Формування естетичних цінностей молодших школярів засобамимистецтва

Отже, ми бачимо, що Сезанн контрастними кольорами та лініями зображення пластики тіла передав різні характери персонажів, і зробив це так майстерно, що ми відразу відчули цю контрастність. Тепер ми бачимо, що одна картина може зобразити різні настрої.

Скажіть, а  що б ви зробили, аби змінити настрій  персонажів? Ну, наприклад, для того, щоб П'єро став веселим? (Одягли б його у яскраве вбрання, додали б рум'янцю на обличчя та усмішку, розпрямили б постать).

А як би ви змінили Арлекіна? (Нам хотілося б, щоб він був трохи добрішим).

То як це зробити? (Змінити  його погляд, додати усмішку на обличчя).

(Учитель дає дітям  заготовки з зображенням П'єро  та Арлекіна, і вони розмальовують  їх відповідно до настрою).

— Поль Сезанн був французьким художником, який жив наприкінці XIX - на початку XX ст. А зараз ми ознайомимось із творами німецького композитора Роберта Шумана із циклу "Карнавал", які так і називаються "П'єро" та "Арлекін". (Діти слухають два твори і намагаються вгадати, який з них називається "П'єро", а який — "Арлекін").

Разом із дітьми вчитель  з'ясовує характерні засоби  виразності  кожного  твору,   не   називаючи  їх.

"П'єро": темп помірний (Moderato), мелодія ввесь час повторюється, хоча змінюється її висота, характерна  ніби "повзуча" інтонація, контрастність у динаміці р-f, звук різкий (дисонанси), мелодія поступенева, використовуються півтони (вчитель грає на фортепіано окремі інтонації). Здається, що ходить він якось нерівно, ніби присідаючи, можна сказати, що тут зображено характер людини, яка не впевнена у собі.

"Арлекіно":  зовсім   протилежна  за  характером п'єса,  у швидкому темпі (Vivo), для мелодії  характерні стрибки, пружний ритм, поривчастий рух, сильна доля  ніби пропадає, а підкреслюється  і динамічно, і ритмічно друга  доля. Це свідчить, що герой легкий, пластичний, вмілий; мелодія також ввесь час повторюється, але тема більш граціозна, виразніша, у середній частині звучить гучно, упевнено.

Діти, звичайно, впізнають  образ Арлекіно, а у першій п'єсі  — П'єро.

- Подумайте, чи відповідає характер героїв музичних творів характерам, що зображені на peпродукції Сезанна? (Так, відповідає).

А зараз ми познайомимось  ще з одним яскравим казковим персонажем і розкриємо його таємниці контрастів.      

Ми з вами будемо малювати казкового героя, який нам добре відомий — це Баба Яга. Яка вона, хай це буде загадкою. Кожен зобразить ії характер на своєму малюнку.

Діти малюють Бабу Ягу. Після цього пропонуємо прослухати два музичні твори: П.Чайковський "Баба Яга" та М.Мусоргський "Баба Яга", та визначити, який твір за характером відповідає намальованому у них портрету і дати пояснення до своїх малюнків. Відповідність малюнка характерові музичного твору дасть змогу вчителю з'ясувати ступінь розуміння дітьми настроїв музичних і художніх творів.

Пояснення дітей: "Ці дві Баби Яги зовсім різні. У Чайковського вона весела, швидка, рішуча. Я намалювала б ії червоним, зеленим та коричневим кольорами, вона не дуже зла, і я ії не боюся. Вона відповідає намальованому мною малюнку, а Баба Яга у Мусоргського - сердита і зла, і я не хочу її малювати".

"А моя Баба Яга  більш відповідає за характером  другому твору, написаному Мусоргським,  я намалював ії чорним, темно-синім та зеленим кольорами, тому що вона сердита і лякає дітей".

Так діти з'ясовують, що у двох творах з однаковою назвою передано різні характери, тому і музика, і кольори їх зображення будуть контрастними.

