Педагогічний досвід: поняття, виявлення, вивчення

    Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

    Педагогічний  коледж

    Львівського національного університету імені  Івана Франка 
 
 
 
 
 
 

    РЕФЕРАТ 

    з педагогіки 

    Педагогічний  досвід: поняття, виявлення, вивчення 
 
 
 

    Виконала:

    студентка групи ДШЗ – 21

    напряму «Дошкільна освіта»

    Сайкевич  Ірина Миронівна 
 
 
 
 

    Львів – 2011

    ЗМІСТ 
 

    ВСТУП

    1. Поняття про передовий педагогічний досвід

    2. Виявлення та вивчення передового педагогічного досвіду

3.Впровадження у практику досягнень передового педагогічного досвіду та педагогічної науки

    ВИСНОВКИ

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Педагогічний  досвід – це система педагогічних знань умінь і навичок, способів здійснення творчої педагогічної діяльності, емоційно-ціннісних ставлень, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. Педагогічний досвід може бути масовим і передовим. Він формується на основі масового завдяки оволодінню об'єктивними педагогічними закономірностями (Ю.К.Бабанський).

    Передовий педагогічний досвід – це діяльність педагога, яка забезпечує стійку ефективність навчально-виховного процесу шляхом використання оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових систем навчання і виховання або вже відомих форм, методів, прийомів, засобів роботи на основі їх удосконалення.

    Він є важливим елементом загальної  культури вихователя, в якій відображаються знання, вміння, навички та індивідуальні риси його особистості, постійно розвиваючись, збагачуючись протягом усієї педагогічної діяльності. Оновлюваність педагогічного досвіду зумовлена постійними змінами у практичній педагогічній діяльності та освітніх надбаннях педагога.

    Педагогічний  досвід є підґрунтям, на якому зростає  педагогічна майстерність. Водночас він є і джерелом розвитку педагогічної науки. Це своєрідний пробний камінь під час експерименту, перевірки істинності теорій, концепцій, прогнозів тощо. Аналіз результатів експериментальної роботи, тобто спеціально організованого педагогічного досвіду, дає змогу довести істинність чи неправомірність теоретичного знання, перевірити оптимальність рішень, вірогідність прогнозів та ін.

    Педагогічний  досвід повинен виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявленні  взаємозалежності його компонентів. Під час вивчення передового педагогічного досвіду розкривають його авторів, технологію – сукупність методів педагогічної діяльності, особливість їх співвідношення та взаємодію, що забезпечують бажаний результат і визначають педагогічну майстерність автора досвіду. Важливо чітко визначити критерії передового педагогічного досвіду, які дадуть змогу розглядати його не як випадкове явище, а як систему діяльності, а також умови формування досвіду, що допоможе зробити висновок про можливість його відтворювати. Необхідно визначитися і щодо засобів вивчення передового педагогічного досвіду, шляхів його поширення та популяризації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Поняття про передовий  педагогічний досвід 

    Під поняттям педагогічний досвід розуміють  сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи.

    На  важливу роль педагогічного досвіду  вказували К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський. К.Д.Ушинський, зокрема, виділяє таке поняття як педагогічна  досвідченість, під якою він розуміє  факти виховання, пережиті педагогом. Ці факти «повинні зробити вплив на розум вихователя, класифікуватися в ньому за своїми характерними особливостями, узагальнюватися, стати думкою, і вже ця думка, а не сам факт зробиться правилом виховної діяльності педагога».

    А.С.Макаренко  розкрив діалектичну природу  педагогічного досвіду, вказавши на важливість індукції і дедукції в ньому.

    На  творчий підхід у використанні чужого досвіду вказував В.О.Сухомлинський. «Досвід уявляється мені садом квітучих троянд. Ось нам треба пересадити цей квітучий кущ із саду на своє поле. Що для цього треба зробити? Насамперед вивчити грунт свого поля, додати те, чого в ньому не вистачає. Підготувати цей грунт, потім уже пересаджувати. Але як? Разом з грунтом, не оголюючи коренів».

    Науковці  поділяють педагогічний досвід на різні  групи: передовий, масовий (позитивний), недостатній. Масовий досвід є характерним для основної маси педагогічних працівників. Недостатній досвід — це досвід помилковий або застарілий, досвід роботи молодих учителів.

    Передовий педагогічний досвід — це досвід, який забезпечує високу результативність як на основі сумлінного виконання обов'язків, так і новаторства.

    Проблема  передового педагогічного досвіду  висвітлювалася в роботах Ю.К. Бабанського, Е.І. Монозсона, М.М. Скаткіна, М.М. Поташника, Я.С. Турбовського, а на Україні — в працях М.Д. Ярмаченка, О.Я. Савченко, В.І. Бондаря, М.Ю. Красовицького та ін.

    Передовий педагогічний досвід залежно від  обсягу теми поділяють на комплексний  і локальний, а за кількістю авторів  — на індивідуальний та колективний. Комплексний досвід охоплює значну кількість питань роботи педагога чи колективу. Локальний досвід охоплює окреме питання чи кілька взаємозв'язаних.

    Індивідуальний  досвід — це конкретний педагогічний досвід. Колективний досвід — це досвід педколективу навчально-виховного  закладу, творчого об'єднання педагогів тощо.

    Передовий педагогічний досвід поділяють на новаторський і зразковий.

