Діяльність педагогічної ради школи

ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ ШКОЛИ

ВСТУП

Сьогодні в освітянських закладах України всіх рівнів утверджується парадигма особистісно орієнтованої освіти. Реалізація нових людиноцентристських підходів до навчально-виховного процесу в школі та визначення в ньому місця особистості починається із внесення відповідних змін до управлінської діяльності, яка має забезпечити безперервне професійне та особистісне зростання працівників школи та учнів, стабільність і комфорт у закладі, адаптацію школи до умов, що постійно змінюються, визначення місця школи в цих умовах, стратегії й тактики її розвитку.

Школа отримала можливість самостійно обирати орієнтири і цільові  установки своєї діяльності. В  умовах демократизації шкільного життя, переходу до громадсько-державної, фасилітативної моделі керівництва навчальними закладами, що зумовлено Національною доктриною розвитку освіти, значно зросла роль колективних форм управління і в першу чергу – педагогічної ради.

Педагогічна рада школи - постійно діючий орган, який розглядає кардинальні питання навчально-виховного процесу, сказано в Положенні про педагогічну раду школи [4]. «Педагогічна рада – постійно діючий колегіальний орган управління навчальним закладом», - записано в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 946) [3]. Це ж саме зазначено в ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту» [2].

Мета дослідження – з’ясувати  організаційно-педагогічні засади проведення педагогічної ради як колегіальної форми управління сучасною школою. Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі завдання:

• визначити зміст діяльності педагогічної ради;
• проаналізувати методику роботи педагогічної ради
• описати інноваційні форми проведення педагогічної ради.

Обєктом дослідження є діяльність педагогічної  ради школи як колективної  форми управління. Предмет дослідження  – зміст та методика проведення педагогічної ради.

 

1.Зміст діяльності педагогічної ради

Діяльність Педагогічної ради визначається "Положенням про  Педагогічну раду загальноосвітньої  школи". Педагогічна рада створюється  в усіх загальноосвітніх школах, де є більше трьох вчителів, і є  постійно діючим органом для розгляду основних питань навчально-виховної роботи. До її складу входять директор школи (голова), його заступники, вчителі, вихователі, бібліотекар, лікар, голова батьківського  комітету та Ради школи.

Потрібно розрізняти два  аспекти в діяльності педрад: а) виробничо-діловий: затвердження річного плану роботи школи, плану підготовки та проведення іспитів, випуску і переведення  учнів у наступні класи, плану  літньої роботи з учнями тощо і  б) науково-педагогічний: обговорення  вказівок керівних органів і результатів  наукових досліджень та передового досвіду  з метою їх впровадження, аналіз педагогічного процесу в школі  і ін.

Можна виділити чотири етапи  в підготовці і проведенні педрад:

¾ планування педрад на рік;

¾ попередня підготовка конкретної педради;

¾ безпосереднє проведення педради;

¾ виконання рішень педради.

Як правило, протягом навчального  року проводиться п'ять педрад: на початку навчального року і один раз на чверть. П'ята педрада проводиться  у три засідання – допуск до екзаменів, за підсумками екзаменів, за підсумками випускних екзаменів.

Перша педрада проходить  до початку навчального року, в  кінці серпня, і присвячена, як правило, затвердженню річного плану роботи школи, обговоренню доповіді директора  школи на основі аналізу діяльності за минулий рік і ґрунтовному  обговоренню завдань на новий  навчальний рік. Обговорюються найважливіші, принципові положення, визначені директивними вказівками і особливостями даної школи, за трьома напрямками: організація праці, навчальна діяльність, виховна робота.

На наступних педрадах аналізуються основні проблеми навчання й виховання, накреслюються шляхи  і засоби усунення наявних недоліків  з найважливіших питань життєдіяльності  школи і втілення в практику науково  обґрунтованих рекомендацій.

Як правило, кожного року педагогічний колектив школи працює над важливою науково-практичною проблемою, яка в значній мірі визначає спрямованість  педрад. Якщо, наприклад, школа у  нинішньому навчальному році працює над двома проблемами: активізація  навчання і проблема морального виховання, то педагогічні ради на рік можна  спланувати так:

1-ша педрада  – серпень. Питання:

¾ основні завдання школи  в галузі морального виховання;

¾ теоретичні основи і практичні  прийоми активізації навчальної діяльності учнів у процесі навчання;

¾ затвердження плану роботи на навчальний рік.

2-га педрада  – листопад. Питання:

¾ розвиток здібностей дітей;

¾ робота з "важковиховуваними" дітьми.

