Школа будущего

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

             
 
 

        

             Курсова робота 

            ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО:

        НОВІ СТРАТЕГІЇ ТА ПІДХОДИ       

                          

                                                               Виконав: Сидоренко Надія Миколаївна

                                                               Місце роботи: комунальний заклад

                                                               «Середня загальноосвітня школа №9

                                                              м.Орджонікідзе Дніпропетровської  
                                                              області»

                                                             Дата  проходження курсів:

                                                                                              25.10.2010 –12 .04.2011р.

  
 
 

                                       Дніпропетровськ – 2011

                                          

Мета  курсової роботи – отримання вичерпної, повної, точної,  

                                          об єктивної,адекватної інформації про

                                                         моніторинг навчальних досягнень учнів; 

                                      – систематизація та поглиблення теоретичних

                                                     і практичних знань з теми застосування 

                                                       технології моніторингу якості предметної

                                                       освіти в умовах продуктивного навчання; 

                                                 – розвиток навичок самоосвіти. 
 
 
 

Головне завдання     –дослідження питання впровадження                                            

                                                     моніторингу навчальних досягнень учнів

                                                     педагогами школи при викладанні

                                                     основ наук

                                                     
 
 
 

Очікувані результати – підвищення рівня теоретичної та                                                        

                                                          методичної підготовки;

                                                 – вдосконалення  досвіду самостійної

                                           творчої роботи. 
 
 

                                 Зміст

1. План курсової роботи

     1) мета, завдання моніторингу, очікувані результати;

      2) напрямки моніторингу;

      3) система моніторингу як умова  забезпечення

          якості освіти;

      4) основні моніторингові дослідження, які проведені

          в країнах світу;

      5) моніторинг –складова моделі підготовки вчителів

          до інноваційної діяльності;

     

2. Викладення матеріалу

        1) вступ;

        2) основна частина; 

3. Висновки  

4. Використана література 

5. Додатки

• схема моніторингу якості освіти;
• зразок моніторингу якості навчальних досягнень учнів 8-Б класу з математики за І семестр 2010-2011н.р.;
• зразок тестової контрольної роботи;

 
 
 
 

                                          Вступ 

   Глибина і абстракції сила, 
Підрахунок в задачі структурний, 
Строга логіка, виклад красивий, 
Математиків ваблять віки. 
Проникаючи в зоряні далі, 
В таємницю земної кори, 
Математика всіх закликає: 
«Ти міркуй, фантазуй і твори!» 

   Шкільна освіта в останнє десятиліття  розвивається в руслі  компетентнісного підходу, що більше відповідає попитам сучасного ринку праці та вимогам інформаційного часу. Учні повинні бути готовими використовувати засвоєні в школі навчальні компетентності з основ наук, а також способи діяльності в житті для розв’язування практичних і теоретичних задач. Однією з ключових, базових, універсальних компетентностей, яких має набути випускник школи, є математична компетентність – уміння працювати з числом, числовою інформацією.

   Якісна  математична освіта є одним із важливих чинників, які визначають ступінь суспільного та економічного розвитку. Важливу роль відіграє математична культура і в особистісному розвитку людини. Для адаптації в сучасному суспільстві та активній участі в його розбудові випускнику школи необхідно бути математично грамотним.

   Фахівці в галузі проведення міжнародних порівняльних досліджень з питань якості шкільної освіти визначають математичну грамотність як здібність людини визначати і розуміти роль математики  у світі, в якому вона живе, висловлювати добре обґрунтовані математичні міркування і використовувати освіту так, щоб задовольнити сьогодні і в майбутньому потреби, які притаманні творчій, креативній особистості.

   Впровадження  компетентнісного підходу  у змісті освіти передбачає компетентнісний підхід і в оцінюванні. Тому на державному рівні широко застосовується дослідження якості навчальних досягнень учнів, прикладом чого є зовнішнє незалежне оцінювання як шлях до вступу випускників шкіл до вищих навчальних закладів.

   У навчально-виховному процесі школи  технологія моніторингу якості освіти відповідає особистісно-орієнтованій системі, диференціації вимог до результатів навчання в залежності від інтелектуальних можливостей учня, його життєвих планів. Ефективність роботи вчителя неможлива без отримання об’єктивної інформації про стан математичної підготовки учнів. Цьому сприяє проведення моніторингу математичної освіти школярів, його використання передбачає участь всіх суб’єктів навчально-виховного процесу вчителів, учнів, психолога, заступника директора, директора.           

