Система освіти в США

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 

ЛЬВІВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ  ІВАНА ФРАНКА

Економічний факультет

 

 

 

Кафедра загальної та соціальної педагогіки

 

 

 

 

Індивідуальна робота №3

на тему

“Система освіти в США”

 

 

 

 

 

Виконала

студентка групи ЕКРМ-51c

Васильців Христина Василівна

 

 

 

 

 

 

Львів–2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………...3

1. Загальні  відомості про розвиток вищої  школи в США ..……........................4

2. Позитивні  та негативні тенденції розвитку  вищої освіти в США……..….7

3. Зарубіжний  досвід, який можна використати  для розвитку вищої освіти  в Україні…………………………………………………………………………….8

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….........10

СПИСОК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Визнаним  лідером сучасної вищої освіти є  США. Кращі університети цієї країни щорічно готують тисячі фахівців різних областей діяльності. Зважаючи на світове визнання організаційних засад американської вищої школи органи управління освіти багатьох країн намагаються запозичити досвід американських колег.

Вища  школа України знаходиться на шляху вирішення завдань, багато в чому схожих із тими, які були і залишаються актуальними для систем вищої освіти провідних країн світу, зокрема, − збільшення доступності вищої освіти і недостатнє її фінансування, зниження частки витрат на вищу освіту в національному доході і державному бюджеті, зниження якості освіти. Аналіз зарубіжного досвіду повинен дати змогу зробити необхідні висновки, які можна буде використати в процесі реформування вищої освіти в Україні, що й визначає актуальність даної проблематики.

Дослідники  проблем вищої школи констатують, що вища освіта сьогодні у цілому світі  переживає глобальну кризу. “Криза університету” є предметом національної дискусії в США, Німеччині, Франції та інших країнах. Ключове питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, чи вона має передусім виховувати компетентних і відповідальних громадян, а також пов’язане з цим питання фінансування освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальні відомості про розвиток вищої школи в США.

 

У широкому сенсі американська система освіти зародилася на початку XVII століття під  час англійської колонізації  Північної Америки, а освітня  модель коледжів Кембриджа й Оксфорда справила найбільший вплив на зародження освіти.

Сполучені Штати Америки є однією з таких  країн, університети якої регулярно  потрапляють до рейтингу кращих навчальних закладів світу.

У 2005 році в США налічувалось 3680 ВНЗ; з них 1594 – державних і

2086 – приватних. Вони являють собою досить широкий спектр університетів і чотирьох- та дворічних коледжів, що помітно відрізняються як за якістю освіти, так і за задачами, що стоять перед ними. З огляду на велике розмаїття установ вищого освіти, Фонд Карнегі запропонував, зокрема, наступну класифікацію всіх існуючих інститутів американської вищої школи, що включає 10 основних категорій вузів у залежності від кількості студентів, масштабів фінансування наукових досліджень і кількості пропонованих навчальних курсів.

До першої групи віднесені дослідницькі університети першої категорії. Ці університети пропонують широкий набір програм для одержання першого наукового ступеня - бакалавра, що присвоюється по закінченні чотирьох років навчання, зазвичай для продовження освіти в аспірантурі і проведення досліджень. Вони кожен рік присуджують як мінімум 50 ступенів докторів наук і одержують не менш 40 млн. дол. щорічно як державну підтримку.

Другу групу також складають дослідницькі університети, але обсяг одержуваної ними від держави фінансової допомоги менший, ніж в університетах першої групи - від 15,5 до 40 млн. дол. і відповідно менші обсяги досліджень і масштаби підготовки фахівців вищої кваліфікації.

У третій і четвертій групах університетів представлені вузи, де масштаби наукових досліджень відносно невеликі, але які, поряд з випуском фахівців рівня бакалавра, присвоюють ступінь доктора наук. У третій групі таких ступенів присвоюється не менш 40 на рік як мінімум за п’ятьма спеціальностями; у четвертій - не менш 20 докторських ступенів щорічно як мінімум за однією спеціальністю або не менш 10 ступенів щорічно як мінімум по трьох спеціальностях.

