Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

  Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

.

План  лекції 

1.  Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності.
2. Управлінські відносини як предмет менеджменту.
3. Менеджмент як система наукових знань.
4. Методи дослідження: діалектичний, конкретно-історичний, системний підхід.

     1. Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності.  

    Менеджмент  як наука сформувався і розвивався впродовж багатьох десятиліть у США і країнах Західної Європи. Широке залучення його надбань у практику сприяло ефективній діяльності економічних суб'єктів, удосконаленню механізмів управління ними, пошуку дієвих методів господарювання і забезпечило провідну роль цих країн у світовому господарстві.

    Менеджмент  оперує певними економічними категоріями, ключовими серед яких є «об'єкт» і «суб'єкт».

    Предмет, об'єкт і суб'єкт менеджменту

    Менеджмент  як вид діяльності націлений на продуктивне використання організацією залучених із зовнішнього середовища ресурсів і досягнення поставлених цілей.

    Менеджмент  (англ. manage – управляти) — вид діяльності, спрямованої на працівників організації з метою координації їх дій для досягнення поставлених перед організацією цілей.

    Вирішення актуальних для бізнесу завдань  забезпечується раціональною і гнучкою взаємодією всіх елементів організації, що можливо завдяки створенню ефективної системи менеджменту.

    Система менеджменту — сукупність взаємопов'язаних елементів організації, що взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем для досягнення поставлених цілей на основі оптимального використання трудових, матеріальних, фінансових ресурсів. 

    У вітчизняній практиці поряд з  терміном «менеджмент» використовують термін «управління», хоча сфера застосування його дещо ширша. Термін «управління» вживають щодо управління технічними системами (автомобілем, верстатом тощо); управління соціальними процесами (через інститути громадянського суспільства); управління соціально-економічним розвитком країни (через систему її органів державного управління та місцевого самоврядування), управління господарською діяльністю організацій, що функціонують у системі ринкових відносин.

     

    Менеджмент  охоплює процеси планування, організування, мотивації та контролю, у ході яких формуються і досягаються означені цілі. Характерною особливістю сучасного менеджменту є тісний зв'язок з соціологією, психологією, конкретними емпіричними дослідженнями організації.

    Оксфордський  словник англійської мови дає  такі тлумачення «менеджменту»:

    1. Менеджмент — це спосіб та  манера спілкування з людьми (працівниками).

    2.  Менеджмент – це влада та мистецтво управління.

    3. Менеджмент — це вміння та  адміністративні навички організувати ефективну роботу апарату управління (служб працівників).

    4. Менеджмент — це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.

    Отже, не існує однозначного визначення менеджменту. В організації його можна розглядати як специфічний апарат, як спеціальний інструмент, що використовується з метою впорядкування структури, впливу на зовнішні та внутрішні фактори результативності та продуктивності, мобілізації та ефективного використання всіх видів ресурсів задля досягнення цілей.

    Провідна  роль у системі менеджменту належить менеджерам — керівникам нової формації, які мають всебічні знання у галузях економіки, психології, соціології, інноватики, володіють сучасними інформаційними технологіями, технікою ділового спілкування, завдяки чому вміють чітко визначити стратегічні цілі організації і консолідувати дії персоналу для їх досягнення. Зусилля менеджерів спрямовуються не лише на створення оптимальної архітектури організації, яка б сприяла раціональному розподілові праці, впорядковувала комунікаційні процеси, а й на формування високої культури людської співпраці.

    Успіхи  чи невдачі вітчизняних підприємств  значною мірою зумовлені наявністю чи відсутністю знань специфіки управлінської діяльності у людей, які ними керують, причому не лише у професійних менеджерів, а й у фахівців економічних, маркетингових чи фінансових служб. Тому вивчення менеджменту як науки є обов'язковою складовою підготовки фахівців економічних спеціальностей у всьому світі. В Україні дисципліна «Менеджмент» є нормативною складовою напряму підготовки «Економіка і підприємництво» і входить у відповідний державний стандарт освіти.

    Менеджмент  як вид діяльності охоплює не лише технічний бік функціонування організації — виробничі процеси, а й її соціальну складову — людей, оскільки організація є соціотехнічною системою. Елементи, на які націлена ця діяльність, утворюють об'єкти менеджменту, що мають певні просторові й часові межі. 

    Об'єкт  менеджменту (об'єкт  управління) – виробниче-господарська організація та її зовнішнє оточення. 

    Організація складається з підрозділів, кожен  з яких має свою сферу діяльності, а отже, потребує застосування специфічних прийомів і методів впливу на нього. Такі підрозділи виступають також об'єктами управління, але до них частіше застосовують термін «керована система».

