Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 20:54, курсовая работа
Бухгалтерський облік визначається як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено ведення бухгалтерського та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.
1. ВСТУП 3
2. ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА 5
3. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИЗНАННЯ, СКЛАДУ ТА ОЦІНКИ ДОХОДІВ 7
3.1 УМОВИ ВИЗНАННЯ ДОХОДУ 7
3.2 КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ДОХОДУ 8
3.3 ВИЗНАННЯ ДОХОДУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, ТОВАРІВ ТА ІНШИХ АКТИВІВ 9
3.4 ВИЗНАННЯ ДОХОДУ ВІД НАДАННЯ ПОСЛУГ 9
3.5 ВИЗНАННЯ ДОХОДУ ВІД ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ 10
3.6 ВИЗНАННЯ ДОХОДУ ВІД ВИКОРИСТАННЯ АКТИВІВ ІНШИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ 10
4. КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ 12
4.1 ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ДОХОДУ 12
4.2 КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ 12
5. ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ПОРЯДОК ЇХ ФОРМУВАННЯ 15
5.1 ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 15
5.2 КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. 16
6. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 18
6.1 ХАРАКТЕРИСТИКА РАХУНКУ 79 «ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ» 18
6.2 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛІК ЧИСТОГО ДОХОДУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ 19
6.3 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛІК ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ 20
6.4 ВІДОБРАЖЕННЯ ДАНИХ ПРО ДОХОДИ ТА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ В ОБЛІКОВИХ РЕГІСТРАХ 20
7. ОБЛІК ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ 22
8. ОБЛІК ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА 24
8.1 УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ 24
8.2 ОБЛІК ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА 24
8.3 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ (РОЗПОДІЛУ) ПРИБУТКУ СТОВ «СВІТОЧ» 27
9. ПОРЯДОК ВІДОБРАЖЕННЯ ПРИБУТКІВ ТА ЗБИТКІВ У ЗВІТНОСТІ 28
10. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 30
11. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 32
Якщо кредитовий оборот
рахунку «Фінансові результати»
більше за дебетовий, то підприємство
на суму різниці отримує нерозподілений
441 «Прибуток нерозподілений»;
442 «Непокриті збитки»;
443 «Прибуток, використаний у звітному періоді».
На субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений» відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку. На субрахунку 442 «Непокриті збитки» відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового, чи додаткового капіталу тощо. На субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків. Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, відповідно до П(с)БО №6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» відображається кореспонденцією рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об’єктів класів 1-6.
Із закриттям рахунку 79 «Фінансові результати» на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»при підготовці річної фінансової звітності та покриттям за рахунок нерозподіленого прибутку звітного періоду (або минулих років) збитків звітного періоду (або минулих років) тісно пов’язане поняття реформації балансу. Сальдо рахунку 79 «Фінансові результати» після реформації балансу буде нульовим. Для відображення розглянутих операцій у бухгалтерському обліку здійснюються наступні записи:
Якщо суми нерозподіленого прибутку минулих років недостатньо для покриття збитку звітного періоду, то він покривається за рахунок резервного або додаткового капіталу (за винятком сум до оцінки майна при переоцінці). Фінансовий результат, який призводить до збільшення власного капіталу, тобто прибуток, може залишатися нерозподіленим протягом певного періоду. Однак, частіше його розподіляють за напрямами майбутнього використання, які визначає власник підприємства або уповноважений орган згідно з установчими документами підприємства. Чистий прибуток, одержаний підприємством після сплати податків до бюджету, а також інших платежів, може розподілятися на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами акціонерів, поповнення статутного капіталу, створення резервного капіталу.
Можливість збільшення розміру статутного капіталу підприємства передбачена Законом України «Про господарські товариства», згідно з яким підприємство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Зміна розміру статутного капіталу підприємства повинна супроводжуватися внесенням відповідних змін до установчих документів. Згідно із Законом України «Про господарські товариства» товариства повинні створювати резервний (страховий) капітал у розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25% статутного капіталу, з метою покриття можливих непередбачених і отриманих збитків й понесених втрат у майбутньому, для виплати дивідендів за привілейованими акціями у випадку невистачання нерозподіленого прибутку, а також на інші цілі, передбачені законодавством. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) капіталу передбачається засновницькими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку.
Розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), вплати за облігаціями, відрахування до резервного капіталу та інше використання в поточному періоді відображається за дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді». Аналітичний облік по рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» ведеться за оборотами звітного року (напрямами використання. На рахунку можна виділити наступні аналітичні позиції:
За всіма аналітичними позиціями облік ведеться наростаючим підсумком з початку звітного періоду. Первинними документами при відображенні інформації про використання прибутку є розрахунки та довідки бухгалтерії. Дані субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» відображаються у Звіті про власний капітал (додаток)
Типова кореспонденція рахунків з обліку використання нерозподіленого прибутку:
До операцій, пов’язаних з використанням прибутку, з наведених вище способів збільшення статутного капіталу акціонерного товариства, можна віднести збільшення статутного капіталу за рахунок збільшення номінальної вартості акцій. Такі операції у регістрах бухгалтерського обліку відображаються наступним чином : Д-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» К-т 40 «Статутний капітал». Такий запис можливий і в приватних підприємствах.
