Методи організації виробничих процесів

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2012 в 14:30, курсовая работа

Описание работы

Метою роботи є узагальнення теоретичних положень та методичних підходів до визначення методів організації виробничого процесу та адаптації підприємства та змін зовнішнього середовища, тобто процесу реалізації однієї із основних його властивостей як системи, визначення змісту управління цим процесом і обґрунтування рекомендацій щодо його удосконалення. Об'єктом дослідження є методи організації виробничого процесу та адаптації підприємства до змін зовнішнього середовища в умовах ринкової трансформації.

Содержание

ВСТУП 2
1. ФОРМУВАННЯ ТА СТРУКТУРА ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ 3
2. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ 6
3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ РІВЕНЬ ВИРОБНИЦТВА 8
3.1 Характеристика організаційних типів виробництва 8
3.2. Характеристика і структура методів організації виробничих процесів 12
3.2.1. Типи виробництва. 12
3.2.2. Організаціяне потокового виробництва. 13
3.2.3. Організація поточного виробництва. 14
3.2.4. Організація автоматизованого виробництва 17
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА 21
4.1. Виробничий цикл, його структура, визначення його тривалості 21
4.2. ВИЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ЦИКЛУ СКЛАДНОГО ПРОЦЕСУ 25
ВИСНОВКИ 32
Список використаної літератури 34

Работа содержит 1 файл

Курсовая.docx

— 186.35 Кб (Скачать)

2)по методу  обробки закріплених предметів:

змінно  – потокові лінії, які створені для  обробки декількох назв деталейпо черзі, які мають подібні технологічні маршрути, при переході від виготовлення однієї детелі до іншої проводіться переналадка обладнання  потокової лінії і використовується в сирійному виробництві;

групові потокові лінії, на яких обробляють або  збирають по типових процесах і на одному і тому ж обладнанні значну кількість продукції, яка близька  по формі і має спільний технологічний  маршрут, предмети праці з одної  операції на іншу рухаються без зупинки, застосовується паралельний метод  руху предметів праці. Ці лінії забезпечують строгу ритмічність, коротку тривалість виробничого циклу;

переривні (перемоточні) лінії , які не мають чіткої синхронізації всіх операцій, робота ведеться партіями, використовують при серійному виробництві;

4)по способу  підтримки такту:

лінії з  регламентованим тактом, на яких вироби передаються з одної операції на іншу  через точно фіксований час, це характерно для безперервно  потокових ліній;

лінії з  вільним ритмом деталі на наступну операцію передаються по мірі готовності;

5)по охопленню  виробництва:

потокові;

участкові;

цехові;

міжцехові;

наріжні.

 

Для потокових  ліній використовують спеціальні транспортні  засоби, які виконують функцію  не тільки переміщення предметів  праці з одного робочого місця  на інше, але і для підтримки  такту роботи потокової лінії.

    Такі транспортні засоби ділять  на безпривідні – скоти, рольганги;

приводні  – піднімально – транспортні механізми

                      конвеєри – привідні транспортні  засоби,які не тільки переміщують  предмети праці з оної операції на іншу, але і регулюють такт потоку.

Конвеєри  - по конструкції розрізняють:

стрічкові;

ланцюгові;

 - по характеру руху:

безперервним  рухом;

перерваним  рухом (пульсуючим) приводиться в  дію періодично через деякий проміжок часу.

При наявності  на потоковій лінії паралельних  робочих місць, які виконують однакові операції, застосовують конвеєри з адресуванням предметів праці. За кожним робочим місцем закріплюють певний номер конвеєра.

Таким чином, діючи в комплексі і синхронно  з іншими робочими машинами, конвеєри дозволяють регламентувати рух виробів  на лінії шляхом застосування встановленого  ритму. Це дозволяє паралельно  виконувати операції, знижувати тривалість виробничого  циклу, підвищувати продуктивність праці – це переваги  потокового методу виробництва.

Для потокового виробництва необхідно проводити  ряд організаційно – технічних  міроприємств. Високі вимоги пред’являють до вибору і розміщення обладнання, якості і поточності оснастки, якості матеріалів, прогресивності технології, планування і обліку.

На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану  технологічного процесу, можливостей  його вдосконалення, маси і габаритів  виробу вибирається різновид потокової  лінії та обчислюються основні параметри: такт, ритм, кількість робочих місць, довжина робочих зон, швидкість руху конвеєра.

