Основи навчання письма на уроках іноземної мови

Згідно з виділеними етапами формування навичок і  вмінь письма до системи вправ  для навчання письма включають три  групи вправ:

I група - вправи для  формування навичок техніки письма;

II група - вправи для  формування мовленнєвих навичок  письма;

III група - вправи для  розвитку вмінь письма.

 

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ ПИСЬМА У ПОЧАТКОВІЙ, СЕРЕДНІЙ ТА СТАРШІЙ ШКОЛАХ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ.

 

Головна мета навчання техніки  письма іноземною мовою полягає  у формуванні в учнів графічних/каліграфічних та орфографічних навичок. У процесі формування цих навичок учні оволодівають труднощами, які пов'язані з вивченням особливостей звуко-буквених відповідностей у мові, що вивчається. З урахуванням тісного зв'язку письма з читанням, оскільки їх основою є одна графічна система мови, навчання техніки письма слід здійснювати паралельно з оволодінням технікою читання. Однак у процесі письма, на відміну від читання, графемно-фонемні відповідності, що встановлюються, мають іншу спрямованість: від звуків до букв. Іншими словами, під час письма має місце кодування думки за допомогою графічних символів.

 

2.1. Навчання  каліграфії.

 

Під каліграфічними навичками  розуміють навички написання  букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в писемному  мовленні.

На уроках англійської  мови використовують латинську графіку. Аналіз системи друкованих знаків українського та латинського алфавітів свідчить про те, що в них є подібні букви (наприклад: Аа, Оо, Хх, Ее, Мт, Кк, Рр), букви, які частково співпадають у написанні (Тt, Нh, Uu, Вb), і букви, накреслення яких зовсім відрізняється від букв українського алфавіту (Ss, Ff, Rr, Qq, Ww, Jj, Zz).

Головна увага при  навчанні техніки письма приділяється чіткості і нормативному написанню  букв.

 

З урахуванням складності графемно-фонемних відповідностей англійської мови у навчанні бажано використовувати так званий Print Script, в якому друкований та рукописний шрифти практично співпадають.

Для формування графічних/каліграфічних  навичок слід використовувати вправи, метою яких є навчити учнів писати букви алфавіту тієї мови, вивчається. Це можуть бути вправи на написання окремих букв, на ускладнене списування/ виписування букв, буквосполучень і слів (з елементами комбінування, групування тощо). Такі вправи є некомунікативними, проте надання їм ігрового характеру, а саме проведення вправ у вигляді змагання на особисту/командну першість, робить їх вмотивованими і виправдовує їх використання в сучасному навчальному процесі, який характеризується комунікативною спрямованістю та вмотивованістю дій учнів.

Наведемо приклади ігрових  вправ для формування графічних  навичок.

1) Граємо у гру "7 х 7". Намалюйте квадрат і  впишіть у клітинки велику  й маленьку букви відповідно  до її номера в англійському  алфавіті. Переможе той, хто правильно впише усі букви.

Виконуючи цю вправу, учні мають можливість багаторазово написати нові для них букви (вони наведені у квадраті), а також самостійно вписати букви, що були вивчені раніше (учні можуть зробити це по пам'яті, або спираючись на пронумерований список букв алфавіту, який є в підручнику або має бути вивішений у класі).

2) Допоможіть великим  і маленьким буквам знайти  одне одного. Запишіть пари букв, наприклад: Всі. Хто зробить  це першим?

CINDERALLA

alcdileran

Техніка письма, крім каліграфічних, передбачає володіння орфографічними навичками. Під орфографічними навичками розуміють навички написання слів у відповідності до правил використання письмових знаків у кожному конкретному слові.

Орфографічні системи  іноземних мов, що вивчаються в середніх навчальних закладах, базуються на чотирьох основних принципах:

1. фонетичному, коли буква повністю відповідає звуку, тобто опорою є вимова (наприклад, англ.: pen);
2. морфологічному, коли написання визначається правилами граматики (морфології) незалежно від фонетичних умов, наприклад, у споріднених словах чи формах (наприклад: nation – nationality);
3. традиційному (історичному), коли орфографічні форми є традиційно закріпленими і відображають зниклі норми вимови (наприклад,: daughter);
4. ідеографічному, коли звукові омоніми розрізняються за допомогою графічних знаків.

