Методика організації спостережень в куточку живої природи

Один раз в місяць черепаху слід промивати, обтирати вологою ганчіркою. Для годування черепах використовують свіжі овочі; капусту, моркву, салат, а також фрукти. Постійно давати білий хліб, булки, змочені в молоці. В корм черепах слід додавати конюшину, листя кульбаб, варені і дрібно нарубані яйця, м’ясо. Крім того, в корм додають мінеральну підгодівлю: крейду, сіль, яєчну шкаралупу і інші мінеральні добавки. Годують черепах через день.

Птахи. Для утримання птахів в куточку живої природи необхідно створити певні умови, оскільки птахи на відміну від земноводних і плазунів більш вимогливі до умов життя. Птахи більш рухомі, у них активний обмін речовин, вони зовсім не переносять голодування, тому їх треба часто годувати. Перш ніж закупити птахів для кутка живої природи, необхідно відповідно підготуватися. З численної кількості півчих птахів, які можуть триматися в неволі, для школи рекомендуються наступні: чечітки, щиглі, чижі, папуги, канарейки.

Для годування птахів використовують просо і просяну кашу, насіння конопель і соняшнику, варені подрібнені яйця, різну крупу, борошняних черв’яків, сир, овочі (терту моркву, рубану капусту). Корм можна злегка змочити підсоленою водою. Окрім вказаних кормів, птахам дають мінеральну підгодівлю (товчена яєчна шкаралупа і ракушняк, кісткова мука, крейда, подрібнена цеглина, деревне вугілля) і дрібнозернистий пісок. Мінеральна підгодівля повинна бути в годівницях постійно. У разі авітамінозу слід додавати в корм птахам риб’ячий жир, кормові дріжджі. Для попередження захворювання птахів рекомендується круглий рік давати їм зелень, особливо весною, влітку, восени.

Птахи вивчаються у всіх початкових класах, тому необхідно навчити школярів проводити роботу по догляду і спостереженню за птахами. Учні III-IV класів повинні оволодіти уміннями, як годувати птахів, чистити годівниці, вести спостереження за їх поведінкою.

Ссавці. В куточку живої природи містять обмежену кількість ссавців. Вільно переносять неволю білки, бурундуки, хом’яки, їжаки, а також можна тримати лабораторних ссавців – білих мишей і морських свинок.

В кожній школі у визначеному місці учбово-дослідної ділянки можна організувати мікрокроликоферму. Містять ссавців в спеціальних клітках, краще залізних. Для бурундуків клітки роблять невеликі, оскільки вони малорухливі, особливо взимку. Білки ж, навпаки, проявляють велику активність, вимагають вільнішу клітку-вольєр. В клітці, де знаходиться білка, необхідно зробити спеціальний пристрій для перебігань (перегін).

Хом’яки дуже різноманітні по забарвленню і величині. Для їх утримання використовують невеликі клітки, тераріуми, а іноді просто скляні судини. На дно кладуть нарізаний папір, вату або дрантя. З цих матеріалів вони готують кубло для потомства.

Морські свинки, як і хом’яки, вільно живуть і розмножуються в неволі. Тримати морських свинок також можна в клітці або дерев’яному ящику.

Годування ссавців залежить від особливостей їх ротового апарату. В куточку живої природи міститься більшість гризунів, тому слід щонеділі давати молоді пагони деревних рослин (липи, шовковиці). Крім того, необхідно постійно давати свіжі овочі (моркву, капусту, буряк), влітку – зелена конюшина і різні трави, взимку – сіно. Майже всі ссавці добре поїдають чорний і білий хліб, яйця, овес і вівсяні пластівці, молоко. Для білок потрібні горіхи, сухофрукти, відварене м’ясо. В корм також додається мінеральна підгодівля, а взимку – обов’язково вітаміни.

1.4. Облаштування куточка живої природи.

Необхідними умовами створення куточка живої природи є добре освітлення класу, підтримання сталої температури, заняття учнів в одну зміну, а головне – зацікавленість учнів і систематичний контроль за їхньою діяльністю. Куточок природи краще організувати в одному з інтер’єрів, де немає прямого сонячного світла та гарячих батарей.

Обладнання: горщики з кімнатними квітами, ящики з розсадою (навесні) і вигонкою рослин (взимку), акваріум з рослинами і рибками, тераріум для тимчасового утримання дрібних тварин, інсектарій для утримання комах. В шафі зберігаються: скляний посуд різних розмірів, пульверизатор для обприскування рослин, лійки з довгим носиком, відро, набір мінеральних добрив, пінцети, скальпелі, ножиці, гумовий шланг, промитий річковий пісок, щоденник для спостережень, аптечка, рушник, мило.

