Організація та техніка операцій на міжнародних товарних біржах

При угодах з коротким строком  поставки спекулятивні операції обмежені тільки грою на підвищення ціни. Однак  у ринкових умовах практично відсутня вірогідність значного збільшення ціни в період між покупкою і поставкою, що обумовить спекулятивні дії.

Сама природа спотової угоди передбачає власне закупку  товарів з огляду на здійснення виробничої чи подальшої торговельної діяльності, оскільки для спекуляції на товарних біржах існують більш ефективні  механізми. Однак якщо у практиці біржової діяльності виникає ситуація із збільшенням ціни на товар, проданий за угодою з коротким строком поставки, то продукція скуповується з тим, щоб на момент поставки продати її за вищою ціною.

Угоди з відстроченою поставкою ("форвард") 
Такі угоди - це взаємопередача прав і обов'язків на реальний товар з відстроченим терміном поставки.

Угода з відстроченою поставкою  оформляється як договір поставки. Продавець бере зобов'язання здійснити  поставку закупленого товару у строк, обумовлений угодою, а покупець бере зобов'язання прийняти товар та здійснити  оплату за цінами контракту у випадку, якщо відсутній повний розрахунок чи передплата при укладенні угоди. 
Особливість угоди з відстроченою поставкою полягає в різниці у часі укладення угоди та поставкою товару покупцеві. Тривалість періоду між моментом укладення угоди та поставкою товару встановлюється кожною біржею залежно від його асортименту. Так, на агропродукцію - це термін 3, 6, 9 місяців. За цей період часу контракт може продаватись кілька разів, аж поки не буде вичерпано його термін дії.  
Об'єктом торгівлі при форвардних угодах, як правило, є товар, який буде вироблено (вирощено) на момент його поставки. 
Переваги укладення угод з відстроченою поставкою (форвард) виявляються в значній економії витрат на зберігання продукції, а головне - дають змогу товаровиробнику самому авансувати майбутнє виробництво.

Як свідчить досвід, за мірою  становлення ринкових відносин обсяги форвардних угод зростають і, як правило, домінують у торгівлі реальним товаром.

Однак при укладенні угоди  з відстроченою поставкою існує  ціновий ризик, оскільки ціна на реалізований товар з поставкою у майбутньому  може змінитися, що спричинить фінансові  втрати одного з контрагентів.

В ринкових умовах, у разі виникнення такої ситуації, втрати від зміни у ціні є однаковими як для продавця, так і для покупця. Однак в умовах формування ринкових відносин, які супроводжуються високим  рівнем інфляції, фінансові втрати від зміни у цінах завжди має  продавець. У цьому зв'язку товарні  біржі передбачають у Правилах біржової торгівлі систему заходів по страхуванню  від цінового ризику, які будуть розглянуті далі.

При форвардних угодах існує  також і ризик непоставки товару в обумовлені строки. Такі ситуації можуть виникати у двох випадках.

По-перше, це пов'язано із специфікою виробництва товару, і  перш за все агропродукції. Поставки можуть бути менших обсягів, інших якісних  параметрів або взагалі не здійснюватися, оскільки товар може бути не вироблений.

По-друге, коли при укладенні  форвардної угоди продавець початкове  не передбачає поставку товару. Мета такої  угоди полягає у прагненні продавця одержати авансування, яке використовується як безкоштовний кредит з боку покупця.

Угода із заставою

Така угода передбачає сплату одним контрагентом іншому обумовленої  суми грошової застави на момент укладення  біржового контракту, як гарантії виконання  своїх зобов'язань. 
Залежно від природи (змісту) передбачуваних ризиків невиконання контрагентом зобов'язань по угоді з відстроченою поставкою заставу вносить покупець або продавець, що й обумовлює укладення:

1.1. Угоди із заставою  на покупку, яка передбачає  гарантійні виплати з боку  покупця, що забезпечує страхування  своєчасних розрахунків і засвідчує рівень його платоспроможності;

1.2. Угоди із заставою на продаж, яка передбачає гарантійні виплати з боку продавця, що забезпечує страхування своєчасної поставки реального товару. Крім грошових перерахувань гарантійним внеском можуть бути і певні обсяги товару, який буде поставлятися покупцеві. 
Рівень застави коливається в межах від 1 до 100 % вартості контракту.

