Яким повинен бути справжній вихователь-методист дошкільного закладу та його принципи роботи у науково-методичній роботі з вихователями

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

з дисципліни «Планування та організація освітнього процесу в ДНЗ»

на тему:

«Яким повинен бути справжній вихователь-методист дошкільного закладу та його принципи роботи у науково-методичній роботі з вихователями»

Виконала:

Студентка 5-го курсу

Групи ДОм 1-11-20д

Пахомова Анна

Київ 2011

В даний час до вихователів-методистів дошкільних навчальних закладів, відповідальних за організацію і контроль педагогічного процесу, координацію діяльності всіх фахівців дошкільної установи, пред'являються особливо високі вимоги. І це стосується не тільки рівня їх професійної компетенції, але й особистісних якостей.

Вимоги до посади вихователя-методиста.

Треба сказати, що посада вихователя-методиста формувалася поступово, починаючи з 60-х років XXст. На початку це була посада "педагога" для обслуговування дітей ясельного віку та керівництва їх вихованням в яслах-садках. Потім була введена посада "вихователь-методист", пізніше - посада "старший вихователь". Але незалежно від назви посади до вихователя-методиста завжди пред'являлися більш високі вимоги. Був період, коли на посаду завідувача дошкільним закладом приймалися люди з середньою спеціальною освітою, а на посаду старшого вихователя або вихователя-методиста завжди брали людей тільки з вищою педагогічною освітою. Це пояснюється функціональною відповідальністю даного фахівця за найголовніший розділ роботи дитячого саду - педагогічний процес. Від того, наскільки вихователь-методист професійно компетентний у педагогіці, психології, методики роботи з дітьми дошкільного віку, залежатиме якість роботи всього колективу.

Значення роботи вихователя методиста з дітьми.

Перш за все, треба пам'ятати про те, що вихователь-методист - не підмінний вихователь. Він не може і не повинен бути постійно підмінним педагогом через відсутність в групі з різних причин основного вихователя. Хоча раніше, та й зараз в окремих дошкільних установах це практикується. Сьогодні основна робота вихователя-методиста - це робота з педагогічними кадрами. Тобто на якість, результати діяльності всього дитячого саду він впливає опосередковано, через вихователя. Вихователь-методист повинен вміти працювати з дітьми і вчити цьому педагогів. Він повинен вміти показати той чи інший прийом, на практиці пояснити методику, при необхідності активно включатися в педагогічний процес, а для цього не менше 2 / 3 часу треба бувати в групах, спостерігати, оцінювати, коригувати роботу педагогів. Наприклад, якщо організовується екскурсія за межі дитячого саду, він обов'язково йде разом з дітьми і вихователем і бере частину організаційної роботи на себе. Спільно з іншими фахівцями він проводить діагностику знань і умінь дітей, а отже працює, спілкується з дошкільнятами і надає допомогу вихователям. Це дуже складне завдання, і тому від вихователя-методиста потрібне перш за все вміння працювати з людьми.

Значення вміння "працювати з людьми" для вихователя-методиста.

Серед сучасних педагогів багато фахівців з вищою і середньою спеціальною освітою. Це люди, у яких склався свій творчий педагогічний почерк. І не кожен стане виконувати те, що йому радять, бо має свої погляди на ту чи іншу методику, педагогічний прийом і т. д. Уміння працювати з людьми - основний показник в діяльності вихователя-методиста. Дуже важливо створити колектив однодумців, що мають єдине педагогічне кредо, позиції, традиції, або, як зараз модно говорити, створити свою команду. Тільки в цьому випадку вихователь-методист зможе досягти тих цілей, які він ставить.

Керівник дошкільного закладу та вихователь-методист повинні працювати злагоджено, пред'являти однакові вимоги до членів педагогічного колективу. Це ще один важливий момент. Уміння налагодити контакт з педагогами і керівником, виробити свій стиль спілкування з колективом з урахуванням особливостей психологічного клімату в ДНЗ допоможуть вихователю-методисту в роботі.

Головним методом в його арсеналі повинні бути переконання і докази. Навіть якщо вихователь робить щось неправильно, вихователь-методист повинен переконати і довести, чому цей метод роботи з дітьми неефективний, і підказати, як зробити краще. При цьому важливо вміти прислухатися до того, що говорить педагог. Вміння слухати і чути співрозмовника завжди цінується підлеглими.

Працювати з людьми - це обов'язкова вміння володіти собою в критичних ситуаціях, передбачати і запобігати можливим конфліктам у колективі, розуміти і оцінювати можливості кожного співробітника.

Також в наш час важливою якістю є вміння оцінювати і говорити про результати своєї праці. Вихователь-методист повинен навчати педагогів самоаналізу педагогічної діяльності.

Основні форми роботи з педагогами, які повинен

використовувати вихователь-методист.

