Міністерство освіти і
науки,молоді та спорту України
Глухівський національний педагогічний
університет
Імені Олександра Довженка
Реферат на тему:
Професійно-етичний
кодекс, як підґрунтя поведінки соціального
педагога.
Підготувала
Студенка 52 сп групи
Лишенко О.В.
Глухів 2012
Підготовка педагогів
для соціальної сфери як культурний
феномен має державно-суспільну
цінність, визначає провідні принципи
політики у соціальній сфері України.
Зауважимо, що соціальна сфера є системою
економічних, соціальних, національних
відносин у суспільстві. І саме від високої
професійності та моральності соціальних
педагогів залежить, як у соціальних закладах
формуються етичні відносини між різними
групами та індивідами. Протиріччя, які
виникають у ході соціальної практики,
повинні регулюватися спеціальним кодексом,
який визначав би саме ті норми поведінки
фахівців, які бажані для розвитку соціальної
сфери.
Категорію "професійно-етичний
кодекс" (лат. - codex - книга) трактуємо
як звід правових і моральних норм,
спрямованих до дії. Вимоги кодексу
базуються на загальних моральних
принципах у професійній діяльності,
що дає нам підстави вважати його
основою морально-етичної культури
фахівця. Важливим також є те, що
професійно-етичний кодекс вказує на
шляхи подальшого морального та професійного
саморозвитку. Безперечно, ці питання
потребують опрацювання та оновлення
як на теоретичному, так і на практичному
рівні, оскільки майже у всіх кодексах
(починаючи ще з біблейських) є
такі вимоги, які людина з недостатнім
рівнем морально-етичної культури неспроможна
виконати. Саме тому важливе значення
має формування моральних якостей,
без яких не можливо створити умови
для соціально-педагогічної діяльності.
У сучасних дослідженнях із проблем
підготовки фахівців соціальної сфери
основними виділяють наступні: гуманізм,
альтруїзм, людинолюбство, доброзичливість,
чесність, правдивість, повагу, милосердя,
скромність, чемність, тактовність, врівноваженість,
дисциплінованість, щирість та ін. Зокрема,
І.І. Лучок визначає: "Моральні якості
проявляються і в умінні студентів
поводитися в університеті та поза
ним, дотримуватись етикету в
навчальних аудиторіях, бібліотеці, громадських
установах, транспорті. Крім цього, на
лекціях та практичних заняттях студенти
вчаться, як поводитися соціальному
працівникові з клієнтами, людьми похилого
віку, неповнолітніми і т.п." .
Різноманіття ситуацій, які
виникають під час професійної
діяльності соціального педагога, зумовлюють
потребу в більш дієвій системі
контролю за моральними діями.
Безпосереднім обов'язком кожного соціального
педагога є ознайомлення з кодексом та
дотримання його принципів. До вивчення
пропонується "Етичний кодекс спеціалістів
із соціальної роботи" та "Етичний кодекс педагога".
Визначимо основні позиції
пропонованих кодексів, що важливі
для виховання морально-етичної
культури майбутнього соціального
педагога.
Вже під час опанування
навчальних дисциплін потрібно усвідомити,
що професійна діяльність має ґрунтуватись
на принципах законності, доброчинності,
порядності і чесності, толерантності,
конфіденційності, доступності послуг,
поваги до гідності кожної людини, домінантності
інтересів клієнтів, довіри та взаємодії
у вирішенні проблем клієнта.
Надамо характеристику цих принципів.