Такт  потокової лінії – це інтервал часу, за який знаходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним.

ч = - такт потокової лінії (хв);

Тр – плановий фонд часуроботи лінії (хв);

N – обсяг  виробництва продукції за той  самий період в натуральному  вимірі.

Обчислюючи  час роботи безперервних потокових  ліній треба передбачати періодичні короткочасні перерви в роботі конвеєра для відпочинку робітників.

Ритм  лінії – це інтервал часу за який  сходять з лінії партії предметів  праці (не поштучно).

R= ч ▪  ńm , ч – такт лінії ,nm – транспортна партія.

У разі, коли організована безперервна потокова лінія, після обчислення такту  проводять синхронізацію операції. Операція вважається синхронною, коли тривалість її дорівнює або є  кратною такту.

Кількість робочих місць:

ti  - норма часу на обробку предмета;

ч – такт лінії.

Коефіцієнт  завантаженості робочих місць:

 

- Розрахункова кількість роб .місць

- Кількість робочих місць

 

швидкість руху конвеєра:

- Відстань між центрами двох суміжних виробів на  конвеєріконвеєрі

- Такт лінії

 

Просторове  розміщення потокових ліній може бути різним залежно від кількості  робочих місць, типу транспортних засобів, площі. Найпростішим є прямолінійне розміщення робочих місць. Але це не завжди можливе. Буває дворядне, кільцеве, зигзагоподібне розміщення потокових ліній. Суміжні потокові лінії треба розміщувати так, щоб було зручно транспортувати предмети праці між ними. 

3.2.4. Організація автоматизованого виробництва

 

В автоматизованому виробництві робота устаткування, агрегатів, апаратів, установок відбувається автоматично  за заданою програмою. Роль працівника зводиться до здійснення контролю і  нагляду за їх роботою, усунення відхилень від заданого процесу, налагодження автоматизованого устаткування тощо.

Розрізняють часткову і комплексну автоматизацію.

При частковій  автоматизації працівник повністю звільнений від робіт, пов'язаних з  виконанням технологічних процесів.

В умовах комплексно-автоматизованого виробництва  технологічний процес виготовлення продукції, управління цим процесом, транспортування виробів, контрольні операції, видалення відходів виробництва  виконуються без участі людини, але  обслуговування устаткування відбувається ручним способом.

Основним  елементом автоматизованого виробництва  є автоматичні потокові лінії (далі - АПЛ). Автоматична потокова лінія - комплекс розміщеного в технологічній  послідовності виконання операцій автоматичного устаткування, пов'язаний з автоматичною транспортною системою і системою автоматичного управління, який забезпечує автоматичне перетворення вихідних матеріалів (заготівель) на готовий  виріб. На АПЛ працівник виконує  функції налагодження, контролю і  нагляду за роботою устаткування, а також завантажує лінію заготівлями.

Автоматичні комплекси із замкнутим циклом виробництва  представляють собою ряд пов'язаних автоматичними Транспортними і  завантажувально-розвантажувальними пристроями автоматичних ліній.

Автоматизовані  дільниці (цехи) включають автоматичні  потокові пінії, автономні автоматичні  комплекси, автоматичні транспортні  системи, автоматичні складські  системи, автоматичні.системи контролю якості, автоматичні системи управління тощо.

Орієнтовна  структура автоматизованого виробничого  підрозділу наведена на рис. 12.8.

В умовах постійно змінюваного нестабільного  ринку важливим завданням є підвищення гнучкості (багатофункціональності) автоматизованого виробництва для того, щоб максимально  задовольнити вимоги і потреби споживачів, а також швидше, і з мінімальними витратами освоїти випуск нової продукції.

Методи  підвищення гнучкості автоматизованих  виробничих систем:

- використання  автоматизованих систем технічної  підготовки виробництва;

- застосування  швидко переналагоджуваних автоматичних  потокових ліній;

- застосування  універсальних промислових маніпуляторів  з програмним управлінням (промислових  роботів);

- стандартизація  застосовуваного інструмента і  засобів технологічного оснащення;

- застосування  в автоматичних лініях автоматично  переналагоджуваного устаткування (на базі мікропроцесорної техніки);

- використання  переналагоджуваних транспортно-складських  і накопичувальних систем тощо.

Однак варто  зауважити, що будь-яка універсалізація  вимагає значних додаткових витрат і при її застосуванні необхідно  застосовувати зважений економічний  підхід на базі маркетингової інформації і досліджень.

