Спостереження в природі з дітьми дошкільного віку

Управління  освіти і науки Новоград-Волинської міської ради

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР 

м. Новоград-Волинський, вул. Пушкіна, 44, 5-50-72, 2 -11-69, 5-20-69

 

 

ШКОЛА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Спостереження в природі з дітьми дошкільного  віку

 

Природа в усій своїй неповторній красі: у квітах, метеликах, у красі дерев і листя, у співі пташок, у грі світла на воді, у кольорах зорі, у красі далеких краєвидів – багатюще джерело естетичних впливів і розвитку естетичних почуттів

Софія Русова

Вплив рідної природи кожен із нас у меншій чи більшій мірі відчув на собі і знає, що вона є джерелом перших конкретних знань і тих радісних переживань, які часто запам’ятовуються на все життя. Діти завжди і всюди у тій чи іншій формі спілкуються з природою. Набуте в дитинстві вміння бачити, відчувати природу такою, якою вона є насправді, викликає у дітей глибокий інтерес до неї, розширює  і поглиблює інтерес до неї, сприяє формуванню характеру й інтересів.

Дошкільний вік – найважливіший  етап у становленні світогляду людини, що передбачає гуманної взаємодії з природним довкіллям.

Педагог в процесі спостережень в природі має ставити наступні завдання:

• Розвивати у дітей відчуття світу дітьми
• Формувати у дітей культуру у довкіллі
• Стимулювати допитливість та зацікавленість у пізнанні природи
• Виховувати любов до природи, бажання піклуватися про неї, негативне ставлення до її знищення
• Розвивати у дітей уявлення про взаємозв’язок у природі.

Компетентність дитини у сфері  природознавства – неодмінна  передумова становлення цілісної особистості.

 

ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ПИТАНЬ ПРИРОДОЗНАВСТВА

 

 

 
Методи та прийоми, що використовуються

при організації  спостережень в природі

Тематичні заняття у природі

Треба, щоб кожна з  названих тем несла дитині безліч відкриттів, зроблених нею самостійно, щоб дитина заглибилась подумки в якусь деталь, зосередила на ній всю увагу, забула про все інше

В.О.Сухомлинський

Метою тематичних занять у природі  є установка: дивитися і помічати, помічати і відчувати, відчувати і думати, думати і творити. Проводити такі заняття доцільно 2-3 рази на квартал. Ці заняття проводити краще інтегрованими.

Екскурсії

Роботу, розпочату на заняттях, обов’язково  потрібно продовжувати в інших формах:

• екскурсії
• екскурсії-огляді
• екологічні прогулянки
• цільові прогулянки.

 

Ці форми роботи можуть виступати  як однією з форм підготовчої роботи до заняття на наступний день чи служать для закріплення набутих  знань на занятті..

Екскурсія та прогулянки можуть слугувати і самостійним джерелом природолюба – природничих знань. Вони організовуються з метою показу старих та рідкісних дерев, їх співіснування з рослинним, тваринним світом, із метою показу цікавих об’єктів рельєфу; показу рослин або тварин, яких мало в даній місцевості, або їх занесено до Червоної книги; праці людей у природі, їх діяльності з охорони довкілля. Екскурсії слугують також для узагальнення знань дошкільнят про певні екосистеми – такі, як ліс, парк, водойми, луки, наочного вивчення наявних у них екологічних зв’язків.

Проектна  діяльність

Метод проекту – це універсальний засіб впливу на інтелектуальну, емоційно-чуттєву та вольову сферу особистості дитини, засіб розвитку ініціативної творчої особистості.

Проект – один з не багатьох методів, який виводить педагогічний процес за межі дошкільного закладу в довкілля.

Приклад. Проект «Кімнатні рослини»

Мотиваційний етап: під час бесіди з дітьми про кімнатні рослини виявити, про яку рослину діти хотіли б більше дізнатися. Після цього складається план проекту.

