Розвиток критичного мислення учнів на уроках математики як важливого елементу продуктивної технології навчання

Характеристика евристичного методу: містить елементи сократичного методу; містить елементи «відкриття», протікає порівняно швидко; надає  зразки правильних лаконічних відповідей на запитання; забезпечує співробітництво учнів, учителя та учнів; формує відчуття поваги до чужої праці.

Дослідницький метод — метод, за якого пропонується учням самостійно «відкрити» теореми, формули, закономірності, які вивчаються, або поряд з узагальненням готових знань перед учнями ставляться окремі питання та проблеми, що потребують досліджень.

Характеристика дослідницького методу найбільш точно відповідає етапу уроку критичного мислення — усвідомлення змісту; розвиває вміння працювати самостійно; забезпечує активність учня; стимулює пізнавальну активність; забезпечує співробітництво, роботу в парах та групах; сприяє організації власних прийомів діяльності.

Проскриптивний — метод, за якого виклад матеріалу супроводжується порівняно повними словесними або символічними записами.

Під час використання такого методу надаються зразки оформлення знань, що є корисним для учнів у підготовці до тематичних, контрольних, самостійних, екзаменаційних та інших видів письмових робіт; забезпечується чітке встановлення причинно-наслідкових зв’язків між етапами доведення чи розв’язання; розвивається культура математичної мови.

Інскриптивний — метод, за якого виклад матеріалу не супроводжується детальними математичними записами. Це треба відрізняти від усного викладу, бо допускаються короткі записи, замальовки, опорні сигнали.

3. Методи закріплення знань:

 

 

 

 

 

Метод супровідного закріплення — метод, що передбачає органічне поєднання закріплення із засвоєнням матеріалу з перших хвилин вивчення. Формулювання означень, правил, аксіом, виведення формул, розв’язування опорних задач, доведення теорем бажано повторити, обговорити, опрацювати два-три рази одразу ж після їх викладення.

У ході закріплення необхідно звернути особливу увагу на такі моменти: ідея доведення чи розв’язання та основні його етапи; основні етапи доведення чи розв’язання; ключові слова в означеннях, правилах; детальна аргументація тверджень.

Метод повторення — це метод, що передбачає повернення до раніше вивченого матеріалу з метою його закріплення, поглиблення та систематизації. Повторення може бути епізодичним та систематичним. Прикладами епізодичного повторення є повторення розв'язання прямокутних трикутників на уроках стереометрії, тематичне повторення перед контрольною роботою.

Метод вправ — метод, що передбачає вдосконалювання певного вміння в процесі виконання якомога більшої кількості тренувальних вправ. Використовуючи метод вправ,  по можливості  поєднують тренувальні вправи з грою, груповою роботою, самоперевіркою, самооцінкою; більшість тренувальних вправ доречно виконувати усно у швидкому темпі;  доречно залучати учнів до придумування таких вправ.

 

2. Методи навчання розв’язування задач та вправ: наслідування; спроб та помилок; поступового ускладнення; евристичних наставлянь.

 

 

 

 

Метод наслідування — це спосіб організації діяльності, за якого учні наслідують дію вчителя, це метод вироблення найпростіших умінь, необхідна сходинка на шляху до творчості. Завдання вчителя — давати учням кращі зразки для наслідування.

Метод спроб  та помилок — належить до творчих методів навчання, найчастіше використовується для пошуку плану розв’язання задачі. Завдання вчителя організувати роботу над задачею таким чином, щоб кожен учень мав змогу висловити свою думку, висунути гіпотезу, обрати пропозицію щодо раціональності розв’язання, міг звернутися по допомогу до вчителя чи інших учнів. Тут у пригоді стануть такі стратегії технології критичного мислення, як «Взаємонавчання», «Робота в парах», «Обери позицію» та інші.

Метод поступового  ускладнення — під час вивчення певної теми учням спочатку пропонуються прості та неважкі типові задачі, а з часом задачі поступово ускладнюються.  Для навчання розв’язування типових задач цей метод найефективніший. Більшість з таких задач можна розв'язувати усно.

Метод евристичних  наставлянь — під час пошуку плану розв’язання важкої задачі учням пропонують систему наставлянь чи навідних запитань. Метод евристичних наставлянь — найефективніший для навчання розв’язування нетипових задач. Під час використання методу евристичних наставлянь доречно залучити учнів до складання плану розв’язання задачі, до складання пам’яток про розв’язування задач, до повторення головних методів уже розв’язаної задачі, до виділення в складній задачі вже відомих простих, до самоперевірки задач за готовим розв’язанням, до створення малюнків, схем, таблиць до задач.

2.3. Місце методів навчання математики в структурі уроку критичного мислення.

Порівнюючи схеми попереднього пункту, можна помітити, що методи навчання математики органічно переплітаються з етапами уроку критичного мислення, бо за допомогою них учні можуть мотивувати свою діяльність, опрацьовувати математичну інформацію, вчитися виділяти головне, суттєве, вчитися бачити та формулювати проблему, пропонувати різні способи діяльності та вибирати оптимальні, спиратися на свій життєвий досвід та поповнювати його.

