцентрувати увагу на найважливіших аспектах навчального матеріалу завдяки активному включенню їх у навчальний процес; розширює набір навчальних завдань, можливостями ви-користання методу моделювання професійних ситуацій, що дає можливість студентам наочно пересвідчитись у результатах прийнятих ними рішень. 

Викладене впевнює нас у тому, що у процесі вивчення іноземних мов комп’ютер та аудіовізуальні засоби навчання стають необхідним засобом формування професійних компетенцій фахівця.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Специфіка дисципліни "іноземна мова" полягає  у тому, що домінуючим компонентом  змісту навчання іноземної мови є  не основи наук, а способи діяльності — навчання різних видів мовної та мовленнєвої діяльності: мовлення, аудіювання, читання, письма. Згідно з  психологічною теорією діяльності, навчання будь-якого виду діяльності здійснюється у процесі її реалізації. В основі формування умінь з будь-якого  виду іномовної мовленнєвої діяльності лежать слухомоторні навички. Тому пріоритет  у навчанні іноземних мов має  належати виконанню вправ усного характеру. У цьому полягає як специфіка дисципліни, так і основна  складність викладання іноземних мов, особливо, при формуванні навичок  мовлення. Для вирішення таких  завдань слід орієнтуватися на вибір  оптимальних засобів навчання, виходячи, передусім, з їх дидактичних особливостей та функцій. Специфіка навчальної дисципліни "іноземна мова" — формування комунікативної компетенції — потребує пріоритету інтерактивних засобів  навчання для індивідуальної або  групової роботи студентів. Вивчення іноземних  мов із використанням комп’ютерних та телекомунікаційних технологій має  забезпечувати реалізацію таких  завдань, як:

• формування і розвиток умінь та навичок читання з безпосереднім використанням матеріалів мережі Інтернет;
• удосконалення умінь аудіювання на основі адаптованих та автентичних звукових текстів;
• формування умінь і навичок перекладу та реферування текстів за фахом;
• удосконалення умінь монологічного та діалогічного мовлення;
• розширення активного та пасивного словників, ознайомлення з лексикою сучасної іноземної мови, яка відображає певний етап розвитку культури країни, соціального та політичного ладу суспільства:
• формування елементів глобального мислення (діалог культур);
• формування стійкої мотивації пізнавальної діяльності, потреби використання іноземної мови у реальному спілкуванні;
• формування культури спілкування.

Отже, засоби навчання, особливу роль серед яких вже на сьогоднішньому етапі грають ТЗН, є запорукою оптимізації  та підвищення якості процесу навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Іноземні мови в навчальних закладах. – К.: Педагогічна преса, 2002. – № 1, 2. – 192 с. 
2. Копил Г.О. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Житомир. держ. ун-т ім. І.Франка. – Житомир, 2007. – 20 с.
3. Ляховицкий М.В., Кошман И.М.  Технические средства в обучении иностранным языкам.  – .:Просвещение, 1984. – 143 с.
4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник  / За ред. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.
5. Палій О.А. Комплексне використання ТЗН для формування німецькомовної граматичної компетенції тудентів / Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Київ. націон. лінгвіст. ун-т. – К., 2002. – 20 с.
6. Пиотровский Р.Г. Два подхода к построению авторских программ компьютерной оптимизации преподавания иностранных языков // Типы и содержание авторских программ по иностранным языкам. — СПб.: ИОВ РАО, 1994. — С. 27 — 31.
7. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування / С.Ю. Ніколаєва, Г.А. Гринюк, Т.І. Олійник та ін. – К.: Ленвіт, 1997. – 96 с.