Рівень бідності в різних країнах та Україні

Періоди економічних потрясінь супроводжуються посиленням диференціації доходу різних груп населення. Диференціація доходів викликає гостру соціальну проблему бідності.
Бідність — це неможливість внаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному сус¬пільству в конкретний період часу. Це означає, що бідні верстви насе¬лення не можуть відповідно харчуватися, оплачувати житло та кому¬нальні послуги, лікуватися та відпочивати, вчитися самі та забезпе¬чити оплату навчання своїм дітям.
Бідність — це неможливість підтримувати міні¬мальний рівень споживання, що визначається на основі фізіологіч¬них, соціальних та культурно обумовлених нормативів.
Згідно з першим означен¬ням бідними вважаються ті, рівень життя яких є нижчим за певний середній стандарт суспільства, а за другим — ті, рівень життя яких є нижчим за визначений суспільством мінімальний рівень.
У документах ООН підкреслюються чотири основних прояви бід-ності: 1) коротке життя; 2) низька професійно-освітня підготовка; 3) позбавлення економічної бази нормального життя — чистої пит¬ної води, медичних послуг, якісного харчування; 4) усунення від сус¬пільного життя.
Зміст, критерії та визначення бідності змінюються з розвитком цивілізації і залежать від політичного устрою суспільства. Люди можуть бути бідними за стандартами економічно розвинутих країн і заможними за стандартами країн, що розвиваються.
Розрізняють бідність за стандартами цивілізації в цілому (хроно-логічними) і бідність за стандартами кожної конкретної країни. До першого типу відносять населення "бідних" країн і майже не відно¬сять населення "багатих" країн. А бідність за стандартами кожної конкретної країни існує в усіх державах і суттєво не залежить від за¬гального рівня добробуту населення.

Вступ
1. Бідність як суспільно-історичне явище
2. Зміст та визначення категорії «бідність»
3. Чисельність бідного населення в різних країнах світу
4. Рівень бідності в Україні.
5. Висновок
6. Список використаної літератури.