У табл.1 [6] подано дані щодо техніко-технологічних умов праці. Проаналізувавши дану інформацію, можемо зробити висновки, що на робочому місці машиніста-екструдера фактори важкість та напруженість праці не перевищують допустимі нормативні рівні, що дозволяє констатувати про наявність нормальних умов праці для нього.

       Розгляд санітарно-гігієнічних норм буде проводитись щодо таких показників, як рівень шуму, чистоти повітря та якість метеорологічних факторів у робочій зоні.

Таблиця 2

Показники санітарно-гігієнічних норм на робочому місці

       Проаналізувавши дані, наведені у табл.2 [7], [9], можна констатувати, що показники мікроклімату, наявності шкідливих речовин у повітрі та рівень шуму відповідають діючим нормам, а отже це підтверджує, що для даного робочого місця характерні нормальні умови праці, проте необхідно підвищити освітленість робочого місця.

       Також варто додати, що небезпека ураження електричним струмом, хімічними  речовинами або радіоактивним випромінюванням  відсутня, оскільки устаткування є новітнім та надійним, що нівелює можливість ураження електричним струмом, а ймовірності ураження хімічними речовинами або радіоактивним випромінюванням взагалі немає, оскільки у виробничому процесі відсутні вищезазначені фактори впливу.

       Ергономічні чинники є сприятливими для продуктивної праці, оскільки конструкція машин  повністю відповідає психофізіологічним та антропометричним характеристикам  виконавців, при цьому, за опитуванням  самих працівників, машини є зручними та легкими у користуванні.

       Виробниче приміщення є просторим, а верстати пофарбовані у приємний для очей оранжевий колір, що може бути доказом  наявності й позитивних естетичних чинників у процесі забезпечення нормальних умов праці. Також для  працівників обладнані спеціальні зони відпочинку, де вони можуть втамувати спрагу та, за потреби, зробити коротку перерву.

       Щодо  організації праці, то праця більшості  працівників є нормованою, виробничий процес здійснюється у дві зміни, що дозволяє без суттєвих затримок здійснювати виробничий процес, при цьому, завдяки перерві між днями, устаткування не зношується так швидко, як би це було при безперервному виробництві, а отже безпека і умови праці від цього покращуються, оскільки обладнання є надійним.

       Матеріальні умови праці на підприємстві є прийнятними, оскільки працівники стабільно та вчасно отримують заробітну плату, а за якісне та повне виконання норм передбачаються премії, у розмірі 5% від ставки зарплати.

       Проведений  ґрунтовний аналіз умов праці на виробництві  дає змогу зрозуміти, що керівництво відповідально ставиться до питання умов та охорони праці, що й дозволяє даному підприємству бути лідером у своїй сфері на ринку України, проте все-ж невирішеною є проблема із освітленістю робочих місць.

4. Економічна  ефективність заходів  з покращення умов праці

       Заходи  з покращення умов праці на підприємстві чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва. Загалом існує чотири групи показників, які визначають ефективність заходів щодо поліпшення умов та охорони праці:

1. Зміна стану умов і охорони праці;
2. Соціальні;
3. Соціально-економічні;
4. Економічні.

       Економічні  результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці виражаються  у вигляді економії за рахунок  зменшення збитків унаслідок  аварій, нещасних випадків і професійних захворювань.

       Основними загальними показниками економічної  ефективності заходів щодо покращення умов праці, які визначають доцільність  їх впровадження, є ріст економічної  ефективності та річний економічний  ефект, тобто економія затрат.

       Отже, проаналізуємо деякі показники економічної ефективності:

1. Відносна економія (вивільнення) чисельності працівників (Е_ч), для визначення якої необхідно знати зміну фонду робочого часу в результаті скорочення його втрат і невиробничих затрат праці. 
   , де Ф_д та Ф_п – фонд робочого часу в середньому на одного працівника до та після впровадження нововведень; Ч – середньоспискова чисельність працівників;
2. Приріст продуктивності праці в результаті економії чисельності працівників.  
   , де Е_ч – відносна економія (вивільнення) чисельності працівників після застосування заходів; Ч_ср – розрахункова середньоспискова чисельність працюючих, порахована на об’єм виробництва планового періоду по виробітку базового періоду.
3. Приріст об’єму виробництва.  
   , де В₁ та В₂ – річний об’єм випуску до і після впровадження заходів.
4. Приріст об’єму виробництва. 
   , де У₁ – умовно-постійні витрати на одиницю продукції;
5. Економія від зниження капіталовкладень в результаті кращого використання устаткування. 
   , де Ф_б – балансова вартість устаткування; Е_н – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності.