3-тя педрада  – березень. Питання:

¾ який він, сучасний урок?

а) основні вимоги до сучасного  уроку – доповіді;

б) аналіз уроків, обмін досвідом роботи;

¾ спортивна робота в школі  — доповідь та обговорення;

¾ сучасна робота школи  і сім'ї з морального виховання  – повідомлення класних керівників.

4-та педрада  – травень. Питання:

¾ взаємовідносини учнів  та вчителів - доповідь на основі аналізу  роботи школи;

¾ підготовка до екзаменів  та літнього відпочинку дітей –  план заходів.

5-та педрада  – травень-червень. Робочі педради з питань результатів екзаменів і переведення учнів до наступних класів.

Таким чином, усі педради  пов'язані тематично, на них розглядаються  різні аспекти морального виховання  та активізації навчання, результати наукових досліджень і передового досвіду  безпосередньо спрямовані на втілення в практику, тематика ґрунтується  на конкретному матеріалі школи  й аналізі діяльності всіх учителів. З кожного питання є доповідачі і співдоповідачі, відповідальні  від адміністрації та громадських  організацій.

Робота методичних предметних об'єднань і самоосвіта вчителів також  повинні бути тематично пов'язані  з проблемами, що вирішуються на педрадах, з урахуванням особливостей предметів, індивідуальної підготовки та інтересів окремих педагогів.

Педради повинні стати  акумулятором педагогічного досвіду  з урахуванням вимог часу і  завдань, які стоять перед сучасною школою.

 

2.Методика підготовки  й проведення педради.

 

Педагогічна рада школи повинна  ретельно готуватися. Це положення  ні в кого не викликає сумніву, але  практика показує, що техніка підготовки не завжди відпрацьована і фактично педради часто готуються формально: призначається доповідач, йому ж  доручається підготовка проекту  рішення, а все інше пускається на самоплив.

Теоретично обґрунтована і виправдала себе в практиці наступна методика підготовки педради: за загальношкільним планом призначається відповідальний за доповідь, решту питань підготовки вирішує адміністрація - директор і  його заступники. Адміністратор за один-два місяці радиться з доповідачем  про основний зміст доповіді –  теоретичну основу, методи і накопичений  конкретний матеріал. Планується, що прочитати, де ознайомитися зі зразками роботи з  теми (у своїй школі, в іншій  школі, в ІПО, ІУВ, ІПК тощо), складається план відвідування виховних заходів, уроків, нарад у школі, визначаються вчителі, здатні виступити з співдоповідями або надати цікавий матеріал.

До підготовки педради  залучаються окремі співробітники  школи, а інколи методичні об'єднання, які вивчають роботу вчителів і попередньо обговорюють здобутки й недоліки навчального процесу з загально педагогічних позицій. Корисно підготувати  невелику виставку літератури, випустити  методичний бюлетень тощо.

Підготовка педради —  це робота, спрямована на створення  творчої вільної обстановки, всебічного обговорення питань. Зрозуміло, не слід регламентувати педраду так, щоб  позбавити слова вчителів, які  бажають заперечувати чи критикувати  будь-кого з членів колективу, включаючи  членів адміністрації.

Таким чином, уміння відібрати  у відповідності з сучасними  вимогами теоретично обґрунтований  матеріал, вдалі приклади з досвіду, рекомендувати прийоми втілення у практику кращих зразків, – це ті складові, що забезпечують успіх  педради. Праця велика, але вона винагороджується результатами — науковою спрямованістю  роботи педагогічного колективу.

Отже, педрада підготовлена: погоджені основні питання і  співдоповіді, підібрані виступаючі, складений проект рішення. Чи можна  вважати, що успіх забезпечений? Ні, не можна. По-перше, педрада - не інсценування. Підготовка не означає, що виступати  повинні тільки ті, кого призначили. Це призвело б до зниження вагомості  педради та стримування дискусії і критики. Потрібно вислухати різні  точки зору, всебічно висвітлити питання, торкнутися того, що хвилює всіх учителів.

Колектив викладачів складається  з дуже різних людей: одні не реагують на критику, інші ображаються; одні здатні коротко й чітко висловлювати думки, інші - піддаються емоційному настрою  і більше говорять про свої переживання, ніж по суті справи. Всьому колективу  варто домовитися про культуру проведення всіх нарад, у тому числі й педради. Ці правила прості: чіткий регламент (розпочинати вчасно, проводити педраду не більше трьох годин, на доповіді та виступи відвести певний час), не допускати емоційних вибухів (всі обговорення проводити в діловій спокійній обстановці), всі виступи повинні містити аналіз даного явища і внесення конкретних пропозицій.

