Поняття і системи місцевого самоврядування в Україні

    Місцевий  бюджет має дохідну та видаткову  частини. Доходи місцевих бюджетів мають бути достатніми для ефективного здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування та формуються:

      По-перше, за рахунок власних джерел (місцеві податки і збори), що відповідає вимогам Європейської Хартії місцевого самоврядування, ст. 9 якої прямо передбачає, що принаймні частина коштів місцевого самоврядування повинна надходити за рахунок місцевих зборів і податків.

    По-друге, до доходів місцевих бюджетів зараховуються  закріплені доходи, тобто закріплені законом загальнодержавні податки, збори та інші обов'язкові платежі.

    По-третє, до дохідної частини місцевих бюджетів можуть входити кошти з державного бюджету, які передаються з метою  надання фінансової підтримки місцевого  самоврядування з боку держави, яка  гарантує органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. При цьому мінімальні розміри місцевих бюджетів мають визначатися на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом. Фінансова допомога місцевому самоврядуванню з боку держави може здійснюватися в формі дотації або субвенції.

Дотації - це кошти, які передаються до місцевого бюджету з державного бюджету у випадках, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів недостатньо для формування мінімального розміру місцевого бюджету. Використання дотацій не мас цільового призначення, вони виділяються державою на безвідплатній та безповоротній основі.

Субвенції - це кошти, які виділяються з державного бюджету на певний строк для фінансування конкретних програм з метою соціально-економічного вирівнювання відповідних територій.

    Кошти державного бюджету, що передаються  у вигляді дотацій, субвенцій, розподіляються обласними радами між районними  бюджетами і бюджетами міст обласного  значення у розмірах, необхідних для  формування дохідних частин не нижче  мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з обласного бюджету спільних проектів територіальних громад. Кошти обласного бюджету, передані державою у вигляді дотацій, субвенцій зараховуються до районних бюджетів і розподіляються районними радами між місцевими бюджетами.

    По-четверте, до дохідної частини місцевого бюджету  включаються кошти, необхідні для  фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням  органами місцевого самоврядування, повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів виконавчої влади.

Сільські, селищні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних  місцевих бюджетів, визначають напрями  їх використання. Розмір і цільове спрямування видатків, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад визначаються видатковою частиною місцевих бюджетів, яка включає видатки поточного бюджету (спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримаються за рахунок бюджетних асигнувань) і видатки бюджету розвитку (спрямовуються на реалізацію програм соціаіьно-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних із здійсненням Інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням).

Гарантії  місцевого самоврядування

    Здійснення  місцевого самоврядування в Україні  забезпечується системою гарантій, під  якими розуміють економічні, політичні  та правові умови і засоби повної і ефективної реалізації територіальними громадами, органами місцевого самоврядування завдань та функцій місцевого самоврядування. Найважливіші правові гарантії місцевого самоврядування отримали закріплення в Конституції України та Законі «Про місцеве самоврядування в Україні».

Механізм  правового забезпечення місцевого самоврядування:

 І. Правові  гаранті захисту (Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самовряднування самостійно вирішують надані їм повноваження)

- Конституційні  гаранти

- Судові  гарантії.

 II. Державний  і громадський контроль(Державний нагляд, політико-правовий контроль у формі депутатських запитів, парламентських слухань, судовий контроль, контроль в особі засобів масової інформації, політичних партій і громадських організацій)

 ІІІ. Юридична відповідальність (конституційно-правова відповідальність, майнова або цивільно-правова).Гарантіями організаційної самостійності місцевого самоврядування є:

- положення  Конституції України про те, що  органи місцевого самоврядування  не входять до єдиної системи  органів державної влади (ст. 5), а служба в органах місцевої о самоврядування виступає самостійним видом публічної служби (ст. 38);

- віднесення  питань обрання органів місцевого  самоврядування, обрання чи призначення  посадових осіб місцевого самоврядування  до повноважень місцевого самоврядування;

-встановлена  Законом «Про місцеве самоврядування  в Україні» (ст. 71) заборона органам  виконавчої влади та їх посадовим  особам втручатися в законну  діяльність органів та посадових  осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень та в інших випадках, передбачених законом;

-встановлена  Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 21) заборона обмежувати права територіальних громад на місцеве самоврядування за винятком умов воєнного чи надзвичайного стану.