Перш за все вихователь-методист повинен враховувати інтереси та побажання колективу. Педагогам більше подобається, коли їх не консультують як учнів, а коли з ними радяться. Тому такі інтерактивні форми методичної роботи, як творчі групи, брифінги, дискусії, круглі столи та мозкова атака, дають найбільший результат. Наприклад, вихователь-методист говорить про те, що є проблема, яку він один дозволити не може, і пропонує подумати всім разом, пошукати шляхи її вирішення. Але при постановці будь-якої задачі необхідно доводити її до логічного кінця. Якщо вихователь-методист провів активну форму, він зобов'язаний підвести підсумок і видати продукт у вигляді рекомендацій, алгоритму дій для вихователів. При цьому важливо, що цей продукт буде сприйматися як спільно створений, колективний. І якщо ви створили рекомендації, алгоритм дій, напишіть, хто брав участь у цій роботі. Це не тільки приємно, але і накладає на педагога відповідальність за їх виконання. Вихователь-методист повинен переслідувати при цьому і другу мету: не тільки активізувати педагогів, а й знати, для чого він це робить. Наприклад, отримати результат при менших витратах, якомога менше відривати педагогів від роботи.

Мені б хотілося підкреслити, що в рамках методичної роботи має бути чітко налагоджено самоосвіта всіх педагогів ДНЗ. Самостійно здобуті вихователями знання є хорошим фундаментом для організації активних форм з ними. Іншими словами, їм буде, про що говорити. Самоосвіта один з напрямків діяльності вихователя-методиста. Перш ніж вимагати з вихователів, вихователь-методист повинен визначити, над якою темою він буде працювати в цьому році сам. Коли складається план самоосвіти педагогів дитячого садка на рік, першими в списку повинні бути завідувач, старший вихователь, і тільки потім - всі вихователі. Це і є система безперервної самоосвіти.

Кабінет вихователя-методиста, організація його роботу. Створення своєрідного методичного центру для вихователів дошкільного навчального закладу.

Методичний кабінет дитячого садка це не особистий кабінет вихователь-методист. Це науково-методичне оснащення освітнього процесу в ДНЗ. І тут головне не скільки ляльок і кубиків знаходиться в кабінеті, а який зібраний досвід, яке перспективне планування, які є наочні посібники для роботи з дітьми, підбір діагностичних методик, цікавих сценаріїв, конспектів тощо Поповнювати і оснащувати методичний кабінет - трудомісткий і тривалий процес.

Знаючи сильних вихователів, захоплених тієї чи іншої методики, вихователь-методист може зробити їх помічниками в оснащенні методичного кабінету, запропонувавши разом скомплектувати, наприклад, розділ з ознайомлення з навколишнім світом або розділ з розвитку мовлення. При цьому необхідно дати можливість педагогам самим визначити, які матеріали їм потрібні. Тоді вони будуть себе відчувати господарями і не будуть боятися заходити в методичний кабінет. Педагоги будуть знати, що вони самі робили те чи інше посібник. Поповнюючи кабінет посібниками, відразу потрібно заводити картотеки (тематичні каталоги, бібліографічні списки) і вчіть вихователів ними користуватися. Чим більш диференційованими будуть каталоги, тим легше педагогам з ними працювати. Організовуючи діяльність таким чином, вихователь-методист знімає з себе обов'язок видачі допомоги, що дуже важливо, тому що на це йде багато часу. Це і є наукова організація методичного кабінету. Крім того, в кабінеті обов'язково повинна бути представлена ​​довідкова література. По можливості це повинні бути не тільки енциклопедії, а й підручники, де можна знайти необхідну інформацію.

У дитячих садках-новобудовах проблема організації роботи методичного кабінету і використання педагогами посібників ускладнюється також тим, що деякі вихователі-методисти починають з красивого оформлення полиць, систематизації матеріалів по папках. Це важливий блок роботи, але не потрібно намагатися оформляти всі відразу в один рік. Потрібно зосередити свої сили на вирішенні річних завдань. Наприклад, взяти на цей рік 2-3 завдання і за цими напрямками систематизувати і доповнювати, поступово оснащувати методичний кабінет. Це є найважливішим моментом організації освітнього процесу.

Слід зауважити, що в період становлення дитячого саду дуже багато сил моральних і фізичних йде на створення колективу однодумців, визначення помічників в роботі, встановлення людських взаємин.

У цьому відмінність від дитячого садка, що працює в режимі функціонування, де все налагоджено, кожен на своєму робочому місці, і вихователь-методист повинен більше часу приділяти організації інноваційної діяльності, ініціювати педагогів до творчого пошуку, щоб не було творчого застою в колективі, щоб робота педагогів не перетворювалася на рутину.

Інноваційна діяльність сучасного дитячого садка, як невід’ємна частина діяльності вихователя-методиста.