Автоматичні потокові лінії ефективні в масовому виробництві.

Склад автоматичної потокової лінії:

Рис. 12.8. Структурний склад автоматизованого виробничого підрозділу

- автоматичне  устаткування (верстати, агрегати, установки)  для виконання технологічних  операцій;

- механізми  для орієнтування, установки і  закріплення виробів на устаткуванні;

- пристрій  для транспортування виробів  на відповідні операції;

- контрольні  прилади (для контролю'якості та налагодження устаткування);

- засоби  завантаження і розвантаження  ліній (заготівель і готових  деталей);

- апаратура  і прилади системи управління  АПЛ;

- пристрої  заміни інструмента й оснащення;  • пристрої утилізації відходів;

- пристрій  для забезпечення необхідним  видом енергії; .

- пристрої  забезпечення мастильно-охолоджувальними  рідинами тощо.

До складу автоматичних ліній останнього покоління  також включаються електронні пристрої:

1. "Розумні  супервізори" з моніторами  на кожній одиниці устаткування  і на центральному пульті управління. їх призначення полягає в завчасному  попередженні персоналу про хід  процесів, що відбуваються на  окремих агрегатах (в системі)  і в наданні інструкцій про  необхідні дії персоналу (текст  на моніторі).

2. Статистичні  аналізатори з графобудівниками, призначені для статистичної  обробки різноманітних параметрів  роботи АПЛ, зокрема:

- часу  роботи і простоїв;

- кількості  продукції, що випускається;

- властивостей  оброблюваного виробу на кожній  контрольованій операції;

- виходу  з ладу (збою) кожної одиниці устаткування  і лінії а цілому тощо.

3. Діалогові  системи селективної збірки, тобто  підбор параметрів відносно до  неточно оброблених деталей, що  входять до склада л ьної одиниці і спопучення яких забезпечує високоякісні параметри її роботи.

Класифікація  і характеристика АПЛ наведені в  табл. 12.5.

Таблиця 12.5

Класифікація автоматичних потокових  ліній

Ознака

Найменування і коротка характеристика

1. Гнучкість

1.1. Тверді неперенапагоджувані АПЛ, призначені для обробки одного виробу.

1.2. Переналагоджувані АПЛ  на визначену групу виробів  одного найменування.

1.3. Гнучкі АПЛ, які складаються  з обробних центрів гнучких  транспортно-складських систем з  промисловими роботами і призначені  для обробки будь-яких деталей  визначеної номенклатури і габаритів.

2. Число одночасно оброблюваних  виробів

2.1. АПЛ поштучної обробки.

2.2. АПЛ групової обробки.

3. Спосіб транспортування виробу

3.1. АПЛ з безперервним транспортуванням.

3.2. АПЛ з періодичним  транспортуванням.

4. Кінематичний зв'язок агрегатів  (устаткування)

4.1. АПЛ з фіксованим зв'язком агрегатів.

4.2. АПЛ з гнучким зв'язком  агрегатів.


При проектуванні АПЛ здійснюється ряд розрахунків. В основному вони не відрізняються  від розрахунків неавтоматизованих  ліній, але є деякі особливості, зокрема, такт АПЛ визначається за формулою (12.39):

де r - такт АПЛ, хвилин;

Тн - номінальний річний фонд часу роботи лінії в одну зміну, годин;

nзм - кількість змін роботи;

η - коефіцієнт технічного використання АЛЛ, який враховує втрати часу при різних збоях в  роботі устаткування лінії і витрати  часу на переналагодження;

QB - планове завдання, виробів,

На бункерних (гнучких) АПЛ утворюються такі заділи:

- компенсовані;

- пульсуючі.

Компенсовані  заділи АПЛ (Zk) утворюються при різній продуктивності змінних дільниць АПЛ, їх розмір можна розрахувати за формулою (12.40):

де Тк - період часу для створення компенсованого заділу, тобто проміжок часу безупинної роботи змінних дільниць АПЛ з різними тактами роботи, хвилин;

rм і rб - менший і більший такти роботи суміжних дільниць (операцій) АПЛ відповідно, хвилин.

Пульсуючі заділи створюються для підтримки  ритмічності випуску продукції, їх призначення полягає в попередженні аритмії виробничого процесу  на окремих операціях.

Информация о работе Методи організації виробничих процесів