Ресурси підприємства їх характеристика та класифікація за різними ознаками

Курсова робота

на тему:

«Ресурси підприємства

їх характеристика та класифікація

за різними ознаками»

Зміст

Вступ

1. Характеристика та класифікація ресурсів підприємства

1.1 Ресурси засобів праці (матеріальні й нематеріальні)

1.2 Ресурси предметів праці

1.3 Трудові ресурси

2. Класифікація ресурсів як активів підприємства

3. Класифікація джерел формування ресурсів

4.

Висновки

Література

Вступ

Тема даної курсової  є досить актуальною, тому що вона розкриває суть поняття «ресурси підприємства», дає змогу навчитися класифікувати активи і пасиви підприємства, а також групувати ресурси за їх приналежністю до основних елементів процесу.

Мета даної теми: ознайомити з суттю поняття «ресурси підприємства», підходами до класифікації ресурсів підприємства з позицій процесу, підходами до класифікації ресурсів та джерел їх утворення в бухгалтерському балансі підприємства, поняттям активів як сукупності економічних ресурсів підприємства, принципами розподілу активів на оборотні й необоротні та відмінностями зобов'язань і капіталу як пасивів бухгалтерського балансу підприємства.

1. Характеристика та класифікація ресурсів підприємства

Термін «ресурси» (від французького ressource - допоміжний засіб) тлумачиться як засоби, запаси, можливості, джерела доходів. Під засобами розуміють прийоми, способи дії для досягнення чого-небудь, а також предмети, пристосування (або їх сукупність), необхідні для здійснення будь-якої діяльності. Для ефективного функціонування підприємство повинно визначити й організувати численні взаємопов'язані види діяльності.

Процесом можна вважати діяльність, у якій використовуються ресурси та яка управляється для уможливлення перетворення входів на виходи. Часто вихід одного процесу безпосередньо служить входом іншого.

Перевагою такого підходу для підприємства є передбачуваний безперервний контроль сумісності окремих процесів у рамках системи, їх сполучення і взаємодії.

Процесний підхід передбачає:

                   розуміння і виконання вимог (як входів);

                   розгляд процесів з погляду додавання цінності;

                   одержання результатів виконання (як виходів) й ефективності процесу (як залежності між одержаним результатом і використаними ресурсами);

                   постійне вдосконалення процесів на підставі об'єктивних вимірювань.

Процеси за їх призначенням і значущістю можна характеризувати в двох аспектах: як процеси, придатні для створення цінностей, і як процеси, придатні для вирішення стратегічних завдань. Залежно від спроможності створювати цінності процеси поділяються на три категорії:

                   процеси, що безпосередньо створюють цінності (як правило, пов'язані з основною спеціалізацією підприємства: процеси проектування продукції, її виробництва, сервісу тощо);

                   процеси, що забезпечують можливості для створення цінностей (переважно процеси управління підприємством);

                   підтримуючі процеси (інші процеси, що не віднесені до перших двох категорій, наприклад, процеси обліку, підвищення кваліфікації персоналу тощо).

До предметів праці належать матеріальні й нематеріальні об 'єкти, на які спрямований процес з метою їх видозмінювання. Внаслідок остаточного видозмінювання предметів праці утворюється продукт як результат (вихід) процесу. Продуктом процесу можуть бути матеріальна й нематеріальна продукція, роботи, послуги. До матеріальних предметів праці відносяться, наприклад, сировина, матеріали, комплектуючі вироби, а також матеріальні об'єкти, щодо яких виконуються роботи чи надаються послуги. До предметів праці, які не мають матеріальної форми, можна віднести об'єкти проектування, теоретичних досліджень, а також права користування природними ресурсами тощо.

Засоби праці включають матеріальні й нематеріальні знаряддя, а також умови праці.За допомогою знарядь праці відбувається безпосередній вплив на предмети праці, внаслідок якого предмети праці видозмінюються. До матеріальних знарядь праці належать машини, устаткування, прилади, інструменти та інше. До нематеріальних знарядь праці можна віднести програмні продукти, виробничі «ноу-хау» тощо. Прикладом засобів праці, що створюють необхідні матеріальніумови праці, є земля, будівлі, споруди, господарський інвентар та інше. До засобів праці як умов праці, що не мають матеріальної форми, відносяться право на провадження діяльності, права користування земельною ділянкою, будівлею тощо.

Праця людей полягає у виконанні трудових функцій, процедур й операцій, специфіка яких залежить від особливостей процесу, та зумовлюється складом і розподілом персоналу підприємства за категоріями, спеціальностями, посадами, рівнем кваліфікації, набутими навичками та досвідом тощо.

Інформація є мірою усунення невизначеності ситуації щодо стану та взаємозв’язків між першими трьома основними елементами процесу. Під інформацією розуміють сукупність даних, які мають новизну й корисність.

Інформація може бути об'єктивною (уречевленою в будь-якому продукті: товарах, послугах, знаннях тощо) та суб'єктивною (віддзеркаленою, організованою людьми).