Утримання тварин в куточку живої природи вимагає дотримання санітарно-гігієнічних правил, тому не можна приносити в школу випадкових тварин. Для створення нормальних умов тваринам в куточку живої природи необхідно дотримувати елементарні правила:

- проводити ретельне прибирання приміщень, всі залишки їжі і екскременти виносити в спеціальних урнах і закопувати в обумовленому місці;

- в куточку живої природи повинно знаходяться люди, що мають відношення до їх догляду і вирощування (вчитель і учні). Сторонні особи можуть знаходитися тільки у виняткових випадках;

- з метою забезпечення техніки безпеки на вікнах в куточку живої природи повинна бути металева сітка;

- в приміщенні повинна бути вода (водопровід) для проведення вологого прибирання і з метою протипожежної безпеки. Кватирки необхідно щодня відкривати для провітрювання;

- рослини і тварини повинні періодично дезинфікуватися. Санітарній обробці піддаються клітки, вольєри, інвентар.

Всі наочні посібники, а іноді і об’єкти куточка живої природи зосереджуються в кабінеті природознавства. Краще, якщо в школі один з кабінетів початкових класів обладнаний під кабінет природознавства.

В кабінеті природознавства відповідно до типів наочних посібників їх зосереджують за темами, що дозволяє вчителю швидко підготуватися до уроку.

Наочні посібники є додатковою інформацією для учнів і під час перерв, тому багато хто з них виставляється в шафах і вітринах, на них повинні бути етикетки (колекції, чучела, біогрупи і т.д.)

В краєзнавчому куточку кабінету природознавства або класної кімнати повинні бути стенди і інші матеріали, які характеризують об’єкти природи своєї місцевості, рослини і тварини, що охороняються, які ілюструють досягнення в області сільського господарства і т.д.

ВИСНОВКИ

Спостереження – це цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи, в процесі якого виділяють загальні і відмінні ознаки, встановлюють закономірності і на основі цього роблять визначення, висновки і узагальнення.

Спостереження як один з основоположних методів навчання з природознавства відомий дуже давно, але в сучасній методиці викладання не втратив своєї актуальності, а, навпаки, придбав всі нові риси і є для природних дисциплін обов’язковим. Ще Н.К. Крупська писала про необхідність учити дітей спостерігати і прищеплювати їм культуру спостереження. В процесі спостереження у учнів формуються уміння спостережливості (уміння бачити, помічати, пояснювати явища природи). Спостереження є науковий метод, за допомогою якого учні готуються до проведення найскладніших наукових досліджень – постановці і проведенню дослідів.

В процесі спостереження за об’єктами і процесами природи необхідно виявити їх істотні ознаки, що є найважливішим ступенем у формуванні понять.

Прийомам спостереження необхідно навчити всіх учнів. Ця вимога пред’являється в першу чергу до вчителя початкових класів. Молодші школярі повинні уміти спостерігати за предметами і об’єктами і виділяти в них загальні і відмінні ознаки, за явищами природи і фіксувати їх зміни, за роботою приладів, машин і механізмів і пояснювати способи їх дій.

Куточок живої природи для початкової школи має виключно важливе значення. Постійне спілкування з живими об’єктами, проведення з ними спостережень і дослідів, а також виконання систематичної роботи по догляду за тваринами і вирощуванню рослин привчають дітей до самостійності, підвищують відповідальність за виконання завдань, прищеплюють любов до природи.

В процесі тривалих спостережень за рослинами і тваринами у школярів нагромаджуються знання, що дозволяють правильно зрозуміти, від чого залежить їх зростання і розвиток, який взаємозв’язок рослин і тварин з навколишнім середовищем, що сприяє формуванню наукового світогляд явищ і процесів, що відбуваються в живих організмах.

В даний час з’явилася ще більша необхідність в створенні куточків живої природи. Викликано це тим, що значно обмежений і регламентований збір живих об’єктів для створення гербаріїв, колекцій і інших наочних посібників.

При створенні куточка живої природи необхідно не тільки знати, які об’єкти слід підібрати для вивчення, але і познайомити учнів з тими, які категорично заборонені для збору.

Куточок живої природи є важливою частиною матеріальної бази в учбово-виховному процесі. Він сприяє якнайкращому здійсненню екологічного і природоохоронного виховання, формуванню наукового світогляду, прищепленню дітям патріотичних і етичних почуттів і любові до Батьківщини.

Ретельне планування куточка живої природи забезпечує виконання різних видів практичних і дослідницьких робіт, сприяючих підтвердженню знань з практики, а потім використовуванню придбаних знань на уроках природознавства. В процесі роботи в куточку живої природи учні знайомляться з найпоширенішими професіями, з людьми праці. В умовах організованої праці школярам можна показати практичну і політехнічну значущість різних професій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Горощенко В.П., Никитина В.С. Методика изучения природы в начальной школе. – М.: Просвещение, 1965.

2. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподава­ния природоведения. – М.: Просвещение, 1984.

3. Марковская М.М. Уголок природы в детском саду. – М.: Просвещение, 1989. – 144с.

4. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. – К.: Вища шк., 1990. – 302с.

5. Павлович С.А., Матвеева А.Н., Горощенко В.П. Книга по природоведению. Основы и методика природоведе­ния. – М.: Просвещение,  1969.

6. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990. – 192с.

2