Організація та техніка операцій на міжнародних товарних біржах

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький торговельно-економічний  інститут

Київський національний торговельно-економічний  університет

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

«Організація та техніка операцій на міжнародних товарних біржах»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки 4 курсу

Групи МЗД-41

Денної  форми навчання

Лукацької Олени

 

 

 

 

Вінниця 2012

План

Вступ

1. Сутність і функції міжнародних товарних бірж.
2. Класифікація біржових угод та їх особливості.
3. Біржові операції, їх види та особливості.
4. Брокерська діяльність на біржах.

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Міжнародні товарні біржі сприяють забезпеченню безперервності процесу  розширеного відтворення й прискоренню  кругообігу суспільного продукту. Скорочення часу обігу товарів підвищує ефективність використання основних фондів, трудових ресурсів, зменшується потреба в  оборотних коштах, банківському кредиті  й тим самим дозволяє збільшити  ресурси, що направляються в інші галузі господарства.

Товарна біржа є окремими спеціалізована установа, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та їх службовців (біржове товариство) для проведення торгових операцій у спеціальному місці, по спільно розроблених і дотримуваним правилами на (таким стає в силу цього організованим) великооптовому товарному ринку.

Мета її - створити механізм керування  вільною конкуренцією і вже з її допомогою виявити реальні ринкові ціни з урахуванням зміни попиту та пропозиції. 

Роль біржової торгівлі у світовій економіці й у народних господарствах  окремих країн не можна недооцінювати. Деякі західні економісти вважають виникнення сучасної товарної біржі, не як ринку, що здійснює збут товарів, а як фінансового інституту, що полегшує ведення торгівлі і здешевлює її, так само за значенням промислової революції кінця XVIII століття, і бачать у ній організуючу і планувальну силу, здатну надати динамізм всій економіці. 

У своїй роботі я хотіла би розповісти про міжнародну товарну біржу, частини інфраструктури, без розвитку і вдосконалення якої навряд чи можна говорити про повноцінний розвиток ринку.

Я хочу розкрити організаційну структуру товарної біржі, розповісти вам про те як працює і які функції виконує біржа, атрибут ринкової економіки. 

 

 

 

 

1. Сутність і функції міжнародних товарних бірж.

Міжнародні товарні  біржі належать до організованих  товарних ринків. Класичні визначення розглядають товарну біржу одночасно  як особливий вид постійно діючого  ринку, на якому здійснюються угоди  з купівлі–продажу масових, сировинних і продовольчих товарів, що мають  спільні родові ознаки, якісно однорідні  та взаємозамінні, і як ринковий механізм, завданням якого є виконання  ряду стабілізаційних функцій в  економіці, а саме: ліквідності та оптимального розподілу найважливіших  сировинних товарів.

За своїм статутом товарні біржі є, як правило, громадськими організаціями — об'єднаннями  торговців і біржових посередників, які спільно несуть витрати з  організації торгів, встановлюють правила  торгівлі, визначають санкції за їх порушення, користуються певними привілеями. 
Від інших видів ринку товарні біржі відрізняють певні особливості:

– наявність чітко  визначеного предмета торгівлі, який фіксується в її правилах, що сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для  високоефективної організації торговельних операцій;

– проведення торгів на постійній і регулярній основі, причому час торгів є чітко  обмеженим на рівні 4—6 годин на добу, що сприяє максимальній концентрації попиту і пропозиції на визначені  товари у просторі і часі;

– наявність розвинутої виробничої інфраструктури (складської і транспортної мереж);

– відсутність права  укладати угоди купівлі–продажу  від своєї особи (біржа виступає лише посередником);

– специфічність  суб'єктів торгівлі — ними на біржі  є не кінцеві споживачі та виробники  товарів, а їх представники — брокери  і дилери, які є членами біржі.

