Навчання писемного мовлення при вивченнi

НАВЧАННЯ ПИСЕМНОГО  МОВЛЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ

ІНОЗЕМНОЇ МОВИ 

На сучасному  етапі навчання іноземній мові письмо відіграє одну з важливих ролей, презентуючи, в цілому, інші види мовленнєвої  діяльності: аудіювання, говоріння  і читання, з якими воно дуже тісно  пов'язане, являючи собою рецептивно-репродуктивний механізм відтворення іноземної мови. Ефективність процесу навчання письма залежить від правильного вибору вчителем методів та прийомів навчання письма, від правильного підходу до комунікативних завдань. 

Основною метою цієї роботи є осмислити та проаналізувати наукові передумови та практичні методи навчання письма на початковому етапі, як основи подальшого навчання з метою оволодіння мовленнєвою діяльністю. Об'єктом дослідження є предмет навчання письма на початковому етапі, тому що це питання представляє собою практичний та теоретичний інтерес для майбутнього викладача. Предметом дослідження є цілі, етапи навчання письму та принципи навчання письма, а також труднощі, що виникають в процесі оволодіння ним і шляхи їх подолання. 

Розподіл в  сучасній методичній літературі письма і писемного мовлення пов'язаний з особливостями механізмів, що мають  у своєму складі дві ланки: складання  слів із літер (основі лежить володіння  графікою та орфографією, доведених  до рівня навички) і складання писемних висловлювань із слів і словосполучень (основою є мовленнєве вміння вираження думки за допомогою мовного коду). Навчання писемного мовлення, на наш погляд, не повинне зводитись до переходу з режиму усного мовлення в письмове. Письмове мовлення (ПМ) - це специфічний вид мовленнєвої діяльності, що має ряд особливостей, які відрізняють його від усного мовлення, а також від ПМ рідної мови, і його необхідно спеціально навчати [2, С. 61]. Письмове мовлення заздалегідь формується в думці й передбачає велику кількість розумових дій та операцій. Процес починається із внутрішнього мовлення, з складання програми майбутнього висловлювання. Він включає розумову діяльність по відбору лексичних одиниць, організації їх у граматично оформлені речення та об'єднанню цих структур у великі відрізки мовлення - абзаци - для виявлення логічних зв'язків між окремими думками. Цей процес складається із внутрішньої вимови й фіксації мислено приготованого матеріалу на папері, що потребує автоматичного оперування звуко-графічними асоціаціями [3, С. 86]. 

Орфографічні  системи іноземних мов, що вивчаються в середніх навчальних закладах, базуються  на чотирьох основних принципах: фонетичному, коли буква повністю відповідає звуку, тобто опорою є вимова; морфологічному, коли написання визначається правилами граматики (морфології) незалежно від фонетичних умов, наприклад, у споріднених словах чи формах; традиційному (історичному), коли орфографічні форми є традиційно закріпленими і відображають зниклі норми вимови; ідеографічному, коли звукові омоніми розрізняються за допомогою графічних знаків [5, С. 212]. 

У процесі комунікації  письму надається менше уваги, ніж  говорінню, аудіюванню та читанню, але  воно використовується як ефективний засіб розуміння, закріплення, заучування та використання лексичних і граматичних явищ. Письму належить значна учбова функція, що зумовлює підтримку процесу аудіювання, говоріння та читання, дає можливість одночасно здійснювати індивідуальну продуктивну мовленнєву діяльність всіх учнів, є раціональним засобом контролю знань учнів, вчить самоконтролю та самоперевірці. Завдяки взаємодії різних аналізаторів мовний матеріал в процесі письма запам'ятовується краще, позитивну роль при цьому грають уповільненість акта письма, яка дозволяє проводити ретельний внутрішній аналіз утворення та вживання мовних явищ. Письмо служить не лише цілям засвоєння мовного матеріалу, а допомагає вдосконалювати вміння читання та усного мовлення. Завдяки писемному фіксуванню усного висловлювання набувається велика свобода й легкість в оперуванні мовним матеріалом в подальшому усному мовленні: конструкції та фрази, котрі фіксувались письмово, набувають більшої варіативності. 

Навчання письма та писемного мовлення на початковому  етапі характеризується опрацюванням формування графічних, каліграфічних та орфографічних навичок письма у обсязі, передбаченому програмою для середніх шкіл та Державним освітнім стандартом для іноземних мов. Особливістю початкового етапу навчання письма є формування й закріплення перш за все каліграфічних навичок письма, які передбачають володіння й застосування зорових, слухових, рукомоторних навичок, а також навичок внутрішнього промовляння та аналізу мовного матеріалу. Дуже важливу роль в формуванні навичок письма на початковому етапі відіграє наочний матеріал, який залучає до роботи всі аналізатори, тобто таблиці різноманітного змісту, прописи та фонематичні засоби навчання. Поряд із засобом навчання, писемне мовлення може виступати як засіб контролю, за допомогою класних і домашніх перевірочних та контрольних робіт можна за нетривалий період часу з'ясувати ступінь засвоєння мовного матеріалу та рівень володіння деякими мовленнєвими вміннями та навичками. 

