Лекції з педагогіки вищої школи

 

      Щодо конкретних вимог і завдань  стосовно магістрантів, які готуються  за навчальною дисципліною або спеціальністю «Педагогіка вищої школи», то це:

     – всебічна обізнаність  з педагогікою  вищої школи як наукою, що має свої специфічні об’єкт і предмет, функції  і завдання, структуру  і зміст, методи і  засоби реалізації її місії (призначення), власну історію;

     – компетентність у  питаннях формулювання і вирішення завдань, що виникатимуть у  процесі науково-педагогічної діяльності;

     –  змога  розвивати  педагогіку  вищої  школи  як  науку  і  навчальну дисципліну.

     Основні  поняття:  наука,  поняття,  категорія,  гіпотеза,  теорія, концепція, принцип, метод, педагогіка вищої школи, об’єкт, предмет, функції, завдання, структура, навчальна дисципліна. 

     Контрольні  запитання і завдання:

     1. Випишіть із довідникової  літератури поняття  «наукова картина  світу» і визначте сутність його щодо завдань педагогіки вищої школи.

     2. Що криється за  поняттям «наука»?  Що робить  педагогіку  вищої школи соціогуманітарною  наукою?

     3. Розберіться зі  спільним та своєрідним  у поняттях «об’єкт»  і «предмет» педагогіки  вищої школи.

     4. Що мається на увазі, коли йдеться про специфіку педагогіки як науки?

     5. Якими є функції  і структура педагогіки  вищої школи і  в чому її значущість  з погляду розуміння  основних завдань  забезпечення освітньо-культурної 

     рухомості людини і суспільства?

     6. Ознайомтеся з наявними в літературі визначеннями поняттями «педагогіка вищої школи» і прокоментуйте їх.

     7. З’ясуйте критерії  розмежування педагогіки  вищої школи як  науки і як навчальної дисципліни. 

 

      1.3. Стандартизація  поняттєво-термінологічного  апарату педагогіки вищої школи 

     Комунікація – «зв’язок між  двома і більше особами, що передбачає передавання інформації (повідомлень, ідей, знань, стратегій тощо)». До речі, тут використано ще  одне фундаментальне поняття – «інформація»,  яке, незважаючи на широку вживаність, далеке від сутнісного осмислення, а відтак не убезпечене від спрощеної інтерпретації з відповідними теоретичними і практичними наслідками. Слід зауважити, що інформація в поданому визначенні комунікації виступає інтегрально-узагальнюючим поняттям, яке вбирає інші її частинні складові, включаючи знання, ідеї тощо. Далі, навчання – «будь-яке поліпшення в поведінці, інформованості, знаннях, розумінні, ставленні, цінностях або вміннях». Організована – «спланована в систему або послідовність з явними чи неявними цілями». Стала – означає, що «навчанню властиві елементи тривалості та послідовності». 

     Ситуація  з  педагогічним  поняттєво-категоріальним  апаратом  ускладнюється  тим, що предмет педагогіки (включаючи  педагогіку вищої  школи) різними науковцями і практиками визначається по-різному. Серед цих означень можна виділити звужені та розширені, традиційні й інноваційні і навіть діаметрально протилежні тлумачення. Приміром, у деяких авторитетних науково-педагогічних джерелах відомих на пострадянському просторі авторів із Білорусі, Росії, України, що опубліковані, починаючи з 1997 р., зазначений предмет характеризується такими поняттями, як «виховання», «навчання», «освіта», «розвиток», «формування» людини. Однак кореляції між розглядуваними джерелами немає, оскільки предмет педагогіки в них координаційно і субординаційно визначається відмінно:

     – навчання та виховання;

     – виховання (навчання – змісту освіти, формування – відносин);

     – виховання, освіта й  навчання;

     – освіта (навчання і  виховання);

     – виховання, навчання, освіта;

     – розвиток і формування, виховання і навчання. 

     У зв’язку з цим очевидним стає звуження в ОКХ і ОПП узагальненого об’єкту діяльності до «технології вищої освіти» і нехтування, приміром, її організацією, управлінням, змістом. Так, зміст вищої освіти, про який йдеться в цих документах, не підпадає під поняття технології. Водночас сучасна провідна тенденція в розвитку вищої освіти полягає у виході освітньої діяльності за межі способу навчання (а технологія якраз і є способом оброблення, перероблення, виготовлення чогось) та орієнтації на його результат (так званий компетентнісний підхід). Крім  того, ОКХ (ОПП так само),  як зазначається в стандарті, «поширюється на систему вищої освіти: органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти; інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх форм власності, де готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра» за спеціальністю «Педагогіка вищої школи». Отже, узагальнений об’єкт діяльності в даному випадку має бути ширшим, приміром «вища освіта», що відповідає класифікації видів економічної діяльності.  

     Так, за чинним законом  про вищу освіту ОКХ  відображає цілі вищої  освіти та професійної  підготовки і визначає:

     – місце фахівця  в структурі галузей економіки держави;

     – вимоги до його компетентності, інших соціально  важливих якостей;

     – систему виробничих функцій і типових  завдань діяльності й умінь для  їх реалізації. 

     З приводу стандартизації поняттєво-термінологічного апарату, то визначення ОКХ (усього 49 визначень) та ОПП (11 визначень) не охоплюють усіх основних понять, які зазначені і, навпаки, частина визначень не є специфічною для розглядуваних стандартів. 