Наступні  дві групи - п’ята і шоста - університетів і коледжів крім підготовки бакалаврів присвоюють також ступені магістрів наук. У цих університетах і коледжах більше половини всіх ступенів бакалавра повинні присвоюватися не менш ніж за двома дисциплінами. У цих групах навчається одна з найбільш численних груп студентів - 3,2 млн. чоловік (22,1 %).

Сьома і  восьма класифікаційні групи включають 625 чотирирічних коледжів, що присвоюють ступені бакалавра в різних галузях природничих і гуманітарних наук. Їх відрізняють насамперед правила прийому при вступі - у восьмій групі вони більш ліберальні. У чотирирічних коледжах у США вчиться 1,1 млн. студентів (7,6 %).

Дев’ята група представлена дворічними коледжами. 1473 таких коледжів, де навчається найбільша кількість студентів - 5,4 млн. (37,2 %), пропонують різноманітні спеціалізовані фахові програми, що не вимагають повномасштабної вищої освіти. По суті ці коледжі надають середню фахову освіту.

Нарешті, остання, десята група представлена професійними школами університетів та інших спеціалізованих інститутів, що надають вищу освіту - від ступеня бакалавра до ступеня доктора наук. У 352 таких спеціалізованих вузах навчається близько 500 тис. студентів.

Таким чином, США володіють великою і широко диверсифікованою системою вищого освіти, безсумнівно, однією з найрозвиненіших  у світі.

У вищих  закладах освіти США кожен студент  має змогу самостійно складати свій навчальний план і відвідувати навчальні курси за власним вибором у зручний для нього час. Якщо в наших вузах студенти здебільшого навчаються разом, то в американських вищих навчальних закладах все спрямовано на індивідуалізацію навчання. Там просто немає таких понять, як академічна група, академічний курс, фіксований термін навчання.

Щоб студенти самостійно планували процес навчання, вищі заклади освіти щорічно видають спеціальні каталоги з переліком пропонованих абітурієнтам рівнів навчання, назвами спеціальностей, дисциплін, їх кількості та коротким змістом, а також переліком дисциплін, які треба засвоїти для одержання диплома та освітнього ступеня з тієї чи іншої спеціальності.

Академічний рік складається з двох 15-тижневих семестрів, а також семитижневої літньої сесії. Студенти можуть вивчати шість курсів  протягом повних семестрів і до трьох курсів протягом літньої сесії. Вивчаються загальноосвітні курси для отримання загальної освіти незалежно від спеціальності, обов’язкові курси стосовно обраної студентом спеціалізації  та курси  вільного вибору. Аудиторне навантаження студента з певного курсу вимірюється за допомогою кредитної години або кредиту.

Для здобуття ступеня бакалавра студентові слід отримати пересічно 124 кредити. Ступінь  магістра студенти, які вже мають  ступінь бакалавра, одержують за один — два роки навчання в обсязі 30 кредитів.

Система вищої освіти США комп’ютеризована, контроль навчального процесу досконалий і оперативний. Тестування на заняттях за допомогою комп’ютерів забирає: поточне – 5-10 хв., проміжне – 15-20 хв. Крім того, щотижня студенти вдома виконують письмові тести за завданнями викладача. Наприкінці семестру вони мають фінальний іспит або залік з письмовим тестом.

Курс  може складатися з лекцій, семінарських, практичних та/або лабораторних занять, домашніх завдань, самостійної роботи, контрольних і проміжних  тестів, фінальних екзаменів або заліків з письмовими тестами. Це загалом 100%, при цьому викладач сам визначає кількість відсотків на кожний вид навчальної діяльності. Відповідно до набраної кількості відсотків виставляється фінальна оцінка за пройдений курс. Офіційні підсумки навчальної успішності студентів підводяться наприкінці кожного семестру.

2. Позитивні  та негативні тенденції розвитку  вищої освіти в США.

 

Вища  школа США переживає революцію. Тут, в цілому набагато більш високий  рівень розвитку й ефективності навчання в порівнянні зі шкільною освітою, також  існує чимало проблем. Залишається відносно низькою якість підготовки в багатьох вузах країни, особливо державних. Серйозною проблемою є недоступність вищої освіти через її високу вартість.

