Причини та чинники важковиховуваності

      Всі названі передумови переплітаються, доповнюючи одна одну, утворюють цілий  комплекс причин, які породжують ризикову поведінку.

      До  соціальних причин можна віднести:

• сім'ю;
• шкільний колектив;
• колектив ровесників, коло друзів;
• засоби масової інформації;
• вулицю.

      Сім'я  повинна розглядатися як фактор, який визначає психофізичну повноцінність  чи недостатність дитини, яка значною  мірою може відбиватися на її навчанні і вихованні. Неблагополучна сім'я може справляти безпосередній руйнівний вплив на формування особистості, перешкоджати її нормальному розвитку. 

3. Класифікація  важковиховуваних дітей

      За  ступенем педагогічної занедбаності важких дітей можна поділити на чотири групи: :

      1) важковиховувані діти, які байдуже ставляться до навчання, періодично порушують правила поведінки і дисципліну. Для них характерні негативні моральні якості, такі як нечемність, брехливість, грубощі тощо;

      2) педагогічно занедбані діти, які негативно ставляться до навчання й суспільно корисної діяльності. Вони систематично порушують дисципліну та норми моральної поведінки, постійно проявляють негативні моральні риси особистості;

      3) підлітки-правопорушники, які перебуваю, ь на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх або направлені до спецшкіл і спеціальних професійно-технічних училищ;

      4) неповнолітні злочинці — педагогічно занедбані підлітки, які вчинили кримінальні злочини й направлені судомі до виправно-трудових колоній. 

Висновок 

      Отже, важковиховуваними називають дітей, які систематично порушують установлені норми та правила поведінки, з відразою ставляться до навчання, виявляють негативізм до соціального оточення.

      Існують психолого-педагогічні та соціальні  причини виникнення важковиховуваності.

      Дослідники  В. Кащенко, Г. Мурашов, вивчаючи важковиховуваність, підкреслювали, що відсутність правильного  виховання породжувала певні  відхилення в розвитку дитини. Вони виділили у відповідності зі своїм  розумінням "важковиховуваності" (як перекручування соціальних установок особистості) – три типи дітей: кинуті батьками напризволяще, травмовані соціальним середовищем – нервові діти; погано підготовлені до школи, не привчені до самостійної роботи, але з нормальним інтелектом – педагогічно занедбані; діти, що мають батьків, але живуть у важкому соціальному середовищі, де є постійна можливість для одержання фізичної травми – "бездоглядні діти". Але класифікацію важковиховуваних підлітків, запропоновану В. Куфаєвим, можна назвати універсальною. В основі її він поклав причини, що породжують відхилення в поведінці й розвитку: випадкові правопорушення; соціально-запущені; із обтяженою спадковістю

       Література 

4. Зайцева З.Г. Школа і важковиховувані діти. – К.,1991
5. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навч. – метод. Посібник. – К., 2001
6. Кобзар Б.С., Петухов Є.І. Запобігання відхилення у поведінці школярів. – К., 1992
7. КочетовА.И., Верцинская Н.Н. Работа с трудными детьми. – М.: Просвещение, 1986
8. Технології соціально-педагогічної роботи / за ред. А.Й. Капської. – К., 2000