Процесний підхід до класифікації ресурсів базується на їх групуванні відповідно до основних елементів процесу.

Класифікація ресурсів за їх належністю до основних елементів процесу використовується при ресурсному забезпеченні підприємства. [1, с. 66-68]

1.1 Ресурси засобів праці (матеріальні й нематеріальні)

ресурс праця трудовий актив

Основні фонди - це засоби праці, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, не змінюючи при цьому своєї первинної форми. їх вартість переноситься на вартість готової продукції частинами в міру зношення шляхом амортизаційних відрахувань. Класифікацію основних фондів підприємства подано в табл. 3.

Таблиця 3

Основні фонди підприємства

За функціональним призначенням основні фонди поділяються на виробничі й невиробничі. До виробничих належать основні фонди, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі або обслуговують його.

До невиробничих належать основні фонди, які не беруть участі у виробничому процесі, але перебувають на балансі промислового підприємства. Наприклад, це відомчі житлові будинки, дитячі садки, лікарні тощо. Оскільки невиробничі фонди не беруть участі у виробничому процесі, то їх вартість не переноситься на вартість готової продукції. їх зношення відшкодовується за рахунок бюджетних або інших асигнувань.

Залежно від участі у процесі виробництва, тобто від ступеня їх впливу на предмет праці, основні фонди поділяються на активну і пасивну частини. До активної частини належать: робочі машини й механізми, транспортні засоби, силові машини і устаткування, технологічні лінії, виробничий інструмент, інвентар тощо, до пасивної - будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо.

Матеріальний склад основних фондів підприємства розглянемо через типове групування основних фондів.

Будівлі - будівельні об’єкти, призначені для створення необхідних умов праці. Тут розміщуються основні, допоміжні та обслуговуючі виробництва, лабораторії, управлінській апарат підприємства тощо.

Споруди - інженерно-будівельні об'єкти, призначені для здійснення технічних або технологічних функцій, пов'язаних з виробництвом. Це насосні станції, тунелі, мости, очисні споруди, естакади тощо.

Передавальні пристрої. За їх допомогою передається енергія різних видів: електрична, теплова, механічна, а також рідкі й газоподібні речовини. Це нафтопроводи, газопроводи тощо.

4.Машини та обладнання:

а)силові машини і устаткування, призначені для виробітку та перетворення енергії - генератори, двигуни тощо;

б)робочі машини та устаткування, які використовуються безпосередньо для роботи з предметом праці - верстати, преси, молоти тощо;

в)вимірювальні та регулюючі пристрої, лабораторне обладнання;

г)обчислювальна техніка;

д)інші машини й обладнання.

Транспортні засоби - для транспортування вантажів і людей у межах підприємства та поза ним.

Інструменти всіх видів та оснащення, що кріпиться до машин і призначене для обробки виробів.

Виробничий та господарський інвентар - для полегшення виробничих операцій: робочі столи, верстати, тара для зберігання сипких речовин; інвентар конторського призначення: шафи, столи, інші офісні меблі, комп'ютери, копіювальна техніка тощо.

8. Інші основні фонди - бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові споруди, інвентарна тара, предмети прокату, природні ресурси.[3, с. 44-46]

Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмінними рисами цих ресурсів є брак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання.

Поняття «нематеріальні ресурси» використовується для характеристики сукупності об’єктів інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність у широкому розумінні - це юридична категорія, яка застосовується для:

– визначення результатів творчої праці людини (творів науки, техніки, мистецтва та інших видів діяльності);

– позначення належності таких результатів творчої праці відповідним суб’єктам творчої діяльності;

– закріплення за цими суб’єктами особистих немайнових і майнових прав, пов’язаних із розробкою та використанням створених ними інтелектуальних продуктів.

У складі об’єктів інтелектуальної власності виокремлюють:

1) об’єкти промислової власності. З-поміж об’єктів промислової власності окремо також виділяють так звані засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту і виготовлюваної ними продукції, робіт, послуг (знаки для товарів і послуг, фірмове найменування, зазначення походження товарів);

2) об’єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами;

3) інші (нетрадиційні) об’єкти інтелектуальної власності [2, с. 135].

1.2 Ресурси предметів праці

Виробничі запаси - це предмети праці, які містяться на складі у вигляді запасів і призначені для переробки у виробничому процесі.

Виробничі запаси складаються із сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів, мастильних матеріалів, палива, тари, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів праці.

Малоцінними та швидкозношуваними є предмети праці, які використовуються як засоби праці протягом року чи менше або вартість яких не перевищує 100-кратного (для бюджетних організацій 50-кратного) розміру мінімальної заробітної плати праці.

Незавершене виробництво - це продукція, яка ще не пройшла всі стадії обробки. У вартісному вираженні - це витрати на придбання матеріалів, запасних частин, сировини, на заробітну плату й інші кошти, необхідні для продовження процесу виробництва.