В.О.Сухомлинський
Екологічне виховання дошкільнят
ставить за мету не тільки здобуття певних знань. Одне з його основних завдань – збудити
у дітей емоційний відгук на різноманітні
явища та об’єкти природи, зародити в
них бажання милуватися і насолоджуватися
нею.
Спілкування з природним довкіллям
спільно з дорослими допомагає
дітям оволодівати емоційною регуляцією
поведінки, засвоювати її еталони. А саме:
- бути добрими до рослин і тварин, доброзичливо звертатися до них, лагідно торкатися листя, кори, квітки, шерсті тварин,
пір’я птахів, не робити різких рухів
біля них, аби не злякати, не потривожити
- стримувати бажання надокучити тваринам – особливо тим, які легко потрапляють до рук (комахам, дощовим червам, молюскам, земноводним, слабким пташенятам, дитинчатам свійських
тварин)
- стримувати негативні емоції щодо природної біди в довкіллі (наприклад, голодна
кішка довго й голосно нявчить, на сріблясте
павутиння вибіг страшний павук, стебло
ромашки густо вкрите попелицями тощо).
Взаємодія
з батьками
Для повноцінного екологічного виховання
необхідний тісний зв’язок з батьками. Доцільно використовувати
такі форми роботи як консультації, анкетування,
дні відкритих дверей, екологічні акції,
бесіди. Для більшої зацікавленості педагог
може запропонувати батькам розв’язати
педагогічні задачі. В батьківські куточки
потрібно розміщувати рекомендації щодо
спостережень в природі у різні пори року.
У дні відкритих дверей батьки мають змогу
відвідати заняття, побачити, як діти проводять
досліди, як працюють в куточку природи.
Індивідуальність
педагога
Одну з найважливіших і філігранно
тонких граней педагогічної професії
В.Сухомлинський вбачає у тому, що
вихователь навчає і виховує передусім
не тими чи іншими методами або прийомами,
а неповторністю своєї
індивідуальності, особистісними якостями.
За його глибоким переконанням, будь-який метод чи прийом без одухотворення живою думкою й пристрастю
педагога залишається мертвою схемою.
Малята з цікавістю дивляться
на навколишній світ, але можуть
побачити не все, інколи навіть не помічають
головного. Саме тому дуже важливо, щоб
поруч був вихователь, який дивується
разом із ними, вчить не тільки дивитись,
а й бачити, тоді у дітей виникає бажання
дізнатися ще більше.
Література
для опрацювання
(домашнє
завдання)
- Базова програма розвитку дитини дошкільного
віку «Я у Світі» / М-во освіти і науки України,
Акад. пед. наук України; наук. ред. та упор.
О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2008. – с.128-130, 133-134,
161-164; 209-212, 217-218, 251-253.
- Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – Київ: «Богдана», 2004. – с.184-206
- Дивний світ природи/ БВДС. – 2006. - №13-14. (Щоденник спостережень в центрі «Дивосвіт природи»)
- Організація спостережень в дитячому садку /упоряд.О.Ю.Харченко.–Х.: Вид.група «Основа», 2007.
- Дитина і навколишній світ. Людина і природа. /Упор.Л.П.Голян – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010.
- Ознайомлення дошкільників із довкіллям (За освітньою технологією «Довкілля»
А.Богуш, В.Ільченко) / Дитячий садок. –
2006. - №47
- Використання художнього слова під час спостережень у природі весною. / БВДС. – 2009. - №5. – с.106-112
- Літературний матеріал для спостереження в природі влітку. / БВДС. – 2009. - №6. – с.112-119
додаток 1
Пташиний календар природи (див. у «Щоденнику спостережень в природі»)
Щоденник спостережень
за деревами (див. у «Щоденнику спостережень в природі»)
Орієнтовний зразок спостережень на
весну:
План-схема
спостереження за розвитком дерев
Березень
Спостереження
Тижні
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
На якому дереві з’явились перші
бруньки?
(картинки із зображенням гілок
з бруньками) |
|
|
|
|
|
На якому дереві з’явились перші
листочки?
(картинки із зображенням гілок
з маленькими листочками) |
|
|
|
|
|
Яке дерево зацвіло першим?
(картинки із зображенням квітучих
гілок) |
|
|
|
|
|
Примітка: подібну таблицю
використовують і в квітні, і травні. У
пустих клітинках діти малюють певне дерево
або знаходять картинку із його зображенням
і наклеюють.
додаток
2
Пам’ятка для педагога
- Спостереження у науковій літературі
тлумачиться як діяльність, самостійно
організована особою-спостерігачем. С.Рубінштейн
розглядав цей процес як результат усвідомленого
сприймання об’єкта чи явища, в ході якого
розвивається мислення дитини
- Спостереження є передумовою формування пізнавальної
діяльності
- Розвиненість і результативність здійснюваних спостережень можливі за умови, якщо дошкільники здатні:
- приймати пізнавальні завдання
- планувати послідовність дій
- самостійно ставити короткочасну мету спостереження
- фіксувати його результати у вигляді висловлювань, у художній творчості, в календарі спостережень
- використовувати засвоєні засоби пізнання в нових умовах
- Дитину потрібно вчити спостерігати, а не давати їй бездумно дивитись
на природу, вчити розуміти природні явища,
зв’язок між ними тощо. Розглядаючи, порівнюючи,
зіставляючи житина вчиться «бачити» і «розуміти»
- На прогулянці не передбачається проведення фронтальних занять.
