Экономика предприятия

      

    Для визначення порога рентабельності виробництва  необхідно побудувати графік беззбитковості. Поріг рентабельності (крапка беззбитковості) визначають і графічно і розрахунковим  способом.

    Всі витрати підприємства можуть бути розділені  на дві частин: змінні витрати (виробничі), що змінюються пропорційно обсягу виробництва, і постійні витрати (періодичні), які, як правило, залишаються стабільними  при зміні обсягу випуску.

    Таким чином, необхідно визначити маржинальний прибуток, який являє собою перевищення  обсягу продажів (VP) над величиною змінних витрат (V) на виробництво товару або послуги. Це сума коштів, необхідних для покриття постійних витрат і утворення прибутку.

                                                                                            (50)

    Питомий маржинальний прибуток є перевищення  продажної ціни без ПДВ над  величиною змінних витрат на одиницю  продукції:

                                                                                          (51)

де Ц –  продажна ціна без ПДВ;

   v – змінні витрат на одиницю продукції.

    Знайдемо  величину змінних витрат, яка є  сумою прямих матеріальних витрат, заробітної плати виробничих робітників з відповідними відрахуваннями, а  також частину витрат по утримуванню  і експлуатації устаткування (40%).

                                                    (52)

     

    Знайдемо  питому величину змінних витрат:

                                                                                                                (53) 

    

    

     

    Та  знайдемо величину постійних витрат, до якої відносяться витрати по утриманню  й експлуатації устаткування (60%), адміністративні  і управлінські витрати, амортизаційні  відрахування, витрати по збут й  реалізацію продукції, витрати по дослідженню  ринка, інші загальні управлінські, комерційні й загальногосподарські витрати  або сума, яка залишається після  вирахування з повної собівартості змінних витрат.

                                                                                                 (54)

     

    Величину  виторгу від реалізації, при якій підприємство зможе покрити свої витрати без одержання прибутку, прийнято називати критичним обсягом  виробництва («мертвою крапкою»). Для  його визначення може використовуватися  наступна формула:

                                                                                                         (55)

     

    Див. рис. 1 та рис. 2.

    Використовуючи  графіки можна вирішити наступні задачі:

    1. По постійним, змінним видаткам  та об’єму реалізації визначити об’єм прибутку.

    2. По заданому прибутку визначити  необхідний для його отримання  об’єм реалізації та відповідний йому рівень витрат.

    Величина  критичного об’єму змінюється від величини постійних витрат, величина змінних витрат, ціни виробу.

    Розглянемо  плив зміни величини постійних витрат на критичний обсяг може бути визначене  за формулою:

                                                                   (56)

      де  - відношення змінних витрат до ціни реалізації;

   С¹, С⁰ – постійні витрати, відповідно, передбачувані й поточні.

    

   Якщо постійні витрати збільшаться на 18%, то:

    С⁰ = (грн.)

    С¹ = 1,18 · 20733924,04= 24466030,37 (грн.)

    ΔС = 3732106,33 (грн.)

     

    Таким чином, обсяг критичного об’єму зросте на 30 од. 

    Розглянемо  вплив на критичний обсяг змінних  витрат.

                                             (57)

де v¹, v⁰ – передбачувані й поточні змінні витрати на одиницю продукції.

    Якщо  змінні витрати зменшаться на 14%, то:

    v¹ = 30173,78 (грн.)

    v⁰ = 0,86 · 30173,78 = 25949,45 (грн.)

     

    Таким чином, обсяг критичного об’єму зросте на 6 од. 

    Розглянемо  вплив на критичний обсяг зміну  ціни виробу.

                                          (58)

    де Ц¹, Ц⁰ – передбачувана і діюча величина продажної ціни.

    Якщо  ціна збільшиться на 15%, то:

    Ц¹ = 156596,78 (грн.)

    Ц⁰ = 1,15 ∙ 156596,78 = 180086,3 (грн.)

     

    Таким чином, обсяг критичного об’єму зросте на 26 од. 

    Розглянемо  вплив на критичний обсяг зміну  прибутку.

                                                                                                        (59)

    Якщо  прибуток збільшить на 21%, то:

    П₀ = 118054,88 (грн.)

    П₁ = 1,21 ∙ 118054,88 = 142846,4 (грн.)

     

    Для збільшення прибутку на 21% необхідно  збільшити об’єм виробництва на 9 од. 

     

20. Розрахунок ефективності інвестицій.

    Визначення  ефективності інвестицій являє собою  розрахунок очікуваних економічних  результатів від запланованих капіталовкладень із використанням нових методологічних підходів, адаптивних до ринкових умов господарювання.

    При розрахунку будемо використовувати методи розрахунку чистої дисконтованої вартості. Цей  метод передбачає, що заздалегідь  задано мінімально допустиму ставку відсотка, при якій інвестиції можуть бути ефективними. Базисом для установки  розрахункової ставки відсотка може бути ставка відсотка на позиковий  капітал, що фірма  сама повинна виплачувати  своїм кредиторам, або відсоток по облігаціям, що фірма могла б одержати, якби на ці кошти була б придбана облігація.

    Прибуток, що підлягає оподаткуванню виконується  в такий спосіб:

                                                                                                   (60)

     

    Знайдемо  чистий прибуток, вирахувавши з валового прибутку податок на прибуток:

     

                                                                                                                  (61)

     

                                                                                     (62)

де r – ставка дисконтування;

   П_t – чистий прибуток, одержаний в t-ому періоді;

   К – капітальні вкладення;

   Л – ліквідаційна вартість обладнання (приймається на рівні 20% вартості обладнання). 

   Таблиця 26. Визначення чистого  грошового потоку [грн.].

 

     

    Таким чином, дисконтований термін окупності  складе 6 років. 
 

     

21. Розрахунок техніко-економічних показників проектованого підприємства.

 

    Таблиця 27. Техніко-економічні показники [грн.].

 
 
 

 

     
Висновки

      У перспективі машинобудування повинно  зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так  і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалити галузеву структуру  машинобудування, розширити асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання. Потрібна модернізація машинобудівних заводів, їх технічне переоснащення з використанням сучасних технологій і значне підвищення за рахунок цього якості машин, їх конкурентоздатності. Необхідно налагодити виробництво високоефективних машин та їх систем для всіх галузей і сфер народного господарства, приладів і апаратів, швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, виробництва систем зв'язку, засобів управління, автоматизації тощо. Спеціалізацію і кооперування виробництва в машинобудуванні необхідно орієнтувати на вітчизняні підприємства, створювати замкнуті цикли виробництв у середині країни.