Актуальною  для вищої школи США проблемою  залишається нестача викладачів з ряду науково-технічних дисциплін, що призводить до активного залучення  в університети висококваліфікованих кадрів з-за кордону. В основному це вчені таких країн, як Індія, Китай, Великобританія, Канада, Південна Корея. Цей недолік - недостача власних кадрів - успішно переборюється, як видно, без додаткових витрат з боку США за допомогою „відпливу умів” з-за кордону. Інтересам американської науки й економіки служить і зростаюча кількість докторських дисертацій, які захищаються в США іноземцями. Нові вимоги до кваліфікації кадрів істотно змінюють вимоги до системи вищого освіти, обумовлюють постійний пошук оптимальних підходів до спеціалізації студентів, до методів навчання.

На завершення можна констатувати, що незважаючи на певні проблеми, за рівних прав і можливостей державного і недержавного секторів вищої освіти вся американська система вищої освіти прищеплює студентові вміння самостійно вчитися, мислити та приймати рішення, розв’язувати проблеми й досягати значних результатів у навчанні.

У США  визнається вирішальна роль освіти в  економічному і соціальному розвитку держави, у зміцненні її становища на світових ринках та у світовій економічній спільноті, у підтримці національної безпеки, що знаходить своє відображення в освітній політиці і практичних заходах щодо її реалізації.

3. Зарубіжний  досвід, який можна використати  для розвитку вищої освіти  в Україні.

 

У травні 2005 р. на Конференції Міністрів освіти країн Європи в м. Берген, коли Україна  підписала Болонську декларацію, приєднавшись до процесу створення  Загальноєвропейського простору вищої  освіти, Болонський процес в Україні  перейшов у практичну площину, що обумовило потребу в адаптації  системи освіти до вимог Болонського  процесу.

В останні  роки в багатьох країнах дістала  розвиток система кредитування студентів, що має розширити фінансову базу вищої освіти. При скороченні державного фінансування і зростанням платності освіти актуальність освітнього кредитування значно зростає. В США освітні кредити забезпечуються державою. Досвід кредитування навчання є в багатьох країнах, його елементи можуть бути використані Україною, в якій триває пошук ефективних систем освітнього кредитування.

Розвиток  корпоративної форми навчання в США. Така форма навчання передбачає одночасне навчання і роботу на виробництві. Протягом другої фази навчання його теоретична підготовка “підганяється” до індивідуальних потреб роботодавця, який здійснює оплату і студенту, і ВНЗ. Така практика може бути корисною і для України, для якої проблема практичної підготовки фахівців досить актуальна; її можна відпрацьовувати в приватних ВНЗ.

В Україні  співпраця між ВНЗ і суб’єктами господарювання дуже незначна, в міру стабілізації економіки держава повинна заохочувати таку співпрацю за різними напрямами.

Навчання  іноземців. Вагомим джерелом фінансування багатьох університетів, особливо в  США являється навчання іноземних  студентів. Останні, оплачуючи повну  вартість навчання в ВНЗ, тим самим субсидіюють навчання місцевих студентів. Українська вища школа за останні роки тільки втрачає на залученні до університетів студентів з-за кордону, а цей сегмент освітніх послуг може бути досить доходним. В українських ВНЗ в 2000 році навчалось майже 20 тисяч іноземців, в 2007 їх кількість збільшилась вдвічі, що означає, що Україна забезпечувала близько 1,2% потреб світового ринку освітніх послуг.

Благодійництво. У багатьох країнах, а особливо у  США поширена і заохочується державою практика фінансування освіти багатими людьми, чия філантропічна діяльність стимулюється законодавством, створенням атмосфери суспільної поваги. У США поширена практика дарунків закладам освіти — готівкою, акціями, землею, творами мистецтва тощо і благодійні внески − суттєва стаття доходів американських ВНЗ. На жаль, в українській вищій школі практично не поширене таке явище як благодійництво, що, з одного боку, природньо для освітньої системи, яка формується, а з другого, це можна розцінювати як недовіру до неї з боку суспільства.

Серед пріоритетних напрямків підвищення якості освіти можна виокремити такі: розробка академічних стандартів для студентів; підвищення вимог до рівня знань випускників шкіл, особливо у галузі точних наук; широке використання різноманітних тестових програм; застосування у навчальному процесі новітніх інформаційних технологій; започаткування нових програм оцінки якості викладання.