Функціями біржі  як організованого товарного ринку  є: 
– Забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Це досягається шляхом залучення до біржових операцій якомога більшої кількості продавців і покупців оптових партій товарів. Концентрація попиту та пропозиції дозволяє виявити реальну збалансованість товарних ринків, спрямувати ресурси на забезпечення суспільства необхідними товарами, обмежити випуск товарів у міру насичення потреби в них. Для забезпечення цієї функції товарні біржі створюються, як правило, в місцях концентрації виробництва і споживання продукції.

– Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів. Ця функція дозволяє впорядкувати оптовий  товарообіг, реалізувати найефективніші шляхи розподілу товарів від  виробників до споживачів, мінімізувати зумовлені цим витрати.

– Здійснення кваліфікованого  посередництва між продавцями і  покупцями товарів. На товарній біржі  оперують найдосвідченіші оптові посередники, що добре ознайомлені з умовами  реалізації та закупівлі товарів, станом поточної біржової кон'юнктури та у  стислі строки можуть з'єднати контрагентів між собою. Біржове посередництво  сприяє прискоренню руху товарних і  грошових потоків, подальшому піднесенню виробництва продукції, мінімізації  пов'язаних з цим витрат.

– Формування ринкових цін. Товарну біржу об'єктивно  вважають інструментом формування ціни, оскільки механізм біржового ціноутворення  дозволяє визначити реальне співвідношення попиту та пропозиції, врахувати умови  поставки та оплати товарів та інші чинники.

Окрім цього, механізм біржового ціноутворення максимальною мірою враховує економічні інтереси партнерів по угоді.

– Зближення покупців і продавців у просторі та часі. Біржова торгівля працює поза режимом  автаркії, сприяє формуванню ефективних міжрегіональних зв'язків, а також  через механізм ф'ючерсних угод дозволяє пов'язати не тільки поточні, але й перспективні спільні інтереси продавців і покупців товару.

– Боротьба з виявами монополізму на товарних ринках. Товарна біржа сприяє створенню умов для активізації різних форм цінової конкуренції. Боротьба з олігополістичними та монополістичними тенденціями на товарних ринках здійснюється шляхом залучення до біржової торгівлі зростаючої кількості продавців та покупців, забезпечення гласності і конкуренції в процесі торгів.

– Формування умов для мінімізації комерційного та фінансового ризиків. Біржа виступає гарантом виконання укладених на ній угод, підвищує надійність їх реалізації. Окрім того, на біржі відпрацьовано  особливий механізм страхування  цінового ризику, що в умовах нестабільності економічної та біржової кон'юнктури  дозволяє знизити до мінімуму комерційний  і фінансовий ризик продавців  та покупців.

– Надання учасникам  відповідних товарних ринків цінової  і комерційної інформації. Результати регулярних біржових торгів дозволяють забезпечити повну інформованість учасників як біржового, так і небіржового ринків, про стан попиту і пропозиції, ціни, рівень конкуренції на ринку того чи іншого товару. Ця інформація має відкритий характер і використовується не тільки підприємцями, але й державними регулюючими органами.

Перелічені функції  вважаються основними. Поряд зі згаданими  товарні біржі, як комерційні посередницькі  інститути здійснюють ряд допоміжних функцій, серед яких слід виокремити такі:

– стандартизація якісних параметрів тих чи інших  товарів, яка здійснюється за усіма  біржовими товарами, що дозволяє організувати торгівлю ними за описом якості без  пред'явлення при укладанні угоди  не тільки нормативів товару, але і  його зразків;

– стандартизація біржових контрактів купівлі–продажу  товарів, яка полегшує здійснення угод і прискорює процес їх оформлення (типові біржові контракти на сьогодні впроваджуються в практику роботи не тільки окремих бірж, але й в міжбіржові операції);

– здійснення арбітражу  між учасниками біржових угод, що допомагає  забезпечити захист майнових прав і  законних інтересів учасників біржової торгівлі та дотримання договірних зобов'язань, а також підвищити ефективність укладених угод;

– прискорення та раціоналізація розрахункових операцій (на товарних біржах створені розрахункові палати, що здійснюють розрахунки за укладеними угодами, займаються отриманням грошових застав, проводять клірингові операції);

– надання різноманітних  додаткових послуг клієнтам, які мають  інформаційний та консультативний  характер і пов'язані з процесом здійснення угод і рухом товарів;

– участь у прибутковій  частині державного та місцевого  бюджетів (біржа та її члени є  платниками податків, зборів й інших  І платежів, що формують прибуткову частину відповідних бюджетів).