     Види  задач, що означені за іншою класифікацією (професійні, соціально-виробничі і соціально-побутові), породжують подібний перелік запитань щодо їх системності. Те саме стосується і класів задач діяльності – стереотипні, діагностичні, евристичні (див. у списку літератури  Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000005, c. 14; 22), а також видів умінь – предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, знаково-розумові.  

     Тож у процес розроблення  і визначення (затвердження) стандартів щодо педагогіки вищої школи слід внести:

     – наукову обґрунтованість об’єкта науково-педагогічної діяльності, предмета і основних понять і термінів;

     – максимальну прозорість, відкритість і  конкурсність;

     – доступність, оприлюднення стандартів;

     – неперервне обговорення, моніторинг і вдосконалення. 

     Основні  поняття:  стандарт,  стандартизація,  стандарти  вищої  освіти,  освітньо-кваліфікаційна  характеристика, освітньо-професійна  програма  підготовки,  педагогіка  вищої школи, освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, кваліфікація, професія, об’єкт науково-педагогічної діяльності, предмет педагогіки вищої  школи, поняттєво-термінологічний апарат, Міжнародна стандартна класифікація освіти, освіта, навчання, інформація. 

     Контрольні  запитання і завдання:

     1. Охарактеризуйте  об’єкт науково-педагогічної  діяльності.

     2. Назвіть предмет  педагогіки вищої  школи.

     3. Дайте означення  основним поняттям  педагогіки вищої  школи.

     4. У  чому полягає  методологічна і  концептуальна роль  Міжнародної стандартної  класифікації освіти?

     5. Розкрийте роль  стандартизації поняттєво-термінологічного апарату педагогіки вищої школи.

     6. Опишіть галузеві  стандарти вищої  освіти: освітньо-кваліфікаційну  характеристику, освітньо-професійну  програму, засоби  діагностики якості  вищої освіти.

     7. Дайте характеристику  системним вадам  чинних галузевих стандартів спеціальності  «Педагогіка  вищої  школи»  освітньо-кваліфікаційного  рівня магістра.

 

1.1. Педагогіка вищої  школи в системі  соціогуманітарного  знання

     Основні поняття:  педагогіка вищої школи, наука, мистецтво, вища освіта.

     Контрольні  запитання і завдання:

1. Чим  зумовлена проблема визначення  місця педагогіки вищої школи  в сис-темі соціогуманітарного  знання?

2. Чому  педагогіку вищої школи розглядають  і як науку, і як мистецтво,  майстерність? Які крайні позиції  виявляються при такому розгляді?

3. Що  дає підстави виділити педагогіку  вищої школи в окрему галузь  педагогічної науки, педагогічної  практики?

4. З  якими науками взаємодіє педагогіка  вищої школи і чому? Розкрийте  цю взаємодію.

5. Дайте  означення вищої освіти.

6. Чи  існують різні підходи до визначення освіти? Назвіть і охарактеризуйте деякі з них.

7.  Чому  людину  вважають  надскладною   біологічно-соціально-культурною системою? 

     1.2. Педагогіка вищої  школи як наука  і навчальна дисципліна

     Основні  поняття:  наука,  поняття,  категорія,  гіпотеза,  теорія, концепція, принцип, метод, педагогіка вищої школи, об’єкт, предмет, функції, завдання, структура, навчальна дисципліна.

     Контрольні  запитання і завдання:

1. Випишіть  із довідникової літератури поняття  «наукова картина світу» і  визначте сутність його щодо завдань педагогіки вищої школи.

2. Що  криється за  поняттям «наука»?  Що робить  педагогіку вищої  школи соціогуманітарною наукою?

3. Розберіться  зі спільним та своєрідним  у поняттях «об’єкт» і «предмет»  педагогіки вищої школи.

4. Що  мається на увазі, коли йдеться про специфіку педагогіки як науки?

5. Якими  є функції і структура педагогіки  вищої школи і в чому її  значущість з погляду розуміння  основних завдань забезпечення  освітньо-культурної 

рухомості людини і суспільства?

6. Ознайомтеся  з наявними в літературі визначеннями поняттями «педагогіка вищої школи» і прокоментуйте їх.

7. З’ясуйте  критерії розмежування педагогіки  вищої школи як науки і як  навчальної дисципліни. 

     1.3. Стандартизація поняттєво-термінологічного  апарату педагогіки  вищої школи

     Основні  поняття:  стандарт,  стандартизація,  стандарти вищої освіти,  освітньо-кваліфікаційна  характеристика, освітньо-професійна  програма  підготовки,  педагогіка  вищої школи, освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, кваліфікація, професія, об’єкт науково-педагогічної діяльності, предмет педагогіки вищої школи, поняттєво-термінологічний апарат, Міжнародна стандартна класифікація освіти, освіта, навчання, інформація.

     Контрольні  запитання і завдання:

1. Охарактеризуйте  об’єкт науково-педагогічної діяльності.

2. Назвіть  предмет педагогіки вищої школи.

3. Дайте  означення основним поняттям  педагогіки вищої школи.

4. У  чому полягає методологічна і концептуальна роль Міжнародної стандартної класифікації освіти?

5. Розкрийте  роль стандартизації поняттєво-термінологічного апарату педагогіки вищої школи.

6. Опишіть  галузеві стандарти вищої освіти: освітньо-кваліфікаційну характеристику, освітньо-професійну програму, засоби  діагностики якості вищої освіти.

7. Дайте  характеристику системним вадам  чинних галузевих стандартів спеціальності «Педагогіка вищої школи»  освітньо-кваліфікаційного  рівня магістра.