                  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                               Основна частина

   Технологія  застосування моніторингу якості предметноі освіти має декілька етапів:

   - формівний (проведення індивідуальних консультацій і науково-практичних семінарів, вивчення матеріалів, за якими буде здійснюватися дослідження з учасниками моніторингу);

   - апробаційний (застосування основних методик використання того чи іншого виду моніторингу обробка й аналіз отримання даних);

   - завершальний (узагальнення результатів моніторингу, вироблення рішень і рекомендацій по усуненню недоліків, прогалин в знаннях учнів).

   Технологія  моніторингу якості освіти дозволяє відокремити особу кожного учня і диференціювати, здійснюючи особистісно-орієнтований підхід: учні з високим рівнем знань  і творчої активності, учні з недостатнім ступенем самореалізації, учні, які потребують пильної педагогічної уваги.

   Основним  завданням моніторингу математичної освіти є чітке визнання учителем – на скільки випадковий чи закономірний характер має та чи інша помилка учня, своєчасна корекція та об’єктивне оцінювання його навчальних досягнень.

   Основним  структурним елементом навчання в школі є урок – як головний компонент у шкільному навчанні та вихованні, як форма реалізації педагогічних спрямувань, де проходить безпосереднє і систематичне спілкування вчителя і учнів. Саме від якості уроку в найбільшій мірі залежить якість і об’єм знань, які отримує учень.Тому вчителі намагаються використовувати в практиці своєї роботи різноманітні форми уроків, перш за все для того, щоб процес отримання знань не став одноманітно-втомлюючим ні для учнів, ні для вчителя.

   На  уроках вчителі проводять контроль знань, що їх отримали учні в даний момент часу. І дуже важливо, щоб цей контроль здійснювався на кожному уроці, а не лише по закінченню вивчення блоку навчального матеріалу. Своєчасність контролю дозволяє вчителям, побачивши затруднення у засвоєнні матеріалу, провести корекцію своїх дій або дій учнів. В результаті не лише у учнів, а й у вчителя створюється ситуація успіху.

   Перевірка знань учнів – громіздка справа вчителя. Починається вона в школі з вхідної діагностичної роботи – метою якої є визначення стартового рівня навчальних досягнень учнів на початку навчального року(див. додаток 1 ). Під час проведення уроків, поточних самостійних робіт здійснюється оперативний контроль. Індивідуальна робота з учнями, проведення колоквіумів , практичних заліків, підсумкових контрольних робіт дають оцінку навченості учнів; залучення учнів до участі у математичних конкурсах, предметних олімпіадах, системи позакласних заходів, заняття по розвитку практичних навичок прикладної спрямованості, до участі у дослідницькій роботі шкільної МАН, складанні ДПА та зовнішнього незалежного оцінювання випускників, дає повну оцінку навчальних математичних компетентностей учнів у курсі шкільної освіти.

   Моніторингове дослідження, тобто відстеження  якості засвоєння учнями навчального  матеріалу, можна проводити на кожному  етапі уроку у вигляді:

• Математичного диктанту;
• Самостійної роботи навчального та контрольного характеру;
• Контрольної роботи;
• Тестової перевірки;
• Залікової роботи і таке інше.

Розглянемо  деякі види моніторингу, які використовують вчителі в своїй роботі: 

Самостійна  робота-її ефективність залежить від підготовленості учителя до її організації, тобто його вміння здійснювати діагностику індивідуальних, реальних навчальних можливостей учнів, аналізувати зміст навчального матеріалу і визначати характер можливих труднощів для засвоєння його учнями; розробляти систему завдань для самостійної роботи учнів, надавати їм консультативну допомогу.

Будь-яка  робота дає позитивні результати тільки тоді, коли вона є системою, що задовольняє певні вимоги. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність повинна:

• допомагати учням засвоювати математику глибоко і міцно;
• розвивати їх пізнавальні здібності;
• формувати вміння самостійно розширювати і поглиблювати знання та застосовувати їх на на практиці;
• відповідати основним принципам дидактики, а саме доступності, систематичності, зв’язку теорії з практикою, свідомості, творчій активності, навчанню на високому рівні.