1. Принцип законності. Ми
знаємо багато прикладів того,
як введення нових законів
та нормативно-правових актів,
що базуються на загальнолюдських
цінностях, відкривають нові можливості
для підвищення рівня життя
та розвитку кожного члена
суспільства. Так, нормативно-правове
поле етики соціально-педагогічної
діяльності представлено як національними
документами (Конституція України,
законами "Про соціальні послуги",
"Про освіту", "Про дошкільну
освіту", "Про загальну середню
освіту", "Про професійну освіту",
"Про вищу освіту", "Про
основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні", "Про
сприяння соціальному становленню
та розвитку молоді в Україні",
"Про зайнятість населення",
"Про охорону дитинства", "Про
державну допомогу сім'ям із
дітьми", "Про державну соціальну
допомогу малозабезпеченим сім'ям",
"Про біженців", "Про основи
соціальної захищеності інвалідів
в Україні"" "Про пенсійне
забезпечення", "Про державні соціальні
стандарти та державні соціальні гарантії",
постановами та наказами та ін..), так і
міжнародними документами ("Загальна
декларація прав людини", "Всесвітня
декларація про забезпечення виживання,
захисту і розвитку", "Конвенція ООН
про права дитини", "Конвенція про
цивільно-правові аспекти міжнародного
викрадення дітей", "Європейський
кодекс соціального забезпечення",
"Конвенція про статус біженців",
"Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного
обігу наркотичних засобів і психотропних
речовин", "Конвенція Організації
Об'єднаних Націй проти транснаціональної
організованої злочинності", "Міжнародна
конвенція про ліквідацію всіх форм расової
дискримінації", "Конвенція проти
катувань та інших жорстоких, нелюдських
або таких, що принижують гідність, видів
поводження і покарання", "Міжнародний
пакт про громадянські і політичні права",
"Меморандум про взаєморозуміння між
Міністерством праці та соціальної політики
України та Представництвом Дитячого
Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні у сфері соціальної
політики щодо дітей з інвалідністю"
та ін.). Діяльність соціального педагога
неможливо уявити без дотримання вимог,
окреслених у нормативно-правових документах.
Але також слід зауважити, що всі правові
проекти, які мають відношення до соціально-педагогічної
діяльності, потребують з боку педагогів,
практиків соціальної роботи, менеджерів
дитячих та молодіжних організацій вивчення
та критичного осмислення з метою встановлення
потенційних переваг або недоліків для
розвитку соціальної сфери.
2. Доброчинність (синоніми
- добродійність, благодійність,
філантропія) як принцип соціально-педагогічної
діяльності, означає надання (переважно
матеріальної та фінансової) допомоги
сім'ям із дітьми, малозабезпеченим
сім'ям, безробітним, інвалідам, дітям-сиротам
та дітям, що позбавлені батьківського
піклування, вихованцям шкіл-інтернатів,
соціально незахищеним групам
населення та ін.. Ця допомога
має як офіційний (на рівні
державних субсидій, пенсій та
різних виплат ті ін.), так і
неофіційний характер (спонсорська
допомога, гранти та підтримка
міжнародних фондів). У тих випадках,
коли надається можливість розподілу
ресурсів, матеріальних благ та коштів,
соціальному педагогу слід пам'ятати про
честь та гідність людей, які отримують
допомогу. "Позиція соціальних працівників
як спеціалістів-професіоналів передбачає
об'єктивність і неупередженість, але
в реальному житті вони не завжди цього
можуть досягти. Виступаючи часто від
імені держави, вони представляють центральну
деперсоналізовану владу, і разом з тим
нерідко беруть на себе функції виразників
інтересів і захисників прав найменш соціально
захищених громадян суспільства", -
відзначають І.В. Козубовська, О.П. Пічкар.
3. Порядність і чесність
повинні бути неодмінними принципами
фахівця соціальної роботи, оскільки
відображають найважливішу рису
соціально-педагогічної діяльності
- необхідність гармонізації спільної
діяльності людей у процесі
соціальної практики, взаємної координації
дій та потреб групи, громади,
суспільства тощо. Ці принципи
об'єднують правдивість, щирість,
визнання прав інших людей,
принциповість, неупередженість
тощо. Зауважимо, що на різних
історичних етапах, в умовах і
ринкової конкуренції і різних
соціалістичних режимів, як на
Заході, так і на Сході, ця
вимога постійно порушувалась - обман
конкурентів та найманих працівників,
недотримання умов міжнародних
договорів тощо. Ці порушення
завжди викликали активний протест
у населення, що призводило
часом до масових голодувань,
страйків, бунтів, революцій, війн
тощо. Саме тому у кодексі етики
соціального педагога і соціального
працівника зазначається, що інтереси
одних не можуть переважати
над інтересами інших та реалізовуватися
їм на шкоду.