Директор школи, розпочинаючи педраду, інколи повинен нагадати ці правила і суворо їх дотримуватись. Багато залежить від обстановки, уміння керівника диригувати процесом обговорення, його такту, настрою, чіткості зауважень, розумної реакції на ті чи інші виступи  чи репліки. Важливо, щоб директор мав  належний авторитет, дотепність, добре  знав зміст питання, що обговорюється, склад вчителів, володів собою.

Рішення з виробничо-ділових  питань фіксують: план затверджено, переведення  учня затверджується тощо. Тут все  зрозуміло й визначено. Набагато складніше з рішеннями з науково-педагогічних питань. Такі рішення готуються заздалегідь, попередньо обговорюються на нараді при директорі. Вони повинні враховувати  підсумки і висловлювання вчителів, але, як правило, основні положення  залишаються. В такому рішенні, перш за все, дуже коротко викладається теоретична основа теми обговорення, дається обґрунтування, потім чітко й зрозуміло формулюються завдання, що стоять перед учителями  і адміністрацією школи, перераховуються  деякі методи і прийоми реалізації цих завдань з визначенням, де можливо, відповідальних і термінів. Рішення педради фіксуються у  протоколі і окремо вивішуються  в учительській. У рішеннях ? приписка про терміни їх виконання. Результати контролю повинні обговорюватися в  робочому порядку, про них доповідається  на наступній педраді.

У чому суть виконання рішень педрад? Перш за все, керівники шкіл повинні домогтися, щоб всі вчителі  школи дійсно засвоїли основні проблеми, які розглядалися на педраді. Керівники  школи планують втілення рекомендацій педрад у практику роботи всіх учителів, надаючи їм необхідну конкретну  допомогу.

 

3. Інноваційні форми проведення педагогічної ради

 

На модераторському семінарі із проблеми "Роль педагогічної ради в демократизації внутрішньошкільного управління" було визначено, що педрада буде лабораторією педагогічної майстерності, однією з умов розвитку експериментальної роботи в освітній установі. Тому було виділено три основних напрями в діяльності педради. По-перше, питання, винесені на її розгляд, повинні бути цікаві всім. По-друге, до підготовки педрад залучати якомога більшу кількість модераторів, створювати творчі групи, що вирішували би перспективні задачі. По-третє, педрада повинна бути не тільки генератором цікавих ідей, а й експертною радою експериментальної роботи освітньої установи.

У ході семінару акцент був  зроблений на теоретичну основу проблеми проведення педагогічних рад. Сучасна  педагогічна рада є поліфункціональною. Серед її функцій можуть бути виділені такі групи: управлінські (адміністративні), що включають такі різновиди - законодавчі, дорадчі, діагностичні, планово-прогностичні, експертно-контролюючі, коригувальні; методичні функції педагогічної ради - інформаційні, узагальнюючі, аналітичні, розвивальні, навчальні, активізуючі; виховні функції педагогічної ради складаються з індивідуально-формуючих, колективно-утворюючих, мотиваційно-цільових, світоглядно-ідеологічних та організаційно-виховних; соціально-педагогічні функції педагогічної ради містять у собі комунікативні, інтегруючі, координуючі, захисні.

За методикою підготовки та проведення педагогічні ради бувають  традиційні, нетрадиційні.

За формою (традиційні) – доповідь з обговоренням; доповідь зі співдоповіддю; серія повідомлень; на основі роботи проблемних груп; семінар-практикум.

За формою (нетрадиційні) – методичний день; у формі КТС (колективна творча справа); диспут-дискусія; творчий звіт; конкурс; аукціон; фестиваль; ділова гра; «круглий стіл»; педагогічний консиліум; презентація.

До недоліків традиційних рад можна віднести:авторитарний стиль, перетворення ради в якийсь інструктаж;поверхневе обговорення поставлених проблем;слабкий зв'язок теорії із практикою, абстрактність доповідей;майже повна відсутність самостійної діяльності педагогів;поява платних виступаючих; низька результативність. Нові (нетрадиційні) форми проведення педагогічної ради перетворили її – без перебільшення, можна сказати, - на мозковий центр, штаб передової думки, лабораторію майстерності педагогів. Дозволю коротко позначити деякі нові нетрадиційні форми педагогічної ради.