Антиалкогольная политика

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі.

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті курців, приходиться на долю сердечно-судинних захворювань.

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.

Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоді всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.

1.4.                                    Антинаркогенне виховання учнів в закладах освіти  

Великий російський письменник і педагог Лев Толстой (1928—1910) писав, що важко собі уявити, яка щаслива зміна відбулась би в житті, якби люди перестали одурма­нювати і отруювати себе горілкою. Людство недарма вва­жає залежність від куріння, алкоголю і наркотиків найнебезпечнішими хворобами, тому що навіть найпоміркованіше вживання цих речовин повільно руйнує особистість - підривається її фізичне і моральне здоров'я, паралізується воля, вичерпуються інтелектуальні сили — людина дегра­дує. Небезпека такої залежності вимагає організації ефек­тивної антинаркогенної виховної роботи з учнівською і студентською молоддю.

Антинаркогенне виховання — виховна діяльність, спрямована на формування у молоді несприйнятливості до наркогенних речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків).

Профілактику наркогенної залежності, боротьбу з поши­ренням наркогенних захворювань слід проводити системно   і послідовно, рівноцінно зважаючи на подолання як соціаль­них, так і психолого-педагогічних передумов їх поширення. Завдання і зміст антинаркогенного виховання. Найперше завдання антинаркогенної виховної роботи в шко­лі — озброїти учнів знаннями про згубні наслідки вжи­вання тютюну, алкоголю, наркотиків, виробити в дітей психологічні гальма, які б утримували їх від уживання цих речовин, прищепити непримиренність до їх вживан­ня однолітками, своєчасно виявляти учнів, які вживають ці речовини, проводити з ними індивідуальну профілак­тичну роботу.

Одним із головних аспектів змісту антинаркогенної виховної роботи в школі має бути роз'яснення учням не­сумісності куріння, вживання алкоголю і наркотиків з принципами загальнолюдської моралі, з усім укладом суспільного життя. Молода людина повинна усвідомити, що під впливом цих речовин втрачаються високі духовні якості, людина деградує, позбавляючись своєї сутності.

Школярі мають знати, що моральна деградація молодої людини під впливом наркогенних речовин призводить до правопорушень. Саме в стані алкогольного чи наркотично­го сп'яніння неповнолітні скоюють більшість злочинів. То­му учнівську молодь треба знайомити з чинними правови­ми нормами щодо боротьби з пияцтвом та наркоманією. Вони повинні знати, що вчинення правопорушення чи зло­чину у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння пе­редбачає підвищення відповідальності, бо суд при цьому враховує не тільки характер і ступінь суспільної небезпеч­ності злочину, а й бере до уваги риси особистості злочинця. Адже зловживання наркогенними речовинами свідчить про аморальність особи, про те, що вона не заслуговує на поблажливість. Потрібно також знайомити молодь із законодавчими актами, які визначають адміністративні, кримі­нальні й медичні заходи впливу на дорослих осіб, які зло­вживають алкоголем чи наркотиками.

Антинаркогенна виховна робота передбачає й показ згубної дії наркотиків на здоров'я людини, особливо на молодий організм. Адже тютюн, алкоголь і наркотики за своїм хімічним складом є сильними отрутами, виснажу­ють організм, порушують його захисну функцію.

У бесідах про шкідливість наркогенних речовин необхідно розкривати і їх негативний вплив на сім'ю, оскільки вони позбавляють любов вибірковості. Вжи­вання цих речовин робить людину грубою, цинічною, і ці якості передаються дітям. У таких сім'ях зникають спільність інтересів, взаємна повага, що часто спричиняє їх розпад. Крім того, пияцтво чи наркоманія негативно впливають на достаток сім'ї, породжують матеріальні нестатки. Особливо небезпечним є вплив наркотиків на потомство (вони згубно діють на статеві клітини, які по­тім передають патологічну генетичну інформацію май­бутньому плоду).

У процесі антинаркогенної виховної роботи слід та­кож наголошувати на шкідливості наркотиків для трудо­вої діяльності людини — продуктивності праці, трудових відносин. Молода людина повинна усвідомити, що сучас­не виробництво потребує вміння приймати важливі рі­шення, чіткості й уважності. Продукція, яку випускають заводи, нерідко складається із сотень деталей, і недбале виготовлення будь-якої з них робить непридатним весь виріб. Особливо дається взнаки такий брак на потокових і автоматизованих лініях, коли від працездатності однієї особи залежать продуктивність і кінцевий результат пра­ці десятків і сотень інших людей.

Особливої уваги вимагає антинаркогенне виховання сту­дентської молоді, адже понад 70 відсотків юнаків та дівчат звикають до епізодичного вживання алкоголю ще під час навчання в загальноосвітній школі. У 90-х роках XX ст. у свідомості молоді звичною стала психологічна установка на обов'язкове вживання алкоголю в різних життєвих ситуа­ціях. Це призвело до інтенсифікації вживання алкоголю загалом. Особливе занепокоєння викликає алкоголізація ді­вчат. До факторів, що спричиняють вживання алкоголю, належать і умови проживання в гуртожитку, наявність влас­них грошей (стипендія), а також відсутність батьківського контролю та ін. Не меншою проблемою є паління студентів та вживання ними наркотичних речовин.