Угоди з премією

Така угода дає можливість будь-якому з контрагентів на основі попередньо виплаченого обумовленого рівня премії володіти правом висунути вимогу контрагентові щодо умов виконання  зобов'язання аж до повної відмови від  нього. 

Використання угоди з  премією на біржовому товарному  ринку не впливає і не змінює сутності форвардної угоди на реальний товар, однак дає змогу контрагентові  мобільніше використовувати у своїх  інтересах термін до поставки реального  товару згідно з умовами контракту.

Модель використання угоди  з премією вибирається кожною біржею індивідуально. Так, наприклад, правом поставити вимогу можуть володіти тільки продавці чи тільки покупці. У випадку, коли обмеження додатково не вводяться, то умови такої угоди поширюються на всіх контрагентів.

Угода з умовою

Це угода на поставку реального  товару, при якій продаж одного виду товару супроводжується одночасно  покупкою іншого реального товару. Укладаються такі угоди у процесі  публічного торгу, а розрахунки мають грошову основу.

Угоди з умовою використовуються на біржах реального товару і особливо прийнятні в умовах формування ринкових відносин. 
Однак досвід свідчить, що в укладенні угод з умовою більше зацікавлені контрагенти, ніж брокери.

Зацікавленість клієнтів полягає в тому, що, пропускаючи  одну з торговельних стадій, вони можуть одночасно, тобто в межах однієї угоди, за поставку свого товару одержувати потрібний інший вид товару. Такий  вид угоди не завжди є ефективним для брокера, оскільки в межах  одного контракту необхідно забезпечити  максимально прийнятний варіант  товарної взаємозадоволеності клієнтів.

Бартерні угоди

Це угоди, які укладаються  на умовах передачі прав власності  на товари без грошової оплати, тобто  є товарообмінними операціями за схемою "товар" = "товар", або "товар" = "товар + гроші". 
Характерним для бартерних угод є те, що товарообмінні операції на товарній біржі можуть здійснюватися за двох умов:

* участі біржового посередника, тобто брокера;

* без його участі з  обов'язковою реєстрацією товарообмінних  операцій у вигляді біржових угод.

 

 

 

3. Біржові операції, їх види та особливості.

Біржові операції за своєю суттю – це купівля і  продаж цінних паперів. Вони здійснюються з різними цілями. Цінні папери купують для одержання доходів  від них у вигляді дивідендів або процентів. У цьому випадку  покупцями є інвестори. Вони можуть продавати свої цінні папери з  метою придбання акцій та облігацій, які приносять вищий дохід, або  коли відчувають потребу у грошах.

Крім того, купівлею-продажем цінних паперів займаються для одержання  доходів у вигляді курсової різниці. Основний об’єкт таких біржових операцій – звичайні акції, оскільки їх курс найбільше зазнає коливань. Для торговця цінними паперами немає значення, у якому напрямі змінюється їх курс. Для нього важливо передбачити  цей напрям. Якщо він передбачає, що курс цінних паперів підніметься, то він скуповує їх з тим, щоб пізніше  перепродати за вищою ціною і  навпаки.

Операції (торговельні  угоди) з цінними паперами на біржі  здійснюються за певними правилами. Найчастіше цінні папери продаються і купуються стандартними пакетами.

На фондовій біржі  продаються і купуються, як правило, раніше випущені папери відкритих корпорацій за умови, що вони допущені для обігу  на біржі. Цінні папери нового випуску, як правило, за передплатою розміщуються в інвестиційних дилерів і  спочатку реалізуються через позабіржовий ринок. Тільки після цього компанія може спробувати одержати допуск для  своїх цінних паперів на фондову  біржу, тобто домогтися включення  їх у список паперів, які котируються  на біржі .

До біржового  обігу за рішенням біржового комітету допускаються цінні папери лише великих  і відомих компаній. Щоб бути включеною  у цей обіг, корпорація повинна  відповідати суворим кількісним і якісним критеріям та дати згоду  на дотримання правил операцій, які  існують на цій біржі. На біржах існують  різні критерії допуску цінних паперів  до обігу. Важливим з них є: порівняно  великий випуск цінних паперів, публічне їх розміщення серед широкого кола власників, наявність у корпорації емітента робочого капіталу у певному мінімальному розмірі, прибуткова діяльність цієї корпорації протягом кількох останніх років.

Обмежений допуск цінних паперів для обігу на біржі  спричинив створення на початку 80-х років на основних фондових біржах окремих секцій, що дістали назву  других ринків . До цінних паперів, які  допускаються біржею на цей ринок, висуваються  не такі суворі вимоги, як до паперів, що включаються до основного біржового  списку. Другий ринок дає можливість новим, невеликим, венчурним компаніям  підняти ліквідність їх цінних паперів.

Крім других ринків, при деяких фондових біржах функціонують ринки вторинних відносно акцій  та облігацій цінних паперів –  опціонів, ф’ючерсів . Як на фондових біржах світу, так і у практиці українських біржових операцій (правда частково) при угодах із цінними паперами допускаються до виконання наступні види операцій:

· операції з готівкою (касові операції);

· операції на строк;

· операції з премією;

· операції з опціоном.

Суть операцій з  готівкою полягає в тому, що оплата куплених цінних паперів проводиться  негайно чи, виходячи з технічних  причин, у встановлені біржою строки (наприклад, за облігаціями – на наступний день, а за акціями –  на п’ятий робочий день) за курсом для  здійснення угоди.

Суть операцій з  премією і опціоном полягає в  тому, що вони побудовані за принципом  угод на строк, проте дають можливість відмовитися від своїх зобов’язань, виплативши клієнту попередньо обумовлену суму (премію чи опціон). 

Операції з премією  та опціоном відрізняються одна від  одної, головним чином, тривалістю відстрочки кінцевих розрахунків. У першому  випадку відстрочка дається на строк 1 – 3 місяці, в другому – 1 – 9 місяців.

Операції з премією  дають «страховку» лише покупцям цінних паперів, тому що продавати їх відповідно до цієї процедури не можна. Ціна акцій при операціях з  премією складається з котирування  їх при угодах на строк плюс спеціальне котирування плюс величина премій.

Операції з опціоном дозволяють здійснювати угоди з  цінними паперами як для покупця, так і для продавця, використовуючи більш довгу відстрочку для прийняття  кінцевого рішення.

Будь-яка гра, а  тим більше на курсах цінних паперів, є ризиковою химерою для її учасників. Проте якщо ці угоди можливі, то головною є умова, щоб вони проходили  в рамках встановлених правил, не носили масового характеру і цим істотно  не впливали на поведінку біржі.

З цією метою на ринках цінних паперів створені організаційні  умови і передбачені технічні можливості здійснювати такі, часто  суто спекулятивні, угоди, як покупка  акцій частково на залучені засоби, продаж позичених у брокерів акцій, а також операції на ринку опціонів.

Зміст типової угоди  з маржею полягає в тому, що клієнт може придбати акції певних корпорацій лише взявши борг у брокерській конторі  чи іншій фінансовій установі. Спекулятивні угоди з маржею здійснюються з  акціями корпорацій, ймовірність  підвищення курсу яких досить велика.

Опціон є двосторонньою  угодою про передачу права на покупку  або продаж певного базисного  активу (цінних паперів, валюти й ін.) за визначеною ціною на певну дату. При цьому покупець опціону набуває  права на покупку або продаж активу. Продавець опціону бере на себе зобов’язання продати або купити актив на вимогу покупця.

За умовами опціону  на покупку, наприклад акцій, власник (утримувач) опціону має право  придбати акції у особи, що виписала контракт, за обумовленою ціною. Це право діє протягом обумовленого обмеженого терміну. Продавець опціону  на покупку буде зобов’язаний продати  акції, якщо того зажадає покупець опціону. За умовами опціону на продаж власник (утримувач) опціону має право  продати акції особі, що виписала опціон, за обумовленою ціною в обмовлений термін. Продавець опціону буде зобов’язаний купити ці акції, якщо того зажадає власник опціону.

При угодах з опціонами  їхні учасники розраховують на протилежні тенденції. Покупець опціону при  покупцы розраховує на підвищення курсу  акцій, а продавець – на його пониження. Якщо курс акцій виявиться вищим  від зазначеного в опціоні  на покупку, його покупець отримає зиск за рахунок курсової різниці (за винятком премії продавцю опціону), а продавець  матиме збитки. Якщо ж курс акцій  знизиться, збережеться або підвищиться  несуттєво, покупцю опціону буде невигідно його реалізовувати, і  він понесе збитки в розмірі премії, виплаченої продавцю при виписуванні  опціону. Продавець же опціону на покупку в цьому випадку без  всякого вкладення своїх засобів  отримає зиск у розмірі премії.