Характеристика та види систем вищої освіти. Структура вищої освіти

 

 

2. Структура вищої освіти України

 

До   структури   вищої   освіти    входять    освітні    й освітньо-кваліфікаційні рівні:

     1) освітні рівні: 

• неповна вища освіта;
• базова вища освіта;
• повна вища освіта;

     2) освітньо-кваліфікаційні  рівні: 

• молодший спеціаліст;
• бакалавр;
• спеціаліст, магістр.

У  вищих  навчальних  закладах підготовка  за напрямами і спеціальностями фахівців всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів   здійснюється    за   відповідними   освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до  рівня оволодіння  певною  сукупністю  умінь  та навичок,  необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Ступеневість  вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої  освіти.

Ступеневість  вищої освіти може бути реалізована  як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеневості.

Неперервна  програма підготовки для здобуття найвищого  освітньо-кваліфікаційного рівня реалізується, як правило, у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації, диференційована підготовка може забезпечуватися вищими закладами освіти різних рівнів акредитації шляхом їх об'єднання в навчальні, навчально-наукові комплекси або на інших договірних засадах.

із реалізацією  ступеневості вищої освіти диференціюється прийом до вищих закладів освіти за освітніми (освітньо-кваліфікаційними) рівнями:

— на базі освітніх рівнів (базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта);

— на базі освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр).

 

3. Освітні рівні вищої освіти

 

Освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

Освітній рівень передбачає задоволення потреб особистості  у здобутті загальної середньої  та вищої освіти шляхом навчання у  різних типах закладів освіти.

Законом про  освіту встановлено такі рівні:

1. Неповна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

2. Базова вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

3. Повна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

4. Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка.

Державна атестація осіб, які  закінчують вищі навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється державною екзаменаційною комісією. Положення про державну екзаменаційну комісію затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

 

4. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти -характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Освітньо-кваліфікаційний  рівень передбачає здобуття певного  рівня освіти і кваліфікації.

     1. Молодший   спеціаліст  -  освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи,  яка на  основі  повної  загальної середньої освіти  здобула неповну вищу освіту,  спеціальні уміння та знання, достатні  для  здійснення   виробничих   функцій   певного   рівня професійної  діяльності,  що  передбачені  для  первинних  посад у певному виді економічної діяльності.

     Особам,   які   завершили  навчання  в  акредитованому  вищому професійному  училищі,  центрі  професійно-технічної  освіти, може присвоюватись     освітньо-кваліфікаційний     рівень    молодшого спеціаліста за відповідним напрямом (спеціальністю), з якого також здійснюється  підготовка  робітників  високого рівня кваліфікації. (  Частину  першу  статті  8  доповнено  абзацом  другим згідно із Законом N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003 )

     Особи, які  мають   базову  загальну  середню   освіту,  можуть одночасно   навчатися  за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста і здобувати повну загальну середню освіту.

     2. Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень  вищої освіти особи,  яка на  основі  повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту,  фундаментальні і спеціальні уміння та  знання щодо   узагальненого об'єкта  праці (діяльності),  достатні  для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності,  що  передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

     Підготовка фахівців  освітньо-кваліфікаційного рівня  бакалавра може   здійснюватися   на  основі  освітньо-кваліфікаційного  рівня молодшого спеціаліста. 

     Особи, які  в   період   навчання   за   освітньо-професійною програмою   підготовки   бакалавра  у  вищих  навчальних  закладах другого   -   четвертого  рівнів  акредитації  припинили  подальше навчання,   мають   право   за  індивідуальною  програмою  здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за однією із спеціальностей,  відповідних  напряму підготовки бакалавра, у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.

     3. Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи,  яка на  основі  освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту,  спеціальні уміння та знання,  достатні для   виконання   завдань  та  обов'язків  (робіт)  певного  рівня професійної діяльності,  що  передбачені  для  первинних  посад  у певному виді економічної діяльності.

     4. Магістр  -  освітньо-кваліфікаційний рівень  вищої освіти особи,  яка на основі  освітньо-кваліфікаційного  рівня бакалавра здобула повну вищу освіту,  спеціальні уміння та знання,  достатні для виконання   професійних   завдань   та   обов'язків   (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності,  що передбачені для первинних посад у певному виді   економічної діяльності.

     Підготовка фахівців  освітньо-кваліфікаційного рівня  магістра може  здійснюватися   на  основі  освітньо-кваліфікаційного   рівня спеціаліста.

     Особи, які   в   період   навчання   за  освітньо-професійною  програмою підготовки магістра  припинили подальше  навчання,  мають право за індивідуальною  програмою здобути освітньо-кваліфікаційний  рівень спеціаліста за такою ж або спорідненою спеціальністю у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.

     5. Підготовка    фахівців   освітньо-кваліфікаційних   рівнів спеціаліста  та  магістра   медичного   та   ветеринарно-медичного  спрямувань може здійснюватися на основі повної загальної середньої освіти.

Законом про  освіту визначаються також наукові  ступені (кандидат наук, доктор наук) та вченні звання (старший науковий співробітник, доцент, професор).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності, входження України в світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти. Пріоритетним завданням є модернізація вищої освіти відповідно до сучасних вимог.

Українська система освіти розвивається в тому ж напрямку, що і система  освіти інших європейських країн, адже Україна є учасницею болонського  процесу.

Зараз в України найбільш активно  впроваджується бально-рейтингова система  оцінювання знань студентів і  кредитно-модульна система побудови навчального процесу.

Одним з найважливіших змін у  структурі освіти є перехід до двоступеневої системи освітньо-кваліфікаційних  рівнів за схемою бакалавр - не менше 3-х років та магістр - два роки навчання. Скасовується традиційний для нашої системи освіти освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, процес підготовки якого триває 5 років. Перехід до нової системи розпочався з введення ступенів бакалавра (4 роки) та магістра (ще 2 роки) і моделей їх підготовки, які поки ще (останній рік) функціонують одночасно з моделями підготовки фахівців. Але в багатьох вищих навчальних закладах для окремих спеціальностей освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста був скасований відразу, а в магістратуру (це стосується державних вузів) на бюджетну форму навчання приймається невелика частина студентів, які отримали кваліфікацію бакалавра, навчаючись за рахунок держави. Скоро ступінь спеціаліста буде взагалі скасовано. Це означає зменшення доступності повної вищої освіти для молоді України.

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти.— К.: ВВП «КОМПАС», 1997.— 64с.
2. Федеральный закон "О высшем и послевузовском профессиональном образовании " от 22 августа 1996 г. N 125-ФЗ
3. Закон України "Про вищу освіту". №2984-III, із змінами від 19 січня 2010 р.
4. http://www.globalstudy.ru – высшее образование в Германии
5. http://www.langinfo.ru – системы высшего образования в ряде стран мира
6. http://www.washprofile.org – как получить образование в США