Проблеми розвитку акціонерної форми господарювання та шляхи їх вирішення

     Таким чином, у цьому випадку метою  державного регулювання фінансів акціонерних  товариств є законодавче забезпечення вимоги, згідно з якою відбувається закріплення гарантійного характеру  статутного капіталу, що повинен визначати мінімальний розмір майна, який гарантує інтереси кредиторів. Тому на акціонерні товариства тепер дивитимуться через призму величини його статутного капіталу, а ситуація, коли товариство з мільйонним розміром статутного капіталу не має чистих активів, стає неможливою.

     У разі емісії акцій за рахунок нарахованих  дивідендів та індексації балансової вартості основних фондів продаж акцій  не здійснюється, а структура акціонерного капіталу не змінюється, хоча розмір статутного капіталу збільшується. За своєю суттю реінвестиція дивідендів є додатковою емісією за рахунок прибутку підприємства, наявність якого, за підсумками фінансового року, є обов’язковою. У такому випадку існують певні переваги з точки зору оподаткування акціонерного товариства. Згідно з пп. 7.8.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 року акціонерне товариство не робить авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 25% від суми дивідендів, призначеної для виплати, за умови, що така виплата не змінює пропорцій участі усіх акціонерів. Відповідно до пп. 3.2.7 Закону України «Про податок на додану вартість» така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ. За допомогою такого підходу до оподаткування реінвестованих дивідендів держава стимулює розподіл прибутку, спрямований на збільшення величини статутного капіталу акціонерних товариств. Для фінансування довгострокових інвестиційних проектів акціонерні товариства останнім часом розпочали активну діяльність на борговому сегменті фінансового ринку, використовуючи з цією метою такий фінансовий інструмент, як корпоративні облігації.

     Щодо  формування боргового капіталу шляхом випуску корпоративних облігацій, то законодавством для  акціонерних  товариств встановлювалося обмеження  на обсяг таких емісій величиною  статутного фонду. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 року акціонерні товариства могли випускати облігації на суму не більше 25% від розміру статутного фонду і лише після повної оплати усіх випущених акцій. Обмеження щодо випуску облігацій іншими видами підприємств не встановлені. Зазначені умови створили негативну практику, коли при обмеженні емісійних можливостей акціонерних товариств випуск облігації їхніми дочірніми структурами фактично нічим не регулювався.

      Висновок

     Отже, основним вираженням акціонерних форм власності є акціонерні товариства. Ефективне функціонування акціонерних  товариств визначається такими обставинами, що одні обумовлені самою сутністю акціонерного товариства, інші – умінням  вести його виробничу, комерційну і господарську діяльність.

     Перша група обставин: ступінь правової захищеності прав акціонерів від  некоректних дій управляючих, наявність  реальної можливості контролю господарської  діяльності та управління з боку акціонерів. Так, зміни Статуту, розмірів статутного капіталу, вибори керуючих органів, затвердження річних результатів діяльності, реорганізація і ліквідація товариства – це компетенція зборів акціонерів. Дані чинники створюють умови для проведення ефективної інвестиційної політики за рахунок широкого залучення коштів внутрішніх і зовнішніх акціонерів.

     Друга група обставин – скорочення витрат виробництва, підвищення якості виробів, що випускаються, оптимальна маркетингова політика – це впливає на ефективність діяльності будь-якої виробничої чи комерційної структури.

     За сучасних умов перешкодою у здійсненні ефективної політики управління структурою фінансового забезпечення є низька ліквідність цінних паперів. Тому без становлення ефективно організованих сегментів ринку акцій і корпоративних облігацій передчасно говорити про ефективність управління структурою капіталу вітчизняних акціонерних товариств.

     В курсовій роботі запропоновано визначено, що комплексним інструментом державного регулювання акціонерних форм господарювання економіки виступає державне підприємництво. Тому шляхи вирішення проблем функціонування акціонерних форм власності розглядаються через призму державного регулювання, а саме автор пропонує вирішити проблеми шляхом: 1) засобів бюджетно-податкової політики через доходи й видатки центрального уряду і місцевих адміністрацій, тобто через державний бюджет; 2) податок на прибуток підприємств слід розглядати у взаємозв'язку з особистим прибутковим податком фізичних осіб; 3) активне державне регулювання залучення акціонерного та боргового капіталу. 

      Література

1. Новое в законодательстве Украины о предпринимательстве (Серия «Законы Украины»), Харьков, «Одиссей», 1998-255 с.
2. Єщенко П.С., Балкін Ю.І. сучасна економіка, навч.посіб.-К., Вища шк.,2005 – 327 с.
3. Основи економічної теорії: Підручник. Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві. Ю.В. Ніколенко, М.М. Віденко, А.В. Шегун та ін., К., Либідь, 2004 – 272 с.
4. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономики. Учеб.пособие – К., Вища шк. – Знання, 1998 – 478 с.
5. Сугеев И.В. Экономика предприятия. Учеб. пособие, М., Финансы и статистика, 2004 – 304 с.
6. Грузинов В.П. и др.. Экономика предприятия. Ученик для ВУЗов (под ред.. проф. Грузинова В.П.), М., банки и биржи, ЮНИТИ, 2008 - 535 с.
7. Економіка підприємства. Навч.посіб. За ред.. А.В. Шегун – К., Знання, 2005 – 431 с.
8. Василик О.Д. Теорія фінансів., К., НІОС, 2009– 328 с.
9. Журнал «Фондовий ринок», №22, 2007
10. Економіка підприємства. Підручник за редакцією С.Ф. По кропивного, К., КНЕУ, 2001 – 528 с.
11. Чечетов М. Трансформація відносин власності в Україні// Економіка України. - 2004, № 9.-С. 4-13.
12. Рибалкін В., Мамичева Л. Акціонерна власність - внутрішня основа формування та функціонування соціального ринкового господарства// Економіка України. - 2008, № 2. - С. 45-52.
13. Кудин С.І. Акціонерна власність в умовах ринкової трансформації економіки України/ авт. дис. - Львів. - 2003. - 21 с.
14. Логвиненко В., Лазня 1 Організаційно-економічні форми приватизації// Економіка України. - 1993, № 10. - С. 34-40.
15. Чижова В. Регіональні особливості зміни форми власності в Україні// Економіка України. - 1999, № 7. - С. 36-42.
16. Закон України "Про господарські товариства"// Відомості Верховної Ради України. - 1991, № 49.
17. Закон Української РСР "Про цінні папери та фондову біржу"// Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991, № 3.  
18. Журнал «Актуальні проблеми економіки» № 5, 2010
19. Журнал «Фінанси України» №2, 2004; №4, 2007; №9, 2008
20. Журнал «Економіка і держава» №1, 2008