    Здійснює  функції управління суб'єкт менеджменту, яким може бути одна людина чи група  людей. 

    Суб'єкт  менеджменту (суб'єкт  управління) — скеровувач управлінських дій.

      

       Якщо управління має офіційний  характер, то суб'єкт управління  організаційно і юридичне оформляється  як посада чи сукупність посад,  що утворюють підрозділ управління. У такому разі він утворює керуючу систему.

    Від суб'єкта управління слід відрізняти суб'єкт  управлінської діяльності, яким може бути тільки фізична особа, індивід. Саме через суб'єктів управлінської діяльності, які можуть належати як до суб'єкта, так і до об'єкта управління, реалізуються управлінські відносини. 

    Суб'єкт  управлінської діяльності — особа, що реалізує управлінські відносини.

 

       Через управлінські відносини  менеджери (суб'єкти управлінської  діяльності) впливають на організацію  та її зовнішнє середовище. Ефективність  цього впливу залежить від раціональної побудови управлінських відносин, тому вони є предметом менеджменту як науки. 

    Предмет менеджменту — система виробничих відносин, яка формується в організації між працівниками керуючої та керованої систем у процесі створення продукту, призначеного для потреб ринку. 

    Використання  теоретичних і практичних надбань  західного менеджменту у вітчизняній  практиці управління дасть змогу керівникам організацій посилити їх гнучкість, мобільність, забезпечить позитивні структурні зрушення, а значить, сприятиме підвищенню ефективності їх діяльності. 

1. СУТНІСТЬ  УПРАВЛІННЯ і МЕНЕДЖМЕНТУ 

Управління - усвідомлена цілеспрямована діяльність людини, за допомогою якої вона впорядковує  і підкоряє своїм  інтересам елементи зовнішнього середовища - суспільства, живої та неживої природи, техніки тощо. 

Взаємодія суб'єкта та об'єкта управління: 

 Суб'єкт управління - це група людей  або особа, які здійснюють управлінський вплив, той, хто керує.

  Об'єкт управління - підрозділ або організація в цілому, на які спрямовано управлінський вплив, те, чим керують.  

Система управління = суб'єкт + об'єкт + зв'язки між  ними 

         Умови ефективної взаємодії суб'єкта та об'єкта управління:

• суб'єкт  та об'єкт управління мають відповідати один одному та повинні бути сумісними один з одним;

• в  рамках єдності суб'єкт і об'єкт  управління мають бути відносно самостійними,

• як суб'єкт  так і об'єкт управління мають  здійснювати між собою двосторонню взаємодію, засновану на принципах зворотного зв'язку, реагуючи на управлінську інформацію, отриману від партнера;

• як суб'єкт, так і об'єкт управління мають  бути зацікавлені в чіткій взаємодії: один - віддача необхідних у даній ситуації команд, інший - їх своєчасне і точне виконання. 

Термін  „управління” є набагато ширшим ніж  термін "менеджмент“ 

Термін  "менеджмент" застосовується лише в управлінні соціально-економічними процесами на рівні підприємства, що діє в умовах ринку 

Термін "менеджмент" (англ. " manage " - управляти, віл лат.

"тапus" - рука) - буквально має значення "керівництво" /рос. -"руководство" людьми.

 Менеджмент - інтеграційний процес, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації та управляють ними шляхом визначення цілей і розробки способів їх досягнення, скеровуючи працю, інтелект,. мотиви поведінки людей, які працюють в організації.

ЦЕ:

• Специфічна діяльність
• Наука і навчальна дисципліна
• Мистецтво

Менеджмент - це самостійний вид професійної діяльності, спрямованої на досягнення певних визначених цілей у ході господарської діяльності підприємства, яке діє в умовах ринку .

Менеджмент - це управління в умовах ринку.

Господарча  діяльність у визначенні менеджменту - це діяльність

     • у будь-якій галузі економіки: промисловість, торгівля, банківська справа, страхова справа, ...

      • у будь-якій сфері діяльності підприємства: виробництво, фінанси,    збут,...

 яка  спрямована на одержання прибутку як кінцевого результату.

  Наука управління - це упорядкована сукупність знань, яка становить теоретичну базу практики управління, має свої

• предмет вивчення (управлінські відносини)
• об 'єкти дослідження (організації)
• методи дослідження,
• специфічні проблеми і підходи до їх рішення.

Управлінські  відносини -.

  Працівники у ході спільної діяльності і управління вступають у певні відносини, які називають управлінськими, вони і є предметом дослідження менеджменту

Їх  класифікують: