Професійно-етичний кодекс, як підґрунтя поведінки соціального педагога

Як бачимо, принципи етики  соціально-педагогічної діяльності складаються  у цілісну систему. Реалізація одного принципу обов'язково пов'язана із реалізацією  інших. І лише у тісному взаємозв'язку відображають загальні особливості  моральної та професійної діяльності фахівця соціальної роботи.

На нашу думку, умовами, які  сприяють засвоєнню цих принципів, є розуміння майбутніми учителями  етичних основ соціально-педагогічної діяльності; постійна робота із розвитку необхідних моральних якостей; озброєння  сучасними соціальними технологіями з метою надбання морального досвіду  прийняття рішень у нових соціокультурних  умовах тощо. Саме тому важливу роль відіграє безперервна освіта та самовдосконалення  фахівця. Зокрема, у кодексі зазначається, що спеціаліст повинен безперервно  підвищувати якість та ефективність послуг; визначати і з'ясовувати  характер та причини соціальних проблем  різного рівня, підвищувати статус соціальної та соціально-педагогічної роботи; стимулювати розробку та впровадження соціальних технологій, методів, методик, програм, спрямованих на зростання  рівня життя; визнавати пріоритети професійної відповідальності над  власними інтересами.

Зазначимо, що безперервна  освіта та професійне самовдосконалення  у вітчизняних соціальних службах  значною мірою забезпечується керівниками  різних рівнів, які допомагають працівникам  тримати у полі зору мету та пріоритети професійної діяльності, брати відповідальність за моральні дії у соціально-педагогічній діяльності; вони вчасно підтримують  молодих фахівців, виявляють їх тривогу  та емоційне виснаження. Зауважимо, що не менш важливим є мотивація навчання та потреби самого фахівця у постійному професійному самовдосконаленні.

Необхідним є також  встановлення довірчих відносин із колегами та партнерами різних установ. Зокрема, кодексом пропонується визнання різних поглядів на використання форм практичного  досвіду. Зі свого боку, фахівець соціальної роботи може пропонувати власний  досвід, що був впроваджений у практику соціальної роботи. Для цього потрібно чітко охарактеризувати не тільки зміст  досвіду, а й розкрити його сутність, показати результати та переваги, щиро визнати помилки та не замовчувати  про труднощі, що виникають у процесі  соціально-педагогічної діяльності. При  цьому важливими є такі професійні якості та вміння: лаконічність, конкретність, конструктивізм, вміння створювати умови  для обміну знаннями і професійним  досвідом. Спілкування із колегами і партнерами, які презентують  свій досвід, відбувається через такі форми: виступи, наради, консультації, статті у періодиці, монографії, дисертації, відвідування занять, ознайомлення з  документацією, ознайомлення з роботами клієнтів, виставки, конференції тощо.

Знання змісту етичних  кодексів та розуміння кожної позиції  необхідне кожному фахівцеві  соціальної роботи. При цьому слід пам'ятати, що професіоналізм та високий  рівень морально-етичної культури, як результат цілісного процесу  загального розвитку базуються на фундаментальній  професійній підготовці, постійному самовдосконаленні та моральному потенціалі фахівця.