Що стосується інших господарських товариств (товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повного та командного товариства), то в чинному законодавстві України передбачено, що їх статутний капітал повинен бути поділений на чітко визначені і персоніфіковані частини, що погашаються засновниками та учасниками. Це означає, що збільшення статутного капіталу таких товариств не може здійснюватися за рахунок прибутку підприємства. А тому збільшення статутного капіталу зазначених товариств можливе за рахунок реінвестування прибутку, нарахованого як дивіденди засновникам(учасникам). Для відображення цих операцій у бухгалтерському обліку використовуються такі записи: Д-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» К-т 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»; Д-т 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» К-т 40 «Статутний капітал» (дивіденди учасників спрямовано на збільшення розміру статутного капіталу). Нерозподілений прибуток може використовуватися підприємствами як джерело для нарахування частини премій за облігаціями (решта нараховується за рахунок фінансових витрат підприємства). У бухгалтерському обліку робиться наступний запис: Д-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» К-т 522 «Премія за випущеними облігаціями».
Приймаючи рішення про використання прибутку власники повинні всебічно зважити напрями першочергових вкладень фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, його матеріально-технічної бази, можливостей іншого прибуткового вкладення коштів. Особливо важлива наявність резервного капіталу та нерозділеного прибутку, що веде до збільшення власного оборотного капіталу і є дуже важливим фактором фінансової стійкості підприємства. Резервний капітал оптимальних розмірів є запорукою міцної платоспроможності підприємства. Аналіз використання прибутку відбувається на основі даних «Звіту про власний капітал» (додаток).
Методичні засади та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(с)БО №3 «Звіт про фінансові результати». Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:
Розділ 1 «Фінансові результати»
побудований згідно з класифікацією
доходів і витрат за видами діяльності
та функціями, що забезпечують послідовне зіставлення
доходів і витрат за видами діяльності
та функціями, що забезпечують послідовне
зіставлення доходів і витрат для визначення
чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
У першій частині цього розділу визначають
валовий прибуток від реалізації продукції,
робіт і послуг (різниця між чистим доходом
(виручкою) від реалізації продукції та
собівартістю реалізованої продукції
– рядок 050=ряд.010-ряд.040). У другій частині
першого розділу визначають фінансовий
результат від операційної діяльності
до валового прибутку від реалізації продукції
додають інші операційні доходи та віднімають
інші операційні витрати, адміністративні
витрати і витрати на збут – рядок 100=ряд.050+060-ряд.070-080-
У розділі ІІ Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. В ІІ розділі надається інформація про витрати в розрізі таких економічних елементів:
1) матеріальні затрати;
2) витрати на оплату праці;
3) відрахування на соціальні заходи;
4) амортизація;
5) інші операційні витрати.
Для заповнення розділу ІІ Звіту про фінансові результати використовують інформацію, яка відображається на бухгалтерських рахунках класу 8 «Витрати за елементами», ІІІ розділ «Розрахунок показників прибутковості акцій» заповнюються тільки акціонерними товариствами, прості акції яких вільно продаються і купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які знаходяться в процесі випуску акцій. Примітки до Звіту про фінансові результати складаються за рік. До квартального звіту їх не подають. Дані журнала-ордера №11 використовуються для складання Звіту про фінансові результати, тому цей обліковий регістр є своєрідним інформаційним носієм, правильне розуміння якого дозволяє приймати ефективні управлінські рішення. Дані з рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності» відображаються в фінансовій звітності:
1) рахунок 70 «Доходи
від реалізації»: номер рядка
в Звіті про фінансові
2) 71 «Інший операційний дохід»: розділ І, р.060; розділ V, р.440-490;
3) 72 «Дохід від участі в капіталі»: розділ І, р.110; розділ V, р.500-520;
4) 73 «Інший фінансовий дохід»: розділ І, р.120; розділ V, р.530-560;
5) 74 «»: розділ І, р.130; розділ V, р.570-630;
6) 75 «Надзвичайні доходи»: розділ І, р.200;
7) 79 «Фінансові результати»:
розділ І,р.100,105,170,175,
Основний прибуток підприємство одержує від реалізації продукції, робіт і послуг, але інші види діяльності можуть робити значний вплив на суму чистого прибутку, збільшуючи або зменшуючи його.
При написанні даної курсової роботи, я прийшов до висновку, що в бухгалтерському обліку тема фінансові результати, порядок їх формування та облік на підприємстві загалом висвітлена і досліджена дуже добре. По-перше, часткове висвітлення цієї теми відображається в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку №3, №15. зокрема, поняття доходу, що дуже взаємопов’язане з фінансовими результатами, висвітлюється в П(с)БО №15 «Дохід». Глобальні зміни у світовій економіці були визначальними факторами розробки та впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, які мають рекомендаційний характер при розробці та впровадженні національних П(с)БО. Методологічні основи обліку доходів і відображення їх у звітності визначаються МСФЗ 18 «Дохід» і П(с)БО №15 «Дохід». Порівняння основних положень зазначених стандартів свідчить про наявність спільних моментів. Це стосується критеріїв визнання доходу, класифікації доходів за видами діяльності, оцінки доходів, порядку відображення у звітності. Дані порівняння міжнародних і національних положень з обліку доходів і відображення їх у звітності дають змогу зробити висновок, що в МСФЗ більш конкретизовано окремі положення, але й національний стандарт містить моменти, які, зокрема, зумовлені національними особливостями обліку. Методологічні засади формування і відображення інформації про фінансові результати у звітності визначає в Україні П(с)БО №3 «Звіт про фінансові результати». У міжнародній практиці окремого стандарту немає. Склад фінансової звітності визначає МСФЗ №1 «Подання фінансових звітів».