4. Толерантність характеризує
ставлення соціального педагога
до інтересів, фізичних та психічних
вад, вірувань, звичок у поведінці
клієнтів різних категорій. Цей
принцип полягає у прагненні
сприймати людину такою, як
вона є, досягати взаєморозуміння
через тактовне роз'яснення, без
будь-якого тиску - психологічного
або фізичного. Розмірковуючи
про право на недосконалість кожної
людини, Йорг Цірфас підкреслював, що упродовж
історичних епох людей з вадами виселяли
за межі цивілізації, оголошували поза
законом, ізольовували усередині суспільства
тощо. Зараз же людей із психічними та
фізичними вадами проголошують поза законом
через ізоляцію. На думку вченого, це означає
"розподіл і класифікацію людей на основі
певних ознак", тобто вигнання їх із
суспільства, з метою їх виправлення, пристосування
або нормалізування, щоб підігнати їх
поведінку під заготовлені стандарти.
При такому ставленні до людини, за словами
вченого, не враховуються їхні інтереси,
свободи, потребах .
5. Конфіденційність, як принцип
соціально-педагогічної діяльності,
відображає доброзичливе ставлення
до таємної інформації, думок,
почуттів, труднощів клієнта. Необхідно
навчитися створювати таку атмосферу,
де людина могла б почуватися
вільною від іронії, сарказму
або насмішки того, кому вона
довіряє приховані переживання
та почуття. Для цього необхідно
виховувати такі моральні риси
як обачливість, ввічливість.
Від цього значною мірою залежить
успіх як у професійній діяльності,
так і в особистому житті.
6. Принцип доступності
послуг. На соціальні послуги
(соціально-педагогічні, соціально-економічні,
соціально-медичні, соціально-побутові,
психологічні, юридичні, інформаційні,
з професійної реабілітації осіб
з обмеженими можливостями, з
пошуку роботи та ін.) мають
право не тільки громадяни
України, а й іноземці, особи
без громадянства, біженці, які
проживають в Україні на законних
підставах та перебувають у
складних життєвих обставинах. Деякі
послуги надаються безкоштовно,
деякі - за плату. Але ці послуги
повинні бути доступними, тому
що клієнти, через складність
умов не завжди можуть сплатити
навіть встановлену суму.
7. Принцип поваги до
гідності кожної людини. Повага
є визначальною рисою соціально-педагогічної
діяльності, яка передбачає справедливість,
рівність прав, довіру до людини,
уважне та ввічливе ставлення
до її прагнень, чуйність, делікатність,
скромність. Принцип поваги до гідності
кожної людини слід розуміти як особливе
моральне ставлення до особистості, визнання
її прав та можливостей. Порушенням цього
принципу є фізичне насилля, зневажливе
ставлення, несправедливість, нерівність,
грубість, психологічний тиск та травмування
тощо. Зауважимо, що основою гідності є
воля людини у межах її моральної діяльності,
і в такому випадку кожний повинний мати
можливість постійно стверджувати себе
як особистість моральну самостійною
участю у всіх галузях суспільного життя.
Фахівці соціальної роботи повинні прагнути
до створення умов для найвищої міри свободи
кожної особистості, викорінюючи всі можливі
види експлуатації. При цьому слід пам'ятати
про різні форми поваги, що інколи мають
суттєві розбіжності: "Повага до особистості
має багато форм. У різних соціальних культурних
групах існує багато різноманітних засобів
прояву поваги. Треба враховувати, що вважається
ввічливим і тактовним у групах, які відрізняються
від нашої власної групи" - зазначають
О.П. Пічкар, М.М.Дідик.
