Педагогічний досвід: поняття, виявлення, вивчення

    Педагогові  недостатньо просто поповнювати  теоретичні знання, він повинен уміти  впроваджувати результати наукових досліджень у повсякденну діяльність. Безперечно, наука не може дати точних рецептів для кожного конкретного випадку, оскільки, як зауважив К. Ушинський, передати досвід неможливо, передається лише виведена з досвіду думка.

    Упровадження в практику досягнень передового педагогічного досвіду є цілеспрямованим процесом, який забезпечує організацію педагогічної діяльності на основі закономірностей, висновків та рекомендацій. Він передбачає спеціальну підготовку до використання результатів на практиці, ознайомлення з ними дошкільних працівників, навчання їх способом практичної реалізації наукових рекомендацій і надання їм допомоги в цьому, аналіз використання наукових даних на практиці.

    Впровадження  у практику досягнень педагогічнї науки охоплює такі етапи:

• початковий (наявність спільних для теорії і практики методичних основ виховання та навчання);
• головний (створення на основі раніше отриманих висновків нормативних, методичних матеріалів, які визначають діяльність педагога: програм, посібників тощо);
• завершальний (розроблення документів, що відображають загальні основи виховання і навчання, їх окремі методичні положення, враховують нормативні вимоги до діяльності педагога).

    Для ефективної взаємодії педагогічної теорії та практики недостатньо знати вихователям дитячих садків методи і прийоми виховання. Необхідно, щоб вони оволоділи і їх теоретичними засадами, усвідомили їх новаторську сутність. Для педагогів це важливо в усі часи, а на зламах цивілізаційного розвитку – особливо.

      У сучасному світі, домінуючою цивілізаційною тенденцією якого є формування постіндустріальних, інформаційних суспільств з усіма соціально-економічними, духовними та іншими перевагами і ризиками, особливої актуальності набуває проблема педагогічних інновацій – створення, освоєння і використання досягнень педагогічних нововведень. Як зазначають фахівці, слід розрізняти новацію – власне нове та інновацію – процес освоєння нового.

    Нововведення  є цілеспрямованою зміною, яка  вносить нові стабільні елементи (новації), що зумовлюють перехід системи з одного стану в інший. У педегогічній інтерпретації інновація означає нововведення у педагогічній системі, що поліпшує перебіг і результати навчально-виховного процесу. Нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які ще не поставали або не використовувались, а й комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які втілюють прогресивне начало, що дає змогу у змінних умовах і ситуаціях ефективно вирішувати завдання виховання та навчання дітей. Прогресивність нового педагогічного досвіду можна оцінити лише за результатами його освоєння. Це означає, що для з’ясування ефективності новації дошкільний заклад повинен обов’язково сам апробувати її. Процес освоєння передового педагогічного досвіду передбачає вивчення і його використання іншими, прогнозний аналіз, уявне експерементування.

    Інновації у дошкільній освіті передбачають: поєднання інноваційних та існуючих програм виховання і навчання в дитячому садку; узгодження різних педагогічних концепцій; забезпечення відповідності нових типів освітньо-виховних закладів зростаючим вимогам батьків; застосування нових методичних розробок; підготовку педогогів-новаторів тощо.

    Тісне співробітництво вчених і педагогів-практиків  є важливою умовою успішного розвитку дошкільної педагогіки. Вихователі дошкільних закладів,  володіючи основними методами педагогічних досліджень,  мають можливість більш цілеспрямовано вивчати й аналізувати свій досвід і досвід інших педагогів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ 

    Отже, важливим джерелом розвитку наукової педагогіки є передовий педагогічний досвід, який виокремлюється з масової практики  виховання дітей дошкільного віку активною творчою діяльністю педагогів, найефективнішим на конкретному етапі вирішення завдань виховання і навчання, новизною змісту, методів, форм. До головних критеріїв передового педагогічного досвіду належать актуальність, новизна, результативність, раціональність, стабільність, перспективність. Актуальність педагогічного досвіду визначають його відповідність найважливішим проблемам навчання і виховання на певному етапі. Свідчення новизни його можуть бути наукове відкриття, раціоналізація окремих аспектівпедагогічної діяльності тощо. Її оцінюють зіставленням, порівнянням з уже відомим у теорії та практиці. Про результативність педагогічного досвіду стверджують на підставі підвищення рівня розвитку дітей у процесі його використання. Раціональність витрат часу, зусиль, засобів є ознакою, пов’язаною з подоланням перевантаження вихователя і вихованців. Передовий педагогічний досвід предбачає високі результати, досягнуті за високої інтенсифікації зусиль, засобів, використання часу. Якщо досвід використовують  тривалий час і в діяльність інших педагогів, його оцінюють як стабільний. Можливість його творчого наслідування іншими педагогами є свідчення перспективності досвіду.

    Передовий педагогічний досвід найвищого рівня, породжений новою педагогічною ідеєю, називають новаторським. Він може бути дослідницьким (використання експерементального пошуку й отримання оригінальних даних на рівні відкриття) та раціоналізаторським (удосконалення практики навчання і виховання на основі використання творчих ідей). Наприклад, творчий пошук пелагогів-новаторів (В. Сухомлинський, В. Шаповал, Є. Ільїна, І. Волкова) забезпечив обгрунтування ними теорії та методики педагогіки співробітництва. Великою популярністю користується авторська методика Л. Шульги з розвитку художніх здібностей дітей дошкільного віку та програма з фізичного виховання М. Єфименка.

    Не  менш важливу роль відіграє зразковий  педагогічний досвід, який спирається на вже існуючі положення. Залежно від автора чи носія досвіду його класифікують як колективний, груповий або індивідуальний.

    Саме  передовий педагогічний досвід стимулює творчі пошуки педагогів, сприяє розвитку їхньої майстерності, педагогічних здібностей, впливає на розвиток педагогічної науки як джерело формулювання актуальних завдань. Водночас він є базою даних для дослідження, засобом перевірки цінності їх результатів для практики виховання і навчання дітей. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ: 
 

1. Про вдосконалення  системи вивчення і поширення  передового педагогічного досвіду. - Зб. наказів МО УРСР.- 1988, № 1.
2. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика / Під ред. Л. Л. Момот. К.: Рад. Школа.,1990. – 141 с.
3. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академвидав», 2006. –  456 с.