Визначаючи методику навчання орфографії, слід узяти до уваги той факт, що в іноземних  мовах, які вивчаються у школі, знаходимо  відображення усіх згаданих принципів, проте у кожній мові який-небудь з них переважає. Так, в англійській та французькій мовах значне місце посідає традиційний принцип написання слів, у німецькій мові провідними є фонетичний та морфологічний принципи, в іспанській — фонетичний.

На початковому етапі  навчання техніки письма важливо  враховувати особливості графемно-фонемних відповідностей кожної конкретної іноземної мови і проводити цілеспрямоване навчання з метою подолання труднощів в оволодінні графемно-фонемною системою мови. Серед таких труднощів насамперед виділяються буквосполучення, що передають один звук (наприклад, англ. sh, th, або сk.

Інша трудність - одна буква може передавати різні фонеми, наприклад: в англійській мові буква s відповідає кільком звукам - /s/, /z/, /s/ та /з/. Або навпаки - один звук зображується на письмі різ графемами (наприклад, англ.: іг, ег, uг.

Має місце явище, яке  зовсім чуже українській мові —  наявність так званих "німих" букв (наприклад, англ.: е у словах з відкритим складом — line, plate; у буквосполученнях: wh-, ght: whom, right). Ці та розходження у графемно-фонемних системах української та англійської мов стають причиною значної кіль орфографічних помилок у письмовому мовленні учнів.

З метою попередження помилок та навчання учнів правопису  згідно з орфографією іноземних  мов слід використовувати спеціальні вправи, націлені на формування стійких орфографічних навичок.

 

2.2. Навчання  орфографії.

 

У навчанні орфографії виділяють  дві підгрупи вправ: до першої г входять  вправи на списування (виписування) і  дописування; до другої - вправи для  запису на слух (диктанти різних видів).

У першій підгрупі вправ  розрізняють просте та ускладнене списування підкреслюванням певних графем, з  групуванням слів за певними ознаками тощо). Наведемо приклади завдань до вправ на ускладнене списування.

Спишіть подані слова, підкреслюючи буквосполучення, що передують звук [...].

Наведемо ігрову вправу на ускладнене списування/виписування.

Працюємо в командах. Виписуємо  слова у стовпчики і читаємо  їх.

Хто переможе?

Команда 1

Команда 2

Команда 3

з буквою Hh

з буквою Nn

з буквою Xx

Help, him, text, Ned, not, mix, hot, ten, box, hiss, ton, hint, six, Nell, hell, Rex, men, fox.

Таку вправу з елементом  змагання на командну першість можна  організовувати як рухливу, коли всі  учні виконують вправу в зошитах  на місцях, а представники команд виходять по черзі до дошки і записують слова у свій стовпчик на дошці. Діти дуже люблять такі вправи, бо вони сприяють задоволенню потреби в русі, яку гостро відчувають учні у молодшому та підлітковому віці.

Перепишіть пари слів, які пишуться по-різному, але вимовляються однаково (two – too, see – sea, one – won).

Згрупуйте подані слова  за... і підкресліть буквосполучення/букву  під наголосом тощо.

Добре відомим вправам  на дописування або заповнення пропусків  можна надати ігрового характеру, наприклад:

Допишіть "заховані" букви, а потім прочитайте слова і словосполучення однокласникам. Працюємо двома командами. Яка буде першою? (Слова і словосполучення для обох команд записані на дошці, представники кожної команди по черзі виходять до дошки і дописують "заховані" букви).

Складнішими будуть вправи на "вписування" або правильне  розташування усіх букв слова —  це кросворди, гра в "поле чудес", головоломки.

Наведемо приклади цих  ігрових орфографічних вправ.