Місце названих методів у структурі уроку  критичного мислення розглянемо за таблицею:

Методи  навчання математики у структурі  уроку критичного мислення

 

Етапи критичного мислення	Методи  навчання математики
Розминка	Збудження інтересу; мотивації
Обґрунтування навчання	Мотивації; проблемних ситуацій
Актуалізація	Доцільних задач; проблемних ситуацій; стимулювання; конкретно-індуктивний
Усвідомлення змісту	Заучування; конкретно-індуктивний; абстрактно-дедуктивний, сократичний, евристичний, дослідницький, проскриптивний, інскриптивний; супровідного закріплення; наслідування; спроб та помилок
Рефлексія	Вправ, повторення; поступового  ускладнення; евристичних наставлянь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

    Формування компетентності учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного оновленого змісту освіти, але й вибором адекватних методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій формування компетентностей учня вважається технологія “Розвиток критичного мислення”. Технологія “Розвиток критичного мислення» універсальна, надпредметна, міждисциплінарна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком. Уміння висловлювати власні думки усно та письмово, чітко та коректно стосовно оточуючих; уміння формувати особисту точку зору, власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв'язувати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою; вміння співпрацювати та працювати в групі. Люди, які мають навички критичного мислення:

• чесні самі з собою;

• перемагають сумніви;

• ставлять запитання;

• базують судження на доказах;

• шукають зв'язок між предметами;

• інтелектуально незалежні;

• можуть відокремити головне від риторики;

• ними практично неможливо маніпулювати.

   Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гостре око, гарний смак, образне мислення. На уроці важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків певних висновків.

«Роби, як ми, роби краще  нас!» — ось девіз уроків із використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю діяльності найпродуктивніше впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!»

    Лише таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

                                                                                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                       Додаток 1

 

 

 

 

 

                                                                  Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                          

                                                                                        

 

 

 

 

 

                                                                                              Додаток 3

 

 

                                                                                          

 

                                                                                                Додаток 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка уроку  з використання методів навчання математики та стратегії технології "Розвиток критичного мислення"

Алгебра- 9 клас.

 

Тема. Квадратне  рівняння та його використання.

 

Мета: систематизувати та узагальнити знання про квадратне рівняння .

Завдання:

навчальні:

• відтворити знання про квадратне рівняння, його види, способи розв'язування; 
  вміння розв'язувати квадратні рівняння. використовувати рівняння, що зводяться до квадратних, перетворювання раціональних виразів, розв'язування квадратичних виразів графічним способом;
• систематизувати та узагальнити навчальні досягнення учнів щодо розв'язання квадратних рівнянь та їх використання в ході уроку та їх використання в ході уроку під час формування компетенцій учнів з алгебри;

розвивальні:

• розвивати увагу, мислення, пам'ять, культуру математичного мовлення;
• вміння працювати самостійно, вміння спілкуватись, допомагати іншим, аналізувати ситуацію, оцінювати свої дії та дії інших учнів;
• вміння і навички щодо розв'язування рівнянь, нерівностей, оформлення завдань;
• продовжувати розвивати загально-навчальні навички ( ведення зошита, організація роботи, робота з роздавальним матеріалом, застосування теоретичних знань для виконання завдань тощо ) ;
• сприяти розвитку комунікативної, інформаційної, соціальної, полікультурної компетенції, а також самоосвіти і саморозвитку, продуктивної творчої діяльності;

виховні:

• виховувати уважність, кмітливість, акуратність, працьовитість, самостійність, дисциплінованість, самокритичність. 
  

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.

 

Методи:

словесні: розповідь, бесіда, використання ключових слів, метод “різнокольорових капелюшків”, коментар до виконання вправ, самооцінка, взаємонавчання, методи мотивації, збудження інтересу;

наочні: робота з роздавальним матеріалом - "плакатами самооцінювання ", метод "різнокольорових капелюшків";

практичні: розв'язування вправ, самостійна робота, робота в групах, проскриптивний метод, метод повторення, поступового ускладнення завдань

 

Оцінюється: рівень навчальних досягнень учнів.

Структура:

1. Організаційно - психологічна частина.
2. Підготовка до свідомої навчальної праці: постановка мети, мотивація,  

     актуалізація опорних знань, умінь.

3. Узагальнення знань, умінь.
4. Систематизація під час виконання самостійної роботи.
5. Домашнє завдання з коментарем.
6. Самоаналіз уроку учнями.
7. Підсумок уроку.

 

 

Хід уроку

1. Організаційно - психологічна частина.

Настроювання учнів  на виконання навчальних завдань  уроку та на досягнення успіху  в  оволодінні знаннями  ( Як досягти  успіху?).

"Досягнення успішного результату під час розв'язання задач - зовсім не привілей математики. Усе людське життя - це не що інше, як постійна постановка та бажання досягти успіху під час розв'язування все нових питань і проблем. "( Е. Ільєнкова).