Література: 

1. Бугайчук О.В.  Сучасні технології в навчанні  писемного іноземного креативного мовлення студентів // Наука і освіта. - Одеса, 2001. - № 1. - С. 104. 

2. Глазунова  Т.В. Види письмових висловлювань  як об'єкт навчання // ІМ. - 1997. - №  1. - С. 61-62. 

3. Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В. Навчання творчого  письма іноземною мовою у старших класах середньої школи // ІМ. - 1996. - № 1. - С. 9-10. 

4. Леонтьев А.А.  Общая методика обучения иностранным  языкам. - М.: Высшая школа,1991. 

5. Ніколаєва  С.Ю. Методика навчання іноземних  мов у середніх навчальних  закладах. - К.: Ленвіт, 1999 - С. 212. 
 
 

1. Аничков И.Е., Саакянц В.Н. Методика преподавания  английского языка в средней  школе. - М.: Просвещение, 1966.

2. Бим ИЛ. Подход  к проблеме упражнений с позиции  иерархии целей и задач // ИЯШ. - 1985. - №5. - С.30-37.

3. Вчимося писати  ділові листи // Іноземні мови. - 1995. - №3-4. - С.118-124.

4. Гез Н.И.  Взаимоотношения между устной  и письменной формами коммуникации // ИЯШ.-1986.-№2.-С.2-9.

5. Гальскова  Н.Д. Современная методика обучения  иностранным языкам (пособие для  учителей) // М.: Аркти-Глосса, 2000. - С.125-130.

6. Глазунова  Т.В. Види письмових висловлювань  як об'єкт навчання // Іноземні  мови. - 1997. - №1. - C.61-62.

7. Глазунова  T.B. Письменные речевые упражнения  для преодоления трудностей в  общении // Іноземні мови. - 1995. - №1. - С.31-33.

8. Гуревич Е.А.  Интенсивное обучение деловой  переписке на английском языке  // Іноземні мови. - 1997. - №1. - С.59-60.

9. Демьяненко  М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В.  Основы общей методики обучения  иностранным языкам. - К.: Вища школа, 1984. - С.180-189.

10. Задорожня  Н.А. З досвіду тестування учнів  середньої школи з іноземної  мови // Іноземні мови. - 1995. - №3-4. - С.20-24.

11. Калініна  Л.В., Самойлюкевич І.В. Навчання  творчого письма іноземною мовою  у старших класах середньої  школи // Іноземні мови.- 1996.-№1. - C.9-10.

12. Литвин С.В., Скляренко Н.К. Навчання писемного  спілкування учнів старшої загальноосвітньої  школи. - К.: Ленвіт, 2001, - 48 с.

13. Литвин С.В.  Система вправ для навчання  писемного спілкування учнів  старших класів середньої загальноосвітньої школи // Іноземні мови. - 2001. - №1. - С.4-8.

14. Методика  викладання іноземних мов у  середніх навчальних закладах: Підручник  для студентів вищих закладів  освіти. - К.: Ленвіт, 2002.

15. Методика  обучения иностранным языкам  в средней школе: Учебник / Гез  Н.И., Лиховицкий М.В., Миролюбов А.А. - М.: Высшая школа, 1982.

16. Мусницкая  Е.В. Обучение письму // Общая методика  обучения иностранным языкам: Хрестоматия. - М.: Русский язык, 1991. - С.261-270.

17. Настольная  книга преподавателя иностранного  языка / Маслыко Е.А., Бабинская  П.К., Ьудько А.Ф. и др. - Минск:  Вышэйшая школа, 2001. - С. 148-161.

18. Николаева  С.Ю. Индивидуализация обучения  иностранным языкам. - К.: Вища школа, 1987.

19. Общая методика  иностранным языкам: Хрестоматия  / Сост. Леонтьев А.А. - М.: Русский  язык, 1991.

20. Пассов Е.И.  Основы методики обучения иностранным  языкам. - М.: Русский язык, 1977.

21. Пассов Е.И.  Программа-концепция коммуникативного  иноязычного образования: 5-11 классы. - М.: Просвещение, 2000. - С. 81.

22. Пассов Е.И.  Теоретические основы обучения  иноязычному говорению. - Воронеж:  Изд-во Воронежского университета, 1983.

23. Перкас С.В.  Ведение дневниковых записей  на английском языке // ИЯШ. - 2001. - №2. - С.68-70.

24. Програма  для загальноосвітніх навчальних  закладів. Англійська мова 2-12-ті  класи. - К.: Шкільний світ, 2001.

25. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика  обучения иностранным языкам  в средней школе. - М.: Просвещение, 1991.

26. Скляренко  Н.К. Сучасні вимоги до вправ  для формування іншомовних мовленнєвих  навичок і вмінь // Іноземні  мови. - 1999. - № 3. - С. 3-7.

27. Скляренко  Н.К. Типологія вправ в інтенсивному  навчанні іноземних мов. // Гуманістичні  аспекти лінгвістичних досліджені, і методики викладання іноземних мов. Збірник наукових прань. - К.: КДППМ, 1992. - С. 9-13;

28. Скляренко  Н.К. Як навчати сьогодні іноземних  мов (концепція) // Іноземні мови. - 1995. - № 1. - С. 5-8.

29. Цукина Ю.Д.  Обучение письму // ИЯШ. - 1985. - №6. - С.59-61.

30. Шостак Т.Г. - English Rhymes and Poems for Children. - Ніжин: ТОВ  LVA. 1998.

31. Davis P., Rinvoluctri M. Dictation. New Methods, New Possibillities. - Cambridge Univ. -Рress, 1992.-P. 11-115.

32. Evans V. Successful writing: Teacher's Book. - Express Publishing, 1998. - 102 p.

33. EvansV. Successful writing. Upper-Intermediate. - Express Publishing, 1998. -116 p.

34. Evans V. Successful writing. Intermediate. - Express Publishing, 1998. - 156 p.

35. Hedge T. Writing. - Oxford Univ. Press, 1997. - 168 p.

36. Hirsch Eric Donald Jr. Cultural Literacy. What Every American Needs to Know. - Vintage Books, 1988.

37. Lее Вradоn. Ata Glance: Essays. - New York: Houghton Mifflin Company, 1999 - 22-1 p. - P.53.

38. Raimes A. Techniques in Teaching Writing. - Oxford Univ. Press, 1983. -164 p.

39. Tribble Ch. Writing. - Oxford Univ. Press, 1996. -174 p.

40. Ur P. A Course in Language Teaching. - Cambridge Univ. Press. - P.159-170. 
 
 

ТВОРЧЕ ПИСЬМО 
 
 

В розвитку творчості учнів (як й в оволодінні іноземною мовою) важливу роль відіграє один з видів діяльності на уроках іноземної мови, на який, нажаль, дуже мало звертали (і звертають) уваги – письмо. Письмо в цілому, а не тільки написання віршів та художніх творів, є творчістю. Для того, щоб написати найпростіше слід приймати творчі рішення, а саме, добирати необхідну інформацію, інтерпретувати її, розміщувати матеріал таким чином, щоб донести до читача те, що автор бажає передати на письмі, зацікавити його, впевнити тощо. 

У своїх майбутніх  професіях учням потрібно бути креативними. Дослідження доводять, що люди витрачають приблизно 25 % робочих годин пишучи або плануючи – листи, доповіді про  дослідження, проведену роботу, прогнози, грантові пропозиції, прес релізи, виступи, технічні бюлетені тощо. Тому такі вміння, як мислити критично і творчо, організаційні навички письма є дуже важливими для кожного. 

Аналіз діяльності учнів у процесі засвоєння  іноземною мовою доводить, що всі  мовленнєві види діяльності тісно пов’язані, переплетені та потребують розвинутих творчих здібностей. Візьмемо читання, яке розглядають, як процес інтеракції між автором та читачем. Продукт письмового мовлення – текст – є засобом, за допомогою якого читач реконструює інформацію або послання автора. Коли читач декодує інформацію, що намагався передати автор, він виступає активним учасником процесу читання, бо кожна людина сприймає однаковий матеріал по-різному, спираючись на власний досвід, об’єм знань, вміння тощо. Тобто читач створює конкретну картину, конструюючи власні значення, що також залежить від ступені розвинуту творчих здібностей. Таким чином доходимо висновку, що читання служить моделлю та є підготовчою стадією для розвитку творчих здібностей, коли учні створюють власний продукт усного та письмового мовлення. На прикладі читання, сприймаючи, аналізуючи та обговорюючи тексти різного характеру, підмічаючи важливі особливості використання мови, деталі, лексико-граматичні структури, певні мовні зразки, ритм, рими, окремі слова та ідіоматичні вирази, синтаксис, стиль тощо, учні навчаються використовувати багатство мови та різні засоби самовираження, готуються до створення власного продукту, тобто до творчого акту. 

Письмо не просто якесь оповідання або передача будь-якої інформації. По-перше, письмо – це мислення на папері, по-друге, письмо – це й залучення до мислення читача. Читач додає власних емоцій, кольорів, звуків. Письмо повинно мати віддушини для того, щоб читачі мали змогу заповнити та зафарбувати їх власними, емоціями, почуттями та досвідом.