Педагогічна наука про передовий педагогічний досвід

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Ніжинський державний  університет ім. Миколи Гоголя

 

 

Кафедра педагогіки

 

 

ІНДЗ 

 

ПЕДАГОГІЧНА НАУКА  ПРО ПЕРЕДОВИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД

 

 

 

 

Студентки  3  курсу

Факультету  іноземних  мов

Групи  АН-32/1

Скоренок  Юлії  Віталіївни

 

 

Ніжин,2012

План

Вступ

1. Суть передового  педагогічного досвіду

2. Класифікація передового педагогічного досвіду.

3. Процес освоєння  ППД:

  а) виявлення ППД;

  б) вивчення досвіду;

  в) узагальнення  ППД;

  г) поширення і  впровадження.

4. Втілення досягнень ППД в шкільну практику

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    Актуальність дослідження: динаміка життя України вимагає нового педагогічного бачення та змін в управлінській діяльності навчально - виховного процесу. Для сучасних навчальних закладів потрібні висококваліфіковані педагоги, які постійно шукають і знаходять найбільш ефективні шляхи й засоби вирішення завдань навчання, виховання та розвитку учнів і підготовки їх до життя. Педагогічний досвід як результат практики є критерієм істини: він або підтверджує, або відкидає ті чи інші нововведення. Цей досвід, як правило, результат творчих пошуків педагогів, у ньому зливаються воєдино творче, новаторське і в той же час традиційне начала. Педагогічний досвід учителя є підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність. Водночас він є і джерелом розвитку педагогічної науки. Це своєрідний пробний камінь під час експерименту, перевірки істинності теорій, концепцій, прогнозів тощо. Аналіз результатів експериментальної роботи, тобто спеціально організованого педагогічного досвіду, дає змогу довести істинність чи неправомірність теоретичного знання, перевірити оптимальність рішень, вірогідність прогнозів та ін.

     Об’єкт дослідження:  передовий педагогічний досвід.

     Предмет дослідження:  процес вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду.

     Мета: визначити основні етапи процесу освоєння передового педагогічного досвіду .  

     Завдання дослідження: 

• визначити суть передового педагогічного досвіду;
• дослідити процес освоєння передового педагогічного досвіду;
• проаналізувати втілення досягнень передового педагогічного досвіду в шкільну практику.

     Гіпотеза: поступове впровадження передового педагогічного досвіду в практику здатне не тільки розширити існуючий арсенал методичних засобів, але й повністю змінити існуючі форми навчання.

    Методи дослідження:  педагогічна література з теми дослідження і метод узагальнення та класифікації, емпіричний метод – метод спостереження, метод узагальнення незалежних характеристик та продуктів творчої діяльності школярів.

   Теоретична значимість:  узагальнення великого кола загально педагогічних і методичних досягнень приватного характеру, у позначенні загальних тенденцій вивчення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду.

    Практична значимість роботи як інформаційно-консультативного матеріалу може виявитися в процесі розробки стратегії подальшого вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть передового педагогічного досвіду

 

    Педагогічний досвід - це система педагогічних знань умінь і навичок, способів здійснення творчої педагогічної діяльності, емоційно-ціннісних ставлень, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. Педагогічний досвід може бути масовим і передовим. Передовий педагогічний досвід формується на основі масового завдяки оволодінню об'єктивними педагогічними закономірностями [1, с.305].

     Буває й так, що деякі вчителі не відрізняють педагогічну проблему від педагогічної задачі. Так, викладач, бажаючи домогтись високих результатів у своєму предметі, проводить додаткові заняття, задає багато, понаднормово, домашніх завдань. Ця робота може принести миттєвий добрий результат (тобто буде вирішена поточна педагогічна задача), але при цьому упускається більш важлива педагогічна проблема: виховання в учнів пізнавальних інтересів і потреб, формування суспільно вартісних мотивів навчання (ця проблема, можливо, навіть не осмислена вчителем).

   Слід зазначити, що нове - це не гарантія передового досвіду. Масове застосування якихось форм, методів і прийомів - також ненадійний показник передового досвіду. Іноді за передове видаються псевдоноваторські та псевдопедагогічні прийоми, наприклад, прагнення замінити викладача технічними засобами там, де така заміна не виправдана; прагнення за будь-яку ціну домогтись добрих результатів у навчально-виховній роботі, зокрема заміною «другорядних» уроків «головними»; диктаторські прийоми впливу на учнів; завищення реальних показників успішності й т. п [6, с.23-25].

    Інші викладачі домагаються високої успішності у своєму предметі за рахунок додаткових занять; відзначаючи сумлінність такого педагога як його достоїнство, у той же час не можна не бачити, що це не єдина й не головна ознака майстерності і тим більше не передовий досвід. Окремі вчителі як би зненацька, інтуїтивно знаходять оригінальне рішення деяких складних задач навчально-виховної роботи. Хоча інтуїція - це результат тривалої практики, але й вона не стає основою передового досвіду, не являє собою якої-небудь системи, а виявляється як би в момент «педагогічного осяяння» викладача.

    Для виявлення ступеня ефективності педагогічного процесу та його оцінки треба мати критерій, у якому визначені: ознаки об'єкта, міра для визначення того, в якому ступені виражена та чи інша ознака в даного об'єкта, і точка відліку (щоб вимірювати щось, необхідно мати таку точку). Без цих компонентів немає надійного критерію і, значить, неможлива об'єктивна оцінка педагогічного досвіду.

    За ступенем узагальненості можна виділити дві групи критеріїв: перша група - це ті критерії, що відносяться до загальнопедагогічних (наприклад, критерії проблемного навчання), друга - критерії, що стосуються передового досвіду як частки випадку загальнопедагогічних критеріїв (наприклад, критерії проблемного навчання стосовно різних навчальних предметів, у різних класах) [3, с.254-258].

