Законодавча база для визначення сутності малих підприємств в Україні

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА  ОСТРОГРАДСЬКОГО 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЕКОНОМІКА  ПІДПРИЄМСТВА»

НА ТЕМУ: «ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ» 
 
 
 
 
 
 

    Факультет економічний

                                                                                 Кафедра економіки

                                                                         Група ЕП-07-1

                                                                                    Студентки Шийки М.

                                                                                      Керівник: Маслак О.І. 
 
 
 
 

    Кременчук 2008

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..…....4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ 

                  РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ

                  1.1Законодавча база для визначення сутності малих підприємств в 

                         Україні…………………………………………………………….6

                  1.2 Державне регулювання розвитку  малих підприємницьких 

                        структур……………………………………………………...…...13

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИКА ДЕРЖАВНОГО РОЗВИТКУ МАЛОГО 

                  ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ НА ПРИКЛАДІ ХАРЧОВОЇ 

                  ПРОМИСЛОВОСТІ

                2.1 Перспективи розвитку і розміщення малих підприємств харчової  

                       промисловості в Україні ……………………………………..….19

                2.2 Шляхи вирішення проблем харчової  промисловості малих  

                     підприємств в Україні ………………………………………….....25

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..….28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...30 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Актуальність  даної теми визначена, в першу  чергу, об`єктивно важливою роллю  малого підприємництва у сучасній соціально  орієнтованій ринковій економіці, перехід до якої є головним вектором реформ в Україні.

    Метою цієї курсової роботи є визначення напрямків державної підтримки  розвитку малого підприємництва в україні.

    Завдання  курсової роботи:

• розглянути законодавчу базу для визначення сутності малих підприємств в україні;
• проаналізувати державне регулювання малих підприємницьких структур;
• визначити перспективи розвитку і розміщення підприємств харчової промисловості в Україні;
• знайти шляхи вирішення проблем харчової промисловості малих підприємств в Україні;

    Структура курсової роботи складається з: вступу, теоретичного розділу, практисного розділу, висновків та списку використаної літератури.

    Мале  підприємництво – це істотна складова ринкового господарства, невід`ємний елемент конкурентного механізму. Мале підприємництво дає ринковій економіці гнучкість, мобілізує фінансові і виробничі ресурси населення, несе в собі могутній антимонопольний потенціал, слугує серйозним фактором структурної перебудови і забезпечення проривів науково-технічного прогресу, вирішує проблему зайнятості та інші соціальні проблеми ринкового господарства. Ось чому становлення та розвиток малого підприємництва (звичайно, в єдності з великим) являє собою стратегічну задачу реформаційної економічної політики.

     Підприємництво є одним із найважливіших факторів формування і розвитку ринкової економіки , підтримки внутрішнього ринку .

    Крім  розв'язання важливої суспільно-політичної задачі – формування середнього класу, посилення демократії та інститутів громадського суспільства, мале підприємництво здатне вирішувати соціальні завдання (проблеми зайнятості, створення джерел доходів для населення, виробництво товарів і послуг для населення за доступними цінами) та економічні задачі (створення конкурентного середовища, залучення приватного капіталу і зовнішніх інвестицій , удосконалення технологій , наповнення бюджетів  різних рівнів ).

    Значення  вивчення проблем розвитку малого підприємництва підсилюється тим, що малому бізнесу менш за все пощастило у відношенні державної та іншої підтримки. Недооцінка малого підприємництва, ігнорування його економічних і соціальних можливостей можуть бути кваліфіковані як великий, стратегічний прорахунок, який може призвести до багатьох господарських негативів.

    Без підтримки держави і без власної  внутрішньогрупової взаємодії малий бізнес не завжди може протистояти у конкурентній боротьбі великому капіталу, відстоювати свої економічні, політичні і соціальні інтереси.

    Потенціал малих підприємств залишається  нереалізований. Існують серйозні економічні і адміністративні бар`єри для виходу нових підприємств на ринок і розвитку їх діяльності. Все більша кількість малих підприємств змушенні перебувати "в тіні" завдяки нестійкому законодавству.

    Положення, що склалося, відкриває безмежні можливості для корупції, найбільш масовою жертвою якою на місцевому рівні є представник малого бізнесу.

    Мале  підприємництво не має яких-небудь істотних переваг в кредитно-фінансовій системі, в митному захисті, відчуває значні перешкоди в розвитку бізнесу, діє в неімовірно складних умовах для існування. Для представника малого підприємництва невигідна будь-яка підприємницька діяльність в сфері виробництва, і він намагається затвердитися в торгівлі і посередництві.

    В той же самий час в малий бізнес вступає все більша кількіть громадян. Заняття власною справою, як природна форма прояву здібностей людини і реалізація його громадянських прав, формують умови створення самостійного суспільного прошарку підприємців, які складають соціально політичну базу демократичних перетворень суспільства.

    Мале  підприємництво має особливе значення у перехідний період до ринкової економіки: воно стимулює економічну конкуренцію, структурну перебудову економіки, формування нової соціальної верстви - підприємців-власників, які складають соціальну базу економічної реформи, забезпечують стабільність суспільства і певні гарантії незворотності руху до ринку.

      Розвиток малого підприємництва здійснюється в результаті проведення послідовної державної політики в цьому важливому секторі ринкової економіки.