З метою закріплення  теми "Композиція і контраст", можна провести гру "Музична розмова". Діти сідають колом, кожен з них кладе біля себе музичний інструмент (трикутник, бубон, ксилофон, дзвоник, ложки), а той, хто не має музичного інструмента, може використати просто два олівці, брязкальця, пенал з ручками і т.д. В колі стоїть ведучий і кидає по черзі м'яч, при цьому говорячи "темп — швидкий", і той, хто  його  впіймав,   повинен  сказати  контрастний темп, тобто — "повільний", якщо ж він не знає, що сказати, то має зіграти на музичному інструменті, який біля нього, будь-яку фразу з пісні, а всі інші діти її відгадують. Опорні музичні категорії для запитань  ведучого вивішуються на дошці:

Характер    - рішучий

Динаміка    - гучна

Регістр        - високий

Тембр - дзвінкий

Інструмент - сопілка

Пісня - народна

Танець       - вальс

Підсумок уроку. Учитель  схвально відгукується про добру  і цікаву працю на Уроці; разом  пригадують, які поняття вивчили.

Висновок: отже, мистецтво  сповнене виразних контрастів, завдяки  яким ми можемо бачити і чути яскраві художні образи, які композитор і художник поєднують у одному творі завдяки композиції.

Домашнє завдання. За допомогою  акварельних фарб створити дві контрастні композиції і придумати їм музичне озвучення за допомогою ударних інструментів, які діти можуть знайти вдома (косинці, лінійки, ложки, олівці та ін.).

 

ВИСНОВКИ

Естетичне виховання – це : по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати , з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого – як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення. 

У даній роботі доступно і переконливо  доведено важливість обраної теми, її актуальність, що зумовлена запитами демократичних тенденцій у контексті  вдало підібраних фактів з історії, і висловлювань відомих світових діячів культури, показано роль мистецтва у житті людства, народу і молоді, особливості того чи іншого виду мистецтва.

 Розповідь про неабиякий  естетичний вплив мистецтва на  виховання дитини доповнена цікавими  думками авторитетних діячів  науки і культури К.Ушинського, Г.Ващенка, П.Блонського, О.Дем’янчука, В.Сухомлинського та ін., які відзначали особливу роль мистецтва у вихованні школярів.

 У роботі чимало приділено  уваги розкриттю особливостей  мистецтва як універсальному  каналу соціалізації людини, як величному духовному собору, що спонукає людину до добротворення і збереження краси на Землі, показано на цікавих прикладах взаємодію мистецтв у поліхудожньому розвитку учнів.

Якщо у першому і другому розділі розкрито виховний потенціал мистецтва через естетичний вплив на людину, то в третьому розділі показано багатогранний естетичний вплив засобами мистецтва.

Зокрема у роботі подано цікавий  матеріал, в якому розкрито суть і особливості естетичного виховання, що здійснюється у взаємодії з  моральним, трудовим вихованням, розкрито особливості психологічного механізму сприймання прекрасного.

Окремо слід відзначити цей момент, де розказано про специфіку естетичного  виховання засобами художнього читання, образотворчого мистецтва, співів і  музики. Цікаві судження висловлено про роль в естетичному вихованні школярів.

Різні засоби впливу того чи іншого мистецтва  на учнів, а відповідно і уроку, та всі ці промені естетичної радості  сходяться до однієї цілі, як до сонця  – до формування людини творчої, з  великим багажем знавця мистецтва, культури народів світу, справжнім шанувальником краси.

І досягти успіху в формуванні естетичних цінностей учнів можна через  знання психологічних особливостей, їхніх вікових запитів, через  продумані урок і позакласний  захід...

Змістом естетичного виховання  є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного  почуття, естетичного судження, естетичного  ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.

Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, художня  література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.

