Проблеми та шляхи вдосконалення дивідендної політики підприємств

З огляду на те, що вартість акцій ВАТ «ЦГЗК» на фондовому ринку України зросла, рентабельність акції становила 4,0, у той час я к коефіцієнт виплати дивідендів становив 0,93. Це достатньо велике значення показника, що характеризує прагнення підприємства якнайшвидше погасити перед акціонерами заборгованість за невиплати минулих років. Так я к прибуток підприємства збільшився, дивідендний дохід одного акціонера за рік досяг рівня 280,23 грн. на рік, що є позитивною тенденцією і говорить про ефективність нової дивідендної політики.

              Проаналізуємо стан виплати дивідендів по ВАТ «ІнГЗК». Розрахунки занесемо в таблицю 3.5.

Таблиця 3.5

Аналіз динаміки показників, що характеризують дивідендну політику ВАТ «ІнГЗК» за 2009 та прогнозний 2010  роки

Аналізуючи дані таблиці, можна стверджувати, що по ВАТ «ІнГЗК» всі наведені показники є більш високими. Позитивним є також факт поступового збільшення частки прибутку, що розподіляється між акціонерами. Так, у 2009 році ця частка становила 36%, у 2010 році – 89%. Дивідендний дохід одного акціонера за рік також збільшується і в 2010 році становить 170,32 грн. на рік, що є позитивною тенденцією і говорить про ефективність запропонованої нової дивідендної політики.

Проте, варто зазначити, що дивідендний розподіл корпоративного прибутку – справа самих акціонерів,  вирішення  якої  поставлено  в  залежність  від  економічного й  фінансового  стану корпорації, її конкурентоспроможності, особливостей оподаткування доходів громадян тощо. Відтак ідеальної моделі дивідендної політики не існує. У філософії бізнесу й господарській  практиці  переважної  більшості  вітчизняних  акціонерних  товариств,  на відміну від зарубіжних компаній, дивідендна політика ще не стала дієвим інструментом корпоративного управління. Причинами цього є не лише низький рівень корпоративної й загальної правової культури, а й слабкість конкурентного середовища на внутрішньому ринку, численні прогалини в системі державного регулювання національної економіки,  зрощення великого  бізнесу  з  політикою  та  державним  управлінням.  Проведене дослідження  переконує  в  необхідності  поглиблення  ринкових  реформ,  забезпечення  їх  системності,  послідовності  й  рішучості.  Стійке  зростання  ринкової  капіталізації  українських  компаній,  у  тому  числі  й  завдяки  ефективній  дивідендній  політиці, потрібно розглядати як критерій успіху стратегії реформ.