Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2012 в 14:30, курсовая работа
Метою роботи є узагальнення теоретичних положень та методичних підходів до визначення методів організації виробничого процесу та адаптації підприємства та змін зовнішнього середовища, тобто процесу реалізації однієї із основних його властивостей як системи, визначення змісту управління цим процесом і обґрунтування рекомендацій щодо його удосконалення. Об'єктом дослідження є методи організації виробничого процесу та адаптації підприємства до змін зовнішнього середовища в умовах ринкової трансформації.
ВСТУП 2
1. ФОРМУВАННЯ ТА СТРУКТУРА ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ 3
2. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ 6
3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ РІВЕНЬ ВИРОБНИЦТВА 8
3.1 Характеристика організаційних типів виробництва 8
3.2. Характеристика і структура методів організації виробничих процесів 12
3.2.1. Типи виробництва. 12
3.2.2. Організаціяне потокового виробництва. 13
3.2.3. Організація поточного виробництва. 14
3.2.4. Організація автоматизованого виробництва 17
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА 21
4.1. Виробничий цикл, його структура, визначення його тривалості 21
4.2. ВИЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ЦИКЛУ СКЛАДНОГО ПРОЦЕСУ 25
ВИСНОВКИ 32
Список використаної літератури 34
2)по методу обробки закріплених предметів:
змінно – потокові лінії, які створені для обробки декількох назв деталейпо черзі, які мають подібні технологічні маршрути, при переході від виготовлення однієї детелі до іншої проводіться переналадка обладнання потокової лінії і використовується в сирійному виробництві;
групові потокові лінії, на яких обробляють або збирають по типових процесах і на одному і тому ж обладнанні значну кількість продукції, яка близька по формі і має спільний технологічний маршрут, предмети праці з одної операції на іншу рухаються без зупинки, застосовується паралельний метод руху предметів праці. Ці лінії забезпечують строгу ритмічність, коротку тривалість виробничого циклу;
переривні (перемоточні) лінії , які не мають чіткої синхронізації всіх операцій, робота ведеться партіями, використовують при серійному виробництві;
4)по способу підтримки такту:
лінії з регламентованим тактом, на яких вироби передаються з одної операції на іншу через точно фіксований час, це характерно для безперервно потокових ліній;
лінії з вільним ритмом деталі на наступну операцію передаються по мірі готовності;
5)по охопленню виробництва:
потокові;
участкові;
цехові;
міжцехові;
наріжні.
Для потокових ліній використовують спеціальні транспортні засоби, які виконують функцію не тільки переміщення предметів праці з одного робочого місця на інше, але і для підтримки такту роботи потокової лінії.
Такі транспортні засоби
приводні – піднімально – транспортні механізми
конвеєри – привідні
Конвеєри - по конструкції розрізняють:
стрічкові;
ланцюгові;
- по характеру руху:
безперервним рухом;
перерваним рухом (пульсуючим) приводиться в дію періодично через деякий проміжок часу.
При наявності на потоковій лінії паралельних робочих місць, які виконують однакові операції, застосовують конвеєри з адресуванням предметів праці. За кожним робочим місцем закріплюють певний номер конвеєра.
Таким чином, діючи в комплексі і синхронно з іншими робочими машинами, конвеєри дозволяють регламентувати рух виробів на лінії шляхом застосування встановленого ритму. Це дозволяє паралельно виконувати операції, знижувати тривалість виробничого циклу, підвищувати продуктивність праці – це переваги потокового методу виробництва.
Для потокового
виробництва необхідно
На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного процесу, можливостей його вдосконалення, маси і габаритів виробу вибирається різновид потокової лінії та обчислюються основні параметри: такт, ритм, кількість робочих місць, довжина робочих зон, швидкість руху конвеєра.
Такт потокової лінії – це інтервал часу, за який знаходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним.
ч = - такт потокової лінії (хв);
Тр – плановий фонд часуроботи лінії (хв);
N – обсяг виробництва продукції за той самий період в натуральному вимірі.
Обчислюючи
час роботи безперервних потокових
ліній треба передбачати
Ритм лінії – це інтервал часу за який сходять з лінії партії предметів праці (не поштучно).
R= ч ▪ ńm , ч – такт лінії ,nm – транспортна партія.
У разі, коли організована безперервна потокова лінія, після обчислення такту проводять синхронізацію операції. Операція вважається синхронною, коли тривалість її дорівнює або є кратною такту.
Кількість робочих місць:
ti - норма часу на обробку предмета;
ч – такт лінії.
Коефіцієнт завантаженості робочих місць:
- Розрахункова кількість роб .місць
- Кількість робочих місць
швидкість руху конвеєра:
- Відстань між центрами двох суміжних виробів на конвеєріконвеєрі
- Такт лінії
Просторове розміщення потокових ліній може бути різним залежно від кількості робочих місць, типу транспортних засобів, площі. Найпростішим є прямолінійне розміщення робочих місць. Але це не завжди можливе. Буває дворядне, кільцеве, зигзагоподібне розміщення потокових ліній. Суміжні потокові лінії треба розміщувати так, щоб було зручно транспортувати предмети праці між ними.