1. Інформаційний етап:

• підібрати хронологічні дані про цю рослину
• познайомити з місцем, де вона росте в природі
• дізнатись про правила догляду за рослиною
• підібрати вірші, загадки, оповідання

 

2. Репродуктивно-узагальнюючий етап:

• вести щоденник спостережень
• скласти схему догляду

 

3. Творчий етап:

• придумати казку, розповідь
• виростити подібну рослину з насіння (цибульки, живця), зробити подарунок
• влаштувати день народження (свято) рослини для однолітків, педагогів, дітей, батьків

Екологічні  акції.

Природа не втратила для  нас своєї величезної цінності і як першоджерело матеріальних благ, і як невичерпне джерело здоров’я, радості, любові до життя і духовного багатства кожної людини

В.О.Сухомлинський

Значну роль в екологічному вихованні  відіграють екологічні акції. В зимовий період можна провести акцію «Підгодуємо птахів». Разом з педагогами та батьками діти виготовлятимуть годівнички, підгодовуватимуть птахів. Це дасть їм можливість ближче поспостерігати за пташками, виховуватиме турботу про них. За збереження ялинки напередодні новорічних свят доцільно провести акцію «Збережемо ялинку». Діти разом з батьками або педагогами можуть скласти казки з теми «Про що думають ялинки напередодні новорічних свят». Весною, коли повертаються птахи з теплих країв,  доречно провести акцію «Приліт птахів» з розвішуванням шпаківень і влаштуванням свята.

Важливо пам’ятати, що у свідомості людини має відбутися перехід  від культури гідності у взаємодії  з природою. Кожному слід усвідомити вимір людського в собі й вибудувати в собі культурологічне ставлення  до довкілля. Воно має ґрунтуватися на вічній заповіді співжиття людності з природою: «Не нашкодь!» Взаємодіючи з компонентами природи, культурна особистість повинна спиратися на 3 важливі складові цієї заповіді:

1. Все, що існує у природі, має жити
2. Якщо хочеш мати щось для себе – вирости сам
3. Треба вміти жаліти природу.

Дослідницька  діяльність

Активним засобом формування екологічної  культури особистості є пошуково-дослідницька діяльність дітей, структурними компонентами якої є:

• спостереження
• поетапне фіксування результатів
• зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різних методів і прийомів.

 

Готуючись до пошуково-дослідницької діяльності, педагог, насамперед, виявляє обсяг знань дітей про певні природні явища (Питання «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнює повітрям, чи порожня?) або «Де швидше замерзне вода: в пляшці, у снігу, чи на поверхні снігу?», дають дітям можливість висунути свої припущення). Потім переходимо до досліду та підтверджуємо або змінюємо висловлену раніше версію.

Досліди – це важливий шлях пізнання. Їх цінність у тому, що діти не одержують готові знання від педагога. Досліджуючи те чи інше явище, діти отримують знання у певній послідовності. У них формуються чіткі усвідомлені уявлення: вода і лід – одні й ті ж речовини, які змінюються залежно від умова.

Залучення дітей до проведення дослідів має дуже велике значення для розвитку їхньої спостережливості і допитливості, виховання у них  правильного і активного ставлення  до об’єктів і явищ природи. За допомогою елементарних дослідів можна показати дітям такі явища неживої природи, як замерзання води, утворення райдуги, утворення хвилі, перетворення снігу й льоду на воду. Через досліди діти усвідомлюють значення чистої води, чистого повітря для всього живого на землі, вчаться берегти воду, очищати її.

Слід зауважити, що дошкільнята  не повинні самотужки експериментувати з рослинами та тваринами, бо можуть припускатися помилок і завдати  собі шкоди. Тому дорослим щодо цього  треба бути дуже обережними і пам’ятати, що діти можуть експериментувати лише з водою, повітрям, піском, ґрунтом, камінцями, світлом, тобто з неживою природою.

 

Праця

Важливе місце в роботі з дітьми з екологічного виховання посідає праця у куточку природи. Під час праці діти отримують конкретні знання про те, як зв’язки існують між розвитком рослин і доглядом за ними. Праця в куточку природи полягає у догляді за рослинами, птахами, рибами. Діти вчаться поливати рослини, розпушувати землю, витирати пил на листках, обприскувати вазони, сіяти овес, салат для пташок, пересаджувати й перевалювати вазони, розмножувати кімнатні рослини різними способами (листками, черенками, стеблом, живцем, поділом кореня, насінням).