В даний час вихователь-методист повинен бути широко поінформований про всі інновації в системі дошкільної і шкільної освіти. Хочеться підкреслити важливість аналітичної функції вихователя-методиста, який виступає в ролі аналітика та експерта всього того, що друкується, видається. Зараз дуже багато літератури, яка часто не відповідає вимогам класичної педагогіки, психології. А закуповує методичну літературу в основному вихователь-методист. Він повинен ще в магазині, перегорнувши, переглянувши побіжно посібник, зрозуміти, чи підійде вона для роботи. При цьому важливо не тільки оцінювати літературу, а й вміти вибирати її, виходячи з виду і цілей свого дошкільного закладу, рівня професійної майстерності вихователів.

Вихователь-методист дитячого саду сьогодні повинен вміти сам працювати в інноваційному режимі, знати, як організувати інноваційну та експериментальну роботу в установі на якому рівні і вести її. Важливе завдання - вміння налаштувати на інноваційну діяльність педагогічний колектив.

Колектив педагогів завжди неоднорідний: одні прагнуть до творчості і не хочуть працювати по накатаній, весь час щось придумують, підказують, пропонують, інші - сумлінно виконують свою роботу, але не виявляють особливої ​​ініціативи, і треті, які не хочуть працювати творчо, не мають до цього здібностей. Враховуючи це, вихователю-методисту слід проектувати методичну роботу в ДНЗ, що включає діяльність зі створення, впровадження і поширення кращого педагогічного досвіду.

Важливо знати свій педагогічний колектив, сильні і слабкі сторони кожного. Спираючись на них, ми створюємо, формуємо, транслюємо досвід кращих вихователів. Вихователь-методист повинен знати палітру педагогічного досвіду в окрузі, мікрорайоні, місті, країні. Знаючи проблему в своєму дитячому садку, не потрібно намагатися вирішити її тільки своїми силами. Слід почитати літературу, періодичні видання, де і дається саме огляд передових технологій роботи з дітьми, педагогічними кадрами і т. д. Ознайомити педагогів з досвідом колег, спробувати застосувати у своїй роботі. Впроваджуючи чийсь досвід, важливо пам'ятати, що жоден досвід не дає однакових результатів, тому що в різних дошкільних установах різні умови, колектив, різні діти. І значить, на основі цієї інновації з'явиться щось своє, нове. Це нескінченний процес вдосконалення.

Зміст інновацій може пропонуватися наукою. Тому старший вихователь повинен стежити, що нового в педагогіці, психології, суміжних науках, методиках. Тобто не користуватися багажем знань, які були придбані 5-10 років тому в коледжі, інституті, університеті. Життя йде вперед, значить, необхідно самому йти за новими знаннями.

Дуже добре, що в багатьох сучасних журналах дається огляд наукових статей. Вихователь-методисти, що готуються до захисту своєї кандидатської, роблять перший крок до глибокого огляду та аналізу того, що є в науці. Дивитися чи інформацію в Інтернеті, ходити чи на конференції, читати журнали, кожен вирішує сам. Сьогодні всі джерела важливі. Інноваційна та експериментальна робота це ще й додаткове навантаження, і документація.

Використання інформаційних технологій в роботі вихователя-методиста.

Враховуючи, що навантаження у вихователя-методиста збільшилася, хоча, здавалося б, цілі залишилися ті ж, володіння інформаційними технологіями дійсно стає професійною необхідністю. Чим це викликано? Сучасна обробка всілякої документації, весь документообіг вимагають оперативного оформлення. Сьогодні важливо не просто зібрати інформацію, систематизувати її, порівняти, узагальнити, виділити проблеми, а й грамотно оформити результати. Участь дошкільних установ або окремих педагогів у різних конкурсах передбачає оформлення мультимедійних презентацій, візитних карток і т. д. - цьому вихователь-методист повинен теж навчитися. Сучасні батьки вихованців дитячого садка часто користуються і створюють усілякі сайти, що стосуються питань виховання дитини, залишають там свої відгуки про роботу дитячих садків. Доцільно, на мою думку, вихователю-методисту заглянути на ці сайти, щоб зрозуміти, як батьки оцінюють роботу ДНЗ, в чому вони потребують. Впевнена, що це дозволить більш критично поглянути на систему взаємодії з батьками у вашому дитячому саду. Адже формування компетентного батьківства - це також завдання ДНЗ в цілому і вихователя-методиста зокрема.

Висновок

Сучасний вихователь-методист - це фахівець, експерт-аналітик, готовий працювати в інноваційному режимі і вміє організувати інноваційну та експериментальну роботу в своєму дошкільному закладі, що володіє новими інформаційними технологіями. Комунікативний людина, яка вміє слухати інших. І найголовніше - любить свою професію і дітей. Всім вихователям-методистам важливо бути професіоналами і пам'ятати, що професіоналізм приходить з досвідом і залежить від особистих здібностей, інтересу до справи, прагнення до постійного пізнання.