Шляхи естетичного виховання: оволодіння естетичними знаннями в  процесі   вивчення    навчальних предметів;     організація   факультативів ; естетичне   виховання   у   позакласній та  позашкільній роботі,   у   сім’ї, естетичне самовиховання школярів.                  

В історії педагогіки накопичений значний досвід з  проблеми естетичного виховання. Це питання займає важливе місце  і у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського, який широко розробляв конкретні питання естетичного виховання, які знайшли практичне втілення в роботі керованої ним Павлиської школи і були докладно відображені в його педагогічних працях.

Найважливішим завданням естетичного  виховання В.О.Сухомлинський вважав навчити дитину бачити красу оточуючого світу, красу людських стосунків, духовне багатство, доброту, щирість і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі. Саме естетичне виховання, на думку педагога, має різнобічні зв’язки з усіма сферами духовного життя особистості та колективу.

Завдання, які стоять перед сучасною педагогічною наукою, полягають в накресленні оптимальних  шляхів підвищення ефективності естетичного  виховання дітей у навчальних закладах.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Аболина Т.Г., Митропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. – К.: Высшая школа, 1987. – 252 с.
2. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П.Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – 640 с.
3. Артемова Е.С., Чинаева О.П. Некоторые теоретические и практические проблемы эстетического воспитания // Вопросы философии. - 1987. - № 4 – С. 63 – 67.
4. Бекетова Ю.В. Музично-естетичне виховання молодших школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць / За заг. ред. акад. І.Ф.Прокопенка, чл. - кор.В.І.Лозової. – Х.: ХДПУ, 1999. – Вип.10. – ч.2. – С. 39 – 43.
5. Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О.Сухомлинського // Початкова школа. - 2006. - № 12 . – С. 5 – 8.
6. Блонский П.П. Курс педагогики. –  М.: Задруга, 1918. – 202 с.
7. Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания. – М.: Просвещение, 1971 . – 134
8. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Полтавський вісник, 1994. – 191 с.
9. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка. – К.: Товариство “Знання”  УРСР, 1990. – 48 с.                                
10. Верховинець В. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів. – 3-е вид. – К.: Музична Україна, 1969. – Вип.1. – 124
11. Витковская Н.С., Щербо А.Б., Джола Д.Н. Формирование  эстетической культуры младших школьников. – К.: Радянська школа, 1980. – 151 с.
12. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 – 63.
13. Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва // Рідна школа. - 1999. - № 11. – С. 46 – 49.
14. Грищенко Т. Традиції гімназійного музично-естетичного виховання і сучасна освіта // Рідна школа. -  2001. - № 1. – С.34 – 35.
15. Зязюн І.А. Родчанін Є.Г. Морально-естетичні погляди В.О.Сухомлинського . – К.: Товариство “Знання” УРСР, 1980. – 48 с.
16. Кабалевский Д.Б. Эстетическая культура и школа // Советская педагогіка. -  1970. - № 1. – С. 24 – 25.
17. Кирило Стеценко: Спогади, листи, матеріали / Упор. Є.Федотов. – К.: Музична Україна, 1981. – 480 с.
18. Лобар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки: навчальний посібник. – К.: Знання, 2006.–447 с.
19. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т  ім.Г.С.Сковороди. – 2 – е вид., випр. і доп. – Харків: “ОВС”, 2002. – 400 с .
20. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. – К.: Знання, 1990. – 353 с.
21. Мир детства: Младший Школьник / Под ред.. А.Г.Хрипковой; Отв. ред. В.В.Давидов. – 2-е изд., доп. – М.: Педагогика, 1988. – 272 с.
22. Печерська Е. Інтегрований вплив музики і природи на естетичне виховання // Початкова школа. -  2002. - № 7. -  С. 29 – 32.
23. Разумный В.А. Система образования на рубеже третьего тысячелетия. Опыт философии и педагогики. – М.:Педагогика, 1996. –  280 с.
24. Рева В. Естетичне виховання<span class="dash041e_0431_044b_