Вихователь проводить роботу з підгрупами
або індивідуально
- Робота з дітьми в процесі спостереження
з природи дає більш позитивний ефект,
коли вона проводиться комплексно, інтегровано (фізичний, моральний, емоційно-ціннісний,
художньо-естетичний, пізнавальний, креативний
розвиток)
- Прогулянка – це не тільки найкращий
засіб ознайомлення малят з природою рідного
краю (рослини, тварини, погода, нежива
природа) та сезонними змінами у ній, що
безумовно є важливим і корисним для кожної
дитини, але й можливість познайомити
дитину з рідним містом, навчити спостерігати
за екологічною діяльністю людей найближчого
оточення, виховувати безпечне поводження
в довкіллі тощо
- Під час організації пізнавальної діяльності слід дотримуватись принципу наступності: нові знання як результат «відкриттів»
кожної дитини мають ґрунтуватися на знаннях,
що були засвоєні нею раніше. Тільки після
виконання цієї умови задовольняються
природна допитливість дитини, інтерес
до навколишнього, а розвивальна функція
навчання і виховання окреслюватимуться
через сутність принципу наступності
- Майстерність організовувати спостереження залежить від достатньої кількості систематизованих
знань та їх усвідомлення дитиною
- Обсяг знань, який отримують дошкільнята, розподіляється на «дози», і це дає спромогу поступово й всебічно
засвоювати ці знання. Спостереження з
якоїсь теми проводяться упродовж декількох
місяців із незначними паузами в часі,
завдяки чому в дитини формуються пізнавальний
інтерес
- Одними із головних програмових вимог щодо організації спостереження
в ДНЗ є:
- Вчити знаходити цікаві особливості явищ природи, кольори, форми і звуки, милуватися ними
- розвивати вміння
давати естетичну оцінку явищам природи,
рослинам, тваринам
- сприяти усвідомленню
про необхідність дотримання правил дбайливого
поводження з рослинами і тваринам
- виховувати дбайливе
ставлення до природи, навички еколого-безпечної
поведінки
- Результатами навчально-виховної
роботи з природознавства є:
- діти зацікавлено спостерігають за природою,
виявляють бажання знаходити інформацію
про неї
- на основі набутих знань установлюють прості причинні залежності між неживою та живою
природою
- мають поняття про особливості росту
й розмноження рослин, поведінки тварин,
розуміють їх взаємозалежність
- розуміють вплив навколишнього середовища на самопочуття й діяльність людини.
додаток
3
Оформлення куточка природи
- Вимоги до обладнання куточка природи:
- має естетичний вигляд
- дотриманий світловий, водний, повітряний режим
- об’єкти великі, яскраві, менш
вибагливі (молодший вік); більш
вибагливі, дрібніші – (старший вік)
- розміщений на рівні дітей.
Пам’ятка
- Діяльність дітей у куточку природи тісно пов’язана з екскурсіями
- Поповнюючи куточок природи новими мешканцями, вихователь знайомить дітей із
життям рослин чи тварин у природних умовах
- Слід тримати тільки тих тварин, яких легко приручити та утримувати (не слід тримати у куточку природи
одночасно велику кількість тварин)
- Немає необхідності тримати однакових тварин в усіх групах. Краще придбати різних тварин й періодично обмінюватися ними
чи організовувати відвідування інших
груп для ознайомлення з тваринами, що
мешкають там
- Для розміщення рослин та тварин необхідно використовувати найбільш освітлену частину кімнати
- Знання та навички, які отримують діти під час роботи та спостережень, будуть повноцінними лише тоді, коли вони надаються дітям у певній послідовності та розширюються поступово, починаючи
з молодшої групи
- У другій молодшій групі вихователь доглядає рослини сам, але обов’язково у
присутності дітей, привертаючи увагу
до своїх дітей, пропонує подивитися, як
ллється вода з лійки, як вона поглинається
землею (діти можуть допомогти дорослому
потримати лійку, налити у неї воду, витерти
широкий лист вологою ганчіркою тощо). Годуючи рибок (тварин), вихователь завжди запрошує малят
подивитися, як він це робить, а потім пропонує
деяким допомогти йому це зробити. Діти
беруть у цьому процесі участь під наглядом
педагога, тому що самі вони ще не засвоїли,
скільки корму можна давати рибкам (тваринам)
- Ссавців у куточку молодшої групи не тримають, але проводиться спеціальне заняття
щодо ознайомлення дітей з кроликом
- У середній групі догляд за рослинами
вихователь здійснює у присутності дітей.
