Экономика предприятия

   За винятком вугільної всі інші галузі паливної промисловості (нафтова, газова, торф'яна) представлені в області слабкий. Лише на півночі області біля міста Червоний Лиман на південних межах Дніпровсько-донецької нафтогазоносної області промисловим шляхом здобувають природний газ (Торський філія ООО «Донбаснефтепродукт»). Декілька південніше Северського Дінця по направленню з Луганської в Харківську область прокладений нафтопровід «Самара — Кременчуг».

    Вугільна промисловість

    На території області знаходяться більшість підприємств Донецького вугільного басейну. Розробка запасів Донбасу відбувалася зі сходу на захід, тому найбільш перспективні поклади кам'яного вугілля знаходяться зараз саме на заході. У східних районах області здобувають антрацит.

    Найбільші підприємства по збагаченню вугілля знаходяться в наступних містах області: Макеевка, Донецк, Торез, Дзержинск, Горловка, Димитров, Доброполье, Селидово та інші. Більшість ЦОФ знаходяться у складі вугледобувних ГХК, проте деякі з них працюють окремо (Донбассуглеобогащение). Найбільші з них:

1. Комсомольская ЦОФ
2. Кальмиусская ЦОФ
3. Чумаковская ЦОФ (м. Донецк)
4. Добропольская ЦОФ (м. Доброполье)
5. Белозёрская ЦОФ (м. Белозёрское м. Доброполье)

    Гірничодобувна промисловість

    Поставляє сировину не тільки для підприємств Донецької області, але і забезпечує левову частку державних потреб металургії в нерудній сировині (доломіт, вапняки флюсів, вогнетривкі глини, формувальні піски). Крім того, в Горловці на Никітовськом ртутному комбінаті розробляється єдине на Україні і найбільше в колишньому СРСР родовище ртуті.

Найбільші підприємства області по здобичі рудної сировини:

• Донецька хіміко-металургійна фабрика ММК імені Ілліча
• Маріупольське рудоуправління

    Найбільші підприємства області по здобичі нерудної сировини:

• Докучаєвський флюсодоломітний комбінат
• Комсомольське рудоуправління

     Найбільші виробники вогнетривів:

• ПОЗ Пантелеймоновский огнеупорный завод (пгт Пантелеймоновка город Горловка)
• Великоанадольский огнеупорный комбинат (пгт Владимировка Волновахский район) — бывший шамотный завод
• Часовоярский огнеупорный комбинат (город Часов Яр город Артёмовск)

    Коксохімічна промисловість

   Є важливою ланкою ланцюжка «уголь-кокс-металл». Донецька область є абсолютним лідером у виробництві коксу і кількості коксових батарей на КХЗ (коксохімічних заводах) України. Сировиною для коксохімічної промисловості є вугілля, що коксується, широко здобувається в області. Побічні продукти виробництва коксу, зокрема фенол, широко використовуються на підприємствах хімічної промисловості області.

    Найбільші виробники коксу:

• Маріупольський коксохімічний завод
• Ясиновский коксохимический завод

     Чорна металургія

    У місті Маріуполі проводиться найбільша кількість металу на Україні. Чорна металургія є провідною галуззю важкої промисловості області, що дає до того ж валютну виручку в кінці налагодженої в області ланцюжка «вугілля - кокс - метал». У свою чергу, остання ланка цього ланцюжка має в області всі етапи виробництва, що становлять: агломерат, чавун, сталь, прокат, труби, металовироби. Чорна металургія  - один з найбільш прибуткових секторів української економіки. Збереження її потенціалу украй важливе для економічного розвитку країни. У інфраструктуру чорної металургії зав'язані вугільна промисловість, енергетичний комплекс, мережа коксохімічних комбінатів, транспортна мережа. В ході приватизації підприємств металургійного комплексу державою були зроблені заходи по забезпеченню позицій національного капіталу в цій галузі, збереженню підприємств, що діють, і інфраструктури, підвищенню їх конкурентоспроможності.

    Кольорова металургія

    На відміну від чорної металургії не сильно розвинена в цілому на Україні, та до того ж набагато гірше збереглася в умовах ринкової економіки. Проте в Донецькій області є ряд монополістів цього сектора економіки:

• ·Константіновськие «Укрцинк» і «Укрсвінец»
• Артемівський завод по обробці кольорових металів

Хімічна промисловість

    Донецький сектор хімічної промисловості на Україні досить істотний. У області представлені практично всі галузі хімічної промисловості України (якщо не враховувати споріднену хімічною нафтопереробну промисловість). Сировиною для хімічної промисловості є побічні продукти місцевих коксохімічних заводів, кам'яна сіль, що здобувається на копальнях Артемовська і Слов'янська.