       На  основі даних формул здійснимо розрахунок економічної ефективності підвищення освітленості приміщень на підприємстві подібному до того, що розглядається. Вихідні дані не відображають досвід конкретного підприємства, а засновані на вивченні статистичними службами багатьох підприємств, де проводились роботи по покращенню умов праці.

       Підвищення освітленості з 65 до 350 люкс, завдяки заміні простих лампочок на люмінесцентні, дозволило зменшити втрати робочого часу та невиробничі затрати праці.

       До  впровадження заходу річний випуск продукції  становив 2748900 у.о., після – 2871700 у.о., річний фонд часу одного працівника до впровадження заходу становив 219 днів, після – 230. Середньоспискова чисельність працівників складає 227 чол., річний виробіток одного працівника в базовому періоді – 13000 у.о., умовно-постійні затрати – 238400 у.о., вартість технологічного обладнання – 150000 у.о., вартість проведення заходів – 31 у.о.

       На  основі проведених розрахунків одержуємо, що відносна економія чисельності працівників  склала 16 чол., приріст продуктивності праці склав 7,8%, приріст об’єму виробництва – 4,4%, економія на умовно-постійних затратах – 10490 у.о., економія від покращення використання обладнання – 990 у.о., річний економічний ефект – 11475 у.о., що свідчить про надзвичайно високу рентабельність впроваджених заходів (затрати – 31 у.о., а ефект – 11475 у.о.).[10, с.189-191]

Висновки

       Створення нормальних умов праці полягає у  забезпеченні прийнятної обстановки на робочому місці – ліквідація важких фізичних робіт, праці у шкідливих  або аварійних умовах, зниження її монотонності, нервової напруги.

       Прогресивний  досвід ТОВ “Дайсан” довів, що приділення уваги умовам праці на підприємстві є одним з ключових чинників його росту та нормального функціонування, при цьому приклад даного підприємства може послужити багатьом українським підприємствам, оскільки за дослідженнями вітчизняних вчених у сфері матеріального виробництва кожен третій, а на окремих підприємствах кожен другий працівник працює в несприятливих умовах, що веде до негативних наслідків для розвитку нашої економіки. [5]

       Розглянуті  вище приклади впровадження заходів щодо покращення умов праці свідчать про можливість досягнення реального економічного ефекту від даних заходів. Проте умови праці необхідно розуміти як результат дії багатьох взаємопов’язаних факторів виробничого та соціально-психологічного характеру. Тому, проводячи заходи щодо покращення умов праці на підприємстві, вищому керівництву, інженерним службам необхідно враховувати всі фактори умов праці. Від цього й залежатиме економічна ефективність запроваджених заходів.

       Умови праці на підприємстві як умови життя працівників в процесі їх діяльності є одночасно й елементом виробничої системи та об’єктом організації, планування та управління. Тому зміни умов праці неможливі без втручання в виробничий процес. Тобто необхідно спів ставляти, з однієї сторони, умови праці, з іншої – технологію виробничих процесів.

Список використаної літератури

1. А.Бодюк. Праця людини як складова виробничого процесу// Україна: аспекти праці. – 2003. - №8.
2. Генкин. Экономика и социология труда
3. Завіновська Г.Т. Економіка праці 2001
4. І.Миценко. дослідження соціально-економічної категорії “Безпека умов праці”// Україна: аспекти праці. – 2002. - №7.
5. Основні напрями та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві// Інститут соціології НАН України;
6. Протокол про “проведення дослідження важкості та напруженості праці
7. Протокол про “проведення дослідження метеорологічних факторів”
8. Протокол про “проведення дослідження повітря робочої зони”
9. Протокол про “проведення дослідження шумового навантаження та інфразвуку”
10. Рофе А.И. Экономика труда: - учебник – М.: КНОРУС, 2010. – 400с.;
11. Щур Д. Л. Аттестация робочих мест по новым правилам [Текст] // Кадры предприятия. М. - № 9. – 2008. – с. 55-67;