Проектування трудових процесів в бригаді

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2013 в 11:05, контрольная работа

Описание работы

Трудовий колектив являє собою об'єднання всіх працівників, які здійснюють спільну трудову діяльність на підприємстві. Під організацією праці трудових колективів слід розуміти організацію праці колективів цехів, дільниць, бригад, спеціальних груп працівників, в основі якої лежать поділ і кооперація праці. Серед колективних форм організації праці провідне місце належить виробничій бригаді, де досягається найбільш тісна кооперація працівників, яка притаманна внутрішньодільничній кооперації.

Содержание

Основні положення по проектуванню бригадної організації праці
Колективний трудовий процес як об’єкт проектування трудових процесів
Проектування організації та обслуговування робочих місць на підприємстві
Використана література

Работа содержит 1 файл

бригада.doc

— 447.50 Кб (Скачать)

 Психологічна межа  характеризується певними нормами, перевищення яких викликає у працюючих дискомфорт.

 Фізіологічна межа  характеризується такими нормативами,  перевищення яких потребує припинення  роботи.

 Важливим завданням  у поліпшенні організації праці  є встановлення найдоцільніших  режимів праці та відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий та місячний режими праці та відпочинку. Вони формуються з урахуванням працездатності людини і змінюються протягом доби (рис. 2), що береться до уваги передусім у змінному та добовому режимах.

Змінний режим визначає загальну тривалість робочої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці  та частоту регламентованих перерв на відпочинок (рис.3).

Кількість регламентованих  перерв на відпочинок визначається залежно від ступеня і характеру стомлення. Перерви на відпочинок установлюються в періоди, які трохи випереджають зниження працездатності, для того щоб запобігти різкому розвиткові стомлення.

 Добовий режим праці  та відпочинку включає кількість  змін на добу, час відновлення працездатності між змінами.

 Тижневий режим  праці та відпочинку передбачає  різні графіки роботи, кількість  вихідних днів на тиждень, роботу  у вихідні та святкові дні.  Графіки роботи передбачають  порядок чергування змін.

 Місячний режим  праці та відпочинку визначає кількість робочих та неробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які йдуть у відпустку, тривалість основних та додаткових відпусток. Режим праці та відпочинку регулюється Кодексом законів про працю України.

 Щоб оцінити техніко-організаційний рівень робочих місць, використовують такі показники:

    • для робочих місць з устаткуванням: продуктивність обладнання, що застосовується; відповідність його вимогам щодо якості продукції; використання технічних особливостей устаткування; прогресивність технологічного процесу, що застосовується; технологічна оснащеність робочого місця;
    • для робочих місць без устаткування: виправданість використання ручної праці; технічний рівень і якість інструменту, що використовується; забезпеченість виконавців інструментом (комплектність, технічний стан, наявність необхідного резерву);
    • організаційний рівень робочого місця: раціональність планування; організаційна оснащеність, кількість і трудомісткість постійно закріплених робіт, змінність та ін.;
    • умови праці та техніка безпеки: відповідність санітарно-гігієнічних умов нормативним вимогам; дотримання норм безпеки праці; забезпечення спецодягом та взуттям відповідно до встановлених стандартів.

 Робоче місце за  умовами праці оцінюється з  урахуванням впливу всіх чинників виробничого середовища і трудового процесу на працюючих. На підставі комплексної оцінки робочі місця зараховують до одного з видів умов праці: з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці; зі шкідливими і важкими умовами праці; зі шкідливими умовами праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Нормування праці:  Підручник / За ред. В. М. Данюка  і В. М. Абра-мова. - К.: 1995. - 208 с.

2. Стивенсон В. Дж. Управление  производством: Пер. с англ. - М.: Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. - 928 с.

3. Герасимчук В. Г.  Розвиток підприємств: діагностика,  стратегія, ефективність. - К.: Вища  шк., 1995. - 265 с.

4. Гупалов В. К. Управление  рабочим временем. - М.: Финансы и  статистика, 1998. - 240 с.

5. Завіновська Г. Т.  Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 200 с.

6. Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних  ситуацій: Навч. посібник / За ред.  С. Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 1999. - 328 с.

7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.  Покропивного. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

8. Казанцев А. К., Подлесных  В. И., Серова Л. С. Практический  менеджмент: В деловых играх, хозяйственных  ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1998 - 367 с.

9. Кожекин Г. Я., Синица А. М. Организация производства: Учеб. пособие. - Минск: Экоперспектива, 1998. - 334 с.

10. Курочкин А. С.  Организация производства: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2001 - 216 с.

 

 




Информация о работе Проектування трудових процесів в бригаді