Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

1.За   суб'єктами

1.1. Міжорганізаційні - складаються між різними організаціями,   1.2.Внутрішньоорганізаційні- складаються в  середині організації

2.   За обсягом влади

           2.1. Стосунки по горизонталі, координація - між      учасниками, які мають однаковий обсяг влади. Учасники не підпорядковані один одному і

мають однакові права у здійсненні спільної   діяльності;

         2.2. Стосунки по вертикалі, субординація - між керуючим та керованим,    

             підпорядкованість об'єкта суб'єкту.

3.   За способом спілкування

3.1 .Безпосередні, міжособові - спілкування "обличчям  до обличчя"

3.2. Опосередковані, безособові, наприклад, за допомогою  документів

4.    Залежно від ступеня регламентованості

4.1. Формальні  - офіційно оформлені документами: (статутами, положеннями, інструкціями), що визначають права, обов'язки, відповідальність працівників.

.4.2. Неформальні - офіційно неоформлені ніякими документами, складаються між учасниками  діяльності на основі взаємної симпатії, антипатії,

спільності  чи розбіжності інтересів та інших  особистих причин. 

МЕТОДИ  ДОСЛІДЖЕННЯ У  МЕНЕДЖМЕНТІ 

 Дослідження - процедура аналізу дійсності, що дозволяє систематизувати факти про процеси та явища, що вивчаються, про їх зв'язки, відносини та залежності.

          Дослідження включає ряд етапів.

ЕТАП                              ЗМІСТ     ДІЯЛЬНОСТІ         

1.Підготовчий              Визначення задач та об'єкта

                                          робочої гіпотези та методики    

 

2. Основний                  Збирання та обробка інформації   

3. Заключний                Інтерпретація даних

                                          та формулювання висновків   

 

         Для дослідженнявикористовують три основні підходи:

Метод дослідження - спосіб, шлях одержання необхідної інформації про процеси та явища. 

       Групи методів дослідження:

     1.Загальнонаукові методи .

            - Аналізу та синтезу;

             Індукції (Рух думки  від одиничного до загального) і Дедукції (рух    думки від загального до одиничного) ;

             Історичного і  логічного;

     2. Групування і систематизація вихідних даних про об'єкт  дослідження.

     3. Методи моделювання. Основні види моделей:

3.1. Вербальні - характеризують об'єкт описово, словами літературної мови (розділи бізнес-плану)

3.2.  Фізичні - подають об'єкт у зменшеному вигляді (моделі автомобілів, літаків, макети планування поверхів будівель)

3.3. Аналогові - зображують досліджуваний об'єкт у вигляді аналога, який поводиться як реальний об'єкт, не будучи ним (графічні залежності, схеми організаційної структури тощо)

3.4. Математичні - сукупність математичних співвідношень, які відображують залежність вихідних змінних від вхідних (лінійне і нелінійне, динамічне моделювання, теорія масового обслуговування, кореляційний та факторний аналіз, теорія графів та  інші)

       4. Експеримент- спосіб одержати інформацію про зміну

об'єкта, який вивчається, під впливом керованих  факторів. Проведення експерименту включає постановку мети, розробку програми, пряме спостереження за процесом, систематизацію та обробку даних.

      5. методи соціально-психологічних наук.

5.1. Спостереження - безпосереднє цілеспрямоване сприйняття та реєстрація процесів.

5.2. Опитування - це отримання відповідей на запитання.

• усні (інтерв'ю) та письмові (анкетування);

• очні та заочні (поштові, телефонні, преса);           

•  експертні  та масові;

•  вибіркові  та суцільні.

           Дозволяє отримати інформацію швидко і дешево; частина відомостей, які повідомляються у анкетах та інтерв'ю, навмисне або ненавмисне викривляються опитуваними. Застосовують при цьому:

  Анкету - опитувальний лист - це сукупність упорядкованих за змістом та формою питань.

  Інтерв'ю - (англ. interview - бесіда) - його напрям задається цілями дослідження.

   Тестування - (англ. test - проба) - техніка вивчення і вимірювання складних явищ, рис особи, які не піддаються безпосередньому спостереженню.

 

          6. Соціометрія - кількісне оцінювання міжособистісних відносин у групі.

      Кожний з названих методів використовується не ізольовано, а в комплексі. Це дозволяє одержати більш повні та всебічні результати дослідження. 

Особливості управлінської праці 

• творча,, переважно розумова, яка здійснюється людиною переважно у вигляді нервово-психічних зусиль. .
• Операції: слухання, читання, мовлення, контактування, спостереження за дією, мислення  тощо.
• непродуктивна, участь у створенні матеріальних благ відбувається не прямо, а опосередковано, через працю інших осіб. - продуктом управлінської праці є не товари та послуги а рішення,.
• Відмінні    предмет праці -    ІНФОРМАЦІЯ

                         засоби праці -         інтелект людини , оргтехніка;

                      результат  -         УПРАВЛІНСЬКІ   РІШЕННЯ 

Функціональні аспекти управлінської праці:

1.    Евристична - має виражений творчий  характер, пов'язана з постановкою  проблеми, аналізом ситуації, пошуком  шляхів розв'язання.

2.    Адміністративна - цілеспрямований  вплив керівника на підлеглих  з метою виконання ними поставлених завдань.

Операції:  

2. 1 . Розпорядчі - доведення рішень до виконавців;

2.2. Координаційні - взаємопов'язаний, узгодження діяльності виконавців;

2.3. Контрольні - перевірка виконання;

2.4. Службово-комунікативні - приймання та передавання інформації.

3.    Операторська - виконання стереотипних  операцій, необхідних для інформаційного  забезпечення процесу управління.

      Операції:

         3.1. Документування -складання,оформлення, приймання, зберігання документів;

         3.2. Первинно-облікові - збирання статистичної, бухгалтерської та іншої інформації про господарські та інші процеси в організації;

         3.3.  Комунікаційно-технічні — кодування та Декодування інформації, введення інформації до ЕОМ;

         3.4. Обчислювальні та формально-логічні (розрахунки за заданим алгоритмом).

    Управлінська праця  характеризується також:

• насиченістю  великим числом дій (переважно короткочасних);

• різноманітністю  видів діяльності;

• фрагментарністю  діяльності;

• частим втручанням ззовні;

• широкою  мережею контактів, які виходять далеко за межі робочої групи;

• переважанням мовного (усного) спілкування з оточуючими.