Ознайомлення дітей з природою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактична гра

 

''Сільська чи міська професія''

 

Обладнання:картки із зображенням людей різної професійної  діяльності.

Вихователь показує малятам картки із зображенням людей різних професій і називає їх, а потім спонукає дітей поміркувати і визначити, де у місті чи селі -працюють люди цієї професії.

Наприклад:

Це - доярка. Де вона працює: у місті чи селі? (Доярка працює в селі, тому що вона доїть корів, а ферми, де утримують корів, знаходяться в селі.)

Це водій - трамваю. Де він працює: у місті чи в селі? (Водій трамваю працює в місті, тому що в селі трамвайних ліній не має, там трамваї не ходять.)

Це - садівник. Де він працює?(Садівник працює в селі, бо фруктові дерева вирощують у сільській місцевості.)

Це - співак. Де він працює?(Співак працює  в місті, бо він  виступає в концертних залах міста.)

Це - пастух. Де він працює?(Пастух працює в селі, бо там є луги, де пасуть худобу.)

 

 

 

Мовна гра

 

''Хто де працює?''

 

Діти відповідають на запитання вихователя, утворюючи сполучення іменників із прикметниками:

 

Де працює тракторист? (У полі, на тракторі.)

Де працює перукар? (У перукарні)

Де робота пташниці? (На пташнику, на птахофермі)

Де працює муляр? (На будівництві)

Де можна зустріти лісника? (У лісі)

Де працює продавець? (У магазині)

Де робота швачки? (На швейній фабриці)

Куди йде на роботу вчитель? (До школи)

Де тренується спортсмен? (На стадіоні)

Де виступає жонглер? (У цирку)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактична гра

 

''Усі піклуються про нас''

 

Дітям пропонується завершити речення, добираючи якомога більше потрібних слів.

Наша вихователька навчає нас…(малювати, ліпити, слухати казки, розповідати віршики, відгадувати загадки, робити фізкультурні вправи, гратися в різні ігри, спілкуватися, дружити, бути розумними, слухняними).

Няня стежить за тим, щоб у дитсадку було… (чисто, гарно, затишно; щоб дітки не сварилися).

Двірник… (Прибирає, підмітає двір, підстригає кущі, розчищає взимку сніг, наводить чистоту на подвір´ї).

Музичний керівник учить нас… (танцювати, співати, грати в музичні ігри)

Лікар (медсестра)діток… (оглядає, слухає, міряє нам температуру, стежить за нашим здоров´ям, розповідає, як треба поводитися, щоб не хворіти)

Кухар для нас … (куховарить, готує страви, варить борщі, каші, пече пиріжки, дбає, щоб ми смачно поїли, добре харчувалися, були ситими).

 

 

 

Рухлива гра

''Садівники-городники''

 

Обладнання: м´яч.

 

Діти стають у коло, вихователь із м´ячем - у центрі. Він кидає одному з малят м´яч, ставлячи певне ігрове завдання, наприклад:''У садку посадили фруктові дерева та кущі''.

Гравець має спіймати м´яч, а потім передати його далі, називаючи слово, відповідно заданій категорії: яблуню, грушу, сливу, абрикосу, вишню, аґрус, смородину, порічки тощо. Таким чином м´яч переходить від одного гравця до іншого. Дитині, яка не може дібрати потрібне слово самостійно, дозволяється скористатися підказкою когось із товаришів. Коли варіанти можливих слів вичерпані, м´яч повертається назад, до вихователя. Після цього дорослий змінює ігрове завдання.

Навесні на городі посіяли… (огірки, моркву, петрушку, кріп, салат, щавель, фасолю, соняшник, кукурудзу, буряк).

Посадили….(картоплю, помідори, капусту, перець, баклажани, цибулю, часник )

У квітнику посадили багато квітів…(півоній, чорнобривці, півників, тюльпанів, троянд)

 

 

 

 

 

 

Дидактична гра

 

''Хто де попрацював?''

 

Вихованці відповідають на питання педагога, пояснюючи призначення того чи іншого предмета.

Для чого потрібна лопата? (Щоб копати землю.) Де попрацювала у нас лопата? (Лопатою перекопали клумбу, нею обкопали деревця.)

