Педагогические конфликты

Конфлікти діяльності. Виникають з приводу виконання  учнем навчальних завдань, успішності, пізнавальної діяльності, ситуацій, коли учні не виявляють готовності оперативно виправити власну помилку. Вчитель  висловлює незадоволення, учні вступають  у суперечку або демонструють образу.

Конфлікти поведінки, вчинків. Виникають з приводу  порушення учнем правил поведінки  у школі та поза нею. Вчитель висловлює  незадоволення порушенням поведінки, не пов'язаної безпосередньо з навчальною діяльністю. Найчастіше це грубощі  учнів педагогам, агресивна поведінка  з однокласниками, пустощі, що проявляються як протест проти низької оцінки.

Конфлікти взаємин. Виникають у сфері емоційно-особистісних стосунків учнів і вчителів. Вони найбільш тривалі та деструктивні. Постають на ґрунті недоброзичливих  стосунків як наслідок постійних  попередніх конфліктів діяльності або  поведінки, вчинків. Створюють взаємно  упереджене сприйняття вчителем і учнем.

За іншими критеріями їх поділяють на:

Мотиваційні конфлікти. Виникають між педагогами та учнями у зв'язку зі ставленням учнів до навчання. Інколи вони розростаються, призводять до взаємної неповаги між  вчителями та учнями, протиріч, навіть до боротьби.

Конфлікти, пов'язані  зі слабкою організацією навчання у  школі. Йдеться про чотири конфліктні періоди, які долають учні у процесі  навчання. Починаючи навчання, першокласник переживає складний етап у своєму житті, на якому відбувається зміна  головної діяльності з ігрової на навчальну, виникають нові вимоги та обов'язки. Звикнувши до своєї нової  ролі, до вчителя, він опиняється на порозі нового конфліктного періоду, зумовленого  переходом до п'ятого класу. Замість  одного з'являються різні вчителі-предметники, які є більш вимогливими. Окрім  того, доводиться опановувати нові, складніші предмети. Інколи діти, маючи  бажання продовжити навчання у школі, отримують відмову у зв'язку з  низькою успішністю. Тому для них IX клас стає межею, за якою вони вимушені починати доросле життя. Четвертий  конфліктний період пов'язаний із закінченням  школи, вибором майбутньої професії, конкурсними іспитами до вузу, початком особистого й інтимного життя. Цей  період часто супроводжують невдачі, зриви, інші проблеми.

Конфлікти взаємодії  між учнями, між учителями та школярами, вчителів один з одним, між учителями  та адміністрацією школи. Відбуваються з суб'єктивних причин. Найбільш поширені серед школярів конфлікти лідерства, в яких відбувається боротьба 2—3 лідерів  та їх угруповань за першість у класі. У середніх класах часто конфліктують група хлопчиків та група дівчаток. Може спалахнути конфлікт 3—4 підлітків  з класом або одного школяра і  класу. Конфлікти «вчитель-учень» можуть бути мотиваційними, особистісно-етичними. Вчителі не завжди надають значення цьому аспекту їх взаємин з  дітьми: можуть порушити дане їм слово, розкрити дитячі таємниці, що викликає недовіру до вчителя. Конфлікти між  учителями провокують як виробничі, так і інтимно-особистісні чинники. Нерідко виникає типовий конфлікт між учителями початкових і викладачами  середніх та старших класів. У взаємодії  «вчитель — адміністратор» школи (завуч, директор) здебільшого спричиняють проблеми субординації. Останнім часом заявили про себе конфлікти, пов'язані із запровадженням педагогічних інновацій. Уникненню, запобіганню конфліктів допомагає знання психологічної природи, структури та динаміки, ефективних способів їх вирішення. 

Конфлікт у педагогічній взаємодії

Конфлікт виникає не одразу, початком його буває інцидент, непорозуміння, коли ще немає відкритого протистояння, наявні лише невдоволення, нестриманість учнів. Але це не можна обходити увагою, бо нерідко учні трактують таку ситуацію як конфлікт. Якщо вчитель не усвідомить цього і вчасно не внесе коректив у ситуацію, вона може набути деструктивного характеру. Належно продумані, делікатні превентивні дії знімають напругу, відкривають простір для позитивних емоцій. Часто ефективним буває компроміс, взаємний аналіз ситуації.

Реальний механізм налагодження нормальних відносин полягає  у запобіганні конфліктним ситуаціям  завдяки правильній психологічній  тактиці у спілкуванні з учнями, навіть «зарядженими» на протистояння.

Погашенню, усуненню конфліктів сприяє переключення уваги  з проблем, які спровокували його ділові чи інші питання щодо яких відсутній  різнобій поглядів.

Навіть за найнапруженішої  ситуації учитель мав би пам'ятати  мудрість: «Перш ніж грюкати дверима, подумай, як зайдеш знову до класу!».