Новаторський  досвід виділяється певною оригінальністю, новизною. Новизна досвіду може мати об'єктивний або суб'єктивний характер. Якщо новизна досвіду має об'єктивний характер і пошуки педагога-новатора носять експериментальний характер, то такий досвід називають дослідницьким.

    Новаторський  досвід може відрізнятися певною оригінальністю, вдосконаленням форм, методів, засобів  виховання на основі творчого їх використання. Такий досвід називають раціоналізаторським.

    Зразковий досвід — це досвід роботи сумлінних  педагогів, які використовують досягнення педагогічної науки і практики, методичні рекомендації, розроблені вченими, методистами, і педагогічна діяльність яких служить зразком для інших. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2. Виявлення та вивчення  передового педагогічного досвіду 

    Вивчення  передового педагогічного досвіду  здійснюють у такій послідовності:

    1. Визначення педагогічної проблеми  та об'єкта для вивчення досвіду.

    На  цьому етапі потрібно сформулювати тему досвіду, обгрунтувати його актуальність. В анотації до опису досвіду вказати  конкретні шляхи, засоби, методи досягнення високих результатів у процесі  виховання дітей. Слід сформувати робочу групу для вивчення досвіду. Залежно від теми досвіду та його новизни, до складу робочої групи можуть входити науковці, представники Міністерства освіти, працівники управління освіти обласної держадміністрації, обласного інституту післядипломної освіти, методкабінету, голови методоб'єднань.

    2. Попереднє вивчення досвіду.

    На  другому етапі проводиться попереднє  знайомство з об'єктом досвіду. Внаслідок  першої серії відвідування навчальних занять, бесід з педагогами, попереднього вивчення навчальної документації визначаються основні ідеї передового досвіду, уточнюються методи його вивчення.

    3. Теоретична підготовка.

    Під час вивчення передового педагогічного  досвіду ми маємо справу з уже  відомими, традиційно установленими  формами та методами навчально-виховної роботи, а також з тими, що сприяють підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, дають змогу забезпечити високу його результативність. Тому особи, що вивчають досвід роботи, повинні бути обізнані з тими теоретичними та методичними положеннями з даної проблеми, які вже є розроблені в педагогічній науці та практиці. Це дасть змогу визначити новизну даного досвіду, а також конкретизувати його тему, з'ясувати ті педагогічні умови, що забезпечують високі результати. 
 

    4. Основне вивчення досвіду.

    У ході основного вивчення досвіду збирається емпіричний матеріал, вивчаються окремі ланки навчально-виховного процесу. Коли обсяг зібраного матеріалу про об'єкт досвіду достатній, то його класифікують на типовий і випадковий, після цього матеріал систематизують та узагальнюють.

    Протягом  всього періоду вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду здійснюється його самокорекція. Носій досвіду враховує побажання та рекомендації, висловлені особами, що вивчали та узагальнювали досвід його роботи, і на основі цього аналізує свою навчально-виховну роботу.

    5. Визначення провідних педагогічних  ідей досвіду.

    Вихідні теоретичні положення досвіду формулюються вже на етапі теоретичної підготовки, проте вони ще недостатньо аргументовані, підкріплені емпіричним матеріалом. У процесі систематизації та узагальнення досвіду саме вихідні теоретичні положення є наріжними при визначенні провідних ідей досвіду, вироблення методичних рекомендацій щодо розв'язання досліджуваної проблеми. Дається оцінка перспективності даного досвіду.

    Залежно від підготовки осіб, що вивчають і  узагальнюють передовий педагогічний досвід, виділяють три рівні узагальнення. В.І.Бондар і М.Ю.Красовицький визначають їх таким чином: науковий, методичний, практичний.

    Для наукового рівня характерним  є теоретичний аналіз матеріалів досвіду, виявлення його суті, розкриття взаємозв'язків між основними елементами досвіду. Узагальнюють досвід на даному рівні наукові працівники та добре підготовлені в теоретичному плані методисти.

    Методичний  рівень зв'язаний з описом педагогічних дій авторів досвіду: виділення основної педагогічної ідеї, показ конкретної методики вирішення даної проблеми, обгрунтування форм, методів, прийомів роботи, що забезпечують високу результативність досвіду. Важливою особливістю узагальнення досвіду на методичному рівні є наявність методичних рекомендацій щодо його використання. Узагальнюють досвід на даному рівні методисти обласних інститутів післядипломної освіти, методкабінетів.

    На  практичному рівні узагальнення досвіду включає опис конкретних педагогічних дій, за допомогою яких досягається висока результативність, показ переваг перед масовою педагогічною практикою та розкриття оптимальних умов його використання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Впровадження у практику досягнень передового педагогічного досвіду та педагогічної науки 

    Виховання і навчання у змінюваних соціальних умовах передбачає постійне вдосконалення  програм усього навчально-виховного  процесу дошкільного закладу. Для  забезпечення цього необхідний надійний передовий педагогічний досвід, глибоко продумана система взаємодії педагогічної теорії та практики. Із цього погляду важливо, щоб наука якомога раніше виявила нові потреби передового педагогічного досвіду і знаходила ефективні шляхи їх забезпечення, а наукові відкриття оперативно доходили до виховних закладів, передусім до педагога. Головною умовою єдності педагогічної науки і досвіду є прагнення якомога глибше пізнавати, творчо змінювати педагогічні явища.