       Державна політика розвитку малого підприємництва є частиною загальної економічної та соціальної політики України і визначає основні 
принципи, напрями і форми економічного та адміністративно-правового впливу, які передбачаються урядом у сфері малого бізнесу.Основними принципами державної політики є створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва, зокрема забезпечення: системності та комплексності механізмів державного регулювання розвитку малого підприємництва; цілеспрямованості та адресності підтримки суб'єктів малого підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їх реалізації; рівноправного доступу суб'єктів малого підприємництва усіх форм власності до фінансових, матеріальних, природних інформаційних та інших ресурсів.

    Підтримка становлення та розвитку малого і середнього бізнесу в Україні є одним з визначальних пріоритетів державної політики з перших років економічних реформ. Вагома роль малих і середніх підприємств у забезпеченні конкурентного середовища, гнучкості національної економіки, зайнятості та доходів населення здобула широке визнання на всіх рівнях та знайшла свій вияв у здійсненні спеціальних заходів державної політики щодо підтримки розвитку малого бізнесу в Україні.

    Проте дієвість заходів політики підтримки  малого і середнього бізнесу виявилася недостатньою. Малі й середні підприємства в Україні продовжують стикатися з суттєвими перешкодами власному розвитку як на рівні державної політики, так і на рівні ринкового середовища.Можна стверджувати, що підприємства цієї сфери поки що не посіли належного місця у структурі національної економіки. Відтак побудова моделі економічного розвитку, яка передбачала б максимально можливе поширення позитивних тенденцій економічної динаміки на всі складові економічної системи, поки що залишається серед визначальних завдань державної економічної стратегії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 1

      ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МЕХАНІЗМУ  РЕГУЛЮВАННЯ

    РОЗВИТКУ  МАЛОГО БІЗНЕСУ 

    1.1 Законодавча база для визначення  сутності малих підприємств в  Україні 

    Формування державної політики підтримки малого бізнесу в Україні починається з 1991 року, з прийняття Закону України “Про підприємництво” та утворення Державного комітету України зі сприяння малим підприємствам і підприємництву. Закон України “Про підприємництво” визначив загальні правові, економічні та соціальні засади, умови здійснення підприємницької діяльності, а також визначив правові основи державного регулювання та підтримки підприємництва, відносин суб’єктів підприємницької діяльності та держави.

    Закон України “Про підприємства в Україні”, прийнятий у 1991 році, визначав критерієм віднесення підприємства до категорії малих чисельність працюючих, причому – диференційовано залежно від галузі, у якій функціонувало дане підприємство. Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва”, який набрав чинності з 1 січня 1999 року, критерії було змінено. До суб’єктів малого підприємництва відносилися юридичні особи, чисельність найманих працівників на яких не перевищувала 50 осіб, також було обмежено річний оборот коштів. Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва”, прийнятий у 2004 році, визнає суб’єктами малого підприємництва фізичних осіб-підприємців, річний оборот яких не перевищує 500 тисяч гривень на рік, та юридичних осіб, на яких працює не більше 50 осіб та обсяг річного валового доходу яких не перевищує 500000 євро.

    Початок новому етапу розвитку державної  політики підтримки малого бізнесу  поклало схвалення Кабінетом  Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, закріплення свободи підприємництва в Конституції України. Одним з механізмів підтримки малого підприємництва стала державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 2003-2007 рр., розроблена Міністерством економіки відповідно до положень Концепції державної політики розвитку малого підприємництва. Метою Програми було визначено забезпечення сталого розвитку малого підприємництва як невід’ємної складової ринкової економіки та головного чинника створення нових робочих місць.  

    Зі створенням Державного комітету з питань підприємництва (Держпідприємництва, нині Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва) почався наступний етап політики державної підтримки малих підприємств. Важливим кроком у цьому напрямі стало підписання Президентом України Указу “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності”. Згаданий Указ заклав основи єдиної регуляторної політики у сфері підприємництва. На рівні державної політики було визнано необхідність зменшення державного втручання в підприємницьку діяльність, відмови від патерналізму з боку держави по відношенню до малого бізнесу, формування середовища, сприятливого для розвитку підприємництва, шляхом усунення адміністративних бюрократичних бар’єрів. Створення Держпідприємництва забезпечило інституціалізацію зазначених політичних орієнтирів[3,с.227]. 

    Також було прийнято майже 20 указів Президента України з питань розвитку підприємництва, Верховною Радою України прийнято закони України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про державну підтримку малого підприємництва”, “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”, а також “Про захист економічної конкуренції”, окремі норми якого передбачають виняток для малих та середніх підприємців у частині положень, що жорстко регулюють дії суб’єктів господарювання у сфері економічної конкуренції.

    З метою недопущення звуження змісту та обсягу права громадян на підприємницьку діяльність особлива увага Держпідприємництвом та його територіальними органами приділялась обґрунтуванню доцільності втручання держави у відповідні сфери підприємницької діяльності, адекватності та ефективності пропонованих шляхів та способів розв’язання порушених у проектах питань, характеристикам очікуваних соціально-економічних наслідків запроваджених заходів. Протягом 2005 року Держпідприємництвом з метою залучення широких кіл підприємців, громадських організацій до всебічного опрацювання найважливіших регуляторних актів було винесено на публічне обговорення 19 проектів регуляторних актів, які зачіпають інтереси підприємців[2,с.422]. У двох  випадках після публічного обговорення розробниками проектів було прийнято рішення про відкликання проектів регуляторних актів через недоцільність їхнього прийняття.