8. Принцип домінантності
інтересів клієнтів. Цей принцип
означає розуміння соціальним
педагогом пріоритетності мотивів,
причин та цілей клієнта, які
через особливий вольовий імпульс
та прагнення спрямовують його
на моральні дії. Для підвищення
якості життя у суспільстві
інтереси клієнта (якщо вони
не суперечать чинному законодавству
та нормам моралі) повинні задовольнятися
у повному обсязі.
Цікавим прикладом є досвід
роботи з клієнтами похилого віку
у сучасній Фінляндії. Якщо робітник
будь-якої кампанії має бажання продовжувати
працювати, йому створюють спеціальні
умови праці, а не він пристосовується
до умов. Також більшість організацій
роблять свій внесок у підтримку
інтересів робітників до зміцнення
здоров'я, задовольняють прагнення
робітників займатися фізичною культурою
навіть у робочий час, повністю фінансують
заняття у фітнес-центрах тощо.
Підтвердженням цього є розповідь
Елісон Мейтленд:
"Робітники фінського заводу Abloy беруть
участь у національному експерименті,
що може слугувати прикладом для будь-якої
країни зі старіючим населенням. За останні
чотири роки середній вік виходу на пенсію
на підприємстві, розташованому в місті
Йоэнсуу, зріс з 59 до 63 років. Компанія,
що входить у шведську групу Assa Abloy, заохочує
літніх співробітників працювати довше,
переобладнує робочі місця відповідно
до їхних фізичних можливостей і навчає
менеджерів особливостей роботи з літніми
фахівцями. Усі 200 співробітників заводу
від 55 років виявили бажання стати "старшими
майстрами" (ця посада була обрана для
підвищення їх авторитету в очах молодих
робітників). Тепер їм простіше спілкуватися
з керівниками, передавати набуті знання
молодим і обговорювати перспективні
плани. Старші майстри можуть безкоштовно
відвідувати фітнес-клуб, для них улаштовують
виїзди на природу і проводять семінари,
де навчають здорового способу життя.
Після 58 років їм надаються додаткові
вихідні для медичного обстеження".
9. Принцип довіри та
взаємодії у вирішенні проблем
клієнта. Такий принцип заснований
на доброзичливому ставленні
до проблем клієнта, що засновується
на впевненості у його чесності,
правоті, готовності вирішувати
будь-які труднощі спільно, за
умови взаємних договорів. Соціальний
педагог визначає проблеми клієнта
спільно із ним, спонукає до
самостійного прийняття рішення,
але при цьому несе відповідальність
за наслідки, що були спровоковані
цим рішенням. Відповідальність
соціального педагога носить
більш серйозний характер, ніж
відповідальність клієнта. Як
правило, клієнт дбає тільки
про свої вигоди, а соціальний
педагог повинен враховувати
наслідки від прийнятого рішення
для всього суспільства. Саме
тому при встановленні першого
контакту велику увагу потрібно
приділити характеру стосунків
із клієнтом, оскільки навіть
прихована підозра соціального
педагога, його сумніви щодо щирості
мотивів дій клієнта, призводять
до розвитку взаємної недовіри.
Зрозуміло, що дотримання цього
принципу та розвиток таких
моральних якостей, як доброчесність,
порядність, відповідальність є обов'язковими
для майбутнього фахівця. Слушною в такому
випадку є думка О.В. Стецюри: "… Саме
соціальна робота орієнтована на реальних
людей з їх життєвими труднощами. Уміння
та бажання йти назустріч людям, знаходити
форми взаємодії з ними, щоб допомогти
їм - головні цілі в діяльності соціального
працівника" .