Гарантіями  фінансово-економічної самостійності  місцевого самоврядування є:

-встановлення  Конституцією України (ст. 142) матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування;

- положення  Конституції України щодо захисту  законом права комунальної власності  на рівних умовах з правами  власності інших суб'єктів (ст. 13);

-закріплення  обов'язків держави фінансувати здійснення окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих органам місцевого самоврядування (ст. 143 Конституції України) та компенсувати витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами (ст. 67 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»);

- передбачена  Законом «Про місцеве самоврядування  в Україні» (ст. 61) заборона втручання  державних органів у процес  складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів, за винятком випадків, передбачених законом;

- передбачений  Законом «Про місцеве самоврядування  в Україні» (ст. 62) обов'язок держави  фінансово підтримувати місцеве  самоврядування, брати участь у  формуванні доходів місцевих  бюджетів, здійснювати контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком, гарантувати органам місцевого самоврядування доходну бачу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб;

- передбачене  Законом «Про місцеве самоврядування  в Україні» (ст. ст. 68-70) право органів  місцевого самоврядування мати  позабюджетні кошти, встановлювати  місцеві податки і збори, випускати  місцеві позики, лотереї та цінні  папери тощо.

Гарантіями  захисту прав місцевого самоврядування є:

- передбачені  Конституцією України обов'язковість  до виконання на відповідній  території актів органів місцевого  самоврядування (ст. 144) та судовий  порядок захисту права місцевого  самоврядування (ст. '45);

- передбачене Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) право органів та посадових осіб місцевого самоврядування звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

- встановлена  Законом «Про місцеве самоврядування  в Україні» (ст. 72) підзвітність і  підконтрольність місцевих державних  адміністрацій районним, обласним радам;

- передбачена  Законом «Про місцеве самоврядування  в Україні» (ст. 75) відповідальність  органів та посадових осіб  місцевого самоврядування перед  територіальними громадами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

  Місцеве самоврядування – основоположних принципів здійснення влади у державі, яка прагне стати правовою, принципів які безпосередньо втілений у Конституції України (ст. 7), а отже, став однією з конституційних основ нашої держави.

 Місцеве  самоврядування є невід’ємним  елементом громадянського суспільства,  яке прагне побудувати Україна.  Отже, в міру становлення такого  суспільства буде відбуватися  і становлення та розвиток  місцевого самоврядування в Україні.

           Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

           У свою чергу сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Серед «інших» органів місцевої самоорганізації населення Закон України від 21 травня 1997 р. «По місцеве самоврядування в Україні», крім будинкових, вуличних, квартальних, називає також форми безпосереднього волевиявлення народу — місцеві референдуми, загальні збори громадян, громадські слухання. Органи місцевого самоврядування села, селища, міста для більш активного здійснення своїх прав та обов'язків можуть також об'єднуватися в асоціації, інші форми добровільних об'єднань.

    До органів місцевого самоврядування, таких, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, Конституція України та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносять районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

         Органами місцевої влади в АРК Закон України від 17 березня 1995 р. «Про Автономну Республіку Крим» називає сільські, селищні, районні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи.

        Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування

управляють  майном, що є в комунальній власності, яку складають рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Використана література 

1. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" // Відомості Верховної  Ради України. – 1997.- Розділ І .
2. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - ст. 5, 140, 142, 143, 145.
3. Савчук П.С., Самойленко Ю.П. Основи правознавства. Посіб. для абітурієнтів.- К.: А.С.К., 2002.-208 с.
4. Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Правознавство: Навчальний посібник для студеньів денної та заочної форм навчання усіх спеціальностей. – Ж.: ЖДТУ, 2003. – 482 с.