   Передусім ППД спрямований на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу школи, зокрема на сучасному етапі — використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі, формування правової культури школяра, виховання підприємливості молодої людини та ін. Для передового педагогічного досвіду характерною є новизна, яка виокремлює його з маси позитивної діяльності педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умови, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності вчителя, які мають бути не випадковими, а наслідком застосування продуманої системи навчання й виховання.

   Важливим його показником є стабільність. Це означає, що результативність навчання і виховання мають бути перевірені часом. Перспективність передового педагогічного досвіду передбачає, що він «працює» й у практичній діяльності інших педагогів, його можна поширювати, втілювати в життя.

     Передовому вчителеві властиві науково-педагогічне мислення, яке характеризується здатністю: аналізувати виховні явища в сукупності, взаємозв'язку та взаємозалежності; простежувати генезу впливу педагогічних взаємодій і впливів; співвідносити педагогічну дію з цілями і результатами навчання й виховання; охоплювати всі типи і способи мислення; аналізувати і синтезувати педагогічні явища, розрізняти педагогічну істину й помилки; відмовитися від усталених шаблонів і стереотипів, шукати і знаходити нові оцінки, узагальнення, підходи, дії; використовувати нові ідеї в практичному і творчому пошуку; виявляти мислительну гнучкість і оперативність; співвідносити тактичні й стратегічні дії [2, с.136-139].

 

 

2. Класифікація передового педагогічного досвіду

 

Класифікація  передового педагогічного досвіду:

 

1. Залежно від теми та змісту передовий педагогічний досвід може бути:

 

• комплексний;
• локальний.

     Комплексний досвід – це досвід, який висвітлює певну педагогічну технологію побудови навчально-виховного процесу, її змістову (зміст навчання) та процесуальну (методи, прийоми, форми навчання) основи.

     Локальний досвід – це досвід, який представляє певний доробок учителя чи педагогічного колективу в побудові певних компонентів навчально-виховного процесу: цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулюючого, оцінно-результативного.

 

2. За рівнем творчої самостійності ППД поділяється на:

 

• раціоналізаторський – досвід, який представляє собою удосконалення практики навчання, виховання чи управління в межах відомих форм та засобів (методів, прийомів) педагогічної діяльності;
• новаторський –  досвід-дослідження, який представляє принципово нові для системи освіти педагогічні рішення [5, с.11-13].

 

3. За кількістю авторів чи носіїв досвіду (окремий педагог, група педагогів, методичне об’єднання (далі МО) працівників закладів освіти, районних управлінь освіти міста) передовий педагогічний досвід може бути:

 

• колективний;
• груповий;
• індивідуальний.

 

 

 

 

3. Процес освоєння ППД

 

 

1. Виявлення передового досвіду

 

Надзвичайно важливо, аби виявлення передового практичного  досвіду, окремих паростків високоефективних інновацій відбувалося вчасно і  систематично. Знаходити в управлінській діяльності, в організації навчально-виховного процесу крихти нового, передового, неординарного, справді творчого в масі усталеного, повсякденного набагато важче, ніж виявляти недоліки та упущення, які лежать завжди на поверхні. До того ж неординарність не відразу оцінюється відповідно до його значення для подальшого розвитку педагогічної науки і практики.

     Виявлення кращих педагогічних надбань сприятиме тому, що:

• по-перше, індивідуальні творчі знахідки стануть колективним надбанням;
• по-друге, це буде добра підтримка, розвитку і зміцненню самого досвіду;
• по-третє, це створить умови для постійно діючого інформування про стан і перспективи розвитку навчально-виховного процесу, хід оновлення загальноосвітньої професійної школи.

 

     Центром виявлення педагогічного досвіду є школа. Внутрішньо шкільне управління і контроль, діагностування, участь педагогів у різних формах методичної роботи на рівні закладу освіти, району, області, постійне спілкування з ними - створює основу для професійної характеристики кожного з його учасників. Для фіксації виявленого ППД варто вести спеціальний облік, аби мати банк даних для включення об'єктів в план вивчення, узагальнення, поширення та впровадження в практичну діяльність інших.

 

     Критерії виявлення об'єктів для вивчення передового педагогічного досвіду:

 

1. Загальна ерудиція.

 

2. Обізнаність  із сучасними теоріями, концепціями розвитку освіти, закономірностями науки.

 

3. Творчий характер  діяльності педагога.

 

4. Безперервність  творчого пошуку.

 

5. Стабільність високих результатів роботи [1, с.307-312].

 

     Критерії оцінки виявленого досвіду роботи вчителя на предмет – передовий:

 

1. Актуальність і перспективність. Виявлений досвід має сприяти виконанню завдань, визначених державною політикою в освіті, прискоренню вирішення актуальних проблем педагогічної теорії.

 

2. Наукова достовірність  досвіду. У передовому досвіді високі результати повинні досягатися раціональним способом (шляхом), відповідати вимогам науки.

 

3. Висока ефективність. Досвід роботи може бути визначений передовим лише в тому випадку, якщо вчителем досягнуті результати навчання, розвитку і виховання вищі, ніж типові, характерні для масового досвіду.

 

4. Стабільність  результатів. Результати мають функціонувати протягом певного часу. Моментальне поліпшення або одиничний результат може бути випадковим або не залежати навіть від учителя.

 

5. Збалансованість і комплексність результатів. Даний критерій дозволяє встановити не лише його основні складові частини, причинно-наслідкові зв'язки між ними, але й те, якими засобами і при яких умовах результат був досягнутий; дозволяє визначити рівень розвитку кожної "складової", ефективність їх взаємодій в цілісній системі.