Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2013 в 22:55, реферат
Система освіти будь-якої країни включає в себе: - дошкільне виховання (освіта);
- Початкова освіта;
- Загальна середня освіта;
- Позашкільний навчання і виховання;
- Професійно - технічна освіта;
- Середню спеціальну освіту;
- Вища освіта;
- Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів;
- Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів;
Це основні пункти системи освіти, яка в будь-якій країні має свою особливу розгалуженість і розвиток.
Введення
1. Австралійська система освіти
1.1 Дошкільна освіта
1.2 Система початкової та середньої освіти в Австралії
1.3 Професійна освіта в Австралії
1.4 Вища освіта в Австралії
Висновки
Список літератури
С
2.4 ÐиÑа оÑвÑÑа в ÐвÑÑÑалÑÑ
Ðо ÑиÑ
пÑÑ Ð· 40 ÑнÑвеÑÑиÑеÑÑв
кÑаÑни ÑÑлÑки два - Bond
University Ñ Notre Dame University - знаÑ
одÑÑÑÑÑ
Ñ Ð¿ÑиваÑнÑй влаÑноÑÑÑ.
ÐÑнÑÑÑеÑÑÑво оÑвÑÑи
ÐвÑÑÑалÑÑ ÑÑвоÑо ÑÑежиÑÑ
за доÑÑиманнÑм вÑÑановлениÑ
пÑавил Ñ ÑÑандаÑÑÑв.
ÐайбÑлÑÑе ÑнÑвеÑÑиÑеÑÑв
зоÑеÑеджено в ÑÑаÑÑ
Ðовий ÐÑвденний УелÑÑ.
Ðого Ñлагман - заÑнований
в 1850 ÑоÑÑ University of Sydney. ÐважаÑÑÑÑÑ,
Ñо ÑÑÑ Ð´Ñже ÑилÑний
ÑакÑлÑÑÐµÑ Ð¿Ñава, а Ñо
вÑ
одиÑÑ Ð´Ð¾ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ñ ÑнÑвеÑÑиÑеÑÑ
Australian Graduate School of Management ÑвÑйÑла
до ÑейÑÐ¸Ð½Ð³Ñ ÐºÑаÑиÑ
бÑзнеÑ-ÑкÑл
ÑвÑÑÑ, Ñо ÑкладаÑÑÑÑÑ
газеÑÐ¾Ñ Financial Times. ÐавÑаннÑ
в ÐвÑÑÑалÑÑ Ð½Ð° ÑÑÑпÑнÑ
бакалавÑа Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°Ñ ÑÑи
(оÑдинаÑнÑ) або ÑоÑиÑи
(поÑеÑний ÑÑÑпÑнÑ) Ñоки.
ÐеÑÐºÑ Ð¾Ð±Ð»Ð°ÑÑÑ - медиÑина,
ÑÑомаÑологÑÑ, ÑнженеÑнÑ
наÑки - пÑипÑÑкаÑÑÑ
ÑÑивалÑÑий - вÑд 4 до 6
ÑокÑв - ÑеÑмÑн навÑаннÑ.
ÐÑÑаннÑм ÑаÑом великоÑ
попÑлÑÑноÑÑÑ Ð½Ð°Ð±Ñли
'подвÑÐ¹Ð½Ñ ÑÑÑпенÑ' - напÑиклад,
в галÑÐ·Ñ Ð±ÑзнеÑÑ Ñа
пÑава, ÑнÑоÑмаÑÑйниÑ
ÑеÑ
нологÑй Ñа менеджменÑÑ.
Ðа ÑиÑ
пÑогÑамаÑ
поÑÑÑбно
вÑиÑиÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ñе - 5-6 ÑокÑв.
ÐагÑÑÑеÑÑÑкий ÑÑÑпÑнÑ
можна оÑÑимаÑи за 1-2 Ñоки.
СÑÑпÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ÐºÑоÑа наÑк
(PhD) пÑиÑÑджÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑÑлÑ
ÑÑÑоÑ
ÑокÑв наÑково-доÑлÑдн
ÐавÑалÑний пÑоÑеÑ
РавÑÑÑалÑйÑÑÐºÐ¸Ñ Ð²ÑÐ·Ð°Ñ ÑÑÑÐ´ÐµÐ½Ñ Ñам ÑоÑмÑÑ ÑвÑй навÑалÑний гÑаÑÑк по бÑлÑÑоÑÑÑ Ð½Ð°Ð¿ÑÑмкÑв. ÐапÑиклад, можна зÑобиÑи Ñак, Ñо кÑлÑка днÑв на ÑÐ¸Ð¶Ð´ÐµÐ½Ñ Ñ Ð²Ð°Ñ Ð±ÑдÑÑÑ Ð²ÑлÑними, винÑÑок ÑÑановлÑÑÑ Ð´Ñже наÑиÑÐµÐ½Ñ ÐºÐ¾ÑоÑÐºÑ Ð¿ÑогÑами, напÑиклад, з гоÑелÑного менеджменÑÑ. Ðднак ÐепаÑÑÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ ÑммÑгÑаÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ, Ñоб Ñижнева заванÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ñло не менÑе 40 годин. У ÑемеÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно вивÑаÑи не менÑе ÑоÑиÑÑÐ¾Ñ Ð¿ÑедмеÑÑв, 30% навÑалÑного ÑаÑÑ Ð¿ÑиÑвÑÑено меÑÐ¾Ð´Ñ case-study. ÐазвиÑай вивÑаÑÑÑ 4-8 пÑедмеÑÑв на ÑемеÑÑÑ.
ÐÐСÐÐÐÐÐ
1. ÐоÑкÑлÑне виÑ
ованнÑ
(в оÑновномÑ) в ÐвÑÑÑалÑÑ
- не пÑипÑÑÐºÐ°Ñ Ð¾Ñобливого
навÑаннÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ñо в ÑколÑ
ÑÑÑ Ð¹Ð´ÑÑÑ Ñано - в 5 ÑокÑв,
а Ñе ÑомÑ, Ñо Ñе вважаÑÑÑÑÑ
ÑкÑдливим, оÑкÑлÑки
Ð·Ð°Ð²Ð°Ð¶Ð°Ñ Ð´Ð¸ÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿ÑоÑвиÑи
ÑÐ²Ð¾Ñ Ð¾ÑигÑналÑнÑÑÑÑ.
Типовий пÑиклад збеÑеженнÑ
оÑигÑналÑноÑÑÑ - дай
диÑÐ¸Ð½Ñ ÑаÑби Ñ Ð¿Ð°Ð¿ÑÑ,
покажи Ñк ними коÑиÑÑÑваÑиÑÑ,
але не показÑй, ââÑк
малÑÑÑÑ Ð±Ñдинок або
лÑдини або пÑиÑÑ - Ñе
пÑигнÑÑÑÑ Ð¾ÑигÑналÑнÑÑÑÑ
миÑленнÑ: диÑина може
виÑÑÑиÑи, Ñо ÑвÑй ÑпоÑÑб
малÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ - Ñдино пÑавилÑний.
ÐÑмка, Ñк Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð·Ð´Ð°ÑÑÑÑÑ,
недÑÑна, але, Ñк з бÑдÑ-ÑкоÑ
попÑлÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑдеÑÑ, без
пеÑегинÑв не обÑйÑлоÑÑ.
РдиÑÑÑÑ Ñади, де пеÑÑоналÑ
ÐÐÐÐÐ ÐÐÐÐÐ ÑозказÑваÑи
дÑÑÑм пÑо ÑиÑÑи Ñ Ð±Ñкви,
ÑозÑÑÑваÑи вÑÑÑÑ Ð¹ пÑÑенÑки
ÑоÑо Ð ÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñо Ñе,
Ñи поÑÑÑÐ±Ð½Ñ Ð´Ð¸ÑÐ¸Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑбнÑ
занÑÑÑÑ, пÑиймаÑÑÑ ÑÑлÑки
баÑÑки, на ниÑ
Ñ Ð²ÑÑ Ð²ÑдповÑдалÑнÑÑÑ
2. ШкÑлÑна оÑвÑÑа заÑлÑговÑÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð¸ÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð¾ÑÑнки, Ñак Ñк ÑÑнÑм даÑÑÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²ÑÑÑÑ Ñамим вибиÑаÑи диÑÑиплÑни, за Ñкими вони бÑдÑÑÑ Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°ÑиÑÑ. Також можна запиÑаÑиÑÑ Ð½Ð° занÑÑÑÑ Ð² ÑнÑÑ Ñколи.
3. У пÑоÑеÑÑйнÑй оÑвÑÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ ÑподобалоÑÑ Ñе, Ñо гÑÑпи набиÑаÑÑÑÑÑ Ð½ÐµÐ²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ - в ÑеÑеднÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾ 15 ÑоловÑк.
СпиÑок викоÑиÑÑÐ°Ð½Ð¾Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑи
1. ÐаÑалог ÐÑвÑÑа за ÑÑбежом.ÑÑ 2004
2. http://www.allianceau.com
3. Australia.com.ua
4. www.intelstudy.ru
5. Http://www.oztrovok.org/
http://ua-referat.com