Управіння конкурентоспроможністю потенціалу підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Июня 2013 в 13:59, лекция

Описание работы

1. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства та її рівні.
2. Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.
3. Прикладні моделі оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

Работа содержит 1 файл

7. управіння конкурентоспроможністю потенціалу підприємства конк.doc

— 709.50 Кб (Скачать)

 

    1. Ранг конкурентоспроможності потенціалу підприємства визначається за формулою:

РКПП = КС * (1 - РКС)

 

    1. рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства розраховується, як середній ранг конкурентоспроможності за всією номенклатурою продукції.

Конкурентоспроможність продукції  поза сумнівом є головною складовою  конкурентоспроможності потенціалу підприємства, але не треба забувати, що до його складу входять не менш важливі елементи: виробничий, фінансовий, управлінський потенціал і т. ін., конкурентоспроможність яких слід ураховувати під час визначення остаточного рівня конкурентоспроможності потенціалу.

 

03.11.09

Практичне заняття:   Тема 8. СИСТЕМА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Питання для підготовки до практичного  заняття

 

  1. Поняття і суть антикризового управління потенціалом підприємства
  2. Заходи щодо виходу підприємства з кризи

 

Матераіли для підготовки до практичного заняття.

 

1.Поняття  і суть антикризового управління потенціалом підприємства

 

Антикризове управління є  найважливішим важелем підприємницької  активності. Проте у вітчизняній  літературі немає єдиної думки щодо змісту цього терміну.

Частину економістів зводять  антикризове управління в основному до чисто фінансового процесу, який пов'язаний з ліквідацією заборгованості підприємства; інші зводять антикризове управління до діяльності менеджерів підприємства в умовах банкрутства; деякі фахівці орієнтують цей вид діяльності підприємств на швидкі фінансові заходи, які забезпечують короткострокову економічну ефективність підприємства.

Таким чином, антикризове управління представляє комплекс інструментів зовнішнього і внутрішнього впливу на підприємство, яке проявляє ознаки кризового стану або знаходиться в кризі.

Метою антикризового управління є розробка і реалізація заходів, які направлені на попередження виникнення негативних явищ, які приводять до кризового стану підприємство, забезпечення його фінансової стійкості і стійкого положення на ринку при різних змінах економікою середовища.

Показниками, які характеризують стан підприємства як кризове:

1. Зниження розмірів  прибутку і рентабельності, внаслідок  чого погіршується фінансовий  стан підприємства. 

2. Збитковість підприємства, в результаті якої зменшується або повністю вичерпуються резервні фонди підприємства. 

3. Неплатоспроможність,  яка може привести до припинення  діяльності підприємства.

У таких умовах можна  фіксувати банкрутство підприємства. Банкрутство фактично починається, коли підприємство через відсутність фінансових ресурсів, нездатний виконати свої фінансові зобов'язання перед партнерами.

Виходячи з принципу неплатоспроможності, боржник може бути визнаний банкротом, якщо він не розраховується з кредитором впродовж трьох місяців.

Ефективність антикризового  управління обумовлена здатністю фірми  конструктивно реагувати на зміни, які загрожують її нормальному функціонуванню.

Ця здатність не залежить від того, здійснюється процедура  банкрутства або тільки виникає  її загроза. І в першому і в другому випадку необхідне застосування антикризових рішень, сукупність яких і є антикризовим управлінням.

Для здійснення процедури  управління кризовим підприємством  дають оцінку таким характеристикам:

- кредитному портфелю  підприємства; 

- коефіцієнту важливості довга;

- якості фінансового  стану підприємства;

- ознакам неплатоспроможності  підприємства.

Для характеристики кризового  портфеля розглядають: суму кредиту, кількість  днів до погашення кредиту, ставку штрафу за прострочений термін погашення кредиту.

Як кредити розглядаються  всі засоби, одержані не тільки в  кредитних організаціях, але і  у вигляді відстрочень по платежах до бюджету і позабюджетних фондів, у вигляді авансів постачальників.

На основі цих показників формується показник важливості кредиту - коефіцієнт важливості довга.

 

Коефіцієнт важливості довга – інтегральний показник, який розраховується по значеннях характеристик елементу кредитного портфеля, який дозволяє ранжирувати всі кредити по ступеню важливості, тобто визначити пріоритети при здійсненні контролю за їх погашенням.

Коефіцієнт важливості боргу розраховується з використанням  мультиплікативної моделі 

 

Кважі = Аі * Хі,

 

де, Аі – вектор-строчка, який складається з питомої ваги відповідних значень показників і- го кредиту; 

      Хі - вектор-стовпець, який складається із значень  відповідних показників і-го кредиту.

 

Питома вага показників визначається, виходячи з управлінської  концепції керівництва підприємств, і залежить від того, якому показнику  при оцінці кредиту дається більше значення, а так само від того, як впливає цей показник на важливість боргу: якщо вплив прямий пропорційний, питома вага більше одиниці, якщо навпаки - менше одиниці.

Як показник, який якісно оцінює стан підприємства щодо його спроможності, використовується:

якість фінансового  стану - комплексна оцінка підприємства у момент аналізу.

Вимірювання якості фінансового  стану слід здійснити не по фінансовій звітності, а на основі аналізу договорів  підприємства і зіставлення графіка  платежів по кредиту з календарем.

Для визначення якості фінансового  стану використовують декілька ступенів якості: здатне підприємство, передкризове, кризове підприємство, нездібне підприємство (після рішення Арбітражного суду).