а) У поданих нижче словах букви  переплутані. Розплутайте їх, запишіть слова, прочитайте їх уголос.

 etp (pet)

iflm (film)

ettx (text)

 б) У квадратах "захована" назва:

 дня тижня

(Wednesday)

Відгадайте ці слова, запишіть і прочитайте їх уголос.

Друга підгрупа вправ включає різні типи диктантів: зорові, зоро-слухові, слухові (з попередньо знятими труднощами, з омофонами, пояснювальні, контрольні), самодиктанти.

Слід зазначити, що на початковому ступені важливо  закласти міцні основи графічних  та орфографічних навичок, щоб забезпечити учням можливість використання письма на подальших ступенях. Зрозуміло, що успішний розвиток мовленнєвих умінь письма зумовлюється якістю сформованих навичок техніки письма, а для цього на кожному уроці англійської мови необхідно регулярно виконувати письмові вправи. Серед вправ для домашнього завдання принаймні одна з них повинна виконуватись у письмовій формі.

 

 

2.3. Етапи навчання писемного мовлення.

 

У навчанні письма методисти виділяють три етапи:

1. Оволодіння графікою/ орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно.
2. Засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні.
3. Оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування.

Для кожного з етапів характерні різні типи і види вправ.

Так, на першому етапі  формування орфографічних навичок  використовуються впре з аналізу, вправи на ідентифікацію та диференціацію:

• звуко-буквений аналіз слова; групування слів з однаковими звуками, але різними графемами;
• групування слів на основі протиставлення графем;
• диференціація подібних, але не тотожних графем;
• списування за зразком;
• списування з різними завданнями (підкреслити букву, буквосполучення, слова з однією і тією орфограмою);
• групування слів з використанням картинок-орфограм; складання слів із складів з використанням схем;
• написання слів за заданими першими літерами.

Основною метою другого  етапу, поряд з орфографічними навичками, є формування лексико-граматичної  правильності письма. На цьому етапі  найбільш поширеними визнаються такі види вправ:

- вправи на запитання-відповіді  з частковою зміною мовного  матеріалу;

- на трансформацію  мовного зразка;

- на підстановку; 

- на розширення та  скорочення;

- диктанти.

Останній вид вправи широко використовується на різних ступенях навчання. Так, на початковому виконуються такі види диктантів як слуховий, слуховий з попереднім аналізом труднощів, самодиктант, зоровий, зоро-слуховий, вибірковий. На середньому та старшому ступенях навчання, крім зазначених, проводяться ускладнені диктанти, а саме: диктант із самоконтролем, пояснювальний диктант, диктант вивченого напам'ять (уривок прози, вірш), диктант-переклад.

Слід зазначити , що такий  диктант, який залучає до співпраці  у оволодінні технікою письма учнів  з різним типом компетентності (Говард Гаднер), є  «дикий диктант» , (wild dictation). Учні праціють у 2-3 групах. Кожна група виділяє одного учня,  який буде писати інформацію ( а writer), решта учнів будуть переносити інформацію (messengers) . Учням пропонується запис незнайомого тексту, який необхідно прослухати кожному messenger по черзі і перенести учню, що пише, допомагаючи йому у правописі, корегуючи послідовність інформації. Виграє команда , посланці якої принесли найточнішу інформацію в її логічній послідовності.

Мета третього етапу в навчанні письма і писемного мовлення - формування дій, що забезпечують виклад мовного матеріалу в письмовій формі. Характерними видами вправ на цьому етапі можуть бути:

 на молодшому ступені  навчання:

- відповіді на запитання  щодо змісту тексту;

- складання запитань  до тексту;

 на середньому ступені;

- відповіді на запитання  та складання запитань до тексту;

- складання плану  до прочитаного тексту;

- переказ за планом;

- складання листа  другові за зразком;

- резюме до тексту;

- розповідь за придуманим початком (кінцем);

- переказ тексту;

- написання розгорнутого  плану/тезів для усного висловлювання;

 на старшому ступені  (крім названих вправ):

- написання листа  другові (за даною програмою,  ситуацією);

- складання короткої  анотації до статті і т. ін.;

- опис картинок, слайдів,  міста, вулиці;