Міжнародний характер бірж забезпечується саме валютним, торговельним та податковим режимами країн, де вони розташовані. Так, у США міжнародними є всі біржі Чикаго та Нью–Йорку, у Великобританії — біржі Лондона, в Японії — всі біржі, на яких укладаються угоди з товарами, що перебувають в обігу на світових ринках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Класифікація біржових угод та їх особливості.

При класифікації біржових угод по видах основним критерієм є строк виконання угоди.

Угоди з реальним товаром  укладаються з метою купівлі-продажу  конкретного товару, тобто обов'язково завершуються дійсним переходом  товару від продавця до покупця.

Особливістю угод з реальним товаром є те, що її предметом  може бути будь-який товар, допущений  до реалізації на даній товарній біржі, при кратних обсягах, різних базисах  поставки і формах розрахунку. При  цьому продавець, який продає на біржі  товар, зобов'язаний мати його в наявності  і поставити в обумовлений  угодою строк. 
Як правило, угоди з реальним товаром укладаються як з правом перепродажу, так і без права на його перепродаж. 
У практиці біржової діяльності угоди з реальним товаром можуть укладатися на товарних біржах:

* на основі попереднього огляду товару;

* без попереднього огляду товару;

* за зразками; 

* за стандартами, технічними  умовами або за обумовленими  середніми чи мінімальними якісними параметрами товару.

Біржові угоди з реальним товаром, залежно від доручення  клієнтів брокерській конторі, можуть укладатися з розрахунком за такими цінами:

* за ціною, яка склалася  на товарній біржі в момент укладення угоди;

* за ціною, яка склалася  на товарній біржі на момент поставки товару;

* за ціною купівлі-продажу,  яка точно визначена, тобто не нижче і не вище заданої;

* за ціною купівлі-продажу на визначену дату.

Угоди на реальний товар, залежно  від строків його поставки, поділяють на:

1. Угоди з коротким  строком поставки (у міжнародній  практиці такі угоди називають "касові" або "спот").

2. Угоди з відстроченою  поставкою (у міжнародній практиці  такі угоди називають "форвард").

3. Угоди з умовою.

4. Бартерні угоди.

 Угоди з коротким  строком поставки ("спот") 
Основною метою укладення таких угод є дійсний, фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, які передбачені угодою. За купленим на торгах контрактом покупець на одному зі складів одержує реальний товар.

Це найпростіший вид біржових угод, при укладенні яких наявний товар може знаходитися:

* на одному зі складів  біржі, готовий до відвантаження;

* очікується до початку  біржової сесії, якщо так оголошено  продавцем і підтверджено відповідними документами;

* у дорозі, що підтверджується  наявними у продавця відповідними документами.

Виконання таких угод починається  з моменту їх укладення, а поставка товару здійснюється, як правило, у  термін від 5 до 15 днів. 
Важливою при таких угодах є практика розподілу витрат на зберігання та страхування товару. Так, витрати на зберігання товару та вартість його страхування до реалізації (моменту продажу) відносять на рахунок продавця, а після укладення угоди (з моменту продажу) - на рахунок покупця.

Механізм використання угод з коротким строком поставки ("спот") досить простий. Продавець реального  товару поставляє його на склад біржі  або інше підприємство, з яким біржа  має відповідну угоду про зберігання продукції. За здану на відповідальне зберігання продукцію продавець одержує варант (складське свідоцтво), за яким укладається угода на товарній біржі та проводяться розрахунки. 
Зберігається варант у продавця і передається покупцеві в момент настання строку поставки. Покупець же отримує варант проти оплати на користь продавця.