Основні типи уроку з економіки

Підготовка до семінару починається за 1,5-2 тижні до його проведення. Вчитель знайомить учнів із темою семінару, називає питання, які будуть розглядатись і визначає список основної і допоміжної літератури.

Структура семінарського  заняття охоплює вступне слово  вчителя, обговорення учнями теми семінару, заключне слово вчителя.

У вступному слові  вчитель виділяє головну ідею заняття. Ця ідея повинна спрямовувати колективну роботу учнів, має бути орієнтиром у їх виступах, повідомленнях. Після  вступного слова вчителя семінар  може бути побудований у формі бесіди всієї групи учнів або обговорення раніше підготовлених доповідей за визначеною темою.

У заключному слові вчитель  підбиває підсумок заняття, чітко формулює всі висновки і оцінює виступи  учнів.

Практичні роботи. Навчальна  програма з основ економіки передбачає ряд практичних робіт: визначення організаційних засад ефективного домашнього господарювання; розрахунок продуктивності та інтенсивності праці; складання графіків попиту, пропозиції та ринкової рівноваги; розрахунки рівня інфляції за вихідними даними тощо. Кожна з них має свій зміст, яким визначається характер і послідовність дій учнів. Разом із тим практичні роботи мають з точки зору методики багато спільного: завдання, передбачені практичними роботами, пов’язані з певними розрахунками, які збагачують учнів новими знаннями й уміннями; висновки, до яких прийшли учні, відображаються у звіті тощо.

Перед практичною роботою  вчитель проводить вступний інструктаж. Його тривалість визначається змістом  і завданнями, які учні повинні  виконати. Знання учнів, які потрібні для використання практичної роботи, доцільно перевіряти методом бесіди.

Під час виконання  практичної роботи вчитель проводить  поточний інструктаж. У процесі такого інструктування вчитель виявляє  характерні помилки, які допускають учні, проводить додатковий індивідуальний інструктаж.

У кінці заняття вчитель  аналізує якість виконання практичної роботи, оголошує і мотивує оцінки.

Екскурсія – це така форма  навчання, під час якої учні спостерігають  за процесами і явищами у виробничих умовах.

Екскурсії можуть проводитись  перед початком вивчення теми. Їх називають  вступними екскурсіями. Такі екскурсії  накопичують новий матеріал, викликають інтерес в учнів до його вивчення.

Екскурсії можуть проводитись  і в кінці вивчення теми (розділу) для закріплення розглянутого навчального матеріалу.

Мета екскурсії, місце  її проведення, завдання, що їх мають  виконувати учні, мають відповідати  темі, яка вивчається, і повинна  мати практичне значення.

У методиці проведення екскурсії  можна виділити такі основні етапи: підготовка до екскурсії, проведення екскурсії і підбиття підсумків екскурсії.

Підготовка до екскурсії  починається з вибору об’єкта. Об’єкт екскурсії визначається тими навчальними  завданнями, які ставляться у процесі  її проведення. Наприклад, вивчається тема «Засоби підприємства». Перед учнями ставиться завдання: визначити основні і оборотні виробничі засоби конкретного виробництва.

Вибравши об’єкт, учитель  домовляється з керівниками підприємства і вирішує питання про те, хто  проводитиме екскурсію. Найбільший навчальний ефект буває тоді, коли екскурсію проводить сам учитель. Він чітко уявляє собі навчальні завдання екскурсії, підготовленість учнів. Усе це дає змогу йому бути лаконічним, акцентувати увагу учнів на основному. Якщо вчитель затруднюється у проведенні екскурсії, тоді її проводить працівник підприємства, якого вчитель завчасно ознайомлює з її завданнями.

Разом з екскурсоводом  учитель намічає маршрут екскурсії  і об’єкти, які будуть показані учням. Щоб підвищити активність учнів під час екскурсії, вчитель готує для них різні індивідуальні завдання, наприклад: визначити переваги і недоліки підприємства; обсяг виробництва продукції за рік у натуральному і вартісному вираженні, середньорічну вартість основного капіталу і середньорічну чисельність працюючих тощо.

Хід екскурсії. Екскурсія  починається, як правило, з короткої вступної бесіди, в якій перед учнями розкривають значення підприємства для цього економічного району, розповідають про продукцію підприємства.

Хід екскурсії залежить від навчальних завдань. Щоб спостереження учнів були цілеспрямованими, їм дають конкретні завдання, на які вони повинні потім дати усні або письмові відповіді.

Підбиття підсумків. Екскурсія  закінчується підбиття підсумків, що може відбуватися відразу або через деякий час.

ВИСНОВКИ

Дана робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної методики викладання «Основ економіки» - методика підготовки та проведення уроку з «Основ економіки». Вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за шкільною практикою дали змогу зробити такі висновки:

Найважливіша роль у  формуванні національного мислення належить економічній освіті. В умовах ринкової економіки головною метою  економічної освіти має бути викладення економічної теорії на сучасному  рівні. Щоб навчити учнів економічно мислити, їм не досить викласти готові висновки, а хоча б коротко ознайомити з методологією пізнання економічних явищ і процесів.

Учитель повинен детально продумати зміст уроку, конкретні освітні, розвиваючі та виховні завдання, які він буде вирішувати на кожному етапі уроку; підібрати навчальний матеріал, обладнання. І обов'язково учитель повинен скласти план проведення уроку.

Творчий пошук учителя  дав багатий «урожай» різноманітних  уроків, значну частину з яких можна  назвати «нетрадиційними».

У сучасних умовах, коли підвищується значення творчих знань, зростає абстрактність вивчених понять, неможливо засвоїти матеріал лише з допомогою підручників, методом  словесного пояснення з боку вчителя. Тому виникає необхідність використання інформаційних освітніх технологій на уроках економіки.

Список використаної літератури:

1. Гушулей Й. М. Вітенко І. М. Загальна методика викладання основ економіки: Пробний навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2004. – 108с.
2. Крупська Л. П., Пархоменко І.М., Кириленко Л. М. Моя економіка: Підручник для учнів 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням економіки та для учнів 10-х класів загальноосвітніх і гуманітарних пр. – К.: АПН, 2001. – 320с.
3. Основи економіки: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів загальноосвітнього, природничо-математичного та технологічного напрямів навчання. – К.: Шкільний світ, 2001. – 47с.
4. Критерій оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки //Географія та основи економіки в школі. – №2. – 2001.- с.4-6.