Під час пересаджування кімнатних рослини діти знайомляться з властивостями ґрунту, піску. Вони вміють користуватися інвентарем для праці, знають правила безпеки та культуру праці. Трудова діяльність привчає дітей якісно виконувати свою роботу, доводити її до кінця, бачити результат свого труда; допомагати товаришу; виховує любов до природи, бажання примножити її. Діти спостерігають за ростом рослини, фіксують ці спостереження у щоденнику.

Процес догляду за рослинами  і тваринами спрямований на позитивний результат: підтримання у них  здорового стану. Проте насторожують ось такі дані. За дослідженням Н.Виноградової тільки 45% дошкільнят охоче працюють у природі, а в першому класі школи таких ще менше. Однією з вагомих причин такого стану є недотримання дитиною вмінь працювати з довкіллям, якими б вона могла скористатися за власним бажанням. Праця дошкільнят не повинна бути роботою, яку слід виконувати тому, що так звелів дорослий! Вона має стати джерелом задоволення моральних, емоційних та інтелектуальних потреб малечі.

 

Проблемні запитання

Один із найпоширеніших і найдоступніших для дітей засобів, що спонукає їх до пізнання, - проблемні запитання, які стимулюють розвиток продуктивного мислення шляхом розв’язання завдань, поставлених проблем і дають новий пізнавальний результат.

Проблемні запитання використовуються на заняттях та  прогулянках для зворотного зв’язку між новими і попередньо засвоєними знаннями. (Наприклад: який сніг швидше тане – чистий чи брудний? Де влаштовують собі гнізда шпаки, для яких не вистачає шпаківень?).

Створюючи проблемні ситуації, педагог  стимулює допитливість дітей, спонукаючи  їх до:

• практичного пошуку відповіді
• осмислення причинних зв’язків та залежностей.

Разом з тим потрібно вчити дітей:

• обґрунтовувати свої судження, висловлені припущення
• підводити їх до самостійних висновків, використовуючи прийоми порівняння, зіставлення нових знань з уже наявними.

Діти повинні подумати, згадати, порівняти (Наприклад: сніг буває вологий, сипкий, промерзлий, ніжний, як іній. Чому сніг здається нам то сірувато-срібним? І лише після роздумів, спостережень, аналізів можуть перевірити свої відповіді).

Мовні логічні  завдання

Слова має настроювати  чутливі струни серця, щоб збагнути мову почуттів. Я знаходив слово, яке  б виразило якусь яскраву рису оточуючого світу, що відбивається в  нашій емоційній пам’яті. З допомогою слова створював картину, яка пробуджувала спогади про пережите, і відчуття, й слово, добуте з глибин емоційної пам’яті

В.О.Сухомлинський

В роботі з дітьми під час спостережень у природі доцільно використовувати мовні логічні завдання – розповіді-загадки про природу, відповіді на які діти дають лише тоді, коли чітко усвідомлять зв’язки і закономірності в природі. За допомогою мовних завдань педагог ставить дитину в ситуацію, коли вона змушена застосовувати різні прийоми: порівняння, аналіз. Це активізує самостійність, вміння знаходити шляхи розв’язання завдань, робити висновки. Логічні завдання використовуються для закріплення набутих знань, для підготовки дітей до сприймання нового матеріалу, складнішого за змістом, для розвитку дотепності. (Наприклад: прийшла я до знайомого садівника в гості. Він повів мене у сад. Весна надворі, сонечко пригріває, а дерева неначе снігом вкриті – білі-білі стоять. Хто здогадався, в який сад ми прийшли? Чому дерева були білі?)

Хвилинки  милування (хвилинки тиші, хвилинки насолоди)

Людина стала людиною тоді, коли вона вперше почула шелест листя, дзюркотіння веселого струмочка, дзвін срібних дзвіночків у бездонному літньому небі, завивання хуртовини за вікном, лагідний плюскіт хвиль і урочисту тишу ночі, - почула і завмерла, слухає сотні і тисячі років чудову музику життя