Поступово заохочує їх до посильної допомоги,
показуючи, як наливати воду, як тримати
лійку, поливати, витирати листя, називає
предмети, за допомогою яких здійснюється
догляд, привчає дітей розкладати їх по
місцях. Спочатку під наглядом вихователя,
а потім і самостійно, діти виконують доручення
щодо догляду за рослинами – витирають
велике листя рослин, поливають,- та тваринами
- годують рибок, птахів, миють поїлку,
наливають води, поставити поїлку й годівницю
на певне місце.
- У старшій групі дітей навчають новим
прийомам догляду: розпушуванню, обприскуванню,
різним засобам очищення листя від пилу,
навесні – підживленню, пересаджуванню,
розмноженню рослин. Крім цього удосконалюються
навички поливання різних квітів, утримання
рослин у чистоті. Догляд за тваринами:
діти старшої групи можуть вимити поїлку,
годівницю, налити чистої води та насипати
потрібну кількість корму кожній тварин;
помити та нарізати коренеплоди, зелень
для тварин та птахів; допомогти дорослим
у прибиранні кліток тварин, а під час
заміни води в акваріумі обережно виловити
з акваріума маленьких рибок та пересадити
їх у таз з водою кімнатної температури,
промити мушлі, камінці, частково промити
пісок; обережно кружечкою зняти верхній
прошарок води та підлити свіжу воду; після
чергування прибрати інвентар, яким користуватися;
прибрати у господарській шафці (витерти
пил на полицях шафки, випрати ганчірки,
перемити й витерти посуд для корму та
інший інвентар куточка, акуратно поставити
все на свої місця). Крім того, діти допомагають
вихователеві заготовляти корм для тварин
на зиму: збирають шишки з насінням, олуді,
допомагають сушити зібрану траву на сіно
тощо.
- Складові:
- календар погоди
- календар спостереження за
птахами
- щоденник спостережень за деревами
- календар спостережень за
ростом рослин
Рослинний куточок:
- Красиво квітучі: еухаріс, зефірантес,
фуксія, бегонія квітуча, бальзамін, сентполія,
пеларгонія, герань, фіалка тощо.
- Декоративно листяні: аспідістра, колеус,
папороть, нєфролепіс або адіантум, бегонія
крапчаста, королівська.
- Ампельні та виткі: традесканція, хлорофітум,
аспарагус Шпренгера, цисус, плющ.
- Сукуленти: зігокактус, стапелія,
каланхоє Блосфельда і лікарське.
- Рослини для догляду з дітьми: аспідістра, колеус,
бегонія крапчаста, фікус, цисус, хлорофітіум,
еузаріс, аралія, клівія тощо (підбирають
рослини контрастні за висотою, розміром,
кольором і поверхнею листя, квітами).
«Живий» куточок:
- Рибки: золота рибка, мечоносець,
гурамі, полінезія, скалярія, гуппія, макропод
тощо (Обов’язково в акваріумі мають бути
водяні рослини, а дно потрібно вкрити
піском. Акваріум слід прикривати склом,
щоб зменшити випаровування води і попадання
пилу)
- Птахи: хвилясті папуги, канарейки
(Обов’язково перед цим слід проконсультуватися
з медсестрою)
- Тварини: морські свинки, хом’ячки,
черепахи, ящірки тощо.
- Столики для ігор з піском, водою та експерементування
- Набори іграшок і предметів, які плавають або тонуть у воді, роблять бульбашки, розчиняються
у воді.
- Предмети:
- іграшкові човники, качки, лебеді, рибки
- трісочки, кульки (металеві, пластмасові, дерев’яні, гумові), шматки поролону тощо
- різні за розміром, формою шийки пляшечки
- лійки, камінці.
- Предмети догляду за рослинами:
- фартух для вихователя (1-2), для дітей (4-6)
- миска для миття рослин, горщиків кімнатних квітів, піддонів, поїлок, годівниць
- поливалки без сіточок (3-5)
- бризкалка
- загострені палички для розпушування
ґрунту
- ганчірочки різні за розміром, м’які на дотик
з бавовни і мішечок для їх зберігання
- м’яка щіточка для миття вузького
листя кімнатних рослин і очищення
пилу з опушеного листя (2)
- жорсткий віхоть для миття горщиків для квітів
- Предмети догляду за тваринами:
- клейонка
- коробочки для корму птахам
- дощечка для нарізання кормів
- Предмети для догляду за акваріумом:-
- сифон (гумова трубка)
- сачок (1-2) для переміщення риб
- годівниця
- рефлектор
- компресор
- термометр
- щітка на довгій ручці
- Предмети для вирощування цибулі, квасолі тощо:
- набір пластикових коробочок за кількістю дітей
- ящик з ґрунтом для городу на підвіконні
- коробочки з просом, вівсом, пшеницею, квасолею тощо.
- Природний матеріал
- Матеріал репродуктивного та творчого опрацювання з певної теми:
- енциклопедії
- художні твори
- ілюстрації та репродукції картин
- малюнки, поробки
- створені альбоми або книжки тощо.