Досвід антинаркогенної виховної роботи у багатьох за­кладах освіти переконує в тому, що її результативність значною мірою залежить від урахування таких вимог:

-  кращих результатів досягають тоді, коли виховна робота в цьому напрямі розпочинається якомога раніше (у дошкільному чи молодшому шкільному віці);

-  антинаркогенне виховання слід спрямовувати на усвідомлення учнями недопустимості вживання нарко­генних речовин;

- антинаркогенна виховна робота має формувати такі моральні риси особистості, які протидіють вживанню нар­когенних речовин (гідність, честь, відповідальність та ін.);

-  бесіди на антинаркогенну тематику доцільно про­водити в невеликих групах, в атмосфері довіри;

-  зміст антинаркогенної виховної роботи передбачає розкриття негативного впливу цих речовин на всі складо­ві людського організму, зокрема дитячого, і на всі види діяльності особистості;

-  антинаркогенна виховна робота виключає вживан­ня наркогенних речовин педагогами, вихователями, наста­вниками.

Антинаркогенне виховання здійснюють передусім під час вивчення різноманітних предметів, позакласної та позааудиторної роботи. Воно є одним із напрямів форму­вання всебічно розвиненої особистості.

РОЗДІЛ 2. ОПИС ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1.           Виховна робота загальноосвітньої школи І-ІІІ с. Березовичі стосовно здійснення антиалкогольного, антинікотинового і антинаркотичного виховання школярів

2.2.           Опис проведеного дослідження з даної проблеми

В першому розділі ми визначили вплив шкідливих речовин на організм людини, зробимо висновок, що пропаганда учням здорового способу життя це і є антиалкогольне, антинікотинове і антинаркотичне виховання.   

Саме організований та продуманий процес виховання позитивно впливає на виховання підростаючого покоління. При такому процесі виховання діти стають більш дисциплінованими та вихованими.

Прослідкуємо це у вигляді опитування учнів 9 класу.

Експериментального дослідження проводилось в ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Березовичі, 9 клас. Ми використовували анкетування, за яким буде встановлено ставлення учнів до паління, наркотиків, алкоголю та аналіз поширеності шкідливих звичок серед учнів  9 класу.

Зразок анкети:

ШАНОВНІ УЧНІ!

              Переконливе прохання уважно прочитати анкету і  акуратно її заповнити, обводивши (підкреслюючи) позитивні або негативні відповіді на поставлені питання, вписуючи необхідну інформацію.

Данні цілковито конфіденційні і не будуть оприлюдненні у форматі який би ставив у зніяковіле положення респондентів.

1.      Скільки вам років?...................______________________

2.      Ваша стать ..........................................................чол      жін

3.      Чи є у вас шкідливі звички?................................так       ні

4.      Ви палите ?........................................................... .так      ні

5.      Ви вживаєте алкоголь?............................................так       ні

6.      Ви вживаєте «легкі» наркотичні засоби?...............так      ні

Якщо ви палите:

7.        Скільки цигарок на день ви викурюєте? ....................________

8.        Ви надаєте перевагу цигаркам:  

слабким       

міцним      

немає різниці

9.        Скільки коштує пачка цигарок тієї марки, що ви палите? ..._______

10.   На одинці зі собою ви шкодуєте що палите? ...............так         ні

11.   У якому віці ви перший раз спробували палити?.....__________

Якщо ви вживаєте алкоголь:

12.   У якому віці ви перший раз спробували алкоголь? ........________

13.   Ви вживаєте алкоголь регулярно? ............................................так      ні

14.   Яка періодичність вживання алкоголю:

раз в день

раз в тиждень

декілька разів на тиждень

раз у місяць

декілька разів на місяць

рідше одного разу на місяць

15. Що з алкогольних напоїв ви вживаєте найчастіше:

пиво

горілка

вино

слабкі алкогольні напої (вказати)

інше (вказати)

16. Ви були в стані алкогольного сп'яніння? .......................................так    ні

17. Вас бачили батьки у стані алкогольного сп'яніння .......................так    ні

Якщо ви вживаєте “легкі” наркотики:

18. Які саме з наркотичних засобів ви вживаєте?

19. Ви вважаєте за потрібне легалізувати “легкі” наркотичні засоби .....так   ні

20. Як часто ви вживаєте наркотичні засоби:

раз на день

декілька разів на день

раз на тиждень

декілька разів на тиждень

раз на місяць

декілька разів на місяць

21. Які саме з наркотичних засобів ви вживаєте?

22. Як ви вважаєте який вплив мають наркотики, алкоголь і паління на розумовий розвиток людини? 

2.3.           Відображення результатів дослідження графічно

З метою дослідження формування шкідливих звичок  і ставлення учнів до алкоголю, тютюнопаління та наркотиків ми провели експериментальне дослідження на учнях дев’ятого класу ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Березовичі.

Учасники експериментального дослідження з цікавістю поставилися до тестування, а також були доброзичливо налаштовані на співпрацю.

  Усього в експериментальному дослідженні взяло участь 14 чоловік, різних статей, а саме 8 – чоловічої, 6 – жіночої статі. Це учні 9 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Березовичі.

В результаті нашого дослідження нами було встановлено, що більш ніж 57 % учнів 9 класу мають шкідливі звички. А саме 8 учнів написали в анкетах що мають шкідливі звички. З них 6 хлопці і 2 дівчини.

Легких наркотичних засобів вживає 3 особи, що складає приблизно 2 % від загальної кількості учнів у старших класах. Всі вони вживають менш ніж раз на місяць коноплю, і вважають, що необхідно легалізувати „легкі” наркотичні засоби.

По відношенню до паління учні розприділилися наступним чином. Майже 52 % палять (79 учнів). З них 52 особи складають хлопці (65 %) й 27 осіб дівчата (35 %).