В автоматизованому виробництві робота устаткування, агрегатів, апаратів, установок відбувається автоматично за заданою програмою. Роль працівника зводиться до здійснення контролю і нагляду за їх роботою, усунення відхилень від заданого процесу, налагодження автоматизованого устаткування тощо.
Розрізняють часткову і комплексну автоматизацію.
При частковій
автоматизації працівник
В умовах комплексно-автоматизованого виробництва технологічний процес виготовлення продукції, управління цим процесом, транспортування виробів, контрольні операції, видалення відходів виробництва виконуються без участі людини, але обслуговування устаткування відбувається ручним способом.
Основним
елементом автоматизованого виробництва
є автоматичні потокові лінії (далі
- АПЛ). Автоматична потокова лінія -
комплекс розміщеного в технологічній
послідовності виконання
Автоматичні
комплекси із замкнутим циклом виробництва
представляють собою ряд пов'
Автоматизовані дільниці (цехи) включають автоматичні потокові пінії, автономні автоматичні комплекси, автоматичні транспортні системи, автоматичні складські системи, автоматичні.системи контролю якості, автоматичні системи управління тощо.
Орієнтовна структура автоматизованого виробничого підрозділу наведена на рис. 12.8.
В умовах постійно змінюваного нестабільного ринку важливим завданням є підвищення гнучкості (багатофункціональності) автоматизованого виробництва для того, щоб максимально задовольнити вимоги і потреби споживачів, а також швидше, і з мінімальними витратами освоїти випуск нової продукції.
Методи підвищення гнучкості автоматизованих виробничих систем:
- використання
автоматизованих систем
- застосування
швидко переналагоджуваних
- застосування
універсальних промислових
- стандартизація
застосовуваного інструмента і
засобів технологічного
- застосування
в автоматичних лініях
- використання
переналагоджуваних
Однак варто зауважити, що будь-яка універсалізація вимагає значних додаткових витрат і при її застосуванні необхідно застосовувати зважений економічний підхід на базі маркетингової інформації і досліджень.
Автоматичні потокові лінії ефективні в масовому виробництві.
Склад автоматичної потокової лінії:
Рис. 12.8. Структурний склад автоматизованого виробничого підрозділу
- автоматичне устаткування (верстати, агрегати, установки) для виконання технологічних операцій;
- механізми
для орієнтування, установки і
закріплення виробів на
- пристрій для транспортування виробів на відповідні операції;
- контрольні прилади (для контролю'якості та налагодження устаткування);
- засоби завантаження і розвантаження ліній (заготівель і готових деталей);
- апаратура і прилади системи управління АПЛ;
- пристрої
заміни інструмента й
- пристрій для забезпечення необхідним видом енергії; .
- пристрої
забезпечення мастильно-
До складу автоматичних ліній останнього покоління також включаються електронні пристрої:
1. "Розумні
супервізори" з моніторами
на кожній одиниці
2. Статистичні
аналізатори з
- часу роботи і простоїв;
- кількості продукції, що випускається;
- властивостей
оброблюваного виробу на
- виходу з ладу (збою) кожної одиниці устаткування і лінії а цілому тощо.
3. Діалогові
системи селективної збірки, тобто
підбор параметрів відносно до
неточно оброблених деталей,
Класифікація і характеристика АПЛ наведені в табл. 12.5.
Таблиця 12.5
Класифікація автоматичних потокових ліній
Ознака |
Найменування і коротка |
1. Гнучкість |
1.1. Тверді неперенапагоджувані АПЛ, призначені для обробки одного виробу. 1.2. Переналагоджувані АПЛ на визначену групу виробів одного найменування. 1.3. Гнучкі АПЛ, які складаються
з обробних центрів гнучких
транспортно-складських систем |
2. Число одночасно оброблюваних виробів |
2.1. АПЛ поштучної обробки. 2.2. АПЛ групової обробки. |
3. Спосіб транспортування виробу |
3.1. АПЛ з безперервним 3.2. АПЛ з періодичним транспортуванням. |
4. Кінематичний зв'язок |
4.1. АПЛ з фіксованим зв'язком 4.2. АПЛ з гнучким зв'язком агрегатів. |
При проектуванні
АПЛ здійснюється ряд розрахунків.
В основному вони не відрізняються
від розрахунків
де r - такт АПЛ, хвилин;
Тн - номінальний річний фонд часу роботи лінії в одну зміну, годин;
nзм - кількість змін роботи;
η - коефіцієнт технічного використання АЛЛ, який враховує втрати часу при різних збоях в роботі устаткування лінії і витрати часу на переналагодження;
QB - планове завдання, виробів,
На бункерних (гнучких) АПЛ утворюються такі заділи:
- компенсовані;
- пульсуючі.
Компенсовані заділи АПЛ (Zk) утворюються при різній продуктивності змінних дільниць АПЛ, їх розмір можна розрахувати за формулою (12.40):
де Тк - період часу для створення компенсованого заділу, тобто проміжок часу безупинної роботи змінних дільниць АПЛ з різними тактами роботи, хвилин;
rм і rб - менший і більший такти роботи суміжних дільниць (операцій) АПЛ відповідно, хвилин.
Пульсуючі
заділи створюються для підтримки
ритмічності випуску продукції,
їх призначення полягає в