Для чого потрібні граблі? (Граблями вигрібають торішню траву, згрібають та прибирають різне сміття, розрівнюють землю на грядках та квітниках.) Де працювали граблі в дитсадку? (Граблі вигрібали подвір´я, заскороджували клумбу.)

Для чого потрібна мітла? (Мітлою метуть доріжки, замітають майданчики, щоб було чисто.) Погляньте, який чистий у нас асфальтований майданчик. Тут попрацювала мітла? (Так тут чисто, заметено.)

Для чого потрібні відерце з вапном та щіточкою? (Ними білять стовбури дерев.) Правильно. Побілені деревцята виглядають ошатно, красиво, святково. Та й комахи-шкідники бояться вапна, не псують кору дерев, стовбури яких побілені. У нас є такі дерева?(Так)

Під час гри дорослий допомагає малятам зорієнтуватися і дати правильні відповіді. Діти по ходу гри знаходять і показують ті об´єкти, про які  йдеться.

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинка

''Помічники''

 

Вихователь читає віршовані рядки, малята виконують.

 

Є у нас помічники,

Всім поможуть залюбки.

(Ритмічне плескання в долоні.)

 

Це - мітла,граблі, лопата,

Іще щіточка, малята.

(Почергове загинання пальчиків: на кожне знаряддя праці по одному пальцю.)

 

В гарний день мітлу візьму я

Та старанно попрацюю:

Підмету в садку доріжки,

Ще й оцей майданчик трішки.

(Імітація виконання трудових дій з мітлою.)

 

Ми лопату беремо -

І копати ідемо,

Влаштувати гарну грядку

Допоможе нам лопатка.

(Діти зображують процес копання лопатою.)

 

Я садочок свій люблю,

Тут дерева побілю,

Мені щіточка поможе, -

Це вона, звичайно, може.

(Малята присідають і водять стисненою кистю руки вгору-вниз)

Казки про працю

''Колосок''

Знайшов півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік одразу у печі

Пиріжки і калачі.

Мишенят не пригощав,

Бо жоден з них не працював.

 

''Ріпка''

На городі виросла

Восени висока стала

Дід почав усіх гукати:

''Час красуню пишну рвати''

 

Фізкультхвилинка

 

Ми лопати взяли  -руки на плечах,

                                                     діти марширують

Землю ми скопали -     роблять відповідні рухи

 

А тепер взяли граблі -робити рухи, ніби

Землю розрівняли,       заскороджувати землю

 

Насіння рядочками -дрібні рухи пальцями

Дружно висівали      рук зліва направо

 

Лійку в руки ми взяли,- рухи руками,

Грядку поливали. -       ніби поливали

грядку, промовляючи,

                                   ''с-с-с''

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ

 

 

''Можливість праці і любов до неї - найкраща спадщина, яку може залишити своїм дітям і бідний, і багач''

К. Ушинський

 

 

 

 

 

''Праця, як важливий засіб ранньої соціалізації дитини.''

 

Становлення особистості починається в дошкільному віці з ранньої соціалізації дитини, тобто з її природного входження в духовний світ і традиційне життя рідного народу.

Теоритичним підґрунтям у вивченні явища соціалізації у праці стали ідеї видатних філософів та педагогів Г.Сковороди, О.Духновича, Я. Коменського, Й.Песталоцці, згодом розвинені С.Русовою, К. Ушинським, В.Сухомлинським.

Проблеми адаптації дитини до суспільних умов, набуття нею досвіду входження в людську спільноту були стержнем виховної системи багатьох поколінь. Значна увага зосереджувалася  на моральному аспекті праці. Так, для Г.Сковороди ідеалом виступала гармонійно розвинена людина, яка пізнала радість творення у ''спорідненій праці''.

К.Ушинський говорив,що людське тіло, розум і серце потребують праці, а виховання має бути спрямоване на те, щоб з одного боку, відкривати дитині можливість знайти для себе корисну діяльність, а з іншого - викликати невтомне бажання  працювати.

В основі поглядів багатьох вітчизняних педагогів минулого та сучасного лежить принцип народного трудового виховання. Праця розглядається не лише як категорія економічна, як моральна та виховна, як внутрішня потреба людини, як першооснова буття. Праці відводиться першорядна роль у процесі ранньої соціалізації дитини, у засвоєнні нею досвіду ведення господарства, у формуванні трудових умінь та навичок, основ ремесел, звичаїв, традицій роду. Тобто йдеться про активну підготовку до майбутнього дорослого життя. Про нерозривну єдність морального і трудового виховання свідчить також глибинна мудрість українського народу, засвоюючи яку, дитина входить у світ праці, опановує моральні норми співжиття.