Часто важливо визначити  глибину нездатності підприємства.

На етапі попереднього аналізу можна користуватися  якісним і кількісним вимірюваннями.

 

 

 

 

Критерії ступенів якості фінансового стану підприємства

 

Умова

Ступінь

Графік платежів по боргах виконується

Більше половини боргів прострочене до двох місяців від терміну договору

Більше ?  боргів прострочено  до двох місяців від терміну договору

Якщо хоча б один борг прострочений більш ніж на три  місяці.

Здатне

Передкризове

 

Кризове

 

Нездібне


 

 

 

Мал. 13. Попереднє вимірювання  глибини нездатності

 

 

Якісне вимірювання  дозволяє визначити, наскільки борги  підприємства заважають йому працювати. Кількісне вимірювання свідчить про те, скільком кредиторам із загальної  кількості підприємство прострочило виплати по боргах.

 

  1. Заходи щодо виходу підприємства з кризи

 

При  виявленні в  результаті попереднього аналізу ознак  нездатності необхідно використовувати  антикризові заходи, мета яких - реалізація комплексу заходів щодо повернення  підприємства до здатності. Для цього проводиться комплексний аналіз фінансового стану (комплексність аналізу полягає в його повноті). Аналізуються причини погіршення якості і заходу щодо стабілізації фінансового стану підприємства.

 

 



 

Мал. 14. Процес виходу підприємство з кризи

 

Відповідно до причин, які були виявлені в процесі аналізу, проводиться заходи по фіксації і  мінімізації нездатності, мету яких вивести підприємство на рівень нормально  функціонуючого.

Процес виходу підприємства з кризи є набором заходів направлених на поступальне поліпшення якості фінансового стану і перехід підприємства з розряду кризових в розряд здатних:

- комплексний аналіз  якості фінансового стану; 

-финансовая стабілізація  нездібного підприємства;

- аналіз можливостей фінансового оздоровлення;

- розробка інвестиційної  програми для виходу підприємства  з кризи; 

- вихід підприємства  з кризового стану.

Таким чином, аналіз якості фінансового стану включає:

- етап виявлення причин  кризи; 

- фінансова стабілізація нездібного підприємства;

- етап жорсткої фінансової  політики підприємства для пошуку  виходу з ситуації, яка склалася;

- аналіз можливостей  фінансового оздоровлення;

- етап пошуку альтернатив,  їх техніко-економічного обгрунтування,  вибору кращого способу виходу з кризи;

- розробка інвестиційної  програми виходу з кризи;

- етап реалізації заходів  щодо підготовки підприємства  до фінансового оздоровлення; вихід  підприємства з кризи;

- етап поліпшення якості  фінансового стану і доведення  підприємства до здатності.  

 

Контрольні  питання:

 

  1. Дайте визначення поняття антикризового управління підприємством?
  2. Які показники характеризують роботу підприємства як кризового?
  3. Охарактеризуйте поняття «коефіцієнт важливості боргу»?
  4. Перерахуйте критерії ступенів якості фінансового стану підприємства.
  5. Назвіть основні етапи процесу виходу підприємства з кризи?
  6. Охарактеризуйте основні етапи аналізу якості фінансового стану?

 

ТЕСТИ:

1. Функціональна складова економічної  безпеки підприємства, яка забезпечує технологічну незалежність і досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу підприємства, — це:

а) фінансова;                                       

б) технико-технологічна;

в) інформаційна;

г) силова.

 

2. Функціональна складова економічної безпеки підприємства, яка забезпечує якісну правову захищеність всіх аспектів діяльності підприємства, — це:

а) фінансова;

б)  силова;                           

в) інформаційна;

г)  політико-правова.              

 

3. Функціональна складова економічної безпеки підприємства, яка забезпечує захист інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства, — це:

а)финансовая;                  

б) інтелектуальна і кадрова; 

в) інформаційна;             

г) політико-правова.

 

4. Функціональна    складова    економічної  безпеки, підприємства, яка забезпечує ефективну організацію,   безпеки персоналу підприємства, його капіталу і майна, а також комерційних інтересів, — це:

а) фінансова;                                   

б) інтелектуальна і кадрова;    

в) силова;                                

г) політико-правова.

 

5. Зміна стратегічних цілей діяльності підприємства або способів досягнення цих цілей для досягнення економічної  безпеки — це:                      

а) адаптивна реакція;

б) процес адаптації;

в) концепція економічної  безпеки;

г) напрям економічної  безпеки.

 

6. Процес внесення змін у функціонування внутрішніх систем і діяльність підрозділів підприємства — це:

а) адаптивна реакція;

б) процес адаптації;

в) концепція економічної  безпеки;                     

г) напрям економічної  безпеки.

 

7. Здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, направлених на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових, форм як можливість привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити об'єм випуску продукції, підвищити ефективність виробництва — це:                      

а) реструктуризація підприємства;                   

б) санація підприємства;                    

в) перепрофілювання підприємства.     

  

8. Комплекс послідовних взаємозалежних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, направлених на висновок суб'єкта ведення господарства з кризи і досягнення їм прибутковості і конкурентоспроможності, — це:

а) реструктуризація підприємства;           

б) санація підприємства;

в) перепрофілювання підприємства.

Информация о работе Управіння конкурентоспроможністю потенціалу підприємства