     Машинобудування і металообробка

   Одним з найбільших секторів промисловості Донецької області є багатогалузеве машинобудування. Переважає важке машинобудування. Найбільшими підприємствами галузі є Азовмаш, НКМЗ, Донгормаш та інші. Провідна роль належить металоємним виробництвам, які випускають машини і устаткування для металургійної, гірської, хімічної і інших галузей.

    Металообробка

   Є цілий ряд металообробних підприємств:

· Харцизський завод металевих виробів «Авангард»

· Харцизський ливарний завод «Армліт»

· Харцизський канатний завод «Силур»

· Єнакіївський завод «Донбассстальконструкция»

    Сільське господарство

    У структурі сільського господарства по валовій продукції перше місце займає тваринництв.  Площа зрошуваних земель - 207,3 тис. га, осушених, - 4,3 тис. га. Переважають системи малого зрошування на місцевих водних джерелах. Вся посівна площа составляляєт 1 529 тис. га.

    Структура сільськогосподарських угідь Донецької області:

• орні землі - 80,2 %
• пасовища - 12,6 %
• сінокоси - 4,9 %
• багаторічні насадження (сади і ін.) - 2,1 %

 

    Вирощують зернові культури - озиму пшеницю, яровий ячмінь, кукурудзу, технічні - соняшник, сою, кормові - багаторічні і однорічні трави, кукурудзу на силос і зелений корм. У тваринництві переважає молочне і молочно-м'ясне скотарство (породи великої рогатої худоби: червона степова чорно-ряба). Розвинені свиноводство, птахівництво (в основному в приміських зонах).

    Рельєф Донецької області своєрідний і складний. Виділені геоморфологичеськие області: Донецька піднесеність; Приазовська піднесеність; Прідонецкая терасна рівнина; Приазовська низовина.

Для гідрографії  області характерна маловодність. В  першу чергу це обумовлено приналежністю  до степової зони. До того ж річки  Донбасу мають відцентровий і  транзитний характер стоку. Налічується 246 річок завдовжки понад 10 км. Великих  річок немає: лише 4 % мають довжину 100 км. і більше. Річки належать до басейнів Дніпрі, Дону і Азовського моря.

У Донецькій області  відокремлюють 60 типів грунтів. Звичайні чорноземи займають 92 % території, дернові, - 4 %, лугові, болотні і виходи порід - по 1 %, засолені і оподзоленниє - по 0,5 %. Потужність і гумусованносто чорноземів зменшується з півночі на південь.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

14.   Визначення складу встаткування, його потужності, площі цехів і чисельності п

  працюючих. 

  Механоскладальний цех – це основне виробництво. Розрахунок по ньому проводиться  по двох відділеннях: механічному й  складальному.

  При розрахунку по механічному відділенню цеху варто  визначити його виробничу й загальну площу, кількість устаткування й  чисельність працівників.

  Кількість верстатів  по кожному виді встаткування визначається по формулі: 

                                                                                    (14)

  C – кількість верстатів;

  N – річний випуск виробів, од. ;

  F_e – річний ефективний фонд часу роботи одного верстата;

  t_i – трудомісткість виконання операцій і-го виду;

  k_в.н. – коефіцієнт виконання норм. 

  Відповідно  до варіанта коефіцієнт виконання норм дорівнює 1,12.

  Ефективний  фонд часу роботи встаткування (у верстатах-годинах) залежить від прийнятого режиму роботи та знаходиться за формулою: 

                              (15)                                                                                                                        

  F_e – річний ефективний фонд часу роботи одного верстата;

  D – число робочих днів у плановому періоді;

  S – змінність роботи встаткування;

  q – середня тривалість зміни, год. ;

  β – планові втрати часу в роботі встаткування у зв’язку з ремонтом, % . 

  Наше підприємство працює у дві зміни, при цьому відсоток простою встаткування при ремонті становить 3%. Середня тривалість зміни – 8 годин. Число робочих днів у плановому періоді складає 251 день. 
 
 

  Визначимо кількість  верстатів по кожному виді встаткування та отримані дані занесемо у ТАБЛИЦЮ 11. 
 
 

  Таблиця 11. Кількість верстатів по кожному виді встаткування, [шт.]. 

 

  Загальна кількість  верстатів механічного відділення визначається підсумовуванням кількість  верстатів по кожному виді встаткування: 

                                                      (16)                          

  n – число видів устаткування. 
 

      Загальну  площу цеху підрозділяють на виробнича, допоміжну й площа обслуговуючих  приміщень.

  Виробнича - площа, займана технологічним устаткуванням, виробничим інвентарем, проходами й проїздами між устаткуванням, місцями для складування заготівель і відходів. Для визначення виробничої площі встаткування залежно від потужності розбивають на групи й по питомій площі на один верстат визначають площа верстатного відділення.