Особлива роль в осмисленні народного трудового виховання належить В. Сухомлинському. Він підкреслює, що завдяки праці людина пізнає світ серцем і виокремлює ще один важливий її аспект  - естетично-емоційно-чуттєвий.

Саме у праці наш народ вбачав могутній виховний засіб та мірило людської порядності.

Що ж означає рання соціалізація дитини через працю?

''Соціалізація'' - це:

• процес перетворення людської істоти на суспільного індивіда;
• утвердження її як особистості;
• включення у суспільне життя як активної та дійової сили;
• процес входження особистості в соціальне середовище;
• пристосуваннядо соціального середовища;
• освоєння соціальних ролей та функцій.

Про соціальну компетентність дошкільника свідчать певні показники. Дитина:

• знає, що саме становить моральні цінності для даного колективу;
• варіює свою поведінку задля пошуку найбільш адекватної за тих чи інших умов;
• прагне впливати на інших для підтримки позитивних цінностей;
• узгоджує свою поведінку з поведінкою однолітків через самозіставлення;
• володіє умінням коректно (за змістом та інтонацією) обстоювати власні інтереси;

Тобто в дитини мають бути сформовані: чесність, сумлінність, охайність, доброзичливість, відповідальне ставлення до виконання трудових завдань та доручень;уміння доводити справу до кінця, діставати втіху від доброї роботи, бажання допомагати іншому, зацікавлення професіями дорослих, шанобливе ставлення до всього, що виготовлене людськими руками.

Таким чином, соціалізація дитини дошкільного віку - одна з передумов формування життєздатної особистості, вона найефективніше здійснюється у процесі виконнання трудових завдань.

Проведемо паралель між давніми народними традиціями та сучасними тенденціями соціалізації дитини в посильній праці. У нас, українців, народження дитини сприймалося, як прихід у світ певного трудівника чи трудівниці (баба-повитуха обрізувала пуповину хлопчика на сокирі - щоб був добрим майстром, а дівчинці на гребені - щоб була гарною рукодільницею). 

Про процес входження дитини в світ праці й засвоєння нею моральних норм дізнаємося з усної народної творчості. Вже в піснях, як співала мати над колискою, маємо спрямування на працю:

А ти, котесірий,вимети нам сіни

А ти, білуватий, прибери у хаті,

А ти, коте рудьку, та витопи грубку,

А ти, коте чорний, сідай в срібний човен,

Лови рибки повен.

А ти, кошенятко, колиши дитятко.

У забавлянках, які чує маля ''Сорока-ворона'' ''Печу, печу хлібчик'' також звучить мотив працьовитості  й ледарства:

лише той, хто працює одержує кашку.

А потішка ''Кують, кують ковалі, то великі, то малі'' містить схвалення трудового процесу, спільної роботи дорослих та дітей, допомоги дорослим, поваги до старших.

В. Сухомлинський влучно зазначав: ''Народна педагогіка , яка знає чарівну силу праці, відкрила перед нами нові джерела виховної мудрості. Тільки завдяки праці, у якій є піт, і мозолі, і втома, людське серце стає чутливим, ніжним. Народна педагогіка знає, що для дитини посильне і що непосильне, й вимагає починати трудове виховання з того часу, тільки - но дитина навчиться нести своєю рукою ложку від тарілки до рота''.

Культ праці, який панував в Україні, сприяв тому, що діти й не могли  не працювати: вони змалечку привчалися обслуговувати себе, прибирати в домівці, готувати їжу, шити, прясти, господарювати на подвір´ї, в полі, доглядати за меншими братиками та сестричками. Виконуючи трудові завдання й спостерігаючи за укладом життя родини, сільської чи міської, дитина набувала навичок спілкування, засвоювала моральні норми поведінки та людського співжиття, входила в атмосферу родинних чи суспільних стосунків. Ось так відбувалися:соціалізація свідомості - тобто процес засвоєння соціальних норм та цінностей, перетворення соціального досвіду у відповідні до соціального середовища установки, потреби, прагнення, ціннісні орієнтири;